Рішення № 26460067, 09.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.10.12 р. Справа № 5006/16/45/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» м.Маріуполь Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості за договором підряду №522/2011-69 від 28.03.2011року у розмірі 320 000грн.00коп., пені у розмірі 81 251грн.20коп., 3% річних у розмірі 21452грн.03коп. та інфляційних витрат у розмірі 9 480грн.00коп.(з урахуванням заяви №522/351-06 від 25.09.2012р.),

за участю представників сторін:

від позивача: Кузнєцов Д.В. за довіреністю №522/06-42 від 04.01.2011р.,

від відповідача: Собченко М.В. за довіреністю №17/644 від 29.04.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

23.04.2012року Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» м.Маріуполь Донецької області (далі - ТОВ ПБП «Азовінтекс») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецької області (далі - ПАТ «Енергомашспецсталь») з вимогами про стягнення заборгованості в розмірі 920 000грн., пені в розмірі 54 530грн.80коп., 3% річних в розмірі 10 661грн.91коп. та індексу інфляції в розмірі 6 720грн.00коп., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №522/2011-69 від 28.03.2011року позивачем виконані роботи, між сторонами договору підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р. на суму 5400000грн.00коп., однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт здійснив лише частково, вартість виконаних робіт у розмірі 920000грн.00коп. відповідачем не оплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 24.04.2012 року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ ПБП «Азовінтекс» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5006/16/45/2012.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №522/2011-69 від 28.03.2011року, договірної ціни до договору, протоколу розбіжностей №1, додаткових угод №1 від 31.03.2011р. та №2 від 19.05.2011р. до договору, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011року, акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011року, акту від 18.08.2011р. приймання-передачі фундаменту під монтаж вальцетокарного станку «Геркулес», протоколу про угоду сторін за жовтень 2011р.

16.08.2012р. позивач подав до суду заяву №522/803-06 від 13.08.2012р. про уточнення позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми боргу, внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 320 000грн.00коп., пеню у розмірі 81 251грн.20коп., 3% річних у розмірі 20 005грн.46коп. та інфляційні витрати у розмірі 9 480грн.00коп.(арк.справи 82-85).

25.09.2012р. позивач вдруге звернувся до суду з заявою №522/351-06 від 25.09.2012р. про уточнення позовних вимог, зокрема, в частині розміру 3% річних, який згідно наданого розрахунку складає 21452грн.03коп. Відповідно до зазначеної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 320 000грн.00коп., пеню у розмірі 81 251грн.20коп., 3% річних у розмірі 21452грн.03коп. та інфляційні витрати у розмірі 9 480грн.00коп.(арк.справи 104-105).

З огляду на те, що Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), зокрема ст.22, не передбачено право позивача на подання заяви про уточнення позовних вимог, суд, виходячи зі змісту поданих позивачем заяв, розцінює їх як заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення основної суми заборгованості та збільшення - в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат, внаслідок чого, розглядає позовні вимоги з урахуванням зазначених заяв.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 526, 536, 610, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 318, 321 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Ухвалою від 23.05.2012р. провадження у справі було зупинено на підставі ст.79ГПК України у зв'язку з надходженням апеляційної скарги ПАТ «Енергомашспецсталь» на ухвалу суду від 17.05.2012р. про повернення зустрічної позовної заяви до закінчення апеляційного провадження та повернення справи до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 25.07.2012р. провадження у даній справі було поновлено.

Ухвалою від 16.08.2012р. провадження у справі зупинено на підставі ст.79 ГПК України до вирішення пов'язаної з нею справи №5006/16/108пд/2012.

11.09.2012р. від ТОВ ПБП «Азовінтекс» надійшло клопотання, в якому позивач повідомив суд про припинення провадження у справі №5006/16/108пд/2012 та просив поновити провадження у справі №5006/16/45/2012.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою від 17.09.2012р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 25.09.2012р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 10.10.2012р.

У судовому засіданні 09.10.2012року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяв №522/806-06 від 13.08.2012р. та №522/351-06 від 25.09.2012р.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.10.2012року надав суду належним чином засвідчені копії установчих документів у підтвердження зміни назви підприємства з ВАТ «Енергомашспецсталь» на ПАТ «Енергомашспецсталь».

ПАТ «Енергомашспецсталь» письмового відзиву на позовну заяву та документів, витребуваних ухвалами суду від 24.04.2012року, від 08.05.2012року, від 25.07.2012р., від 17.09.2012р. та від 25.09.2012р., окрім установчих документів підприємства, не надало.

Водночас, суд зазначає, що розгляд справи неодноразово відкладався, отже відповідачеві судом надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності).

За таких обставин та враховуючи обмеженість строку розгляду справи згідно зі ст.69 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а ненадання відповідачем певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явився у судове засідання, дослідивши представлені позивачем в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

28.03.2011року між ВАТ «Енергомашспецсталь» (Замовник) та ТОВ ПБП «Азовінтекс» (Підрядник) укладено договір №522/2011-69, за умовами якого Підрядник на свій ризик зобов'язується виконати власними та залученими силами будівельно-монтажні роботи з облаштування основи фундаменту за технологією струминної цементації з наданням робочих креслень та будівництвом вальцетокарного станку «Геркулес» на ВАТ «Енергомашспецсталь» у відповідності з наданою Замовником затвердженою документацією, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (арк.справи 9-15).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Представниками сторін підписаний також протокол розбіжностей №1 до договору №522/2011 від 28.03.2011р. Згідно письмових пояснень позивача №522/947-06 від 24.09.2012р. сторонами було узгоджено пункти 2.2, 3.1, 5.2.2, 5.2.3, 7.7, 10.6, 13.6, 13.7 в редакції Замовника (відповідача), що викладена в зазначеному протоколі розбіжностей.

Відповідачем надано копії довідки АБ №378206, свідоцтва А00 №608386 про державну реєстрацію та витягу із статуту Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", відповідно до п.1.2. якого Товариство змінило свою назву з Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» згідно з рішенням загальних зборів акціонерів Товариства (протокол річних загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» №1 від 21.04.2011р.).

Враховуючи зазначене, суд вважає, стороною договору №522/2011 від 28.03.2011р. відповідача у справі.

Згідно додаткової угоди №2 від 19.05.2011р. сторонами внесено зміни у преамбулу та текст договору №522/2011-69 від 28.03.2011р., а саме: змінено найменування Замовника з Відкритого акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь».

Строк дії договору встановлено сторонами у п.13.2 договору, а саме: договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і до 31 грудня 2011р.

У п.2.1 договору сторони передбачили, що тверда договірна ціна робіт з облаштування основи фундаменту та будівництва фундаменту вальцетокарного станку «Геркулес» становить 5 400 000грн.00коп., у тому числі НДС 900 000грн.00коп.

Згідно договірної ціни, що є додатком №1 до договору, вартість робіт співпадає з вартістю зазначеною у п.2.1 договору та відповідно складає 5 400 000грн.00коп.

Отже, суд вважає, що сторонами узгоджена вартість робіт за договором.

У розділі 7 договору сторони узгодили порядок здачі та приймання виконаних робіт. Зокрема, приймання-здача виконаних робіт здійснюється сторонами протягом 5-ти днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до здачі. Підрядник надає акт виконаних робіт безпосередньо в момент здійснення господарської операції, але не пізніше ніж через 2 дні після її завершення. Приймання та оцінка виконаних робіт провадиться відповідно з «Кошторисом» та «Твердою договірною ціною». За відсутності претензій Замовник зобов'язується підписати акт приймання-передачі протягом 10 днів (п.п.7.1, 7.2, 7.5, 7.7 договору).

У відповідності до зазначеного порядку ТОВ ПБП «Азовінтекс» та ПАТ «Енергомашспецсталь» підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в за жовтень 2011р. на суму 5 400 000грн.00коп.

Сторонами також підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою №КБ-3 за жовтень 2011р. на суму 5 400 000грн.00коп.

Вищезазначений акт виконаних будівельних робіт містить посилання на договір №522/2011-69 від 28.03.2011р., що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в ньому, на підставі вказаного договору.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Факт виконання робіт у обсягах, зазначених в актах, підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Зазначений акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р. підписаний сторонами без вказівки на дату його підписання, у зв'язку з чим, суд вважає, датою підписання акту останній день жовтня 2011р., а саме: 31.10.2011р., що також збігається з твердженням позивача, висловленим у письмових поясненнях №522/947-06 від 24.09.2012р.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт приймання виконаних будівельних робіт є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №522/2011-69 від 28.03.2011р.

Акт приймання-передачі фундаменту під монтаж вальцетокарного станку «Геркулес» підписаний 18.08.2011р.

Сторонами у жовтні 2011р. також підписаний протокол про угоду сторін за договором підряду №522/201.1-69 від 28.03.2011р. З зазначеного протоколу вбачається, що сторони погодились, що: Підрядник - ТОВ ПБП «Азовінтекс» виконав будівельно-монтажні роботи з облаштування основи фундаменту за технологією струминної цементації та будівництва фундаменту з підливанням вальцетокарного станку «Геркулес» на ПАТ «Енергомашспецсталь»; будівельно-монтажні роботи з облаштування фундаменту виконані відповідно до проектної документації з усіма змінами та доповненнями; вартість всіх виконаних робіт з облаштування фундаменту з підливанням під вальцетокарний станок «Геркулес» складає 5 400 000,00грн. з НДС; сторони до строків, обсягів, якості та вартості виконаних робіт претензій не мають. Протокол підписаний уповноваженими представниками сторін.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За умовами п.3.1 договору (у редакції Замовника згідно протоколу розбіжностей №1) Замовник сплачує Підряднику аванс у розмірі 70% від Твердої договірної ціни, вказаної в п.2.1 в наступному порядку:

- 2 000 000грн. - вартість матеріальних ресурсів - протягом 5-ти днів після підписання даного договору;

- 1 780 000грн. - протягом 25 днів після початку робіт Підрядником.

Завершальний розрахунок провадиться протягом 15 календарних днів після оформлення акту приймання фундаменту і акту виконаних робіт відповідно з розділом 7 даного договору.

Як вбачається з позовної заяви, в частині оплати авансу відповідач дотримався умов договору та перерахував на рахунок позивача 06.04.2011р. частину авансу в сумі 2 000 000грн. та 31.05.2011р. іншу частину - в сумі 1 780 000грн. Даний факт сторонами не оспорюється.

В подальшому відповідач частково оплатив виконані позивачем роботи, а саме: 300 000грн. - 18.11.2011р., 200 000грн. - 29.11.2011р. та ще 200 000грн. - 15.03.2012р. Сума заборгованості на час звернення з позовом до суду складала 920 000грн.

Під час розгляду справи відповідач сплатив частину заборгованості за договором №5222/2011-69 від 28.03.2011р. на суму 600 000грн., докази сплати якої містяться в матеріалах справи (арк.справи 106-108). У зв'язку із здійсненням відповідачем часткової оплати суми заборгованості у вказаному розмірі, позивач згідно заяв №522/806-06 від 13.08.2012р. та №522/351-06 від 25.09.2012р. зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 320 000грн.

З огляду на висновки суду щодо дати підписання сторонами акту виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р. (31.10.2011р.), ПАТ «Енергомашспецсталь» згідно умов договору мав оплатити виконані роботи протягом 15-ти календарних днів, тобто 15.11.2011р. включно. Однак, відповідач за виконані роботи розрахувався лише частково, на час розгляду справи розмір заборгованості ПАТ «Енергомашспецсталь» перед позивачем складає 320 000грн.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження оплати заборгованості в сумі 320 000грн.00коп.

В матеріалах справи наявна копія гарантійного листа ПАТ «Енергомашспецсталь» №17/1238 від 22.08.2010р., в якому відповідач зазначив, що визнає дійсними договори підряду, зокрема спірний договір №522/2011-69 від 28.03.2011р. та гарантував позивачу оплату залишеної частини заборгованості протягом серпня-вересня 2012р.

У письмових поясненнях від 09.10.2012р. позивач повідомив суд, що відповідач не виконав взяте на себе зобов'язання, заборгованість згідно гарантійного листа не сплатив.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору підряду №522/2011-09 від 28.03.2011року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 320 000грн.00коп., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 320 000грн.00коп. Відповідно ПАТ «Енергомашспецсталь» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт у встановленому договором порядку.

Виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 320 000грн.00коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Умовами п.10.2 договору передбачено, що за порушення з вини Замовника строків оплати виконаних робіт, він сплачує Підряднику пеню у розмірі 0,05 процента від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування пені згідно п.10.2 договору.

Як вбачається з розрахунку пені (заява №522/803-06 від 13.08.2012р.), позивачем нарахована пеня починаючи з 16.11.2011р., тобто з моменту спливу 15 календарних днів, передбачених умовами договору для оплати робіт, відлік яких починається з наступного дня після підписання акту виконаних будівельних робіт за жовтень 2011р. з урахуванням сплачених відповідачем сум (арк. справи 83). Нарахування пені здійснено відповідачем до 15.03.2012р., а саме, за 182 дні, із застосуванням розміру пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Всього позивачем нарахована пеня на суму 81 251грн.20коп.

За розрахунком суду, здійсненим за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", сума пені за вказаний позивачем період становить 81910грн.48коп., тобто є більшою ніж заявлено позивачем до стягнення. Суд, згідно приписів ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги відсутність клопотання зацікавленої сторони, не вбачає підстав для виходу за межі позовних вимог, тому стягненню підлягає сума пені у розмірі 81 251грн.20коп., заявлена до стягнення позивачем.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) відповідно до статті 3 Закону України від 03.07.1991року № 1282-Х11 «Про індексацію грошових доходів населення» обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики (Державним комітетом статистики України) і не пізніше 10 числа кожного місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (стаття 4).

Як виходить з наданого позивачем розрахунку (заява №522/803-06 від 13.08.2012р.), останнім заявлено до стягнення інфляційні витрати в сумі 9 480грн.00коп., що нараховані на заборгованість у розмірі:

- 1 120 000грн.00коп. за період з грудня 2011р. по лютий 2012р.;

- 920 000грн.00коп. за період з березня 2012р. по квітень 2012р.

Згідно розрахунку суду, здійсненого за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" встановлено, що здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат є арифметично вірним, відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству, тому суд вважає позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат в сумі 9 480грн.00коп., такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку (заява №522/951-06 від 25.09.2012р.), останнім заявлені до стягнення 3%річних за період з 16.11.2011р. по 25.09.2012р. на суму 21 452грн.03коп. Однак, перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його невірним, оскільки позивачем допущена помилка в частині зазначення здійсненої відповідачем оплати у червні 2012р., що фактично здійснена 21 червня 2012р. (згідно інформації банку про вхідний платіж), а не 25.06.2012р. як зазначає позивач у наданому розрахунку.

За власним розрахунком суду, здійсненим за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство" розмір 3%річних (з урахуванням здійснених відповідачем оплат) становить 21 386грн.28коп. Таким чином позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню на суму 21 386грн.28коп., в решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

У зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог, сума судового збору у розмірі 8643грн.66коп., що сплачена позивачем при зверненні з позовними вимогами платіжним дорученням №25228 від 11.04.2012року, підлягає поверненню з Державного бюджету України. Сума, що підлягає поверненню обрахована пропорційно сумі, на яку позивач зменшив позовні вимоги, приймаючи до уваги збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у розмірі 11 192грн.89коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, судовий збір у розмірі 01грн.70коп. покладається на позивача, у зв'язку з частковою відмовою в задоволенні позовних вимог про стягнення 3%річних.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» м.Маріуполь Донецької області до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості за договором підряду №522/2011-69 від 28.03.2011року у розмірі 320 000грн.00коп., пені у розмірі 81 251грн.20коп., 3% річних у розмірі 21452грн.03коп. та інфляційних витрат у розмірі 9 480грн.00коп. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецької області (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ідентифікаційний код 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» м.Маріуполь Донецької області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Леніна, буд.68-А, ідентифікаційний код 24155428) заборгованість в сумі 320 000грн.00коп., пеню у розмірі 81 251грн.20коп., 3% річних у розмірі 21386грн.28коп., інфляційні витрати у розмірі 9 480грн.00коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 11 192грн.89коп.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» м.Маріуполь Донецької області у задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецької області про стягнення 3% річних у розмірі 65грн.75коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельне підприємство «Азовінтекс» м.Маріуполь Донецької області (87500, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Леніна, буд.68-А, ідентифікаційний код 24155428) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 8643грн.66коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 09.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 15.10.2012року.

Суддя Осадча А.М.