Рішення № 26460384, 10.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/9924-2012 10.10.12За позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Южно-Української АЕС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денал Груп»

про стягнення 13 945, 38 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Галітко С.П.

від відповідача: Севастьянов О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 13 945, 38 грн. штрафних санкцій, з яких: 11 031, 42 грн. пені та 2 913, 96 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем у строки, передбачені договором на постачання продукції № ПУ-29114 від 23.11.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.08.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Присутній у даному судовому засіданні представник відповідача заперечив проти задоволення заявлених вимог.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто судом.

У судовому засіданні 10.10.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2011 р. між сторонами було укладено договір на постачання продукції № ПУ-29114, за умовами якого відповідач зобов'язався передати позивачу, а позивач -прийняти і сплатити стіл монтажний та візки гідравлічні в/п 1, 9 тн; 2 тн, іменовані надалі -«продукція», по найменуванню, кількості, ціні згідно специфікації № 1 (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору відповідач відвантажує позивачу продукцію, обумовлену в специфікації № 1 на протязі 20-ти днів з дати отримання відповідачем окремого письмового повідомлення позивача про необхідність розпочати постачання товару.

Згідно з п. 4.2 договору відповідач сповіщає позивача про готовність до відвантаження продукції, яке повинне містити номер договору, найменування продукції, кількість, вага брутто, нетто.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що постачання продукції здійснюється згідно з правилами «Інкотермс-2010»на умовах DDP автотранспортом відповідача. Вантажоодержувач -ЮУВ ВП «Складське господарство»м. Южноукраїнськ Миколаївської області.

Відповідно до п. 4.5 договору датою постачання є дата отримання продукції на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження продукції.

Згідно з п. 5.1 договору сума цього договору складає: разом 34 690, 00 грн., крім того ПДВ 20 % 6 938, 00 грн., всього -41 628, 00 грн. У вартість продукції входить: вартість виробу, податки і збори, транспортні витрати.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що вартість продукції визначається за ціною на момент підписання договору і після його підписання зміні не підлягає.

Відповідно до п. 7.1 договору відповідач зобов'язаний забезпечити виконання договору згідно розділів цього договору.

Згідно з п. 7.4 договору у разі порушення за договором, а саме за порушення термінів постачання, передбачених договором, відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню у розмірі 0, 5 % від вартості непоставленої в зазначені терміни продукції за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів відповідач зобов'язався сплатити штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленої в строк продукції.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Відповідно до п. 8.2 договору дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору, та закінчується 31.03.2012 р. Незалежно від дати набрання чинності цього договору, зобов'язання щодо постачання продукції виникатимуть у відповідача не раніше ніж з дати отримання відповідачем окремого письмового повідомлення позивача про необхідність розпочати постачання продукції. Умови цього пункту договору мають переважну силу над будь-якими іншими умовами цього договору. У разі неодержання відповідачем згаданого вище окремого письмового повідомлення позивача про необхідність розпочати поставку продукції протягом терміну дії цього договору, цей договір втрачає свою юридичну силу.

Згідно з п. 8.3 договору закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, та виконання діючих зобов'язань.

Додатком № 1 до договору № ПУ-29114 від 23.11.2011 р. (специфікація № 1) сторони передбачили найменування, тип, характеристики, кількість та ціну продукції, що має поставлятися.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору на постачання продукції № ПУ-29114 від 23.11.2011 р., зокрема п. 4.1, позивач направив відповідачу повідомлення про поставку продукції № 51/20419 від 28.12.2011 р., підписане заступником генерального директора із забезпечення виробництва.

При цьому суд звертає увагу на те, що п. 2 наказу від 11.07.07р. №1040 заступникові генерального директора із забезпечення виробництва делеговано право підпису певних документів, до яких, серед інших, відноситься і вищезазначений.

Вказане повідомлення було отримано відповідачем 12.01.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Проте відповідач у встановлений договором строк не виконав свого зобов'язання щодо поставки продукції.

28.03.2012 р. позивач направив відповідача із претензією № 32/4490 від 22.03.2012 р. про здійснення постачання продукції за договором на постачання продукції № ПУ-29114 від 23.11.2011 р. та сплату штрафних санкцій, передбачених зазначеним договором, у розмірі 13 945, 38 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідач відповіді на претензію не надав та своїх договірних зобов'язань не виконав.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав у строки, передбачені договором на постачання продукції № ПУ-29114 від 23.11.2011 р., своїх зобов'язань щодо поставки продукції, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 11 031, 42 грн. пені та 2 913, 96 грн. штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами договору на постачання продукції № ПУ-29114 від 23.11.2011 р. відповідач відвантажує позивачу продукцію, обумовлену в специфікації № 1 на протязі 20-ти днів з дати отримання відповідачем окремого письмового повідомлення позивача про необхідність розпочати постачання товару.

Судом встановлено, що відповідачем було отримано повідомлення про поставку продукції (письмове повідомлення) № 51/20419 від 28.12.2011 р. - 12.01.2012 р.

Таким чином, поставка продукції відповідачем позивачу повинна була бути здійснена до 02.02.2012 р.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було здійснено поставку продукції 26.03.2012 р., яка отримана позивачем, що підтверджується видатковою накладною № 260301 від 26.03.2012 р. та довіреністю № 277 від 26.03.2012 р.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, підставою господарсько-правової відповідальності за договором на постачання продукції № ПУ-29114 від 23.11.2011 р. є, зокрема, порушення відповідачем встановлених строків передачі товару.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим кодексом.

Враховуючи вищенаведене, учасниками господарських відносин у договорі може бути передбачено відповідальність у вигляді стягнення пені у разі порушення термінів поставки продукції за кожен день прострочки поставки.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 02.02.2012 р. (дата, виникнення порушення термінів поставки) до 26.03.2012 р. (дата здійснення поставки) становить 11 031, 42 грн., штраф, 7 % від вартості непоставленої в строк продукції, становить 2 913, 96 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства України.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 13 945, 38 грн. штрафних санкцій, з яких: 11 031, 42 грн. пені та 2 913, 96 грн. штрафу, за невиконанням у строки, передбачені договором на постачання продукції № ПУ-29114 від 23.11.2011 р., зобов'язання щодо постачання продукції, а відповідач наведені позивачем обставини, не спростував, то позовні вимоги про стягнення з відповідача 11 031, 42 грн. пені та 2 913, 96 грн. штрафу визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Южно-Української АЕС»задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денал Груп»(01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 10, ідентифікаційний код - 35633376), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Южно-Української АЕС»(55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код - 20915546) 11 031 (одинадцять тисяч тридцять одна) грн. 42 коп. пені, 2 913 (дві тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 96 коп. штрафу, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.10.2012 р.

Суддя Приг