Рішення № 26460620, 10.08.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2012 р. Справа № 5024/881/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйов К.В. при секретарі Джафаровій М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Херсонської філії ПАТ "Кредитпромбанк", м. Херсон,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "АнтоРус", м. Херсон,

про стягнення 60 741 911,24 грн.

за участі представників:

від позивача : уповн. представник - Літвінов О.В., дов. № 541 від 06.10.2010р.,

від відповідача : уповн. представник - Димченко О.П., дов. № б/н від 26.04.2012р.

Обставини справи : позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 60 741 911,24 грн., з яких 42 631 173,69 грн. (еквівалент 5 335 566,17 доларів США, за курсом Національного банку України 1 дол. США = 7,99 грн. на 01.06.2012р) заборгованість по кредиту в іноземній валюті, 12 442 715,77 грн. (еквівалент 1 557 286,08 дол. США за вказаним курсом) заборгованість по відсотках за користування кредитом в іноземній валюті, 4 339 363,40 грн. (еквівалент 543 099,30 дол. США за вказаним курсом) пеня за несвоєчасне повернення кредиту в іноземній валюті та несвоєчасну сплату відсотків за користуванням цим кредитом, а також 1 215 243,08 грн. заборгованість по кредиту в національній валюті, 17 607,60 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом в національній валюті, 95 807,70 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту в національній валюті та несвоєчасну сплату відсотків за користуванням цим кредитом, у зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 04.1/36/06-КЛТ від 30.06.2006р, з додатковими угодами.

Згідно із заявами про уточнення (вх. № 8654) та зменшення (вх. № 9188) позовних вимог, про виправлення описки та зменшення позовних вимог (вх. № 2/2614) позивач зменшив позовні вимоги до 59 161 000,39 грн., з яких 42 631 173,69 грн. (еквівалент 5 335 566,17 дол. США) заборгованість по кредиту в іноземній валюті, 10 879 412,51 грн. (еквівалент 1 361 628,08 дол. США) заборгованість по відсотках за користування кредитом в іноземній валюті, 4 339 363,40 грн. (еквівалент 543 099,30 дол. США) пеня за несвоєчасне повернення кредиту в іноземній валюті та несвоєчасну сплату відсотків за користуванням цим кредитом, 1 215 243,08 грн. заборгованість по кредиту в національній валюті, 95 807,70 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту в національній валюті та несвоєчасну сплату відсотків за користуванням цим кредитом.

За текстом позовної заяви та раніше вказаних заяв (вх. №/№ 8654, 9188, 2/2614) позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 04.1/36/06-КЛТ від 30.06.2006р., проте, в усіх цих заявах, безпосередньо, у вимогах про стягнення грошових сум, позивач визначає ці суми як заборгованість за кредитним договором № 41/21/08-КЛТ від 29.10.2008р. Тобто, за іншим кредитним договором. Як встановлено судом, у даному випадку фактично має місце описка. Виходячи із повного змісту вказаних заяв позовні вимоги є обґрунтованими належним чином.

Суд приймає заявлене позивачем зменшення розміру позовних вимог та розглядає справу виходячи із зменшеного розміру цих вимог, а саме - про стягнення 59 161 000,39 грн.

Відповідач надав відзив (вх. № 2/2321), за яким визнає стосовно отриманого кредиту в іноземній валюті: в повному обсязі позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 5 335 566,17 дол. США по кредиту, визнає заборгованість у розмірі 1 494 228,32 дол. США по відсотках за користування кредитом, а також, визнає частково, у загальному розмірі 536 015,29 дол. США (з підстав необґрунтованого нарахування пені за 30-31.10.2010р.) позовні вимоги про стягнення пені. Стосовно ж отриманого кредиту в національній валюті відповідач не визнає у повному обсязі позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту та заборгованості по сплаті відсотків за користуванням кредитом, визнає частково, у загальному розмірі 94 760,62 грн. (з підстав необґрунтованого нарахування пені за 30-31.10.2010р.) позовні вимоги про стягнення пені. Додатково, у доповненні до відзиву (вх. № 2/2615) відповідач просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені.

Розгляд справи проведено у судових засіданнях 05.07.2012р., 12.07.2012р., 27.07.2012р., 10.08.2012р. У судовому засіданні 10.08.2012р було оголошено перерву до 14 год.30 хв. 10.08.2012р.

Представником відповідача 05.07.2012р через канцелярію суду подано клопотання про проведення відеозапису в залі судового засідання (вх. № 2/2328) під час розгляду справи, в задоволенні якого судом було відмовлено через необґрунтованість.

З ініціативи суду здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами, а саме - програмно-апаратним комплексом "Оберіг".

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 10.08.2012р, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд -

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство "Кредитпромбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" (надалі - Банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонський автоскладальний завод Анто-Рус" - правонаступником якого згідно із п.1.1 свого статуту є позивач (надалі - Позичальник) уклали між собою кредитний договір № 04.1/36/06-КЛТ від 30.06.2006р. (надалі - Кредитний договір). Відповідно до п.1.1 та п. 2.2 цього договору Банк зобов'язався надавати Позичальнику кредити в національній валюті України або в іноземних валютах з можливістю часткової конвертації в іноземну валюту в межах загальної суми, еквівалентної 3 500 000,00 доларів США, за офіційним курсом Національного банку України на дату укладання кожної додаткової угоди до Кредитного договору, для розрахунків за автобуси іноземного виробництва, автомобілі різних марок, технологічне обладнання, інструменти, сировину, матеріали і комплектуючі для складання автобусів.

В подальшому, згідно із додатковою угодою № 8 від 22.12.2006р. до Кредитного договору загальну суму надання кредитів збільшено до 8 000 000,00 дол. США, із додатковою угодою № 16 від 21.05.2007р. до цього ж договору передбачено можливість видачі кредитів в іноземній валюті, крім дол. США, ще й у ЄВРО, із додатковою угодою № 32 від 08.11.2007р загальну суму надання кредитів збільшено до 8600 000,00 дол. США.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредити, зокрема, на умовах строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.

Відповідно до п.2.3 та 2.6 Кредитного договору підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові угоди, в яких, безпосередньо, встановлюються процентні ставки за користування кредитом та валюта кредитування (надалі - Додаткові угоди).

На виконання Кредитного договору Банк надав Позичальнику 23 кредити (транші) в іноземній валюті, а саме дол. США, на загальну суму 9 747 813,83 дол. США, а саме :

- 1 255 000,00 дол. США, з повною конвертацією у національну валюту та строком повернення -не пізніше 27.06.2008р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 1 від 30.06.2006р.;

- 884 610,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 11.07.2008р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 2 від 14.07.2006р.;

- 49 145,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 06.08.2008р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 3 від 07.08.2006р.;

- 108 479,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 20.08.2008р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 4 від 21.08.2006р.;

- 500 000,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 21.08.2008р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 5 від 21.08.2006р.;

- 528 000,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 19.09.2008р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 6 від 20.09.2006р.;

- 893 892,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 19.12.2008р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 8 від 22.12.2006р.;

- 690 982,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 05.02.2009р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 9 від 06.02.2007р.;

- 555 000,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 13.03.2009р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 12 від 14.03.2007р.;

- 605 119,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 24.04.2009р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 14 від 27.04.2007р.;

- 116 136,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 30.04.2009р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 15 від 03.05.2007р.;

- 116 136,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 22.05.2009р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 19 від 24.05.2007р.;

- 12 904,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 04.06.2009р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 22 від 05.06.2007р.;

- 50 000,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 05.06.2009р. та процентною ставкою -11,9 % річних, згідно із додатковою угодою № 23 від 07.06.2007р.;

- 516 530,83 дол. США, з строком повернення -не пізніше 16.09.2009р. та процентною ставкою -12,25 % річних, згідно із додатковою угодою № 30 від 17.09.2007р.;

- 87 943,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 06.11.2009р. та процентною ставкою -12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 33 від 08.11.2007р.;

- 100 000,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 11.11.2009р. та процентною ставкою -12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 35 від 12.11.2007р.;

- 100 000,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 18.11.2009р. та процентною ставкою -12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 36 від 19.11.2007р.;

- 100 000,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 20.11.2009р. та процентною ставкою -12,2 % річних, згідно із додатковою угодою № 37 від 21.11.2007р.;

- 800 000,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 26.06.2009р. та процентною ставкою -18,0 % річних, згідно із додатковою угодою № 44 від 27.06.2008р.;

- 650 000,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 10.11.2009р. та процентною ставкою -13,5 % річних, згідно із додатковою угодою № 45 від 11.07.2008р.;

- 500 000,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 20.08.2009р. та процентною ставкою -17,0 % річних, згідно із додатковою угодою № 47 від 21.08.2008р.;

- 528 000,00 дол. США, з строком повернення -не пізніше 18.09.2009р. та процентною ставкою -14,5 % річних, згідно із додатковою угодою № 50 від 19.09.2008р.

Надання Банком Позичальнику цих траншів кредиту в іноземній валюті підтверджується меморіальними валютними ордерами Банку від 30.06.2006р. № 243 43 (на суму 1 255 000,00 дол. США), від 14.07.2006р. № 243 11 (на суму 884 610,00 дол. США), від 07.08.2006р. № 235 248 (на суму 49 145,00 дол. США), від 21.08.2006р. № 243 6 (на суму 108 479,00 дол. США), від 22.08.2006р. № 243 6 (на суму 500 000,00 дол. США), від 20.09.2006р. № 243 69 (на суму 528 000,00 дол. США), від 22.12.2006р. № 243 19 (на суму 893 892,00 дол. США), від 06.02.2007р. № 243 44 (на суму 690 982,00 дол. США), від 14.03.2007р. № 243 65 (на суму 555 000,00 дол. США), від 27.04.2007р. № 118 199 (на суму 605 119,00 дол. США), від 03.05.2007р. № 243 55 (на суму 116 136,00 дол. США), від 24.05.2007р. № 243 65 (на суму 116 136,00 дол. США), від 05.06.2007р. № 243 88 (на суму 12 904,00 дол. США), від 07.06.2007р № 243 20 (на суму 50 000,00 дол. США), від 17.09.2007р. № 364 17 (на суму 516 530,83 дол. США), від 08.11.2007р. № 364 26 (на суму 87 943,00 дол. США), від 12.11.2007р. № 364 6 (на суму 100 000,00 дол. США), від 19.11.2007р. № 364 10 (на суму 100 000,00 дол. США), від 21.11.2007р. № 364 6 (на суму 100 000,00 дол. США), від 27.06.2008р № 364 153 (на суму 800 000,00 дол. США), від 11.07.2008р № 364 16 (на суму 650 000,00 дол. США), від 21.08.2008р. № TR.43695.1 (на суму 500 000,00 дол. США), від 19.09.2008р. № TR.44213.1 (на суму 528 000,00 дол. США). Позичальник не заперечує факт отримання вказаних 23 кредитів (траншів) в іноземній валюті.

Надання Банком Позичальнику кредитів (траншів) в іншій, крім дол. США, іноземній валюті не підтверджено доказами.

Також, на виконання Кредитного договору Банк надав Позичальнику 5 кредитів (траншів) в національній валюті на загальну суму 6 081 500,00, а саме :

- 560 000,00 грн., з строком повернення -не пізніше 13.03.2007р та процентною ставкою - 17 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 7 від 14.12.2006р.;

- 560 000,00 грн., з строком повернення -не пізніше 12.12.2007р та процентною ставкою -18 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 11 від 13.03.2007р.;

- 300 000,00 грн., з строком повернення -не пізніше 08.08.2007р та процентною ставкою -17,4 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 29 від 03.08.2007р.;

- 3 500 000,00 грн., з строком повернення -не пізніше 06.11.2009р та процентною ставкою -17,0 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 34 від 09.11.2007р.;

- 1 161 500,00 грн., з строком повернення -не пізніше 09.12.2009р та процентною ставкою -17,0 відсотків річних, згідно із додатковою угодою № 39 від 10.12.2007р.

Надання Банком Позичальнику цих траншів кредиту в національній валюті підтверджується платіжними дорученнями Банку від 14.12.2006р. № 38 35 (на суму 560 000,00 грн.), від 13.03.2007р № 38 74 (на суму 560 000,00 грн.), від 03.08.2007р. № 3857 (на суму 300 000,00 грн.), від 09.11.2007р № 399 47 (на суму 3 500 000,00 грн.), від 10.12.2007р № 38 20 (на суму 1 161 500,00 грн.). Позичальник не заперечує факт отримання вказаних 5 кредитів (траншів) в національній валюті.

Відповідно до п.3.4.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язався сплачувати Банку нараховані відсотки за кожним кредитом, наданим згідно із додатковими угодами, в останній робочий день кожного місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та у день повного погашення заборгованості за кредитом, вказаній у відповідній додатковій угоді, на рахунки Банку, які вказано у додаткових угодах.

Відповідно до п.3.4.4 Кредитного договору Позичальник зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 29.06.2010р.

В подальшому, строки сплати відсотків за користування кредитними коштами та строки погашення заборгованості по кредитах неодноразово змінювалися додатковими угодами (№ 41 від 29.04.2008р., № 42 від 29.05.2008р., № 44 від 27.06.2008р., № 46 від 30.07.2008р., № 48 від 22.08.2008р., № 49 від 29.08.2008р., № 51 від 30.09.2008р., № 51а від 10.11.2008р., № 53 від 15.12.2008р., № 54 від 28.01.2009р., № 55 від 30.04.2009р., № 56 від 21.05.2009р., № 57 від 21.05.2009р., № 58 від 02.07.2009р., №59 від 02.07.2009р., № 60 від 27.08.2009р., № 61 від 25.06.2010р., № 62 від 12.08.201р). Остаточний строк повного погашення заборгованості за усіма наданими Банком Позичальнику на виконання Кредитного договору кредитами було встановлено шляхом внесення змін до п.3.4.4 Кредитного договору згідно із п.1 додаткової угоди № 63 від 07.10.2010р, а саме - не пізніше 31.10.2010р. За п. 3 цієї ж додаткової угоди було внесено зміни до п.3.4.3 Кредитного договору, де передбачено обов'язок Позичальника сплатити Банку нараховані проценти за період з вересня 2008 року по вересень 2010 року включно, за кожним кредитом, наданим згідно із додатковими угодами, не пізніше 31.10.2010р. включно.

Проте, відповідач свої зобов'язання з повного погашення у вказаний строк заборгованості за Кредитним договором (повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом) не виконав, що визнано відповідачем згідно із відзивом.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. За ст.ст.1054,1050 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредиту, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту в цілому.

Позичальником визнаний факт неповернення кредитних коштів у встановлений Кредитним договором строк - 31.10.2010р., а також визнано у повному обсязі позовні вимоги Банку в частині стягнення 42 631 173,69 грн. (еквівалент 5 335 566,17 дол. США) заборгованість по кредиту в іноземній валюті, що підтверджується викладеним на стор. №/№ 1,3 відзиву на позовну заяву (вх. № 2/2321).

Визнання позову є процесуальним правом відповідача, яке передбачено ч.5 ст.22 ГПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У справі № 5024/881/2012 суд не встановив, щоб визнання позову відповідачем суперечило законодавству чи порушувало чиїсь права, свободи, інтереси.

За вказаних обставин, в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в іноземній валюті у розмірі 5 335 566,17 дол. США, що еквівалентно 42 631 173,69 грн. (згідно із курсом Національного банку України 1 дол. США = 7,99 грн. на 01.06.2012р.), позов задовольняється у відповідності до ч. 5 ст. 78 ГПК України.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в національній валюті підлягають задоволенню у заявленому до стягнення розмірі, а саме - 1 215 243,08 грн., з таких підстав.

Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором :

- у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

- у другу чергу сплачуються проценти та неустойка;

- у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до п.2.8 Кредитного договору при погашенні заборгованості перед Банком за процентами та кредитами, кошти Позичальника спрямовуються у першу чергу для оплати простроченої заборгованості за нарахованими процентами та кредитами, а потім для погашення строкової заборгованості за нарахованими процентами та кредитами. В останню чергу погашається пеня, розмір якої визначається відповідно до п.3.4.8 цього договору. З п.2.8 Кредитного договору слідує, що погашення заборгованості за нарахованими процентами є пріоритетним по відношенню до погашення заборгованості за кредитом, та, що такий пріоритет має місце не лише при погашенні заборгованості за процентами та кредитом в рамках певної, окремої додаткової угоди, а й при погашенні заборгованості за усією сукупністю додаткових угод. Тобто, при погашенні заборгованості по Кредитному договору в цілому.

Кожна з додаткових угод не може вважатися окремим кредитним договором, як то стверджує відповідач, заперечуючи проти зарахування Банком коштів спрямованих на погашення кредиту в національній валюті (отриманого згідно із додатковими угодами № 34 від 09.11.2007р. та № 39 від 10.12.2007р.) в рахунок погашення заборгованості по сплаті відсотків за кредитом в іноземній валюті (отриманого згідно із додатковою угодою № 8 від 22.12.2006р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови та порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права та відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Жодна з додаткових угод не містить у собі повний комплекс передбачених ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України для кредитного договору складових. Зокрема, визначення мети кредиту, видів забезпечення зобов'язань позичальника, порядок плати за кредит, обов'язки, права та відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. Крім цього, додаткові угоди укладаються на виконання та діють у нерозривному зв'язку із Кредитним договором, оскільки є його невід'ємними складовими. У кожній з них угод передбачено, що надання кредиту, його повернення, нарахування та сплата процентів здійснюються на умовах передбачених Кредитним договором та додатковою угодою.

Умовами Кредитного договору не передбачено права Позичальника на власний розсуд змінювати визначену п.2.8 цього договору черговість погашення складових заборгованості. Зокрема, не передбачено права Позичальника здійснювати повне (як за відсотками, так і за кредитом) першочергове погашення заборгованості за будь-якою окремою з додаткових угод, при наявності по інших з цих угод заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.

За таких обставин дії Банку з зарахування спрямованих Позичальником коштів на погашення кредиту в національній валюті (отриманого згідно із додатковими угодами № 34 від 09.11.2007р. та № 39 від 10.12.2007р.) в рахунок погашення заборгованості по сплаті відсотків за кредитом в іноземній валюті (отриманого згідно із додатковою угодою № 8 від 22.12.2006р.) відповідають ст. 534 Цивільного кодексу України та п.2.8 Кредитного договору, а також не суперечать будь-яким положенням Кредитного договору та додаткових угод до нього. Іншого відповідачем не доведено.

Проведення вказаних банківських операцій Банк підтвердив належними та допустимими доказами : меморіальними ордерами від 03.04.2012р. № 468 49 та № 468 50 (на суму, відповідно, 1 161 500,00 грн. та 53 743,08 грн.), меморіальним валютним ордером від 03.04.2012р. № 546 23, меморіальним ордером від 03.04.2012р. № 546 24 (додано до заперечень на доповнення до відзиву вх. № 9815), а також, службовою запискою від 03.04.2012р. № 3670 та виписками від 03.04.2012р. по банківських рахунках (додано до заяви вх. № 2/2812).

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом в іноземній валюті підлягають задоволенню у заявленому до стягнення розмірі, а саме - 10 879412,51 грн. (еквівалент 1 361 628,08 дол. США), оскільки підтверджуються розрахунками Банку, які перевірено судом, та не спростовуються відповідачем (заперечення щодо правильності визначення цієї заборгованості саме у такому її розмірі відсутні).

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.3.4.8 Кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами Позичальник сплачує Банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами.

За змістом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 253 Цивільного кодексу України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо законом або договором не передбачено інші умови їх нарахування.

При цьому ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає порядок та строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права встановлено нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тридцять перше жовтня 2010р, як остаточний строк повного погашення заборгованості за усіма наданими Банком Позичальнику на виконання Кредитного договору кредитами, а також, як остаточний строк для сплати Позичальником Банку нарахованих відсотків за період з вересня 2008 року по вересень 2010 року (включно), за кожним кредитом, наданим згідно із додатковими угодами було встановлено згідно із п.1 та п.3 додаткової угоди № 63 від 07.10.2010р. З огляду на це та відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ст. 253 Цивільного кодексу України першим днем нарахування пені є 01.11.2010р. та пеня нараховується до 01.05.2011р.

Кредитним договором не встановлено строк для виконання зобов'язання по сплаті пені.

Згідно із п. 5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, а за зобов'язанням, строк виконання яких не визначено, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникло право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Право на пред'явлення вимоги про стягнення нарахованої за період часу з 01.11.2010р. до 01.05.2011р. пені виникло у Банку з 01.05.2011р. Тому, саме з цієї дати, 01.05.2011р., почав свій перебіг строк, для звернення Банку до суду з вимогами про стягнення нарахованої за вказаний період часу пені. Перебіг цього строку закінчився 01.05.2012р. Фактично ж позовну заяву з вимогами про стягнення вказаної пені подано Банком до суду 18.06.2012р. Про об'єктивні причини, які перешкоджали поданню Банком у період часу з 01.05.2011р. по 01.05.2012р. позовної заяви з вимогами щодо стягнення вказаної пені, суду не повідомлено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягає, оскільки їх заявлено з пропуском строку позовної давності.

Пунктом 6.1 Кредитного договору передбачено, що спірні питання щодо виконання цього договору, які не врегульовані сторонами, розглядаються в порядку, що передбачений чинним законодавством України. Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Банк направляв 18.04.2011р. та 16.11.2011р. Позичальнику письмові повідомлення -вимоги, відповідно, № 1716/04-б.б-02 від 15.04.2011р. та № 5603/04-б,б-02 від 15.11.2011р., про сплату заборгованості за Кредитним договором, які було доставлено Позичальнику підприємством поштового зв'язку. Проте, після отримання вказаних повідомлень - вимог Позичальник не задовольнив ці вимоги Банку у добровільному, позасудовому порядку.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Банк у червні 2012 року подав до господарського суду позовну заяву про стягнення з Позичальника 60 741 911,24 грн. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р. становив 1073,00 грн. За подання позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 60 741 911,24 грн., Банк повинен був сплатити судовий збір у розмірі 60 розмірів мінімальної заробітної плати. Тобто, (60 х 1073,00 грн.) = 64 380,00 грн.

Як доказ сплати судового збору до позовної заяви додано платіжне доручення від 15.06.2012р № 1704 на сплату 65 640,00 грн. судового збору.

Різниця між фактично сплаченою Банком сумою судового збору та сумою судового збору, яка підлягала сплаті Банком відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" становить (65 640,00 - 64 380,00) грн. = 1 260,00 грн. Таким чином, за подання позовної заяви Банком сплачений судовий збір у розмірі більшому, ніж підлягав сплаті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За вказаних обставин зайве сплачена Банком сума судового збору у розмірі 1 260,00 грн. підлягає поверненню.

Судовий збір у розмірі 64 380,00 грн. розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється на 92,5, %.

92,5 % = ( 54 725 829,28 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги) / 59 161 000,39 грн. (розмір позовних вимог згідно із заявою Банку вх. № 2/2614)) х 100,00 %

Відповідно, 92,5 % судового збору покладаються на відповідача (Позичальника) відповідача, решта - на позивача (Банк).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний завод "Анто Рус" (місцезнаходження - м. Херсон, вул. Марії Фортус,36; ідент. код ЄДР - 31048021) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (місцезнаходження - м. Херсон, проспект Ушакова, 56-А, ідент. код ЄДР - 24945165) за договором № 04.1/36/06-КЛТ від 30.06.2006р., із додатковими угодами до цього договору, 43 846 416 (сорок три мільйони вісімсот сорок шість тисяч чотириста шістнадцять) грн. 77 коп. заборгованості по кредиту, 10 879 412 (десять мільйонів вісімсот сімдесят дев'ять тисяч чотириста дванадцять) грн. 51 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, а також 59 551 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 50 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству "Кредитпромбанк", в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (місцезнаходження - м. Херсон, проспект Ушакова,56-А, ідент. код ЄДР -24945165) зі спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) -1260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 00 коп. зайве сплаченого, згідно із платіжним дорученням від 15.06.2012 р. № 1704, судового збору.

Повне рішення складено 14.08.2012р.

Суддя К.В. Соловйов