Ухвала суду № 26454368, 17.10.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

17 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3950/2012

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову,

поданого ОСОБА_1 та ОСОБА_2додержави Українапровизнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом до держави Україна, в якій просять визнати дії неправомірними, стягнути матеріальну шкоду в розмірі 16000 грн. та моральну шкоду в розмірі 12000 грн., встановити та залучити належного другого відповідача, а також винести окрему ухвалу щодо незаконних дій відповідачів по справі.

Вивчивши позов, суддя вважає, що він не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), а тому повинен бути залишений без руху для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Ч. 2 цієї статті Кодексу містить перелік публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної), дій чи бездіяльності.

Так, особи, які беруть участь у справі, повинні мати адміністративно-процесуальну правосуб'єктність. Згідно зі статтею 48 здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Вказуючи відповідачем державу Україна, позивачі не зазначили яка її бездіяльність підлягає оскарженню в суді та не вказали орган, посадову особу тощо, який може виступати від імені Держави (тобто відповідача, який має адміністративну процесуальну правосуб'єктність).

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 106 окрім іншого в позові також зазначається ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

В поданому позові не зазначено ні поштової адреси, ні інших засобів зв'язку з відповідачем по справі, що суттєво звужує можливість суду у випадку необхідності своєчасно здійснити термінові виклики чи повідомлення, з'ясувати причини неприбуття сторони до суду.

Крім того, поданий позов містить в собі вимогу встановити другого відповідача та залучити його до участі в справі, щодо чого суд вказує на положення ст. 52 КАС України, якою встановлюється порядок заміни неналежного відповідача та залучення співвідповідачів.

Норма вказаної статті та викладені у позові вимоги без зазначення всіх обставин справи унеможливлюють прийняття рішення судом про заміну чи залучення іншого відповідача у справі на етапі прийняття позовної заяви. До початку розгляду справи правом визначити відповідача у справі в контексті принципу диспозитивності є виключним правом позивача.

Більше того, позивачем в порушення частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не викладено належним чином і обставин справи, за яких на його думку було порушено його права, свободи чи інтереси, з посиланням на докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. Як наслідок, позивачем до матеріалів позову не додано жодного документа чи іншого письмового доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, вивчення яких необхідне для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Також однією з вимог позивача є відшкодування моральної шкоди, однак в тексті позовної заяви відсутнє посилання на відповідні докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо нанесення йому моральної шкоди, зокрема, відповідного висновку медичних установ, чи доказ перебування на лікуванні, звернення за психологічною допомогою, чи взагалі доказ про звернення до працівників медичних закладів в підтвердження отримання позивачем душевних страждань внаслідок дій відповідача, і як наслідок докази, що підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та моральною шкодою, яку завдано позивачу.

Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Так, копія позовної заяви для відповідача не надана. Також до адміністративного позову не прикладена ні квитанція про сплату судового збору, ні документ, на підставі якого позивачі можуть бути звільнені від його сплати.

Крім того, згідно пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом.

За правилами статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з позову, поданого до суду 15.10.2012 р., описані в ньому події щодо вчинення протиправних дій посадовими особами суб'єкта владних повноважень мали місце у 2008 році без зазначення інших обставин скоєного діяння.

Задля підрахунку судом строку, з якого особа дізналася про порушення своїх прав, позивачу необхідно вказати таку дату і у випадку пропущення строку вказати на обставини, що перешкоджали вчасному зверненню до суду, оскільки вирішення публічно-правового спору можливе за умови дотримання строків звернення до адміністративного суду, встановлених ст. 99 КАС України.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення усіх зазначених недоліків.

Керуючись статтями 106, 107, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву, подану ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Держави Україна про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії -залишити без руху.

Позивачу надати строк до 31 жовтня 2012 року для усунення вказаних недоліків адміністративного позову.

Реквізити для сплати судового збору до Черкаського окружного адміністративного суду:

розрахунковий рахунок: 31212206784002; отримувач: УДКСУ в м. Черкасах; код отримувача 38031150;

банк одержувача: ГУ ДКСУ у Черкаській області; МФО: 854018;

код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу: судовий збір, пункт, код суду: 35158674 (зазначати обов'язково).

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення або з дня її отримання стороною за правилами, встановленими статтями 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.М. Гарань