Постанова № 26468248, 12.10.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/5950/12

категорія 11.5

12 жовтня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Духновській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання постанови від 28.08.2012 р. незаконною та її скасування,-

встановив:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 28.08.2012 року про відмову у відкритті виконавчого провадження по ВП № 33994522. Зазначив, що постановою Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 28.08.2012 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0670/3776/12 (по справі 0670/3776/12) виданого 16.08.2012 року Житомирським окружним адміністративним судом про зобов'язання Житомирську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за один місяць, оскільки він не відповідає вимогам передбаченими ст.18 Закону України "Про виконавче провадження". Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.08.2012 року вважає незаконною, оскільки вона суперечать вимогам Закону України "Про виконавче провадження".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином. Надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Справу розглядати без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано наказ Державної митної служби України №1038-к від 21 травня 2012 року щодо перебування на державній службі в митних органах та наказ Житомирської митниці №184-к від 21 травня 2012 року щодо звільнення з посади заступника начальника митного поста "Виступовичі" Житомирської митниці ОСОБА_1. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника митного поста "Виступовичі" Житомирської митниці з 21 травня 2012 року. Зобов'язано Житомирську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 травня 2012 року по 13 серпня 2012 року.

16 серпня 2012 року Житомирським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист № 0670/3776/12 про зобов'язання Житомирську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за один місяць, з яким позивач звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області.

Постановою відповідача від28.08.2012 року по ВП № 33994522 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0670/3776/12 (по справі 0670/3776/12) виданого Житомирським окружним адміністративним судом 16.08.2012 року про зобов'язання Житомирську митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за один місяць, оскільки у вказаному виконавчому документі не вказано індивідуальний ідентифікаційний код боржника та індивідуальний ідентифікаційний номер або номер і серія паспорта стягувача (а.с.4).

Суд не погоджується з прийнятою постановою виходячи з наступного.

Як зазначено у ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, видані у тому числі на підставі рішень третейського суду є виконавчими документами, які підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Відповідно до ст. 19 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби.

Приймаючи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець зазначив, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: відсутні індивідуальний ідентифікаційний код боржника та індивідуальний ідентифікаційний номер або номер і серія паспорта стягувача.

Згідно із ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувана та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача позовна заява ОСОБА_1 не містила ідентифікаційний код відповідачів та індивідуальний ідентифікаційний номер або номер і серія паспорта позивача, а тому судом дані обставини встановлені не були.

За таких обставин, суд вважає, що зазначений виконавчий лист відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порядок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 вищезгаданого Закону, державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Отже, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець має право самостійно звернутися до компетентних органів щодо надання інформації, яка необхідна для проведення виконавчих дій.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за свої внутрішнім переконання, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд дійшов висновку, що постанова відповідача про відмову у відкритті виконавчого провадження від 28.08.2012 року ВП № 33994522 є неправомірною, а позовні вимоги обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 33 грн. 06 коп. підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги задовільнити.

Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області від 28.08.2012 року (реєстраційний номер виконавчого провадження 33994522) визнати протиправною та скасувати як незаконну.

Відшкодувати ОСОБА_1 з Державного бюджету України судові витрати у вигляді 33 грн. 06 коп. судового збору шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби з рахунків Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Липа