Рішення № 26459796, 16.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.12р. Справа № 17/5005/7183/2012За позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 18 262,87 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Старовойтова Я.В., довір. № 00.01.0071 від 11.11.11р.;

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 15.01.97р.;

В судовому засіданні присутній ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 13.11.08р.

Суть спору:

Комунальне підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) суму 17 816,24 грн. основного боргу, 446,63 грн. пені, а всього 18 262,87 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по договору на відпуск теплової енергії № 458л від 01.10.04р.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У пояснення вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що фактично заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості не відповідає дійсності, оскільки температура теплоносія не відповідала необхідним вимогам до забезпечення теплопостачання, а отже постачання теплової енергії позивачем належним чином у спірному періоді здійснено не було.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.10.2004 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) був укладений договір на відпуск теплової енергії № 458л (далі - Договір), у відповідності з умовами якого позивач зобов'язався постачати споживачу теплову енергію для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, зокрема, за адресою: АДРЕСА_1, а відповідач зі своєї сторони зобов'язався прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором, а саме: остаточний розрахунок до 20-го числа наступного за розрахунковим місяцем на підставі самостійно одержаного рахунку у позивача (п.п. 1.1, 2.2, 5.1 Договору).

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач стверджує, що у період з січня 2006 року по квітень 2012 року відповідачу була поставлена теплова енергія на загальну суму 19 493,13 грн., проте в порушення строків оплати, згідно п. 5.1 Договору, споживачем оплачена частково на суму 1 826,75 грн., у зв'язку із чим у останнього утворилась основна заборгованість в розмірі 17 816,24 грн.

Однак, господарський суд не погоджується з зазначеними вище твердженнями позивача з огляду на наступне.

04.12.2007 року споживачем було надано постачальнику заяву про вирішення питання щодо холодних труб опалення за адресою: АДРЕСА_1. Також, відповідачем було попереджено позивача, що здійснювати оплату споживачем вартості холодних труб умовами Договору не передбачено.

На підставі чого, ухвалою господарського суду було зобов'язано позивача надати, зокрема, документи в підтвердження температури теплоносія та температури повітря в спірному приміщенні відповідача по кожному місяцю за весь спірний період опалювальних сезонів.

Проте, на час розгляду спору позивачем витребувані ухвалою суду документи так і не надано, а за відсутності таких документів, тобто належних доказів в підтвердження заявлених вимог за період з грудня 2007 року по квітень 2012 року, суд вважає неможливим прийняти обґрунтоване, правомірне та законне рішення в цій частині позовних вимог за наявними матеріалами у справі.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали.

В той же час, документами долученими до матеріалів справи підтверджується наявність у споживача заборгованості перед постачальником за період з січня 2006 року по листопад 2007 року на загальну суму 1 596,85 грн., яка на час розгляду спору відповідачем у добровільному порядку не сплачена та визнається господарським судом такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо позовних вимог в частині заявленої суми 446,63 грн. пені господарський суд відмовляє в її задоволені, оскільки такі вимоги є похідними та заявлені за період 01.05.12р. по 01.07.12р., тоді як позовні вимоги підтвердженні належно та задоволені судом за період з січня 2006 року по листопад 2007 року.

Згідно приписам ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 81, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Петровського, 168; ЄДРПОУ 03342573) суму 1 596,85 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість грн. 85 коп.) основного боргу, 140,73 грн. судового збору.

Решту позовних вимог -залишити без розгляду.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано -___