Ухвала суду № 26455402, 10.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/57086/11

Вищий адмініс?тративний суд України у склад?і колегії суддів:

Ситникова О.Ф.,

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного політехнічного університету про визнання протиправним актів та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями суду попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року і постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Так, судами попередніх інстанції встановлено, що п?озивачу видано диплом магіст?ра СК № НОМЕР_1 від 22.01.2010 року, без відзнаки.

Бажаючи отримати диплом магістра з відзнакою позивач звернувся до керівництва університету, на що отримав відповідь про неможливість отримання диплому магістра з відзнакою, з тих підстав, що позивач має диплом бакалавра без відзнаки.

На інформаційний запит позивача на ім'я проректора ОНПУ Нестеренко С.А., останній отримав лист з додатками: текстом постанови КМУ від 20.01.1998 року за №65 та витягом з Інструктивного листа МОУ від 09.07.1999 року за №1/9-28 «Про підготовку до 1998/99 навчального року вищих навчальних закладів».

08.04.2009 року позивачем подано заяву на ім'я Міністра освіти і науки України Вакарчука І.О., в якій позивач просив надати роз'яснення щодо можливості отримання диплома магістра з відзнакою за відсутності диплома бакалавра з відзнакою.

Позивачем отримано лист від директора департаменту вищої освіти МОН Болюбаша Я.Я. від 05.05.2009 року за № 4.1-21/1315, у якому, посилаючись на Закон України «Про вищу освіту», повідомлено про неможливість отримання диплома магістра з відзнакою за відсутності диплома бакалавра з відзнакою, посилаючись на Інструктивний лист.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився Одеський апеляційний адміністративний суд виходили з відсутності підстав для задоволення вимог позивача, так як позивач не набув права на отримання диплому з відзнакою, а акти прийняті Міністерством освіти і науки України не порушують прав позивача.

Свої висновки обґрунтовували наступними правовими нормами.

За наслідком встанов?лених обставин судом першої і?нстанції, з яким погоджується? судова колегія, зроблено прав?ильний висновок щодо відсутн?ості підстав для задоволення? вимог позивача, так як позивач не набув права на отримання д?иплому з відзнакою, а акти прийняті Міністерством освіти і науки України не порушують прав позивача.

Згідно з ч.4 ст.7 Закону України «Про вищу освіту», вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка. Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади усіх форм власності, здійснюється державною екзаменаційною комісією.

Відповідно до пункту 3.12.3.1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

Відповідно до пункту 3.12.3.5. зазначеного Положення, студенту, який отримав підсумкові оцінки «відмінно» не менше як з 75% усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань оцінки «добре», склав державні екзамени з оцінками «відмінно», захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою «відмінно», а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії), видається документ про освіту (кваліфікацію) з відзнакою. При цьому, Положення про організацію навчального процесу не містить застережень стосовно того, що при видачі документу про освіту з відзнакою за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем слід враховувати наявність в особи документу про освіту із відзнакою за здобутим попереднім кваліфікаційно-освітнім рівнем.

Крім того, згідно із пунктом 12 Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого Постановою КМУ від 20.01.1998 року № 65, особи, які успішно пройшли державну атестацію, отримують документи встановленого зразка про здобуття освіти та кваліфікації. Особи, які мають не менше 75% відмінних оцінок з усіх навчальних дисциплін та практичної підготовки з оцінками "добре" з інших дисциплін та з оцінками "відмінно" за результатами державної атестації, отримують документи встановленого зразка про здобуття освіти та кваліфікації з відзнакою.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами захисту кваліфікаційної роботи магістра отримав оцінку «добре», що підтверджується протоколом державної екзаменаційної комісії №1 від 13.01.2010 року, заліковою книжкою ОСОБА_4, показами свідків, а саме голови державної екзаменаційної комісії і ОСОБА_9 та члена державної екзаменаційної комісії ОСОБА_10, а тому останній не набув права, у відповідності до вищезазначених норм, на отримання диплома з відзнакою.

Отже, з огляду на те, що позивач за результатами захисту кваліфікаційної роботи магістра отримав оцінку «добре»то колегія суддів погоджується з тим, що останній не набув права, у відповідності до вищезазначених норм, на отримання диплома з відзнакою.

При цьому судами попередніх інстанцій вірно не взято до уваги посилання позивача на пункт «кваліфікаційна робота»додатку 12ВД № НОМЕР_2 до диплома магістра СК НОМЕР_1, у якому значиться відмітка «відмінно», так як згідно показань методиста ОСОБА_11 оцінку «відмінно»у цьому пункті нею проставлено помилково, а розпорядженням Інституту компютерних систем ОНПУ №173 від 23.09.2010 року, визнано додаток 12ВД № НОМЕР_2 до диплома магістра СК № НОМЕР_1 ОСОБА_4 недійсним та зобов'язано видати новий додаток до диплома магістра СК № НОМЕР_1 про вищу освіту за освітньо-професійною програмою підготовки магістра ОСОБА_4, згідно протоколу державної екзаменаційної комісії з заміною пункту «кваліфікаційна робота (тема, час виконання, оцінка)».

Водночас безпідставним є посилання позивача на отримання ним грамоти за найкращий виступ на конференції магістрантів ОНПУ (яка є за своєю суттю попереднім захистом дипломних робіт), що підтверджує факт захисту дипломної роботи на оцінку «відмінно», так як така відзнака отримана за результатом конференції, та не впливає на офіційний захист дипломної (кваліфікаційної) роботи студента.

Також, колегія суддів погоджується з висновками про те, що лист директора департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Ярослава Яковича Болюбаша № 4.1-21/1315 від 05.05.2009 року та лист Міністерства освіти і науки України №1/9-280 від 09.07.1998 року «Про підготовку до 1998/99 навчального року вищих навчальних закладів» на який посилається позивач стосовно видачі дипломів спеціаліста, магістра з відзнакою з урахуванням результатів навчання за програмою бакалавра, не порушують прав позивача, так як зазначені листи не є нормативно-правовим актами, а лише є способом інформування про відповідні положення, які за своєю суттю є суб'єктивним тлумаченням даних актів та прийняті без достатньої юридичної аргументації.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України суд, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

Т.Ф. Весельська

В.В. Малинін