Постанова № 26460719, 11.10.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1352/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Мацюри П.Ф.,

Суддів: Андрєєвої Е.І. та Філінюка І.Г.,

При секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.

За участі представників сторін:

Від позивача -Семивіл О.В. за довіреністю.

Від відповідача -Ільїн М.В. за довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства "КОНТРАСТ"

на рішення господарського суду Одеської області від 17 серпня 2012 р.

у справі №5017/1352/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домотехніка -Норд"

до Малого приватного підприємства "КОНТРАСТ"

про стягнення 87900,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Домотехніка-Норд" (ТОВ „Домотехніка-Норд") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 2027/2012 від 04.05.2012 р.) та уточненнями до неї (вх. № 19572/2012 від 25.06.2012 р., вх. № 20695/2012 від 05.07.2012р., вх. № 23847/2012 від 01.08.2012 р. та № 25167/2012 від 13.08.2012р.), в яких просить стягнути з малого приватного підприємства „КОНТРАСТ" (МПП „КОНТРАСТ") 87 900,68 грн., з яких: 83 278,30 грн. -сума основного боргу, 1 549,41 грн. -пеня, 3 072,97 грн. -сума відсотків річних, поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення МПП „КОНТРАСТ" умов укладеного між сторонами договору поставки № 4522 ДН-12 від 01.02.2010р., згідно якого ТОВ „Домотехніка-Норд" зобов'язалось поставити МПП „КОНТРАСТ" побутову техніку, а МПП „КОНТРАСТ", в свою чергу, - прийняти та оплатити її вартість згідно накладних. На виконання вимог договору, позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 93 287,30 грн., між тим, відповідач за поставлений товар розраховувався частково, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17 серпня 2012р. у справі 5017/1352/2012 (головуючий суддя -Мостепаненко Ю.І., суддя Меденцев П.А., суддя Смелянець Г.Є.) позов задоволено частково, стягнуто з малого приватного підприємства „КОНТРАСТ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Домотехніка-Норд" 83 278 грн. 03 коп. - пені, 2 223 грн. 36 коп. - 30% річних, 1 732 грн. 61 коп. - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Мотивуючи дане рішення умовами договору поставки №4522 ДН-12, умовами чинного законодавства та наявністю доказів поставки продукції.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій вказує на порушення норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, оскільки обґрунтування рішення не відповідає обставинам справи. Відповідно до ст. 712 та 655 ЦК України, посиланнями на які суд обґрунтував своє рішення, постачальник зобов'язаний передати покупцю товар у власність, а покупець зобов'язаний прийняти товар і сплатити за нього. Відповідно до пункту 2.4., Договору поставки № 4522 дн-12 від 01.02.2012 р. право власності на товар, поставлений за цим договором переходить до Покупця з моменту повної оплати ним вартості товару. Тобто, на цей момент, товар, переданий постачальником покупцю за накладною № 37464 від 14.02.2012 р., фактично не переданий у власність покупцю, а отже не є поставленим (проданим) у розумінні ст. 712 ЦК України (ст. 655 ЦК України). Таким чином, поставка товару, зазначеного у накладній № 37464 не може вважатися виконаною, і відповідно, перебіг встановленого пунктом 8.1. Договору строку для оплати, що обчислюється з дати поставки, на цей момент не розпочався.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.

01.02.2012 року між ТОВ „Домотехніка-Норд" (Постачальником) та МПП „КОНТРАСТ" (Покупцем) укладено договір поставки № 4522 ДН-12, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставляти Покупцеві побутову техніку (Товар) у кількості, асортименті та за цінами, що узгоджуються за накладними, та є невід`ємними частинами цього Договору, а Покупець зобов'язався прийняти цей Товар та сплатити його договірну вартість (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору сторони узгодили, що дія Договору поширюється на будь-яку поставку, здійснену Постачальником та прийняту Покупцем в період дії цього Договору.

П. 13.1 Договору встановлено, що Договір вступає в дію з дати підписання та діє до 31 грудня 2012 року.

П. 4.1 Договору передбачено, що зобов'язання сторін з поставки Товару виникають на підставі погодженого Постачальником письмового замовлення Покупця, що подається не пізніше, ніж за 7 днів до планової дати поставки. У випадку недодержання зазначеного строку подання, замовлення приймається на розсуд Постачальника.

Поставка Товару здійснюється протягом 7 робочих днів з моменту прийняття відповідного замовлення, якщо у замовленні не передбачено більший строк (п. 4.2 Договору).

П. 4.7 Договору сторони встановили, що прийняття партії товару безумовно свідчить про те, що він був замовлений Покупцем та звільняє Постачальника від обов'язку доказування факту існування замовлення.

Згідно п. 7.1 Договору ціни на Товар, що поставляється за цим Договором, вказуються у власних прайс-листах Постачальника, які надсилаються Покупцю на його вимогу у письмовій формі, чи шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою; у рахунках Постачальника та остаточно узгоджуються сторонами в момент отримання товару шляхом підписання товарно-транспортної накладної/накладної представниками сторін та скраплення печаткою кожної зі сторін. При цьому, наявність печатки або за домовленістю -відбитків штампу на приймально-здавальному документі, підписаному будь-яким з працівників сторін, або підпис довіреної на отримання товару особи свідчить про безумовне прийняття товару за зазначеними цінами.

Відповідно до п. 8.1 Договору Покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленого

товару у строк, що не перевищує 21 день від дати поставки у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

П. 9.3 Договору сторонами узгоджено, що, у разі порушення строків оплати товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

П. 9.4 Договору встановлено, що, відповідно до ч. 2. ст.625 Цивільного Кодексу України, Покупець, що прострочив зобов'язання щодо оплати товару, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та сплатити тридцять відсотків річних від простроченої суми.

П. 9.5 договору передбачено, що, на підставі п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України, нарахування пені, що передбачено у п. 9.3. цього Договору, здійснюється протягом всього часу, за який зобов'язання не було виконане належним чином.

На виконання умов Договору, ТОВ „Домотехніка-Норд" поставило відповідачу товар, на загальну суму 93 287,30 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується накладною № 37464 від 14.02.2012р., підписаною представниками сторін та скріпленою печатками підприємств, та не заперечується сторонами.

07.02.2012 р. позивачем виписано відповідачу рахунок № 11/7084 від 07.02.2012 р. на оплату 93 287,30 грн. за договором № 4522ДН-12 від 01.02.2012 р.

Листом від 30.03.2012р. за № 229, відправленим засобами факсимільного зв`язку цієї ж дати, позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити суму основної заборгованості за накладною № 37464 від 14.02.2012р., пені та суми відсотків -за порушення виконання зобов`язання за Договором поставки.

06.04.2012р. відповідачем було здійснено часткову оплату рахунку № 11/7084 від 07.02.2012 р. - за товар, отриманий за накладною № 37464 від 14.02.2012р., - в розмірі 10 000грн. Ніяких інших платежів від відповідача на рахунок позивача не поступало, що і зумовило звернення ТОВ „Домотехніка-Норд" до суду із даним позовом та уточненнями до нього, в яких, окрім стягнення з відповідача основного боргу, ТОВ „Домотехніка-Норд" просить стягнути 30% річних та пеню.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За правилами ст. 610, п. 1 ст. 612, п.1 ст. 624, ст. 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умовами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

06.04.2012р. відповідачем здійснено часткову оплату за товар, отриманий за накладною № 37464 від 14.02.2012р., - в розмірі 10 000грн., що підтверджується довідкою філії "ГУ ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області" № 20-2/1-12-2076 від 06.06.2012 р., наявною в матеріалах справи.

Таким чином, станом не день подання позову за відповідачем рахується основна заборгованість за договором поставки № 4522ДН-12 від 01.02.2012р. в сумі 83287,30 грн., але, з огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача 83278,30грн., судова колегія, не виходячи за межі позовних вимог, вірно доходить висновку про обґрунтованість і правомірність уточнених позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 83278,30 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно із статтею 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до вищенаведеного судом першої інстанції вірно встановлено суму пені в розмірі 1129.03грн. пені відповідно до п. 9.3 договору.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, серед іншого, зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 9.4 Договору встановлено, що Покупець, що прострочив зобов'язання щодо оплати товару, зобов'язаний сплатити, серед іншого, тридцять відсотків річних від простроченої суми.

Колегія суддів першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем 30%річних за прострочку виконання зобов'язання правильно дійшла до висновку про стягнення з відповідача суми в розмірі 2 223,36грн.

Щодо посилання відповідача на те, що в накладній вказано інший номер договору то суди першої та апеляційної інстанцій вважають слушними доводи позивача про технічну помилку у зазначенні в накладній № 37464 від 14.02.2012р. договору № 958ДН-10 від 12.10.10р., тим більш, що п. 1.2 Договору № 4522ДН-12 від 01.02.12р. сторони узгодили, що дія Договору поширюється на будь-яку поставку, здійснену Постачальником та прийняту Покупцем, в період дії цього Договору: з 01.02.2012р. по 31.12.2012р., ( п.13.1 Договору), а поставка, за якою позивачем заявлено вимоги до стягнення по даній справі, відбулась 14.02.2012 р

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 99, 101-105, ГПК України, суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скарги Малого приватного підприємства "КОНТРАСТ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 17 серпня 2012 р. у справі № 5017/1352/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Е.І. Андрєєва

Суддя І.Г. Філінюк