Ухвала суду № 2646321, 10.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                       К-17830/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 липня 2008 року                                                                                                    м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від відповідача – Степаненко С.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 31.10.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 року по справі № 11/132-32/308 за позовом ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн» в особі філії «Транспортно-експедиційне підприємство» до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду м. Києва від 31.10.2005 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 року (повний текст виготовлено 14.04.2006 року), позовні вимоги ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн» в особі філії «Транспортно-експедиційне підприємство» до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень – задоволено.

 Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 06.05.2006 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2008 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».  

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що Філія «Транспортно-експедиційне управління» є відокремленим підрозділом Закритого акціонерного товариства «Український інвестиційно-промисловий концерн» без статусу юридичної особи, має самостійний баланс і є самостійним платником податків, діє від імені Товариства та на підставі Положення про Філію, затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № 7 від 12.05.1997). Філія взята на податковий облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва, що підтверджується довідкою ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02.02.2004 № 3133, 28.11.1997 Філії видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №37472366.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.01.2004 року № 0000152315/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 767689,00 грн. в тому числі: 511792,00 грн. – основний платіж та 255897,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції, стали результати планової перевірки філії «Транспортно-експедиційне підприємство» Закритого акціонерного товариства «Український промислово-інвестиційний концерн» з питань дотримання законодавства України про оподаткування за період з 01.04.2002 року по 30.06.2003 року, які були відображенні в акті № 24/23-15/24925352 від 26.01.2004 року.

За результатами процедури адміністративного узгодження рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва від 02.04.2004 року № 11399/10/25-011 скарга ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн» в особі філії «Транспортно-експедиційне підприємство» задоволена частково, а податкове повідомлення-рішення від 28.01.2004 року № 0000152315/0 в частині визначення податкових зобов’язань в сумі 3 292,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1 647,00 грн. скасовано.

З урахуванням висновків рішення від 02.04.2004 року № 11399/10/25-011, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 02.04.2004 року № 0000512315/0, яким позивачеві визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 762 750,00 грн. в тому числі: 508 500,00 грн. – основний платіж та 254 250,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Зокрема, актом перевірки було встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ згідно податкових накладних, виданих ДП «Константа-Крим» без фактичного придбання товару у серпні, вересні, жовтні, листопаді 2002 року на загальну суму 508500,00 грн., оскільки в ході зустрічної перевірки встановлено, що проданий позивачу товар ДП «Константа-Крим» придбало у ТОВ «Позитрон» (2-й ланцюг), яке має ознаки фіктивності (зареєстроване невстановленими особами, за юридичною адресою не знаходиться), документів на підтвердження придбання, транспортування та зберігання продукції до перевірки не надано. Отже, позивачем здійснена безтоварна операція з метою заниження суми ПДВ, яку необхідно сплатити до бюджету.

Під час розгляду справи судами було встановлено, що Філія «Транспортно-експедиційне управління» уклала ряд договорів поставки товару з ДП «Константа-Крим», а саме: від 29.08.2002 року № 303 про поставку товару на суму 1150000,00 гривень; від 26.09.2002 року № 338 про поставку товару на суму 1051000,00 гривень; від 30.10.2002 року № 367 про поставку товару на суму 530000,00 гривень; від 28.11.2002 року № 392 про поставку товару на суму 320000,00 гривень.

За умовами укладених договорів Філія зобов’язана була здійснити в готівковому порядку стовідсоткову попередню оплату, перерахувавши гроші на рахунок ДП «Константа-Крим». На виконання взятих на себе зобов’язань Філія повністю розрахувалася з ДП «Константа-Крим» за поставлений товар, що підтверджується актом перевірки.

Товар, придбаний згідно вищезазначених договорів поставки, отриманий позивачем за видатковою накладною від 31.01.2003 року № 14/01-03 на суму 3051004,80 грн. в тому числі ПДВ 505500,80 грн. Сума податку на додану вартість включена позивачем до складу податкового кредиту за серпень, вересень, жовтень та листопад 2002 року по факту отримання податкових накладних.

ДП «Константа-Крим» по першій з подій у відповідності з нормами п.п.7.2.3 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» виписало податкові накладні на загальну суму 508500,00 грн., а саме: від 29.08.2002 року № 81 на  суму 230000,00 грн., в тому числі ПДВ 38333,33 грн., від 29.08.2002 року №80 на суму 920000,00 грн., в тому числі ПДВ 153333,33 грн., від 30.09.2002 року №102 на суму 100000,00 грн., в тому числі ПДВ 16666,67 грн., від 30.09.2002 року №103 на суму 237000,00 грн., в тому числі ПДВ 39500,00 грн., від 30.09.2002 року №104 на суму 664000,00 грн., в тому числі ПДВ 110666,67 грн., від 30.09.2002 року №105 на суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., від 31.10.2002 року №115 на суму 530000,00 грн., в тому числі ПДВ 88333,33грн., від 28.11.2002 року №116 на суму 200000,00 грн., в тому числі ПДВ 33333,33грн., від 29.11.2002 року №117 на суму 120000,00 грн., в тому числі ПДВ 20000,00 грн.

Договори поставки товару від 29.08.2002 року № 303, від 26.09.2002 року № 338, від 30.10.2002 року № 367 та від 28.11.2002 року № 392, укладені позивачем з ДП «Константа-Крим», сторонами виконані. Факт поставки товару ДП «Константа-Крим» підтверджується податковими накладними та видатковою накладною. Факт оплати позивачем отриманого товару підтверджується платіжними дорученнями.

З огляду на зазначене, встановленим є факт, що суми податку на додану вартість, які віднесені позивачем до податкового кредиту, були сплачені Філією у складі вартості товарів, придбаних у ДП «Константа-Крим».

Гідно із визначенням, наведеним в  п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій: або дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дату отримання податкової накладної.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037 передбачено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначає дату виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів як дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Як правильно було встановлено судами, ДП «Константа-Крим» сплачувало до бюджету податок на додану вартість, визначений у податкових деклараціях за відповідні податкові звітні періоди, та протягом 2002 року мало переплату по вказаному податку, що підтверджується витягом з особової картки ДП «Константа-Крим» як платника ПДВ та копіями податкових декларацій ДП «Константа-Крим» з ПДВ за серпень-листопад 2002 року.

З огляду на зазначене, суди обґрунтовано дійшли висновку, що податковий кредит позивача підтверджується податковими зобов’язаннями його контрагента – ДП «Константа-Крим», а тому правомірно встановили наявність підстав для задоволення вимог ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн» в особі філії «Транспортно-експедиційне підприємство».

Такі висновку судів попередніх інстанцій відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджується встановленими по справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221 ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 31.10.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 року– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:                                                          

                       К-17830/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 липня 2008 року                                                                                                    м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від відповідача – Степаненко С.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 31.10.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 року по справі № 11/132-32/308 за позовом ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн» в особі філії «Транспортно-експедиційне підприємство» до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційноїскарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі,

 в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст.210, 220, 221 ст. 224,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 31.10.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2006 року– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: