Постанова № 26468396, 16.10.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/5424/12

категорія 8.2

16 жовтня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" звернулося до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просило визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області щодо надіслання податкового повідомлення - рішення № 0000882201 від 30 липня 2012 року без розрахунку визначеного у ньому грошового зобов'язання, щодо нарахування податку на прибуток на частину валових витрат у сумі 47406, 00 грн., а також скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000882201 від 30 липня 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств усього 13344, 00 грн., з яких: 11852, 00 грн. основного платежу і 1492, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказана сума податку нарахована за віднесення ним до складу валових витрат вартості наданих приватним підприємцем ОСОБА_1 послуг по інформатизації та програмному забезпеченню на підставі актів виконаних робіт, в яких, на думку податкового органу, відсутнє підтвердження наданих послуг і їх зв'язок з господарською діяльністю Товариства. З такими висновками Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області позивач не погоджується, оскільки надані послуги підтверджуються складеними належним чином актами виконаних робіт з додатками, платіжними документами. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" вказало на порушення податковим органом вимог статей 54, 58 Податкового кодексу України при винесенні оспорюваного рішення, що виявилося у відсутності у ньому підстав для нарахування зобов'язання та розрахунку його розміру.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю і просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Пояснила, що податкове повідомлення - рішення № 0000882201 від 30 липня 2012 року скасуванню не підлягає, оскільки винесене на підставі обґрунтованих висновків перевірки, у ході якої виявлено віднесення позивачем до складу валових витрат вартості наданих приватним підприємцем ОСОБА_1 послуг по інформатизації та програмному забезпеченню на підставі актів виконаних робіт, в яких відсутнє підтвердження наданих послуг і їх зв'язку з господарською діяльністю Товариства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної працівниками Державної податкової інспекції у Житомирському районі виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, крім інших, виявлено порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на 94758, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 165/23-01/31106292/0110 від 27 січня 2012 року (а.с. 9-30).

Не погоджуючись з висновками перевірки, позивач подавав на них заперечення, які листом № 1372 від 07 лютого 2012 року залишено без задоволення.

На підставі вказаного акта податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000142301 від 10 лютого 2012 року про збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств 94758, 00 грн. основного платежу і 10415, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказаного рішення Державною податковою інспекцією у Житомирському районі прийнято нове рішення № 0000882201 від 30 липня 2012 року (а.с. 58) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств усього 13344, 00 грн., з яких: 11852, 00 грн. основного платежу і 1492, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, за неправомірне віднесення позивачем, на думку податкового органу, до складу валових витрат вартості наданих приватним підприємцем ОСОБА_1 послуг.

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 17), приватним підприємцем ОСОБА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" надано послуги загальною вартістю 47406, 00 грн. (IV квартал 2010 року - 23856, 00 грн., І квартал 2011 року - 23550, 00 грн.) по інформатизації та програмному забезпеченню.

Відповідно до штатного розкладу Товариства, у комп'ютерному відділі рахується 3 працівники, яких достатньо для обслуговування комп'ютерної техніки і програмного забезпечення.

В наданих актах виконаних робіт, на підставі яких сформовано валові витрати, вказано лише кількість відпрацьованих годин, їх вартість і не описано фактично виконані роботи, що свідчить про відсутність підтвердження наданих послуг і їх зв'язок з господарською діяльністю Товариства.

При цьому суд зазначає, що пунктом 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств") визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 5.11 статті 5 зазначеного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Вказані правові норми кореспондуються з положеннями статті 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Підстави та порядок формування платником податків валових витрат регламентується положеннями статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яких платник зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови недотримання них формування валових витрат може бути визнано неправомірним.

Із змісту вказаних правових норм слідує, що підставою для включення витрат до складу валових є наявність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, що підтверджують ці витрати.

Встановлено, що 15 березня 2008 року і 01 січня 2011 року між позивачем (Замовник) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) укладено договори, за умовами яких Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати відповідно до цих договорів роботи по обслуговуванню програмного забезпечення "Замовника" та інформатизації господарської діяльності.

Під час розгляду цієї справи судом не встановлено, що укладені між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_1 договори віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Виконання умов даних договорів підтверджується актами приймання-здачі виконаних робіт з додатками про їх перелік від 31 жовтня 2010 року (а.с. 66-67), 30 листопада 2010 року (а.с. 68-69), від 31 грудня 2010 року (а.с. 70-71), 31 січня 2011 року (а.с. 72-73), 28 лютого 2011 року (а.с. 74-75), 31 березня 2011 року (а.с. 76-77), видатковими касовими ордерами, копії яких є у матеріалах справи.

Всі акти приймання-здачі виконаних робіт містять реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у тому числі, кількість господарських операцій і їх вартість. Перелік виконаних робіт зазначений у додатку до відповідного акта.

Серед обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, перелік яких містить частина 2 статті 9 вказаного Закону, зазначення зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю платника податків не передбачено.

За таких обставин, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати у сумі 47406, 00 грн. (IV квартал 2010 року - 23856, 00 грн., І квартал 2011 року - 23550, 00 грн.) по оплаті наданих приватним підприємцем ОСОБА_1 послуг по інформатизації та програмному забезпеченню, тому визначення податковим органом у рішенні № 0000882201 від 30 липня 2012 року зобов'язання по податку на прибуток по основному платежу у розмірі 11852, 00 грн. і штрафним санкціям у сумі 1492, 00 грн. є необґрунтованим.

Вимоги позивача про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Житомирському районі суд вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оспорюване рішення прийняте, а сума грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у ньому визначена з дотриманням податковим органом вимог статей 54, 58 Податкового кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі № 0000882201 від 30.07.2012 р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відшкодувати із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" сплачений судовий збір у розмірі 133,44 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 19 жовтня 2012 р.