Постанова № 26454131, 10.10.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року Справа № 2а/2370/3519/2012

11 год. 01 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання -Білоус А. М.,

за участю представників:

позивача -Гречко І. В., Поставничого Р. В.,

відповідача -Левенець А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Азот" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Азот" подало позов, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби № 0002892301 від 12.06.2012р., яким ПАТ "Азот" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 633 598 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 158 400 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що укладеними між ним та ТОВ "ДС Електрик Інжиніринг" договорами передбачено оформлення поставки продукції, її приймання-передачу на підставі видаткових накладних; позивач не укладав договорів перевезення вантажів, не був учасником транспортного процесу в розумінні Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, а тому наявність у позивача товарно-транспортних накладних при виконанні господарських операцій не є обов'язковою; зобов'язання сторін за договорами були виконані, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами, книгами видачі довіреностей на отримання відповідних матеріальних цінностей, тощо; законодавство не ставить в залежність відсутність транспортних документів для перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість; висновки про нікчемність правочинів, тим більше визнання правочинів нікчемними, відносяться до компетенції судів, а не податкових органів.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що під час проведення перевірки позивачем не надано товарно-транспортних накладних та інших документів, які б підтверджували транспортування товару від ТОВ "ДС Електрик Інжиніринг", також не надано довідок, сертифікатів, посвідчень, що підтверджують походження, якість придбаного товару; у випадку відсутності вищевказаних документів сума ПДВ, нарахована на вартість товару, не може бути віднесена до податкового кредиту; податковим органом під час перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва, в якому зазначено про ознаки фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "ДС Електрик Інжиніринг".

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Публічне акціонерне товариство "Азот", як суб'єкт господарювання -юридична особа, ідентифікаційний код 00203826, зареєстроване 14.07.1994р., взяте на облік в органах державної податкової служби 19.08.1993р., на час розгляду справи зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 22.07.2011р. № 100343980.

За результатами проведеної державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби позапланової виїзної документальної перевірки ПАТ "Азот" з питань перевірки відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з ТОВ "ДС Електрик Інжиніринг" за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., складено акт від 01.06.2012р. № 70/22-11/00203826, в якому встановлено порушення позивачем пп. 7.2.1. п. 7.2., пп. пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 633 598 грн., а саме: за січень 2010 року -8 029 грн.; за лютий 2010 року -32 650 грн.; за березень 2010 року -164 114 грн.; за квітень 2010 року -116 240 грн.; за травень 2010 року -19 102 грн.; за червень 2010 року -185 393 грн.; за липень 2010 року -38 201 грн.; за грудень 2010 року -69 869 грн.

В акті перевірки зазначено, що в ході проведення ПАТ "Азот" не надано товарно-транспортних накладних, які підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця, що є порушенням вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568. Крім того, в деяких видаткових накладних не зазначено номера довіреності, за якою отримано товарно-матеріальні цінності та відсутня ідентифікація особи, яка їх отримала.

Також в акті перевірки від 01.06.2012р. № 70/22-11/00203826 є посилання на використання при здійсненні перевірки висновків акту від 16.02.2012р. № 65/23-3/35851522 ДПІ у Печерському районі м. Києва "Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Електрик Інжиніринг" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 04.11.2009 по 31.12.2011р.". В акті від 16.02.2012р. № 65/23-3/35851522 зазначено про те, що стислий аналіз інформації свідчить про наявність у ТОВ "ДС Електрик Інжиніринг" ознак фіктивності та відсутності реального здійснення господарських операцій. Крім того, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 04.11.2009 по 31.12.2011р. в розумінні Закону України "Про податок на додану вартість".

Як свідчать матеріали справи, між позивачем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДС Електрик Інжиніринг" (продавець) укладені договори купівлі-продажу продукції від 25.03.2009р. № 14/03/09, від 16.03.2010р. № 372-430 та від 19 травня 2010 року № 629-430, згідно яких продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити обладнання і запасні частини в асортименті, кількості та за цінами, викладеними в додатках до цих договорів, що є їх невід'ємними частинами. В договорах також передбачено, якщо в додатках до них не передбачено інше, то поставка продукції здійснюється продавцем (за його рахунок) на умовах DDP м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72 (відповідно Інкотермс-2000). В зазначених договорах та специфікаціях до них сторони узгодили оформлення поставки продукції, її приймання та передачу на підставі видаткових накладних.

Термін DDP "поставка зі сплатою мита" згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. При цьому відповідно до цих правил у покупця відсутні будь-які зобов'язання щодо укладення відповідних договорів перевезення товару.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 р. за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

Отже, з урахуванням вищевказаних обставин та положень законодавства суд вважає, що в даному випадку позивачем підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з купівлі продукції у товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Електрик Інжиніринг" на підставі таких первинних документів, як видаткових накладних, платіжних доручень про сплату вартості продукції, прибуткових ордерів, книг видачі довіреностей на отримання цінностей, карток складського обліку матеріалів, бухгалтерських довідок, актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актів приймання-передачі устаткування до монтажу, актів на списання матеріальних цінностей.

Щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, як основних документів на перевезення вантажів від ТОВ "ДС Електрик Інжиніринг", на що посилається відповідач, суд зазначає, що права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів -Замовників, визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568.

Згідно цих правил договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оскільки позивач не укладав з ТОВ "ДС Електрик Інжиніринг" договору на перевезення вантажу, то, на думку суду, він не був учасником транспортного процесу в розумінні вищевказаних Правил, а тому наявність в даному випадку товарно-транспортної накладної при здійсненні господарських операцій з купівлі-продажу продукції не є обов'язковою.

Згідно пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент здійснення спірних операцій) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Крім того, пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 165, передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Податковий кредит публічного акціонерного товариства "Азот" по операціях з ТОВ "ДС Електрик Інжиніринг" сформований на підставі виданих останнім податкових накладних, які відповідають вимогам законодавства.

Однією з підстав для висновку відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість є використання висновків акту від 16.02.2012р. № 65/23-3/35851522 ДПІ у Печерському районі м. Києва "Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ДС Електрик Інжиніринг" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 04.11.2009 по 31.12.2011р.", в якому зазначено про те, що стислий аналіз інформації свідчить про наявність у ТОВ "ДС Електрик Інжиніринг" ознак фіктивності та відсутності реального здійснення господарських операцій.

Однак, суд зауважує, що в акті від 16.02.2012р. № 65/23-3/35851522 зазначено про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "ДС Електрик Інжиніринг" в приміщенні ДПІ у Печерському районі м. Києва. Тобто, будь-яких первинних документів по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ "ДС Електрик Інжиніринг" ДПІ у Печерському районі м. Києва, на обліку в якій перебувало останнє, не перевіряла та не досліджувала.

Окрім того, суд враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не є підставою для виключення відповідних сум податку на додану вартість зі складу податкового кредиту за наявності факту здійснення господарської операції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні питання правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення враховує приписи статті 2, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 12 червня 2012 року № 0002892301 про збільшення суми грошового зобов'язання публічного акціонерного товариства "Азот" по податку на додану вартість в розмірі 791 998 грн., в т. ч. 633 598 грн. основного платежу та 158 400 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Азот" (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, ідентифікаційний код 00203826) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк