Ухвала суду № 26457844, 11.10.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
11.10.2012
Номер справи
2а-7599/10/0670
Номер документу
26457844
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Т.В.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"11" жовтня 2012 р. Справа № 2а-7599/10/0670

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Грищенко І.В. ,

за участю представника позивача

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" серпня 2012 р. у справі за позовом Спільної науково-виробничої фірми "Авгур" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року Спільна науково-виробнича фірма "Авгур" (далі СНВФ) звернулася до суду з позовом, вимоги за яким уточнила, та просила скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.07.2010 р. № 0002042301/0, від 14.09.2010 р. № 0002052301/1 в частині нарахованого податку на прибуток в сумі 57744 грн. та штрафних санкцій в сумі 50024 грн., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.07.2010 р. № 0008452302 в частині застосованого штрафу в розмірі 4977,64 грн., які винесено Державною податковою інспекцією у м. Житомирі

В ході судового розгляду справи, судом першої інстанції здійснено заміну Державної податкової інспекції в місті Житомирі її правонаступником - Державною податковою інспекцією в місті Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Житомирі).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2012 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 08.07.2010 року №0002042301/0, від 14.09.2010 року №0002052301/1 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 57744,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50024,00 грн. та рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.07.2010 року №0008452302 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4977,64 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Житомирі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що за результатами планової виїзної перевірки СНВФ "Авгур" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, складено акт № 3873/23-1/20401770/0110 від 30.06.2010 р. (а.с.15-64 т.1).

08 липня 2010 року, на підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002052301/0 (т.1 а.с. 10) про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 74724 грн. та штрафних санкцій в сумі 327727 грн., № 0002042301/0 (а.с.13 т.1) про донарахування податку на додану вартість в сумі 4425 грн. та штрафних санкцій в сумі 2213 грн., № 0008452302 про застосування штрафних санкцій в сумі 6212,34 грн. (т.1 а.с. 12).

Під час адміністративного оскарження, скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010 року № 0002052301/0 в частині застосованої штрафної санкції в розмірі 268370 грн. За результатами розгляду скарги відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 р. № 0002052301/1 (т.1 а.с. 14) про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 74724 грн. та штрафних санкцій в сумі 59357 грн.

Так, згідно висновку податкового органу, позивачем порушено пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що вплинуло на заниження скоригованого валового доходу за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року у сумі 898253 грн., заниження валових витрат за 2008 р. в сумі 688779 грн. та завищення валових витрат всього у сумі 108661 грн., у тому числі за 2008 рік в сумі 19239 грн., 2009 рік в сумі 22124 грн., 1 квартал 2010 року в сумі 67298 грн., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевірений період в сумі 74724 грн.

Таких висновків податковий орган дійшов у зв"язку з тим, що документи, які підтверджують факт отримання СНВФ "Авгур" товарів та надання послуг від ТОВ "МЧМ", а саме товарно-транспортні накладні та відомість використання матеріалів відсутні, чим порушено вимоги п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому, встановлено завищення валових витрат по господарських операціях позивача с ТОВ "МЧМ" в загальній сумі 22124,00 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відхилив зазначені доводи, виходячи з наступного.

Так, за змістом п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.99 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Норми аналогічного змісту містяться і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704 (далі Положення N 168/704).

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивачем в ході проведення перевірки було надано:

- видаткові накладні: № 3107-3 від 31.07.2009 р. - 5840,00 грн., № 1408-1 від 14.08.2009 р. -590,00 грн., № 1908-1 від 19.08.2009 р. -4464,00 грн., № 1609-1 від 16.09.2009 р. -8052,00 грн., № 0710-2 від 07.10.2009 р. -1898,00 грн., № 2010-3 від 20.10.2009 р. -365,00 грн., № 1512-1 від 15.12.2009 р. -915,00 грн.;

- податкові накладні: № 424 від 15.12.2009 р., № 214 від 07.10.2009 р., № 136 від 16.09.2009 р., № 238 від 20.10.2009 р., № 37 від 14.08.2009 р., № 41 від 19.08.2009 р., від 31.07.2009 р.

Зазначені видаткові й податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.99 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення N 168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Відтак, є правильними висновки суду першої інстанції, що віднесення позивачем до складу валових витрат вартості товарно-матеріальних цінностей придбаних у ТОВ "МЧМ" та підтверджених первинними документами, відповідає вимогам пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи податкового органу про те, що відсутність товарно-транспортної накладної, не надає позивачу права на включення зазначених витрат до валових, оскільки законодавство, що регулює спірні правовідносини, не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток підприємств, а також, згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Також, є обгрунтованими висновки суду першої інстанції щодо неправильного обрахунку відповідачем об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 2008, 2009 роки через неповне врахування валових витрат позивача за рядком 04.13 декларацій "інші витрати, крім визначених у 04.1 -04.12".

Так, в акті перевірки (п.7 стор.12 акту) відповідач визначив показники рядка 04.13 "інші витрати, крім визначених у 04.1- 04.12" податкових декларацій за 2009 р. та 1 квартал 2010 р. відповідно в сумах 415684 грн. та 57283 грн. Проте, відносно понесених позивачем валових витрат в другому півріччі 2008 року, які повинні декларуватись в рядку 04.13 податкової декларації за 2008 рік, відповідачем в акті нічого не зазначено.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що згідно наданих позивачем регістрів бухгалтерського обліку, актів здачі-прийняття робіт та на підставі показів свідка ОСОБА_5, в другому півріччі 2008 року позивач поніс витрати по нарахуванню орендної плати за користування складським та офісним приміщеннями, що орендувались у ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на загальну суму 66369 грн., які не задекларував у складі валових витрат 2008 року за рядком 04.13 декларації. Також, судом встановлено, що у другому півріччі 2008 року та в 2009 році позивач нараховував і сплачував проценти за кредитами банківських установ, використаних в господарській діяльності, які згідно банківських довідок, наявних в матеріалах справи, становили в другому півріччі 2008 року суму 80954 грн. та в 2009 році суму 259464 грн. У той же час, позивачем валові витрати по нарахуванню процентів за друге півріччя 2008 року не декларувались взагалі, а за 2009 рік були задекларовані частково в сумі 197935 грн., що також підтверджується змістом сторінки 12 акту перевірки .

Відповідно до "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства" (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. N 143 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 р. за N 271/7592) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати в частині витрат по орендних платежах та процентах по кредитам підлягали декларуванню в рядку 04.13 декларації "інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12".

Як убачається з матеріалів податкової перевірки, при перевірці показника за рядком 04.13 "інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12" відповідач підтвердив його значення за 2008 рік в розмірі 96286 грн., яке було задекларовано позивачем в податкових періодах - першому півріччі та 9 місяцях 2008 року без змін, тобто без урахування валових витрат, що мали місце в другому півріччі 2008 року, тим самим, відповідач занизив їх на суму 147323 грн. При перевірці показника за рядком 04.13 "інші витрати, крім визначених у 04.1 - 04.12" податкової декларації за 2009 рік відповідач підтвердив його задеклароване значення за 2009 рік в сумі 415684 грн., у тому числі витрати по банківських процентах в розмірі 197935 грн., у той час як витрати по банківським процентам за 2009 рік становили 259464 грн., таким чином відповідач занизив їх на суму 61529 грн.

Доводи податкового органу про те, що валові витрати визначались на підставі наявних у позивача на час проведення перевірки документів, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено, оскільки зі змісту акту перевірки не убачається, що такі документи у позивача відсутні. Окрім того, судом безспірно встановлено, що згідно переліку використаних під час перевірки документів, який є додатком до акта, банківські документи перевірено вибірково, а не суцільним методом.

Так само, спростовані судом першої інстанції і доводи відповідача з приводу того, що валові витрати за друге півріччя 2008 року могли бути задекларованими в інших рядках податкової декларації, а не за рядком 04.13.

За змістом п. "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

За результатами перевірки відповідач не врахував в повному обсязі всіх витрат позивача за податкові періоди 2008 - 2009 років, які підлягали включенню до складу валових витрат, чим завищив суму його податкових зобов'язань.

З огляду на викладене, є правильними висновки суду першої інстанції, що податковим органом безпідставно не було враховано за друге півріччя 2008 року витрати по орендних платежах в сумі 66369 грн. та витрати по банківських процентах і комісіях в сумі 80954 грн., об`єкт оподаткування з податку на прибуток за 2008 рік становить від`ємне значення в розмірі 60848 грн., який позивач в силу приписів ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" мав право врахувати у складі валових витрат 2009 року.

Також, судом встановлено, що відповідачем необґрунтовано зменшено валові витрати з придбання товарів у ТОВ "МЧМ" на суму 22124 грн. Позивач мав право на валові витрати в частині від`ємного значення з податку на прибуток за попередній 2008 рік в сумі 60848 грн. Всього за 2009 рік з урахуванням даних перевірки завищено об`єкт оподаткування податком на прибуток в сумі 144501 грн., а тому, за 2009 рік, за оскарженим податковим повідомленням-рішенням завищено податок на прибуток підприємств в сумі 36125 грн. Враховуючи завищення податкових зобов`язань з податку на прибуток за 2008 - 2009 рр., застосування штрафних санкцій за ці періоди є безпідставним, однак, в податковому періоді 9 місяців 2008 року, суд правильно визначив, що підлягає застосуванню штраф в сумі 4239 грн.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню в сумі 57 744 грн. основного платежу та 50024 грн. штрафних санкцій.

Так само, є правильними висновки суду першої інстанції з приводу того, що податкове повідомлення-рішення від 08.07.2010 р. № 0002042301/0 підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Як убачається зі змісту акту перевірки, податковим органом зазначено, що СНВФ "Авгур" допущено порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, завищено податковий кредит в сумі 4425 грн. в зв`язку з тим, що СНВФ "Авгур" включено до складу податкового кредиту податкові накладні від ТОВ "МЧМ", які не оформлені належним чином (не розшифровано умови поставки (договір), підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну).

Відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

При розгляді справи в суді першої інстанції, встановлено, що податкові накладні ТОВ "МЧМ" оформлені у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону, тобто містять всі передбачені Законом реквізити (а.с.147-151 том 1), а окремі недоліки в заповненні податкової накладної не можуть слугувати підставою для виключення ПДВ по ній з податкового кредиту, оскільки такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, а також відомості щодо придбаного товару, робіт (послуг), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

Також, застосовуючи до позивача адміністративно-господарську санкцію у вигляді штрафу в сумі 4977,64 грн. за порушення норм регулювання обігу готівки, допущені за період з 18.09.2008 року по 03.07.2009 року (рішення від 08.07. 2010 року № 0008452302), податковий орган не звернув уваги на те, що пройшли строки, визначені ст. 250 Господарського кодексу України.

Зі змісту акту перевірки убачається, що позивачем всупереч п.п. 2.11, 3.1, 3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа встановленої форми та змісту в бухгалтерію підприємства на загальну суму 6212,34 грн. Такі порушення, згідно даних таблиці, наведеної на сторінках 40-44 акта, встановлено на підставі авансових звітів позивача, складених за період з 18.09.2008 року по 12.01.2010 року.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу (протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності), оскільки такі строки на 08.07.2011 року пройшли, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що таке рішення винесено неправомірно та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "31" серпня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Повний текст ухвали виготовлено "12" жовтня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Спільна науково-виробнича фірма "Авгур" пров. Іподромний,2,буд.3-а,м.Житомир,10014

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби пл.Перемоги,2,м.Житомир,10014

Часті запитання

Який тип судового документу № 26457844 ?

Документ № 26457844 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 26457844 ?

Дата ухвалення - 11.10.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 26457844 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 26457844 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 26457844, Житомирський апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 26457844, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 26457844 відноситься до справи № 2а-7599/10/0670

Це рішення відноситься до справи № 2а-7599/10/0670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 26457835
Наступний документ : 26457961