Рішення № 26460540, 10.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/10167-2012 10.10.12

За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Юденко Віталій Миколайович 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес груп Трейд» 3. Іванова Альона Феодосіївнапростягнення 2 542,44 грн.Головуючий суддя: Бойко Р.В.

Івченко А.М.

Мандичев Д.В.

Представники сторін:

від позивача:Костенко А.О.від відповідача:Атаманчук Б.В.від третьої особи 1:не з'явивсявід третьої особи 2:не з'явивсявід третьої особи 3:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(надалі - ПАТ «УСК «Гарант-Авто») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(надалі -ПрАТ «СК «Нова») про стягнення 2 542,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «УСК «Гарант-Авто»на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу №19G-0337305 від 10.11.2009 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Seat», реєстраційний номер 57724 КА, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ, яким скоєно ДТП, застрахована ПрАТ «СК «Нова»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/4830772), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.07.2012 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Юденка Віталія Миколайовича, розгляд справи призначено на 15.08.2012 р.

15.08.2012 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення згідно змісту яких відповідач проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні посилаючись на відсутність доказів законного керування транспортним засобом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2012 р. р. у зв'язку із неявкою третьої особи та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 27.07.2012 р. розгляд справи відкладено до 31.08.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2012 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес груп Трейд»та Іванову Альону Феодосіївну, розгляд справи відкладено до 24.09.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. розгляд справи відкладено до 10.10.2012 р. та вирішено здійснювати розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. для здійснення колегіального розгляду справи призначено наступних суддів: Бойко Р.В. (головуючий), Івченко А.М., Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. колегією суддів справу прийнято до провадження та призначена до розгляду на 10.10.2012 р.

В судове засідання 10.10.2012 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.10.2012 р. з'явився, вимоги ухвал суду виконав, проти позову заперечив та просить залишити його без задоволення.

Треті особи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання 10.10.2012 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Належне повідомлення третіх осіб про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 24.09.2012 р.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач та третя особа повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання треті особи були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи 1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2009 р. між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»(після зміни організійно-правової форми та найменування ПАТ «УСК «Гарант-Авто») (страховик) та ТОВ НВФ «Венбест ЛТД»(страхувальник) укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №19G-0337305 (надалі -«Договір»).

Предметом договору є майнові інтереси пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Seat», реєстраційний номер 57724 КА на випадок настання подій, перелік яких наведено у абзаці 15 Договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортна пригода; незаконне заволодіння транспортним засобом; стихійні лиха.

11.01.2010 р. блізько 10 год. 04 хв. по вулиці Студентській в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля «Seat»та автомобіля «LDV», а саме: Юденко В.М. керуючи автомобілем «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ, не врахувавши дорожньої обстановки та погодніх умов, не дотримався безпечного бокового інтервалу допустив зіткнення з автомобілем «Seat», реєстраційний номер 57724 КА, під керуванням водія Кошарного Миколи Сергійовича, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Юденком В.М. вимог пункту 13.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Шевченківського району м. Києва №8550174 від 18.01.2010 р. та постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.01.2010 р. у адміністративній справі №3-1205/2010, відповідно до якої Юденка В.М. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту №282 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 11.02.2010 р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «АЕК «Легіон»(Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6837/08 від 15.04.2008 р.) вартість матеріального збитку, що дорівнює розміру відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого автомобілю «Seat», реєстраційний номер 57724 КА в результаті його пошкодження при ДТП складає 3 661,36 грн.

ПАТ «УСК «Гарант-Авто»виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування транспортного засобу №19G-0337305 від 10.11.2009 р. на підставі страхового акту №98918 від 14.05.201 р. та заяви ТОВ НВФ «Венбест ЛТД», сплатила останньому суму страхового відшкодування в розмірі 2 162,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3366 від 27.05.2010 р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, ПАТ «УСК «Гарант-Авто»були понесені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 380,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3367 від 27.05.2010 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «УСК «Гарант-Авто»перейшло в межах суми 2 162,44 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а також позивачем понесені майнові витрати на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди у розмірі 380,00 грн.

Із довідки відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування Шевченківського району м. Києва №8550174 від 18.01.2010 р. вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Seat», реєстраційний номер 57724 КА належить Івановій А.Ф., та знаходився під керуванням Юденка В.М.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

В судовому засіданні 31.08.2012 р. Юденко В.М. пояснив, що Іванова А.Ф. передала ТОВ «Бізнес груп Трейд»належний їй транспортний засіб «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ в орендне користування, а сам Юденко В.М. на момент скоєння ДТП перебував з ТОВ «Бізнес груп Трейд»у трудових відносинах. Наведене також підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.01.2010 р. у адміністративній справі №3-1205/2010.

Проте, відповідач вказує, що Юденко В.М. керував транспортним засобом «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ за відсутності на те законних підстав.

Стосовно наведеного твердження відповідача суд відзначає, що положення ст. 62 Конституції України закріплюють принцип презумпції невинуватості особи.

Обов'язок спростування наведеної обставини (надання постанови про притягнення до відповідальності згідно ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення чи доказів порушення кримінальної справи за незаконне заволодіння транспортним засобом) покладається на відповідача.

Суд неодноразово ухвалами від 15.08.2012 р., 31.08.2012 р. та 24.09.2012 р. зобов'язував відповідача надати докази неправомірності керування Юденком В.М. транспортним засобом «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ на момент скоєння ДТП.

Крім того, судом додатково було надіслано запит до ВДАІ Шевченківського РУ ГУМВС у м. Києві з проханням надати інформацію щодо притягнення Юденка В.М. до адміністративної відповідальності за ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення за керування транспортним засобом «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ без документів, що підтверджують право керування чи розпорядження транспортним засобом.

Відповідач вимог ухвал суду не виконав, жодних доказів, які б підтверджували незаконність керування Юденком В.М. транспортним засобом «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ чи притягнення його до відповідальності на підставі ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення не надав.

08.10.2012 р. від Шевченківського РУ ГУМВС у м. Києві на адресу суду надійшов лист в якому останнє повідомило, що адміністративні матеріали за ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно Юденка В.М. не складались.

Отже, відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували притягнення Юденка В.М. до адміністративної відповідальності на підставі ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить про те, що останній керував транспортним засобом «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ на законних підставах.

Вина Юденка В.М. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ відшкодовується Івановою А.Ф.

Цивільно-правова відповідальність Іванової А.Ф., як власника автомобіля «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ, застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова»згідно із полісом №ВС/4830772.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/4830772) винесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 22.05.2009 р. (00:00) по 21.05.2010 р.

Відповідно до п.4 полісу №ВС/4830772 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Іванова А.Ф., судом встановлено, що Юденко В.М. користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Юденком В.М., належного Івановій А.Ф. автомобіля «LDV», реєстраційний номер АА 5663 НЕ була застрахована ПрАТ «СК «Нова».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс №ВС/4830772) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Seat», реєстраційний номер 57724 КА внаслідок його пошкодження при ДТП становить 3 661,36 грн. (згідно звіту №282 від 11.02.2010 р.), розмір витрат на проведення автотоварознавчого дослідження становить 380,00 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 2 162,44 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент направлення заяви) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Позивач заявою №98918 від 30.09.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка отримана відповідачем 04.10.2010 р., звернувся до відповідача з проханням протягом одного місяця з дня отримання заяви сплатити у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 2 542,44 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 510,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом №ВС/4830772.

Враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом №ВС/4830772 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 1 652,44 грн.

Стосовно заявленої до стягнення суми витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 380,00 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що страховик зобов'язаний терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Разом із цим, на підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавче дослідження для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому позивачем не доведено, що відповідач був у визначений п. 34.1 Закону строк повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача у понесенні позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження відсутня.

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2 статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

До того ж, за змістом п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодовуються витрати потерпілого на проведення експертизи, а в даному випадку такі витрати понесені не потерпілим.

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 380,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження та франшизи у розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПрАТ «СК «Нова»на користь ПАТ «УСК «Гарант-Авто»суму страхового відшкодування у розмірі 1 652,44 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11; ідентифікаційний код 31241449) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 25965081) суму страхового відшкодування у розмірі 1 652 (одна тисяча шістсот п'ятдесят дві) грн. 44 коп., судовий збір у розмірі 1 046 (одна тисяча сорок шість) грн. 08 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 15.10.2012 р.

Головуючий суддя Р.В. Бойко

Судді А.М. Івченко

Д.В. Мандичев