Рішення № 26462726, 11.10.2012, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 0549/4583/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

Головуючої судді Арапіної Н.Є.

при секретарі Сичовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Торез цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення вартості товару, стягнення неустойки, моральної шкоди,

В с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення вартості товару, стягнення неустойки, моральної шкоди, в якій зазначив, що 06 червня 2012 року з відповідачем укладено два договори, а саме: про виготовлення і монтаж трьох віконних блоків, з повним капітальним ремонтом зовнішньої та внутрішньої обшивки балкона, загальною вартістю 11600 грн., які були передані відповідачу при укладанні цих договорів. Згідно договорів, відповідач зобов'язаний надати товар та зробити капітальний ремонт балкону протягом 2-3 тижнів. У встановлений договором строк відповідач свої зобов'язання не виконав. Неустойка за прострочення виконання договору за період з 06 червня по 10 серпня 2012 року складає 22272 грн. 00 коп. Просив розірвати договір від 06 червня 2012 року, укладений між ним та відповідачем, про виготовлення і монтаж трьох віконних блоків, з повним капітальним ремонтом зовнішньої та внутрішньої обшивки балкона; стягнути з відповідача вартість замовленого товару у сумі 11600 грн., стягнути неустойку за прострочення виконання договору у розмірі 22272 грн. 00 коп., стягнути моральну шкоду у сумі 2000 грн., судовий збір.

Позивач в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. До суду надйшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив.

За згодою позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

06 червня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договори, згідно яких відповідач зобов'язався провести заміри віконних (дверних) отворів, згідно проведених замірів доставити та встановити вікна (двері), відповідно до конфігурації , кількості, розміру зазначених в додатках до договорів. Вартість замовлень за договорами склала: за виготовлення конструкції ПВХ - 5300 грн.; за монтаж замовленої конструкції -10%; за металоконструкцію - 6300 грн.; за монтаж замовленої конструкції - 3000 грн., всього -14600 грн., з яких позивачем в порядку передоплати було сплачено відповідачу 11600 грн. (а.с.6,7)

27 липня 2012 року постановою дільничого інспектора Торезького міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України відносно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину (а.с.8).

Дослідив добуті докази суд доходить висновку.

Згідно ч.ч.1,2 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Частиною 5 статті 10 зазначеного Закону передбачено, що у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до положень ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Судом встановлено, що 06 червня 2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договори, згідно яких відповідач зобов'язався провести заміри віконних (дверних) отворів, згідно проведених замірів доставити та встановити вікна (двері), відповідно до конфігурації , кількості, розміру зазначених в додатках до договорів. Вартість замовлень за договорами склала: за виготовлення конструкції ПВХ -5300 грн.; за монтаж замовленої конструкції -10%; за металоконструкцію - 6300 грн.; за монтаж замовленої конструкції - 3000 грн., всього -14600 грн., з яких позивачем в порядку передоплати було сплачено відповідачу 11600 грн.

20 липня 2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією про розірвання договору у зв"язку з тим, що відповідач не приступив до виконання договору (а.с.11).

Позивач просить про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення вартості товару у зв"язку з тим, що відповідач своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.ч.1,2 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Судом оглянуто матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 та встановлені наступні обставини.

Згідно протоколу усної заяви (повідомлення) про злочин від 19 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області з заявою про шахрайство щодо нього з боку ОСОБА_2, який шляхом омани заволодів грошовими коштами в сумі 11600 грн. (а.с.46).

Згідно заяви ОСОБА_1, поданої до Торезького МВ ГУМВС України в Донецькій області, він 02 червня 2012 року звернувся до ПП ОСОБА_2 із замовленням з приводу ремонту та встановлення вікон на балконі. ОСОБА_2 пообіцяв виконати роботи протягом 2-3 тижнів і взяв з нього передоплату в сумі 5300 грн. для замовлення рам. 06 червня 2012 року ОСОБА_2 зателефонував і попросив здійснити передоплату для закупки металоконструкцій в розмірі 6300 грн., які він йому заплатив. Всього він заплатив 11600 грн. Однак, ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав, на телефонні дзвінки не відповідав (а.с.47).

Згідно пояснень ОСОБА_1, наданих 19 липня 2012 року в Торезькому МВ ГУМВС України в Донецькій області, він вирішив здійснити ремонт балконної плити та встановити металопластиковий балкон, в зв'язку з чим 02 червня 2012 року звернувся в ларьок "Вікна і балкони під ключ", що розташований біля ринку мікрорайону АДРЕСА_1, де уклав договір з ПП ОСОБА_2 ОСОБА_2 прийшов до нього до дому і зробив заміри балкона, а через дві години зателефонував і сказав, що необхідно здійснити передоплату в сумі 5300 грн., які ОСОБА_1 йому передав. Чекати замовлення необхідно було 2-3 тижні. 06 липня 2012 року ОСОБА_2 знов зателефонував і повідомив про необхідність передоплати за металоконструкцію в сумі 6300 грн. ОСОБА_1 здійснив передоплату в сумі 6300 грн. та уклав ще один договір. Через тиждень йому повідомили, що необхідно зачекати 3-4 тижні. На неодноразові звернення щодо виконання зобов'язання ОСОБА_1 запевняли, що всі роботи будуть виконані. Однак, його замовлення виконано так і не було, гроші не повернуто. На телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповідає (а.с.48).

Згідно протоколу огляду місця події від 19 липня 2012 року, при огляді квартири АДРЕСА_1 було встановлено, що в залі квартири мається віконний металопластиковий блок з дверима, що ведуть на балкон, який складається з прутів, підлога балкону представляє собою залізобетонну плиту, що має пошкодження в вигляді часткової відсутності складової плити (а.с.49).

Згідно договорів у червні 2012 року ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 11600 грн. (а.с.50,51).

Згідно пояснень ОСОБА_3, наданих 19 липня 2012 року в Торезькому МВ ГУМВС України в Донецькій області, її чоловік, ОСОБА_1, вирішив здійснити ремонт балкону. В зв'язку з чим на початку червня 2012 року він звернувся в ларьок "Вікна і балкони під ключ", що розташований біля ринку мікрорайону АДРЕСА_1, де домовився про те, щоб зробили балкон та укріпили балконну плиту, раму, дах. 02 червня 2012 року чоловік уклав договір з ПП ОСОБА_2 на виконання перелічених робіт. ОСОБА_2 прийшов до них до дому і зробив заміри балкона та дверей. Роботи пообіцяли виконати протягом 20 днів. Через 20 днів чоловік зателефонував ОСОБА_2, і той повідомив, що замовлення він зробив, після надходження замовлення з заводу зателефонує. Гроші по договору заплатили в 2 етапи: 02 червня 2012 року -5600 грн., 06 червня 2012 року -6000 грн. З 09 липня 2012 року ларьок на ринку закрився. ОСОБА_2 їх замовлення на завод-виробник не надавав. 14 липня 2012 року ОСОБА_2 подзвонив і повідомив, що до них прийде людина, яка буде виконувати ремонтні роботи, але вони з чоловіком відмовилися і попросили повернути гроші. ОСОБА_2 сказав, що поверне гроші пізніше, оскільки їх в нього на той час не було. На теперішній час гроші не повернуто (а.с. 52).

Згідно пояснень ОСОБА_2, наданих в липні 2012 року в Торезькому МВ ГУМВС України в Донецькій області, він є приватним підприємцем. До сфери його діяльності входить установка металопластикових профілів громадянам. 02 червня 2012 року уклав договір з ОСОБА_1, 06 червня 2012 року уклав з ним другий договір на встановлення вікна на балконі, облицювання балкону, утеплення, всього на суму 14600 грн. ОСОБА_1 здійснив передоплату в сумі 11600 грн. Він повідомив ОСОБА_1, що замовлення буде виконано через 24 дні (робочих). Гроші сплачені ОСОБА_1 він передав ОСОБА_4 з м.Донецька, який займається продажею металопластикових профілів на Калінінському ринку м.Донецька, щоб той поставив йому замовлення. Однак, ОСОБА_4 замовлення не виконав, на телефонні дзвінки не відповідає, зустрічей уникає. Повернути гроші ОСОБА_1 ОСОБА_2 обіцяв в короткі строки (а.с.53).

Відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент,зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Встановлені обставини свідчать, що відповідач своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договорами. На час вирішення спору у суді відповідачем умови договору не виконано. Діючим законодавством передбачено право позивача вимагати розірвання договору та повернення сплаченої суми.

Тому позовні вимоги про розірвання договорів, укладених 06 червня 2012 року між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2, про виготовлення і монтаж трьох віконних блоків, з повним капітальним ремонтом зовнішньої та внутрішньої обшивки балкона та стягнення з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь позивача вартості замовленого товару у сумі 11600 (одинадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Не підллягають задоволенню позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 22 272 грн. 00 коп.

Частиною 5 статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до п.3.3 укладених сторонами договорів, при несвоєчасному виконанні замовлення, продавець несе матеріальну відповідальність, яка складає 0,03 % від суми договорів за кожний робочий день прострочення.

Позивачем пред"явлено вимоги про розірвання договору та стягнення сплаченої суми.

Аналіз вищенаведеної норми та змісту договорів свідчить, що виконавцем сплачується неустойка в разі невиконання, прострочення виконання зобов"язання, що не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі. Тобто закон не передбачає сплати покупцеві неустойки за його вимогу про розірвання договору. Договорами, укладеними між сторонами, такий вид відповідальності також не передбачений.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає наступне.

Згідно роз*яснень, що містяться у пункті 2 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування морального(немайнового) шкоди" спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції, у випадках, передбачених нормами цивільного законодавства та іншими законодавчими актами, які встановлюють відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів»(в редакції Закону №3390-УІ від 19 травня 2011 року, який набрав чинності з 16 вересня 2011 року) споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Позивачем не доведено, що моральну шкоду завдано внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), яка у зазначений період реалізована відповідачем та яку позивач у цей період придбав, замовив або якою користувався для задоволення своїх особистих потреб.

Тому позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: розірвати договори, укладені 06 червня 2012 року між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2, про виготовлення і монтаж трьох віконних блоків, з повним капітальним ремонтом зовнішньої та внутрішньої обшивки балкона; стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь позивача вартість замовленого товару у сумі 11600 (одинадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп.; в іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно частини 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 214 грн. 60 коп.

Керуючись Законом України "Про захист прав споживачів", ст.ст. 610, 611, 651, 655, 656, 662, 663, 664 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 79, 80, 82, 84, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223,224-226 ЦПК України,

В и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача, розірвання договору, стягнення вартості товару, стягнення неустойки, моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати договір, укладений 06 червня 2012 року між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2, про виготовлення і монтаж трьох віконних блоків, з повним капітальним ремонтом зовнішньої та внутрішньої обшивки балкона.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь позивача вартість замовленого товару у сумі 11600 (одинадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 судовий збір на користь УДКСУ у м.Торезі (м.Торез), Код ЄДРПОУ (банку) -37643908, банк отримувача -ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, № рахунку - 31212206700084 в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 16 жовтня 2012 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н. Є. Арапіна