Рішення № 26460419, 16.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-25/13423-2012 16.10.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Поляков»

до Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Морозівський»

про стягнення 5 617,22 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Іванченко І.М. (представник за довіреністю №340 від 27.08.2012р.)

від відповідача: Ткачова І.В. (директор)

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Поляков» (надалі -позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Морозівський»(надалі - відповідач) заборгованості за Договором поставки №427 від 01.01.2009р. на суму 5 617,22 грн., в тому числі 5 148,41 грн. основного боргу, 223,75 грн. пені та 245,06 грн. 17 % річних.

Під час перебування справи в провадженні позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог та заявлено до стягнення з відповідача суми в розмірі 468,81 грн., в тому числі 223,75 грн. пені та 245,06 грн. 17 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором виконав не належним чином, вартість поставленого товару не оплатив у строки визначені договором.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що заборгованість перед позивачем за поставлений товар повністю погашена. Окрім того, як вказав у відзиві відповідач, чотири роки тому, був переглянутий термін відстрочення платежу, в усній домовленості, який становив 21 день.

Ухвалою від 02.10.2012р. справа прийнята до розгляду, їй присвоєно № 5011-25/13423-2012 та розгляд справи призначено на 16.10.2012р.

В судовому засіданні 16 жовтня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року між позивачем (постачальник -за Договором) та відповідачем (покупець -за Договором) було укладено Договір поставки №427 (надалі -Договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався передати у власність відповідача продукти харчування та інші товари (товар -за Договором), а відповідач зобов'язувався прийняти і оплатити його на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних.

Позивач відповідно до видаткових накладних №КК-0550015 від 23.08.2012р. на суму 1 166,54 грн., №КК-0481473 від 31.05.2012р. на суму 478,51 грн., №КК-0459238 від 10.05.2012р. на суму 3 898,30 грн., керуючись умовами договору поставив відповідачу товар на загальну суму 5 148,41 грн. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представника в видаткових накладних та відтисками штампу відповідача (належним чином засвідчені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

Згідно з п. 4.2. договору покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що останній оплатив позивачу вартість товару за договором в сумі 5 148,41 грн., однак вже після спливу наданого Договором семиденного терміну відстрочки платежу, що підтверджується, зокрема, наданою позивачем випискою по рахунку №2600491781 з 21.09.2012р. по 15.10.2012р.

Посилання відповідача на той факт, що усною домовленістю сторін погоджено відстрочення платежу терміном до 21 дня, то судом не може бути прийнято його до уваги, оскільки поставка товару позивачем здійснювалась за умовами Договору, яким чітко визначено термін проведення відповідачем оплати за отриманий товар.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав, однак, з порушенням передбаченого Договором строку.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 5.2. Договору при порушенні покупцем п. 4.2. Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року, крім цього збитки від інфляції та 17 % річних від суми боргу за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості продукції, у відповідності до ст. 625 ЦК України та Договору, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня (за розрахунками позивача, які містяться в позовних матеріалах) в розмірі 223,75 грн.

За порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості продукції, у відповідності до умов Договору, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають також 17% річних (за розрахунками позивача, які містяться в позовних матеріалах) в розмірі 245,06 грн.

Відповідач доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, у зв'язку з відсутністю контррозрахунку відповідача щодо заявлених вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та стягненню з відповідача пені у розмірі 223,75 грн. та 17 % річних у розмірі 245,06 грн.

Судовий збір, сплачений позивачем, у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір», покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Торговий дім Морозівський»(код ЄДРПОУ 24941718, адреса: 01034, м. Київ, вул. Льва Толстого/Володимирська, 11/61 А, п/р 26003168736001 в РЦКБ «ПриватБанк», МФО 320649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Поляков»(код ЄДРПОУ 32268131, адреса: 18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, п/р 2600811032 в ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 354411) пеню в сумі 223,75 грн. (двісті двадцять три гривені 75 копійок), 17% річних в сумі 245,06 грн. (двісті сорок п'ять гривень 06 копійок) та судовий збір у сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.10.2012р.

Суддя С.М. Морозов