ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 0670/7276/11
категорія 10.1
16 жовтня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхова С.В. ,
при секретарі - Талько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 765,15 грн.,
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 765, 15 грн. заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла за липень-грудень 2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку як страхувальника (фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, яка обрала особливий спосіб оподаткування) в установлені строки та в повному обсязі сплачувати страхові внески згідно з вимогами розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У ході розгляду справи первинного позивача Управління Пенсійного фонду України у Богунському районі м. Житомира було замінено правонаступником - Управлінням Пенсійного фонду України в м. Житомирі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що страхові внески за період з липня по грудень 2010 року ним сплачено у повному обсязі, тому просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Житомирської міської ради та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі.
Відповідно до пункту 5 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), страхувальниками є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу "Прикінцеві положення" Закону, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного Фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" та статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", розмір мінімальної заробітної плати в Україні з 01 липня 2010 року становив 888, 00 грн., з 01 жовтня 2010 року - 907, 00 грн., а з 01 грудня 2010 року - 922, 00 грн.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 16 січня 2004 року за № 64/8663 із змінами і доповненнями, розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для платників встановлюється за ставкою 33, 2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати.
Частиною 6 статті 20 Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.
Враховуючи вище наведене, мінімальний розмір страхового внеску на одну особу у липні - вересні 2010 року становив 294, 82 грн. на місяць, у жовтні-листопаді 2010 року - 301, 12 грн. на місяць, у грудні 2010 року - 306, 10 грн. Відповідно до наданого позивачем розрахунку та з урахуванням часткової сплати, заборгованість відповідача по страховим внескам за липень - грудень 2010 року становить 765, 15 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України у Богунському районі м. Житомира фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на вказану суму направлялася вимога № Ф-117 від 07 квітня 2011 року.
Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач оскаржував її до Житомирського окружного адміністративного суду, який своєю постановою від 28 лютого 2012 року по справі № 0670/6454/11, яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року залишена без зміну, у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відмовлено. Вказаними судовими рішеннями встановлено, що вимога Управління Пенсійного фонду України в Богунському районі м. Житомира № Ф-117 від 07 квітня 2011 року прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, також встановлено наявність заборгованості у розмірі 765, 15 грн. Судові рішення по справі № 0670/6454/11 набрали законної сили.
Суд приходить до висновку про необхідність застосування до вказаних правовідносин положень статті 72 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки судовими рішеннями по справі № 0670/6454/11 встановлено правомірність визначення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 заборгованості по страхових внесках за липень-грудень 2010 року у сумі 765, 15 грн., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про погашення ним вказаної заборгованості, оскільки в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України він не надав суду відповідні докази на їх підтвердження.
Судові витрати, відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі 765, 15 грн. заборгованості по страхових внесках за липень-грудень 2010 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 17 жовтня 2012 р.
Судове рішення № 26468315, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 16.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 0670/7276/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: