Постанова № 26467966, 17.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/6611/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від прокурора: Конєвої С.О. Шрамко О.В. Цяцька О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Прокурора м.Тернівки Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення 4 057 грн. 60 коп., -

ВСТАНОВИВ:

12.06.2012р. Прокурор м.Тернівки Дніпропетровської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1414грн. 80коп. страхових внесків та 2813грн. 80коп. єдиного внеску.

31.08.2012р. позивач факсом надіслав на адресу суду заяву від 28.08.2012р. про зміну позовних вимог, в якій просить зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 4 057 грн. 60 коп., а саме: по страхових внесках - 1414, 80грн.; по єдиному соціальному внеску - 2642, 80грн.(а.с. 41).

03.09.2012р. до канцелярії суду надійшла заява, направлена раніше факсом 31.08.2012р. аналогічного змісту.(а.с. 49).

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований у позивача як платник страхових внесків, а також єдиного внеску та у відповідності до вимог ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р., а також Закону України від 08.07.2010 року за № 2461-ІV зобов'язаний був у 2010р. сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України в установлені строки. Однак, відповідач своєчасно страхові внески за 2010 рік не сплатив, заборгованість станом на 28.08.2012р. становить 1414грн. 80коп. Також, відповідач має і заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску за 2011р. в сумі 2642, 80грн. станом на 28.08.2012р., яка не погашена відповідачем в порушення строків сплати, визначених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-V I від 08.07.2010р.

Позивач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, 31.08.2012р. та 03.09.2012р. надав до канцелярії суду клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника управління, при цьому, у клопотанні зазначено, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.(а.с. 40, 48).

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.(а.с. 32).

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищенаведене, клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника управління, та те, що відповідач був повідомлений про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі доказами.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.09.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, який приймав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості по страхових внесках в сумі 695, 46грн., а в іншій частині позову слід відмовити, виходячи з наступного.

З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-V I від 08.07.2010р.

У відповідності до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону України № 2464-V I від 08.07.2010р. з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників внесків не здійснюється.

Відповідно до ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, з аналізу наведених норм видно, що до заборгованості страхових внесках за 2010р. слід застосувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа у ЄДРПОУ з 24.09.2004р. та з 27.09.2004р. перебуває на обліку як платник страхових внесків у 2004р. та платник єдиного внеску до Пенсійного фонду за № НОМЕР_1, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ від 03.05.2012р. та копією повідомлення про взяття та облік від 28.08.2012р. (а.с. 28, 50).

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне у 2010р. визначався Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійним фондом України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрована Міністерством юстиції України 16.01.2004р. за № 64/8663, а порядок сплати єдиного соціального внеску з 01.01.2011р. встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-V I від 08.07.2010р., Інструкцією «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка затверджена постановою правління Пенсійним фондом України № 21-5 від 27.09.2010р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010р. за № 994/18289.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків у 2010р. та єдиного внеску з 01.01.2011р.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Також, статтями 4, 9 Закону України Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010р. та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції № 21-5 встановлено, що фізичні особи-підприємці, підприємства, установи й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно пункту 4.6 Інструкції № 21-5 встановлено обчислення і строки сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. Зазначена категорія платників самостійно обчислює для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 01.02.2011р. та 20.03.2012р. подав до Управління Пенсійного фонду України звіти, а саме:

- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010р., в якому відповідач самостійно визначив страхові внески в сумі 2170, 80грн. та зазначив про те, що фактично сплатив 756, 00грн.(а.с. 51).;

- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011р., в якому відповідач самостійно визначив до сплати суму єдиного внеску у розмірі 4010, 30грн. (а.с. 52).

Як встановлено судом, відповідач у визначені строки суми страхових внесків за 2010р. у розмірі 1414, 80грн. та єдиного внеску за 2011р. у розмірі 2642, 80грн. не сплатив у повному обсязі, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість станом на 28.08.2012р. у загальній сумі 4057, 60грн., що підтверджується змістом клопотання позивача від 28.08.2012р. та карткою особового рахунку. (а.с. 48, 56-59).

В подальшому, Пенсійним фондом 05.11.2010р., 04.02.2011р., 22.03.2012р. були сформовані вимоги про сплату боргу, а саме:

- вимога № Ф-58 від 05.11.2010р., на суму 695, 46грн. по сплаті страхових внесків, яка була вручена відповідачеві 16.11.2010р., набрала чинності 01.12.2010р. та була передана до примусового виконання до органу ДВС, що підтверджується копією супровідного листа від 25.06.2012р., копією постанови ДВС від 11.06.2012р. про повернення виконавчого документу стягувану.(а.с. 18, 44-45, 54-55);

- вимога № Ф-58 від 04.02.2011р. на суму 719, 34грн. про сплаті страхових внесків, яка була вручена відповідачеві 07.02.2011р. та набрала чинності 22.02.2011р.(а.с. 17);

- вимога № Ф-46 від 22.03.2012р. на суму 2984, 80грн. по сплаті єдиного внеску, яка була вручена відповідачеві 27.03.2012р. та набрала чинності 10.04.2012р.(а.с. 19).

При цьому, із копії листа позивача від 21.06.2012р. № 2325/02-37 вбачається, що зазначена вимога також перебуває у ДВС на примусовому виконанні та доказів повернення виконавчих документів з державної виконавчої служби, а саме: вимог № Ф-46 від 22.03.2012р. та № Ф-58 від 04.02.2012р. не надано суду.

Тобто, з аналізу наданих документів, суд приходить до висновку, що позивачем заявлені позовні вимоги до відповідача про стягнення - страхових внесків у сумі 719, 34грн., про стягнення єдиного внеску у сумі - 2642, 80грн., які уже знаходяться на примусовому виконанні у органі державної виконавчої служби, тобто позивачем реалізовано своє право на стягнення вказаних сум шляхом пред'явлення до виконання вимог до ДВС про сплату боргу № Ф-46 від 22.03.2012р. та № Ф-58 від 04.02.2011р., що підтверджують і надані позивачем документи, наявні в матеріалах справи

Таким чином, станом на 03.09.2012р. предмет спору про стягнення 719, 34грн. страхових внесків та 2642, 80грн. єдиного внеску відсутній, оскільки зазначені суми стягуються у примусовому порядку органом ДВС, а позивачем двічі заявлені до стягнення суми боргу з відповідача, а саме: пред'явлений позов до суду, а також вимоги про стягнення цих же сум пред'явлені до примусового виконання до ДВС.

Відповідно до п. 4, 5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010р. територіальний орган Пенсійного фонду за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску протягом зобов'язаний протягом 10 днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійним фондом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійним фондом, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10 робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійний фонд надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї статті, територіальний орган Пенсійний фонд також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому, заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку встановленому законом.

Отже, зі змісту ст. 25 вказаного Закону вбачається, що позивач має повноваження на пред'явлення до примусового виконання або вимоги про сплату боргу, або рішення суду щодо стягнення недоїмки та державною виконавчою службою виконується або вимога територіального органу Пенсійного фонду або рішення суду.

Таким чином, з аналізу матеріалів справи та ст. 25 зазначеного Закону, суд приходить до висновку, що станом на 03.09.2012р. позивачем право на стягнення з відповідача заборгованості по страхових внесках у сумі 719, 34грн. та заборгованості по єдиному внеску в сумі 2642, 80грн. реалізовано шляхом пред'явлення вимог про сплату боргу № Ф-58 від 04.02.2011р. та Ф-46 від 22.03.2012р. до примусового виконання до органу державної виконавчої служби та предмет спору за вказаними сумами між сторонами станом на 03.09.2012р. відсутній.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, не може бути стягнуто у примусовому порядку з відповідача двічі одна й та ж сума заборгованості, а саме і на підставі вимоги Пенсійного фонду України про сплату боргу та на підставі рішення суду.

За таких обставин не підлягають задоволенню позовні вимоги прокурора і позивача щодо стягнення страхових внесків в сумі 719, 34грн. та щодо стягнення єдиного внеску в сумі 2642, 80грн., оскільки вказані суми заборгованості станом на 03.09.2012р. стягуються у примусовому порядку Державною виконавчою службою за вимогами Пенсійного фонду України про сплату боргу № Ф-58 від 04.02.2011р. та Ф-46 від 22.03.2012р., тобто станом на 03.09.2012р. спір щодо стягнення вказаних сум між сторонами відсутній.

В том же час, позовні вимоги прокурора щодо стягнення страхових внесків у сумі 695, 46грн. підлягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи наявні докази про повернення виконавчого документа стягувачу 11.06.2012р., що підтверджується відповідною копією постанови ДВС.(а.с. 55).

Згідно ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (чинної у 2010р.) визначено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальником у строки, визначені ст. 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).

Зазначена сума боргу у розмірі 695, 46грн. відповідачем не сплачена у встановлені законодавством строки, а тому є недоїмкою.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів сплати заборгованості у розмірі 695, 46грн. по страхових внесках не надала. Не надано суду і доказів на спростування вище досліджених судом документів, які свідчать про наявність боргу у відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в сумі 695, 46грн., а в іншій частині позовних вимог слід відмовити з урахуванням вищенаведених судом підстав.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Прокурора м.Тернівки в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в сумі 4 057 грн. 60 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Тернівці Дніпропетровської області ( 51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Курська, 2а, р/р 25602040218581 в ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482, р/р 37195076000428 ГУ ДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23928696) заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 695, 46грн.(шістсот дев'яносто п'ять гривень 46 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 10.09.2012р.

Суддя С.О. Конєва