Рішення № 26459540, 09.10.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.10.12р. Справа № 19/5005/8216/2012

За позовом Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Смоли", м. Дніпродзержинськ

до Акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос", м. Дніпропетровськ

про стягнення 13 067,90 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Серенковій О.О.

Представники:

Прокурор: Матісова О.В. - посв. №296

Від позивача: Дорошенко І.М. - дов. від 16.10.12р.

Від відповідача: Островська Т.Ю. - дов. від 01.02.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Баглійського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства "Смоли", м. Дніпродзержинськ звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос", м. Дніпропетровськ про стягнення суми основного боргу за договором у розмірі 13 067,90 грн.

Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином.

Прокурор підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач подав заяву в порядку ст. 78 ГПК України, відповідно до якої, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позовних вимог. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Справа розглядається за наявними в ній документами (ст. 75 ГПК України).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача та представника відповідача вивчивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.12р. між Державвним підприємством "Смоли" та Акціонерною компанією з іноземними інвестиціями був укладений Договір № 36-7 ПВ/12р/12019 про надання послуг з постачання питної води з протоколом розбіжностей до даного Договору від 22.02.2012року.

Відповідно до предмету Договору, Постачальник подає, а Споживач приймає питну воду та сплачує послуги з постачання питної води.

Відповідно до умов даного Договору, Позивач прийняв на себе зобов'язання надавати Відповідачу протягом 2012 року послуги з постачання питної води, в межах встановленого ліміту, за вартістю послуг з подачі 1000 метрів кубічних питної води на 01.01.2012 року 14310,00 грн.

Відповідно до п. 5.4.1 Договору, Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату наданих Постачальником послуг.

Позивач виконав зобов'язання в повному обсязі, що підтверджується:

- актом здачі приймання робіт (надання послуг) за квітень 2012 року на суму 3 228,34 грн.;

- актом здачі приймання робіт (надання послуг) за травень 2012 року на суму 2 301,05 грн.;

- актом здачі приймання робіт (надання послуг) за червень 2012 року на суму 3760,67 грн.;

- актом здачі приймання робіт (надання послуг) за липень 2012 року на суму 3777,84 грн.

Відповідно до п.3 та п.4 Договору, Споживач зобов'язаний з моменту отримання рахунку-фактури від Постачальника не пізніше 5-го числа місяця, протягом 10-ти банківських днів проводити розрахунки шляхом перахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Позивачем було пред'явлено Відповідачу рахунки-фактури та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) відповідно до умов Договору.

Загальна сума заборгованості за Договором складає 13 067,90 грн.

14 вересня 2012 року Відповідачу була направлена претензія № 58-01/1524 про сплату заборгованості у розмірі 13 067,90 грн.

Проте на час звернення Позивача з позовом до суду відповідь на претензію не надходила та заборгованість не була погашена.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві визначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування грошовими коштами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, а також поставлений товар підлягає сплаті з моменту його отримання.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 692, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос", 49000, м. Дніпропетровськ, пл. Леніна, буд.1, кв.139 ( р/р 2600801504924 в Дніпропетровському філіалі АТ "Укрексімбанк", МФО 305675, ЄДРПОУ 14282611) на користь Дердавного підприємства "Смоли", 51917, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна,179 ( р/р 2600230141038 у філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк" в м. Дніпропетровськ, МФО 305437, ЄДРПОУ 30168850) суму боргу у розмірі 13 067 (тринадцять тисяч шістдесят сім) грн. 90 коп., про що видати наказ.

Стягнути з з Акціонерної компанії з іноземними інвестиціями "Демос", 49000, м. Дніпропетровськ, пл. Леніна, буд.1, кв.139 ( р/р 2600801504924 в Дніпропетровському філіалі АТ "Укрексімбанк", МФО 305675, ЄДРПОУ 14282611) в дохід державного бюджету (Одержувач: Управління Державної Казначейської Служби у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 379 892 69, Банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805 012, Р/рахунок 312 142 067 830 05, КБКД 220 300 01, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПО суду 03499891, Пункт 2.2) суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, про що видати наказ.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко Повний текст підписано 16.10.12р.