Постанова № 26454533, 03.10.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.10.12 місто СевастопольСправа №2а-88/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Гулевата В.В.,

за участю: представника позивача - Приймака А.І.,

представників відповідача: Харькової О.О., Никольської К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільне Російсько-Українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське Адміралтейство" до державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю спільне Російсько-Українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське Адміралтейство" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 липня 2011 року № 0000262310.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення винесено податковою інспекцією з порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні. Зазначив, що податковим органом пропущено строки застосування фінансових санкцій.

Представники відповідача заперечували проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі з підстав викладених у запереченнях.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби з 16 травня 2011 року по 14 червня 2011 року проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя складено акт про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року від 21 червня 2011 року № 1239/10/23-123/30394016/77, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 2.3 статті 2, пункту 7.37, пункту 7.47 статті 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та пункту 1 постанови Правління Національного банку України від 09 лютого 2005 року № 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку".

Встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю спільне Російсько-Українське підприємство "Севастопольський судноремонтний завод "Лазаревське Адміралтейство" для проведення касових операцій організована каса підприємства. Ліміт залишку готівкових коштів у відповідача у 2008 -2010 роках становить 10 000 гривень 00 копійок.

У період з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивачем було здійснено виплату дивідендів засновнику -товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно -промислова група "Плато" згідно з протоколом від 21 липня 2008 року № 1 через касу підприємства 15 грудня 2008 року у розмірі 894 977 гривень 06 копійок та 13 серпня 2008 року у розмір 300 000 гривень 00 копійок.

Крім того, позивачем здійснено повернення внесків до уставного фонду через касу підприємства: 15 грудня 2008 року у розмірі 105 022 гривень 94 копійок та 16 грудня 2008 року у розмірі 369 046 гривень 00 копійок.

На підставі акту перевірки від 21 червня 2011 року, державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення -рішення від 06 липня 2011 року № 0000262310 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції у розмірі 3 264 577 гривень 81 копійки.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.3 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі -Положення), гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 09 лютого 2005 року № 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до пункту 2.3 Положення у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Абзацом другим статті 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95, установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Абзацом шостим статті 1 цього Указу установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів.

Відповідно до пункту 7.37 Положення під час проведення перевірок аналізується порядок видачі підприємствами сум під звіт, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, факти несвоєчасного звітування, а також випадки передавання підзвітних коштів одним працівником іншому тощо.

Для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо) (пункт 7.47 Положення).

Під час перевірки звітів підзвітних осіб, податковим органом було встановлено відсутність документів або неналежне оформлення первинних документів і прийняття до відшкодування підзвітним особам документів, по яким суми в авансових звітах, згідно з законодавством не відшкодовуються працівниками підприємства. Витрати готівки по звітах склали 35 924 гривні 28 копійок.

Також встановлено, що позивачем відшкодовано суми по авансовим звітам, у тому числі і на відрядження, особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством. Витрати готівки по звітах склали 10 561 гривню 53 копійки.

Факт порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та постанови Правління Національного банку України від 09 лютого 2005 року № 32 позивачем не заперечувався, обґрунтуванням позовних вимог є порушення застосування відповідачем строків адміністративно-господарських санкцій, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) -плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Так, згідно з абзацом першим пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За правилом статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При цьому, згідно з частиною першою статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами (частина друга статті 238 Господарського кодексу України).

Застосовані відповідачем до позивача штрафні (фінансові) санкції встановлені не законом, а іншим нормативним актом -Указом Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Тобто, на давність застосування штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до позивача оскаржуваним рішенням відповідача, положення статті 250 Господарського кодексу України не поширюються.

Такий висновок узгоджується із положенням частини другої статті 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Дана норма набрала чинності 01 січня 2011 року, діяла під час проведення зазначеної перевірки та прийняття оскаржуваного рішення.

Посилання представника позивача на те, що податковим органом неправомірно застосовані до позивача фінансові санкції на підставі приписів Податкового кодексу України та частини другої статті 250 Господарського кодексу України, тому що, дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, не можуть бути прийняті судом, оскільки ці норми не визначили нового складу порушення, а відповідальність за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та постанови Правління Національного банку України від 09 лютого 2005 року № 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" було встановлено законодавством України і до 01 січня 2011 року.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показів свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем обґрунтовано належним чином підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя(підпис)О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

08 жовтня 2012 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко