Постанова № 26468877, 10.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року 14:30 Справа № 0870/4985/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.,

за участю представників:

позивача – не з'явився;

відповідача – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій»

до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування вимоги про сплату боргу №Ю4870 від 15.08.2011,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» (далі - позивач) звернулось до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому просить суд скасувати вимоги про сплату боргу №Ю4870 від 15.08.2011.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що вимога про сплату боргу від №Ю4870 від 15.08.2011 суперечить приписам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про науково-технічну діяльність».

Ухвалою судді від 21.06.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №0870/4985/12 та призначено розгляд на 11.07.2012. Провадження у справі зупинялося до 10.09.2012.

10.07.2012 представник відповідача надав до суду заперечення де зазначив, що за результатами акту перевірки №71 від 15.08.2011 встановлено, що у відомостях нарахування заробітної плати відносно осіб, які мають право ш отримання наукової пенсії, утримання з сум заробітної плати здійснювалися у розмірі 1-2%, у зв'язку із чим сума своєчасно не обчислених та не сплаченого страхових внесків за вказаних осіб склала 96301 грн. 61 коп. Таким чином, УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя не порушило норми діючого законодавства та немає підстав для скасування вимоги про сплату боргу №Ю4870 від 15.08.2011.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, проте 10.09.2012 надіслали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено.

Приватне акціонерне товариство «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» зареєстроване за юридичною адресою: 69015, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Кіяшка, будинок 16-Б, код ЄДРПОУ 22115979.

На підставі направлення від 01.08.2011 №146 начальником відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів УПФУ в Ленінському районі м.Запоріжжя, та відповідно до плану проведення перевірок платників єдиного внеску, проведена перевірка Приватного акціонерного товариства «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій», за результатами якої складено акт №71 від 15.08.2012 «Про результати планової перевірки Приватного акціонерного товариства «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» код ЄДРПОУ 22115979 щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою за якими покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування за період з 20.11.2007 по 20.07.2011».

Актом перевірки встановлені порушення позивачем правильності нарахування та сплати єдиного внеску, зокрема, ч. 6, п. 2, ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі іменується – Закон України №1058-IV), в результаті чого донараховано страхових внесків за ставкою 1-5% за листопад, грудень 2007 року, 2008 рік, 2009 рік, 2010 рік на загальну суму в розмірі 96301 грн. 61 коп. Також позивачем порушено ч. 1 п.2 ст. 6, ч. 7, ч. 9 ст. 8 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в результаті чого донараховано суми єдиного внеску за ставкою 6,1 % на суму 66036 грн. 57 коп. та зменшено суми єдиного внеску за ставкою 3,6 % на суму 38972 грн. 41 коп. за січень по червень 2011 року. Перевіркою достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу встановлено: товариство не подавало дані про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, що призвело до викривлення даних утриманих внесків.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено вимогу про сплату боргу №Ю4870 від 15.08.2011, якою позивача зобов’язано в десятиденний строк з дня отримання такої вимоги сплатити суму недоїмки зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 96301 грн. 61 коп.

Вважаючи вимогу про сплату боргу №Ю4870 від 15.08.2011 необґрунтованою та безпідставною, позивач 31.08.2011 звернувся до відповідача із заявою про узгодження вимоги про сплату боргу за результатами розгляду якої вимога залишена без змін на підставі рішення відповідача №3809/12 від 07.09.2012, а заява про її узгодження – без задоволення.

01.11.2011 позивач оскаржив рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вимогу про сплату боргу №Ю4870 від 15.08.2011 до Пенсійного фонду України.

30.11.2011 позивач отримав рішення Пенсійного фонду України №26034/09 від 24.11.2011 про продовження строків розгляду скарги до 05.01.2012.

Станом на 24.05.2012 рішення щодо розгляду скарги позивача не отримано.

Відтак, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ю4870 від 15.08.2011.

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи –суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 №1977-ХІІ, Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається при досягненні пенсійного віку:

чоловікам - за наявності стажу роботи не менше 25 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років;

жінкам - за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

За кожний повний рік роботи понад стаж наукової роботи, визначений частиною другою цієї статті, пенсія збільшується на один відсоток заробітної плати, але не може бути більше 90 відсотків середньомісячної заробітної плати.

Різниця між сумою пенсії, призначеною за цим Законом, і сумою пенсії, нарахованою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (при цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50% різниці пенсії, призначеної за цим Законом); для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно з Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій і вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 (далі - Порядок), зокрема п.2, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50% різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій і вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій і закладів.

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від форми власності і фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсій відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за затвердженим зразком, що передбачено п. 5 Порядку фінансування різниці.

Згідно з цим же пунктом Порядку, підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Як встановлено судом, Приватне акціонерне товариство «Приватний вищий навчальний заклад «Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій» являється страхувальником та на виконання приписів ст. 17 Закону України №1058-IV (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення) зобов’язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 2 ст. 17 Закону України №1058-IV також визначено обов’язок страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Судом встановлено, що позивачем не було подано до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя відомостей про застраховану особу окремих категорій відповідно до законодавства за період з 20.11.2007 по 20.07.2011, про що також зазначено в Акті перевірки.

У зв’язку з неподанням відомостей про застраховану особу окремих категорій відповідно до законодавства за період з 20.11.2007 по 20.07.2011, відповідачем винесено вимогу про сплату боргу.

Відповідно до ст. 106 Закону України №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі – недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено вимогу про сплату боргу №Ю4870 від 15.08.2011.

Судом з’ясовано, що під час проведення перевірки та винесення вимоги про сплату боргу №Ю4870 від 15.08.2011 відповідачем правомірно винесено вимогу про сплату боргу.

За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Розглянувши питання правомірності винесення вимоги про сплату боргу №Ю-4870 від 15.08.2011, суд встановив, що вона є законною та правомірною.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 41, 94, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову – відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.П. Авдєєв