Постанова № 26454570, 13.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.09.12Справа №2а-1996/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

за участю: за відсутності сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югмонолітспецстрой" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя звернулось до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецстрой» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 3917,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не здійснив сплату єдиного внеску за червень місяць 2011 рік в сумі 3917,16 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.08.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.08.2012 р. закінчено підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу за відсутністю представника, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неприбуття в судове засідання або про поважність причин неприбуття, відповідач суд не повідомив, письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються не надав.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Встановлено, щ відповідач зареєстрований як юридична особа та є платником єдиного внеску.

Відповідно до пункту другого частини першої статті першої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом першим частини першої статті 4 Закону № 2464 встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону № 2464 розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною п'ятою статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, тобто роботодавців, встановлюється у відсотках від 36,76% до 49,7% від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами відповідно до 67 класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно з частиною сьомою статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, тобто роботодавців, встановлюється у розмірі 3,6 відсотка від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорам.

Частинами другої, третьої розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 77), нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до пункту 3.1 розділу III Порядку про формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 під № 1014/18309 (далі - Порядок № 22-2) страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктом 2.2 розділу II Порядку № 22-2 звіт до органів Пенсійного фонду може подаватися страхувальником:

- в електронній формі з використанням ЕЦП через центр обробки електронних звітів згідно з Порядком подання звітів до Пенсійного фонду України в електронній формі, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 19.04.2007 N 7-7, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2007 за № 436/13703 (звіт на паперових носіях не

подається);

- на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з

електронною формою на електронних носіях інформації;

- на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п'яти.

Відповідно до підпункту 4.3.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 р. під № 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5) Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктом восьмим статті дев'ятої Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до пункту першого частини другої статті шостої Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецстрой» віднесено до 52 класу професійного ризику, розмір єдиного внеску встановлюється 38,52 % від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорам.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був вчасно сплатити суму заявлених зобов'язань, передбачених законодавством, а саме за червень 2011 року у розмірі 3917,16 грн. до 20.07.2011 року, з яких 3582,36 грн. - нарахований єдиний внесок на суми заробітної плати, нарахованої роботодавцями відповідно до класу професійного ризику (38,52%) виробництва та 334,80 грн. - сума єдиного внеску, утриманого з суми заробітної плати, нарахованої працівнику (3,6%).

У встановлений законом строк, зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за червень 2011 року сплачені не були.

Пунктом 6.2 Інструкції № 21-5 передбачено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону (2464-17) підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Встановлено, що сума єдиного внеску у розмірі 3917,16 грн. була визнана недоїмкою, у відношенні якої, була виписана вимога про сплату боргу № Ю-58 від 03.08.2011 р. та спрямована на адресу боржника. Вимога була отримана уповноваженою особою 03.08.2011 року. (а.с. 4).

Згідно частини першої статті 25 Закону № 2464 рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

В рахунок сплати заборгованості за вимогою від боржника грошових коштів не надходило.

Відповідно до пункту 6.5, 6.6 Інструкції № 21-5 протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені. У разі незгоди з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з органами Пенсійного фонду у порядку, встановленому Пенсійним фондом України, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду - має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги до суду платник зобов'язаний письмово повідомити протягом десяти робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.

Таким чином, на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень 2011 року у розмірі 3917,16 грн. до 20.07.2011 року, з яких 3582,36 грн. - нарахований єдиний внесок на суми заробітної плати, нарахованої роботодавцями відповідно до класу професійного ризику (38,52%) та 334,80 грн. - сума єдиного внеску, утриманого з суми заробітної плати, нарахованої працівнику (3,6%).

На день розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості до суду не наведено.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З врахуванням зазначеного, аналізуючи законодавство України, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя обґрунтовані, засновані на законі та підлягають задоволенню, а сума заборгованості - стягненню з відповідача.

Відповідно частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 18.09.2012 р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецстрой» (вул. Сталінграду, буд. 63, кв. 12, м. Севастополь, 99059; ЄДРПОУ 34402741) на користь Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя (юридична адреса: вул. Гер. Сталінграду, 56, м. Севастополь, 99059) заборгованість по єдиному внеску за червень місяць 2011 року у сумі 3917,16 грн. (три тисячі дев'ятсот сімнадцять грн.), з яких 3582,36 грн. (три тисячі п'ятсот вісімдесят дві грн.)- нарахований єдиний внесок на суми заробітної плати, нарахованої роботодавцями відповідно до класу професійного ризику (38,52%) на р/р 37197052002702 та 334,80 грн. (триста тридцять чотири грн.) - сума єдиного внеску, утриманого з суми заробітної плати, нарахованої працівнику (3,6%) на р/р 37199083002702 ЄДРПОУ 22275002, у відділені Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у м. Севастополі МФО 824509.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Гавура

Суддя О.В. Гавура