Рішення № 26460053, 10.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.12 р. Справа № 5006/44/65/2012

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Сніховській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 15 580, 01 грн., з яких сума основного боргу 14 509, 12 грн., інфляційні витрати у розмірі 71, 90 грн., 3% річних у розмірі 382, 50 грн., пеня у розмірі 616, 49 грн.

за участю представників:

від позивача: Климчук Т.В., за довір. від 03.01.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» звернулось до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 15 580, 01 грн., з яких сума основного боргу 14 509, 12 грн., інфляційні витрати у розмірі 71, 90 грн., 3% річних у розмірі 382, 50 грн., пеня у розмірі 616, 49 грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230 Господарського кодексу України, норми Закону України «Про житлово-комунальні послуги», норми Закону України «Про теплопостачання». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушені умови договору на відпуск теплової енергії від 31 січня 2008 року № 3182 в частині своєчасності та повної оплати одержаної теплової енергії за періоди з жовтня 2010 року по квітень 2011 року та з жовтня 2011 року по квітень 2012 року. Внаслідок чого, основна сума заборгованості відповідача за надані послуги з теплопостачання становить 14 509, 12 грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії позивачем нараховано 3% річних на суму 382, 50 грн. та інфляційні витрати у розмірі 71, 90 грн.

Відповідно до пункту 4.4 договору, позивачем нарахована пеня у розмірі 616, 49 грн.

Загальна сума заборгованості становить 15 580, 01 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але до суду повернувся конверт з поштовим відправленням з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Поштове відправлення надсилалось відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень на позов не надійшло.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявив, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2008 року між комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» («Підприємство») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 («Абонент») був укладений договір на відпуск теплової енергії № 3182 (надалі по тексту - договір).

Сторонами під час підписання договору було узгоджено всі його істотні умови. Зокрема, у розділі першому договору сторонами було узгоджено предмет цього договору, у розділі другому - порядок та умови постачання, у розділі третьому - порядок та умови оплати, у розділі четвертому - відповідальність сторін, у розділі сьомому - строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 договору «Підприємство» бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію до елеваторного вузлу, вказаного власником будівлі, а «Абонент» зобов'язується прийняти та провести оплату за використану теплову енергію.

Обсяги теплоспоживання «Абонента» становлять загальну площу 79, 10 кв.м, гаряче водопостачання 7, 04 куб.м (пункт 2.6 договору).

Пунктом 2.5.1 договору встановлено, що «Абонент» щомісячно, до 15 числа зобов'язаний надати «Підприємству» спільно підписаний акт показників прибору обліку спожитої теплової енергії (опалення та гарячого водопостачання).

При установці прибору обліку теплової енергії на кількох Абонентів теплова енергія нараховується пропорційно займаної площі (пункт 2.5.2 договору).

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та представником житлового будинку були складені та підписані акти за листопад 2010 року, листопад 2011 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року (а.с.39-49).

Згідно із пунктом 2.7 договору початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється на підставі рішень органів місцевих або інших органів влади.

Факт постачання теплової енергії підтверджується наявними матеріалами у справи актами включення опалення (а.с.53, 55).

Таким чином, зобов'язання, викладені в договорі від 01 жовтня 2005 року № 76502 позивачем виконувались належним чином.

Відповідно до пункту 3.1 договору «Абонент» здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього в оперативному управлінні або орендованими ним приміщеннями.

Як вбачається із матеріалів справи, приміщення за адресою: АДРЕСА_2 належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 01 грудня 2007 року (а.с.17).

Пунктом 3.2 договору встановлено, що поставка теплової енергії здійснюється «Абоненту» за умови 100 % передоплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно встановленим тарифам.

Тарифи на момент підписання договору становлять за 1 кв.м опалювальної площі 6,97 грн. в місяць з ПДВ (в опалювальний період), за 1 куб.м гарячої води - 14,20 грн. в місяць з ПДВ, за 1 Гкал відпущеної теплової енергії - 237,07 грн. в місяць з ПДВ. В залежності від цін на енергоносії, встановлених Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади, або постачальником енергоносіїв, тариф може змінюватися в більшу або меншу сторону без узгодження з «Абонентом» (пункт 3.5 договору).

Наказом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №138 від 01 березня 2011 року, на підставі рішення Донецької міської ради від 25 лютого 2011 року №4/22 та Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 грудня 2010 року №1836, тариф за послуги теплопостачання становить 3,48 грн. за 1 кв.м (а.с.21).

Наказом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №562 від 03 жовтня 2011 року, на підставі рішення Донецької міської ради від 25 лютого 2011 року №4/22 та Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30 вересня 2011 року №124, тариф за послуги теплопостачання становить 25, 43 грн. за 1 кв.м (а.с.23).

Позивачем, як вбачається із матеріалів справи, були складені рахунки від 30 жовтня 2010 року на суму 351, 78 грн., від 30 листопада 2010 року на суму 488, 35 грн., від 17 грудня 2010 року на суму 961, 96 грн., від 31 січня 2011 року на суму 1021, 87 грн., від 17 лютого 2011 року на суму 696, 68 грн., від 21 березня 2011 року на суму 1044, 08 грн., від 26 квітня 2011 року на суму 833, 74 грн., від 31 жовтня 2011 року на суму 666, 79 грн., від 30 листопада 2011 року на суму 1060, 10 грн., від 23 грудня 2011 на суму 1848, 05 грн., від 30 січня 2012 року на суму 1272, 55 грн., від 28 лютого 2012 року на суму 2035, 64 грн., від 30 березня 2012 року на суму 1610, 65 грн., від 27 квітня 2012 року на суму 616, 88 грн. на загальну суму 14 509, 12 грн. (а.с.25-38).

Факт отримання вищевказаних рахунків підтверджується підписом представника відповідача на корінцях рахунків (а.с.49). Також, листом від 25 червня 2012 року на адресу відповідача надсилалися акти звірки взаємних розрахунків та рахунки за спожиту теплову енергію, що підтверджується супровідним листом та фіскальним чеком про поштове відправлення (а.с.52).

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Перевіривши розрахунок суми основного боргу, суд вважає його арифметично вірним.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 14 509, 12 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 616, 49 грн., 3% річних в розмірі 382, 50 грн., інфляційних витрат в розмірі 71,90 грн., необхідно зазначити наступне.

Пунктом 4.4 договору встановлено, що пеня у розмірі 0,75 % за кожен день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується «Підприємством» протягом 1 (одного) року.

На адресу відповідача надсилалася претензія-вимога від 15 травня 2012 року, що підтверджується списком відправлених по місту Донецьку рекомендованих листів (а.с.50-51).

Пунктом 10 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені у встановлених законом чи договором розмірах.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 11 листопада 2011 року по 20 серпня 2012 року за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», розділ «розрахунок пені, річних та відсотків по вкладах» встановлено, що за розрахунком суду розмір пені більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 616, 49 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Також позивач просив стягнути 3% річних в розмірі 382,50 грн. та інфляційні витрати у розмірі 71,90 грн., відповідно до наданих розрахунків (а.с.11-12).

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», розділ «розрахунок пені, річних та відсотків по вкладах» встановлено, що за розрахунком суду розмір 3% річних більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 382, 50 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Відповідно до розрахунку позивача, наявного в матеріалах справи, інфляційні витрати за період з листопада по грудень 2010 року та з січня 2011 року по квітень 2012 року склали 71,90 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», розділ «індекс інфляції» встановлено, що за розрахунком суду розмір інфляційних витрат більший ніж заявлений позивачем, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому вимоги позивача про стягнення інфляційних витрат у розмірі 71, 90 грн. підлягають задоволенню за його розрахунком.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд визнав доведеним позивачем факт наявності у відповідача боргу та наявності правових підстав для його стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості в розмірі 15 580, 01 грн., з яких сума основного боргу 14 509, 12 грн., інфляційні витрати у розмірі 71, 90 грн., 3% річних у розмірі 382, 50 грн., пеня у розмірі 616, 49 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83000, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629, ІПН 332570805621, ЄДРПОУ 33257089) суму основного боргу в розмірі 14 509 (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'ять) грн., 12 коп., пеню у розмірі 616 (шістсот шістнадцять) грн., 49 коп., інфляційні витрати у розмірі 71 (сімдесят одну) грн., 90 коп., 3% річних у розмірі 382 (триста вісімдесят дві) грн., 50 коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83000, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк» м.Харків, МФО 351629, ІПН 332570805621, ЄДРПОУ 33257089) витрати зі сплати судового збору в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 жовтня 2012 року. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15 жовтня 2012 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Кучерява О.О.