Постанова № 26454073, 12.10.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/3576/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника позивача - Кравченка П.А.,

представників відповідача - Гриценка Ю.В., Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2011 року № 0003242301, № 9993252301, № 0003262301.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами проведення планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року, що набрала форму акту від 25.11.2011 року № 8964/23-2/13958101. Вважає необґрунтованими та помилковими висновки акту перевірки про порушення пп.4.1.6 п. 4.6 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138, п. 150.1 ст. 150, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 т. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" по господарським операціям із ПП "Спецмехтранс-торг", ТОВ "ПМК "Андора", ТОВ "Ландруж", ТОВ "Діола", ПП "Комерційна спілка "Флагман", ПП "Порто-Тек", ПП "Транс-Грейн", ТОВ "Східтехмонтаж", ПП "Укрдетальмаш", оскільки на момент складання податкових накладних зазначені контрагенти мали свідоцтва платників податку на додану вартість. Зазначає, що господарські операції з вказаним контрагентами носили реальний характер та відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача. Пояснює, що технічна документація на продукцію та транспортні документи не відносяться до категорії первинних та інших, визначених законодавством документів, що повинні використовуватися в бухгалтерському та податковому обліку підприємства для нарахування податкових зобов'язань, а висновок спеціаліста від 23.11.2011 р. № 193-3/11 не є належним доказом у розумінні ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що списання устаткування та обладнання в наступних періодах, після підписання актів виконаних робіт, не вплинуло на сплату підприємством податку на прибуток.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень, відповідач посилається на висновки планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року, за результатами якої встановлено порушення позивачем п.п.4.1.6 п. 4.6 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за результатами чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 3 491 042 грн.; п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на загальну суму 4 163 186 грн.; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 163 186 грн. (в т.ч. зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року за результатами перевірки в сумі 4 163 186 грн.); п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, пп. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, п.п. 7.4.5 . п. 7.4 т. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на 2 209 434 грн. 21 коп.

Вказує, що господарські операції позивача з ПП "Спецмехтранс-торг", ТОВ "ПМК "Андора", ТОВ "Ландруж", ТОВ "Діола", ПП "Комерційна спілка "Флагман", ПП "Порто-Тек", ПП "Транс-Грейн", ТОВ "Східтехмонтаж", ПП "Укрдетальмаш" є нікчемними та безтоварними, оскільки позивачем не було надано до перевірки документів, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей; зазначені контрагенти не мають трудових ресурсів, основних фондів та відсутні за зареєстрованим місцезнаходженням; контрагентами не декларувалися податкові зобов'язання по взаємовідносинам з позивачем; актами перевірок контрагентів було встановлено нікчемність договорів, що ними укладалися. Посилається на висновок спеціаліста від 23.11.2011 р. № 193-3/11 та у зв'язку з цим вважає, що податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та покази свідка ОСОБА_4, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" , код ЄДРПОУ 13958101, є юридичною особою та у періоді, за який проводилася перевірка, зареєстроване платником податку на додану вартість з 19.09.1997 року, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 23879729 від 04.11.2002 р., індивідуальний податковий номер 139581016325.

У термін із 10.10.2011 року по 18.11.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт від 25.11.2011 року № 8964/23-2/13958101 (том 1 а.с. 26-113).

За висновками перевірки позивачем порушено:

- п.п.4.1.6 п. 4.6 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за результатами чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 3491042 грн.;

- п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.2 ст. 138, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на загальну суму 4163186 грн.;

- завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 163186 грн. (в т.ч. зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року за результатами перевірки в сумі 4 163 186 грн.);

- п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4, п.п. 7.4.5 . п. 7.4 т. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на 2209434 грн. 21 коп.

13 грудня 2011 року на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією м. Полтава винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0003242301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 4363802 грн. 50 коп., з них: за основним платежем на суму 3491042 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 872760 грн. 50 коп. (том 1 а.с. 23);

- № 0003252301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 2740355 грн. 53 коп. з них: за основним платежем на суму 2209434 грн. 21 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 530921 грн. 32 коп. (том 1 а.с. 24);

- № 0003262301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року у розмірі 4163186 грн. (том 1 а.с. 25).

Позивач не погодився з даними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, згідно з пунктом 1.32 статті 1 цього Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

П.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Таким чином, підставою для включення витрат підприємством до складу валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість станом на момент виникнення спірних правовідносин, регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р., який базується (приведений у відповідність) на основних принципах побудови цього податку, зокрема, Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 року про спільну систему ПДВ.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі -Закон) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності.

З 01.01.2011 року коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

У відповідності до ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування, зокрема, є постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Верховний Суд України у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 цього ж Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась не може бути об'єктом оподаткування.

Отже, будь-які документи (у тому числі накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку (том 2 а.с. 64), відповідач пов'язує заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 2 699 409 грн.:

- із включенням позивачем у 4 кварталі 2010 року до складу валових витрат коштів у сумі 5 169 183 грн. 62 коп. по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ландруж" (надалі -ТОВ "Ландруж"); коштів у сумі 1 631 191 грн. 67 коп. по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Діола" (надалі -ТОВ "Діола");

- заниженням валових витрат по рядку 04.2 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 598 507 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 598 507 грн.;

- завищенням валових доходів по рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 3 564 679 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 3 564 679 грн.

- із заниженням у 4 кварталі 2010 року валових доходів на загальну суму 8 160 450 грн. (6 203 020 грн. + 1 957 430 грн.).

За висновками перевірки позивачем у порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість: по господарським операціям з ТОВ "Ландруж": за травень 2010 року в розмірі 421 683 грн. 67 коп.; за липень 2010 року в розмірі 349794 грн. 56 коп.; за серпень 2010 року в розмірі 262 358 грн. 50 коп.; по господарським операціям з ТОВ "Діола": за вересень 2010 року в сумі 275 371 грн. 67 коп.; за жовтень 2010 року в сумі 50 866 грн. 67 коп., що підтверджується розрахунком (том 2 а.с. 63)

Відповідач зазначає про нереальність та безтоварність господарських операцій з ТОВ "Діола", посилаючись на відсутність доказів фактичного здійснення таких господарських операцій, а саме, доказів перевезення товару згідно укладеного договору та його оприбуткування, відсутність документів, необхідність складення яких було передбачено умовами письмового договору з ТОВ "Діола"; відсутність фактичного постачання ТОВ "Діола" обладнання з-за меж кордону України, яке згідно умов договору повинно бути поставлене з Канади, виходячи з аналізу взаємовідносин ТОВ "Діола" із його контрагентами-постачальниками.

Посилається на судове рішення 30.12.2010 року, яким ТОВ "Діола" визнано банкрутом. Вказує, що на запит податкового органу ліквідатор повідомив про відсутність документів бухгалтерської звітності ТОВ "Діола", відтак, у ТОВ "Діола" відсутні документи бухгалтерського обліку на підтвердження взаємовідносин з позивачем.

Посилається на висновок спеціаліста від 23.11.2011 р. № 193-3/11, згідно якого зображення підписів від імені директора ТОВ "Діола" ОСОБА_6 у наданих на дослідження податкових накладних № 57 від 29.10.2010 р., № 38 від 29.09.2010 р. не відповідають зображенням зразків підпису ОСОБА_6, наданим в якості порівняльного матеріалу.

На підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ "Діола" позивачем надано копію трьохстороннього договору № 2/29 від 16.08.2010 року (том 2 а.с. 163), сторонами якого є позивач (покупець), ТОВ "Діола" (постачальник) та ТОВ "Армко-Інжиниринг" (представник заводу-виробника), та відповідно до умов якого постачальник (ТОВ "Діола") зобов'язується поставити Продукцію (компресорне обладнання (блок апаратів повітряного охолодження АІR-X-LTD) з характеристиками, що відповідають технічному завданню на виготовлення обладнання і в комплектації згідно Об'єму поставки продукції (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною частиною договору), представник заводу-виробника (ТОВ "Армко-Інжиниринг") виконати пуско-налагоджувані роботи Продукції, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію та виконані пуско-налагоджувані роботи.

Пунктом 3.1 договору визначено, що поставка Продукції по даному договору здійснюється на умовах DDP (Delivered, Duty Paid). Місце поставки: Україна, Полтавська область, с. Яхники (згідно правил Інкотермс-2000).

Згідно пункту 9.2 договору одночасно з передачею продукції постачальник (ТОВ "Діола") передає покупцю (позивачу) наступні документи:

-рахунки-фактури постачальника (по 1 оригіналу і 2 копії) з відміткою DDP-Україна, с. Яхники;

- видаткову накладну -1 оригінал;

- паспорт заводу-виробника на продукцію;

- інструкцію по експлуатації продукції з каталогом запасних частин;

- сертифікат походження продукції -1 оригінал;

- сертифікат відповідності продукції та інша технічна документація відповідно законодавства України на продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації -1 оригінал, виданий органом сертифікації або документ, що підтверджує, що продукція не підлягає сертифікації;

- податкову накладну;

- автотранспортну накладну СМR- 1 копію;

- вантажно-митну декларацію (ВМД) -1 копію;

- пакувальний листок (1 оригінал і 2 копії) із зазначенням кількості місць, ваги брутто та нетто.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що протягом 24 годин після відвантаження продукції з Канади постачальник зобов'язаний повідомити про це покупцю (позивачу) письмовим повідомленням по факсу. Також постачальник зобов'язаний аналогічним чином письмово повідомити покупця про точну дату прибуття продукції на місце поставки не пізніше, чим за 4 (чотири) дні до цієї дати.

Відповідно до пункту 12.7 договору даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Разом з тим, договір № 2/29 від 16.08.2010 р. та додатки до нього (№ 1 "Об'єм поставки продукції", № 2 "Акт приймання-передачі продукції по кількості"), не підписані однією із сторін договору - представником заводу-виробника ТОВ "Армко-Інжиниринг" та не скріплені його печаткою (том 2 а.с. 170-172).

Відповідно до пункту 1.2 договору № 2/29 від 16.08.2010 р. асортимент, кількість і ціна продукції, а також строки її поставки зазначаються в додатках, які є невід'ємними частинами договору. Однак, до перевірки податковому органу не надавалися та відсутні у матеріалах справи додаток № 3 до договору "Графік платежів та строків поставки", який відповідно до п. 4.1 договору № 2/29 від 16.08.2010 р. є його невід'ємною частиною (том 2 а.с. 164).

Відтак, позивачем не надано до податкового органу та до суду вказані додатки, згідно яких визначався би ціна продукції, строки її поставки, тощо.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору, включаючи вартість упаковки, маркування, транспортування, а також митних зборів, мита та податків, що стягуються у зв'язку з виконанням даного договору, складають 2508864,64 грн., в тому числі ПДВ -418144,08 грн., що станом на дату укладення договору складає 305959,08 доларів США по курсу (100 USD=820 UАН) Національного Банку України (НБУ). Сума в еквіваленті доларів США є твердою та змінам не підлягає.

Однак, згідно платіжних доручень позивачем сплачено ТОВ "Діола" кошти в загальній сумі 1957430 грн. (том 2 а.с. 175, 187).

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 статті 9 цього Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, у копії наданого до суду додатку № 2 до договору "Акт приймання-передачі продукції по кількості" від 05.11.2010 року не відображено зміст та обсяг господарської операції, а лише наявне посилання на накладну № 38 від 05.11.2010 р.

Згідно наданої копії накладної № 38 від 05.11.2010 р. (том 2 а.с. 201) позивачем отримано блок апаратів повітряного охолодження АІR-X-LTD у кількості 2 шт., фланцеві з'єднання та регулююча та запорна арматура у кількості 2 компл., тоді як згідно наданих копій податкових накладних № 38 від 29.09.2010 р. та № 57 від 29.10.2010 р. позивачем отримано компресорне обладнання у кількості 1 шт. (том 2 а.с. 177) та запасні частини до компресорів у кількості 1 шт. (том 2 а.с. 190).

При цьому, у додатку № 1 до договору "Об'єм поставки продукції" (том 2 а.с. 171) зазначено, що постачальник зобов'язується поставити блок апаратів повітряного охолодження АІR-X-LTD.

Відтак, відомості щодо найменування товару та кількості отриманого товару у накладній № 38 від 05.11.2010 р. не відповідають відомостям, зазначеним у податкових накладних № 38 від 29.09.2010 р., № 57 від 29.10.2010 р. та додатку № 1 до договору.

Суд враховує, що згідно акту перевірки ТОВ "Діола" № 4498/23-3/24998894 (а.с. 65-94) відсутні первинні та бухгалтерські документи, що засвідчують здійснення будь-яких господарських операцій з ТОВ "Монтажтрансгаз", згідно податкової звітності, поданої ТОВ "Діола" 09.11.2010 р., у підприємства відсутні основі засоби, чисельність працюючих становить 1 людина (том 1 а.с. 233-237).

Позивачем також не надано до перевірки та до суду наступні документи, необхідність складення яких передбачено пунктом 9.2 договору № 2/29 від 16.08.2010 р.: паспорт заводу-виробника на продукцію; інструкцію по експлуатації продукції з каталогом запасних частин; сертифікат походження продукції -1 оригінал; сертифікат відповідності продукції та інша технічна документація відповідно законодавства України на продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації -1 оригінал, виданий органом сертифікації або документ, що підтверджує, що продукція не підлягає сертифікації; - автотранспортна накладна СМR- 1 копію; вантажно-митну декларацію (ВМД) -1 копію; пакувальний листок (1 оригінал і 2 копії) із зазначенням кількості місць, ваги брутто та нетто.

Суд зазначає, що перевезення вантажів у міжнародному сполученні, як і перевезення великовагових, великогабаритних вантажів має свої особливості, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його документального оформлення, а також узгодження таких правил із відповідними компетентними установами.

Умовами договору передбачено поставку товару, виробництва Канади, з відвантаженням продукції з Канади (пункти 1.5, 9.3 договору) та наданням автотранспортної накладної СМR та вантажно-митної декларації (ВМД) (пункт 9.2 договору).

Разом з тим, зазначені документи не надавалися як до податкового органу, так і до суду. Відтак, у матеріалах справи відсутні докази фактичного відвантаження та перевезення товару згідно договору № 2/29 від 16.08.2010 р.

Натомість, аналізом ланцюгів ТОВ "Діола" за 2009-2010 роки згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відповідачем встановлено та зафіксовано у акті перевірки відсутність поставки (країна виробник-Канада 2010 р.) обладнання (блоки апаратів повітряного охолодження АІR-X-LTD у кількості 2 шт. та 2 комплекти фланцевих з'єднань, регулююча і запорна арматура). Зокрема, ТОВ "Діола" імпортних операцій не здійснювало та мало господарські відносини з юридичними особами, у яких імпорт був також відсутній (том 1 а.с. 41-42).

Копії накладних на внутрішнє переміщення товару та копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р. не є беззаперечним доказом, того що зазначені в них товарно-матеріальні цінності та матеріали, що використані позивачем при проведенні будівельних робіт згідно довідок форми КБ-3, були отримані саме від ТОВ "Діола". Крім того, внутрішні накладні на переміщення товарно-матеріальних цінностей не містять підписів осіб, якими було відпущено та отримано товарно-матеріальні цінності (том 2 а.с. 203-205).

Суд також звертає увагу на відсутність у матеріалах справи сертифікату походження продукції та технічної документації на продукцію, необхідність яких передбачена пунктом 9.2 договору.

Відтак, у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо приймання товару від ТОВ "Діола" за якістю.

Ухвалою суду від 21.06.2012 року суд витребував від позивача докази реального здійснення господарських операцій з ТОВ "Діола", у тому числі, докази на підтвердження факту перевезення товару, приймання товару за якістю. Однак, позивачем не було надано до суду зазначених доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безтоварність господарської операції з придбання у ТОВ "Діола" обладнання згідно укладеного договору № 2/29 від 16.08.2010 р., що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту вересня 2010 р. на суму 275371,67 грн., жовтня 2010 р. -на суму 50866,67 грн., а також завищення позивачем валових витрат на суму 1631191,67 грн. по господарським операціям із Товариством з обмеженою відповідальністю "Діола", оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту та до валових витрат сум, сплачених у ціні товарно-матеріальних цінностей, можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що висновок спеціаліста від 23.11.2011 р. № 193-3/11, копія якого наявна у матеріалах справи (том 1 а.с. 245-248), не приймається до уваги судом, оскільки висновок спеціаліста не є доказом в адміністративному судочинстві у розумінні статті 69 КАС України.

Щодо господарської операції з ТОВ "Ландруж", відповідач зазначає про нереальність та безтоварність зазначеної господарської операції, посилаючись на відсутність доказів фактичного здійснення таких господарських операцій, а саме, доказів перевезення товару згідно укладеного договору та його оприбуткування, відсутність документів, необхідність складення яких було передбачено умовами письмового договору з ТОВ "Ландруж"; відсутність фактичного постачання ТОВ "Ландруж" обладнання з-за меж кордону України, яке згідно умов договору повинно бути поставлене з Канади, виходячи з аналізу взаємовідносин ТОВ "Ландруж" з його контрагентами-постачальниками.

Зазначає, що постановою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011 р. № Б38/5-11 ТОВ "Ландруж" визнано банкрутом та у подальшому ліквідовано (том 2 а.с. 238); за даними "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагента на рівні ДПА України" згідно поданої звітності встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Ландруж" є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та товариство не має достатніх виробничих потужностей працівників, офісних та складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів та інших основних засобів для ведення фінансово-господарської діяльності.

Посилається на висновок спеціаліста від 23.11.2011 р. № 193-3/11, згідно з яким зображення підписів від імені директора ТОВ "Ландруж" ОСОБА_9 у наданих на дослідження податкових накладних № 223 від 27.07.2010 р., № 1225 від 25.08.2010 р., № 2705 від 27.05.2010 р. не відповідають зображенням зразків підпису ОСОБА_9, наданим в якості порівняльного матеріалу (том 2 а.с. 248).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Ландруж" позивачем надано до суду копію трьохстороннього договору № 25/05 від 25.05.2010 року (том 3 а.с. 5), сторонами якого є ТОВ "Монтажтрансгаз"(покупець), ТОВ "Ландруж"(постачальник) та ТОВ "Армко-Інжиниринг" (представник заводу-виробника), відповідно до умов якого постачальник (ТОВ "Ландруж") зобов'язується поставити позивачу Продукцію, представник заводу-виробника (ТОВ "Армко-Інжиниринг") виконати пуско-налагоджувальні роботи Продукції, а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити Продукцію та виконані пуско-налагоджувальні роботи.

Пунктом 3.1 договору визначено, що поставка Продукції по даному договору здійснюється на умовах DDP (Delivered, Duty Paid). Місце поставки: Україна, Полтавська область, с. Яхники (згідно правил Інкотермс-2000).

DDP DELIVERED DUTY PAID (… named place of destination) поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення.

Відповідно до положень статті 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 , № 92-IV (чинного на момент виникненні спірних правовідносин) митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів; митні процедури - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів; митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Необхідність наявності та передачі контрагентом ТОВ "Ландруж" за договором позивачу ТОВ "Монтажтрансгаз" вантажно-митної декларації (ВМД) встановлена пунктом 9.2 договору.

Так, згідно пункту 9.2 договору одночасно з передачею продукції постачальник (ТОВ "Ландруж") передає покупцю (позивачу) наступні документи:

-рахунки-фактури постачальника (по 1 оригіналу і 2 копії) з відміткою DDP-Україна, с. Яхники;

- видаткову накладну -1 оригінал;

- паспорт заводу-виробника на продукцію;

- інструкцію по експлуатації продукції з каталогом запасних частин;

- сертифікат походження продукції -1 оригінал;

- сертифікат відповідності продукції та інша технічна документація відповідно законодавства України на продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації -1 оригінал, виданий органом сертифікації або документ, що підтверджує, що продукція не підлягає сертифікації;

- податкова накладна;

- автотранспортна накладна СМR- 1 копію;

- вантажно-митну декларацію (ВМД) -1 копію;

- пакувальний листок (1 оригінал і 2 копії) із зазначенням кількості місць, ваги брутто та нетто.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що протягом 24 годин після відвантаження продукції з Канади постачальник зобов'язаний повідомити про це покупцю (позивачу) письмовим повідомленням по факсу. Також постачальник зобов'язаний аналогічним чином письмово повідомити покупця про точну дату прибуття продукції на місце поставки не пізніше, чим за 4 (чотири) дні до цієї дати.

Позивачем не надано до перевірки та до суду вантажно-митну декларацію (ВМД) та автотранспортну накладну СМR.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відвантаження товару, його митного очищення та перевезення до місця, визначеного договором.

Разом з тим, податковим органом встановлено та зафіксовано у акті перевірки відсутність поставки ТОВ "Ландруж" з-за меж митної території України обладнання, яке згідно умов договору № 25/05 від 25.05.2010 р. повинно бути вироблено в Канаді (п. 1.4 договору). Аналізом ланцюгів постачання ТОВ "Ландруж" за 2009-2010 роки встановлено та зафіксовано у акті перевірки (том 1 а.с. 42-44), що ТОВ "Ландруж" мало господарські відносини з юридичними особами, у яких імпорт відсутній або імпортовано інші товари, ніж той, поставка якого була передбачена умовами договору № 25/05 від 25.05.2010 р., зокрема, імпорт м'яса замороженого, імпорт обладнання для виробництва зберігання та пакування ковбасних виробів, імпорт посуду столового, імпорт будівельних матеріалів.

Також, позивачем не надано до перевірки та до суду паспорта заводу-виробника на продукцію; інструкцію по експлуатації продукції з каталогом запасних частин; сертифікат походження продукції -1 оригінал; сертифікат відповідності продукції та інша технічна документація відповідно законодавства України на продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації -1 оригінал, виданий органом сертифікації або документ, що підтверджує, що продукція не підлягає сертифікації; пакувальний листок (1 оригінал і 2 копії) із зазначенням кількості місць, ваги брутто та нетто, необхідність складення та передачі яких контрагентом за договором позивачу передбачено пунктом 9.2 договору № 25/05 від 25.05.2010 р.

У матеріалах справи наявна копія акту приймання-передачі продукції по кількості від 05.11.2010 р. (том 3 а.с. 17), згідно якого постачальником ТОВ "Ландруж" передано, а позивачем прийнято компресорний агрегат СІР РНТ-2 за ціною 6203020,34 грн.

Пунктом 4 даного акту визначено, що покупець підтверджує, що отримав від постачальника технічні паспорти, проте, як зазначено вище, позивачем не надано будь-яких технічних паспортів на обладнання.

Суд зазначає, що додаток № 4 "Перелік запасних частин" до договору, копія якого наявна у матеріалах справи, не підписаний всіма сторонами договору та не скріплений печатками юридичних осіб (том 3 а.с. 18-19).

У додатку № 2 до договору "Графік платежів та строки поставки" зазначені виключно дати здійснення платежів та не вказані жодні строки поставок обладнання, хоча п. 1.2.1 договору передбачено, що строки поставки зазначаються в додатках, що є невід'ємною частиною договору (том 3 а.с. 5).

У додатках до договору не зазначена ціна за одиницю продукції, у т.ч. із урахуванням вартості робіт по пуску-наладці продукції, що не відповідає умовам п. 2.3 договору, відповідно до якого ціна за одиницю продукції повинна зазначатися в додатках, що є невід'ємною частиною договору (том 3 а.с. 6).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору, включаючи вартість упаковки, маркування, транспортування, а також митних зборів, мита та податків, що стягуються у зв'язку з виконанням даного договору, складає 8711884,80 грн., в тому числі ПДВ -1451980,80 грн., що станом на дату укладення договору складає 1062424,98 доларів США по курсу (100 USD=820 UАН) Національного Банку України (НБУ). Сума в еквіваленті доларів США є твердою та змінам не підлягає. Однак, згідно платіжних доручень позивачем сплачено ТОВ "Ландруж" кошти в загальній сумі 6203020,34 грн. (том 3 а.с. 22, 32, 43).

Акт звірки взаєморозрахунків із ТОВ "Ландруж" станом на 30.11.2010 р. (том 3 а.с. 56) судом до уваги не приймається, оскільки не містить відтиску печатки ТОВ "Ландруж".

Надані позивачем на підтвердження факту отримання продукції від ТОВ "Ландруж" копії накладної № 16/11 від 05.11.2010 р. та податкових накладних містять суперечливі відомості щодо отриманого товару.

Так, згідно наданої копії накладної № 16/11 від 05.11.2010 р. (том 3 а.с. 55) представником позивача було отримано компресорний агрегат СІР РНТ-2 з двома компресорними циліндрами у кількості 2 шт. на загальну суму 6203020,34 грн., тоді як згідно наданих копій податкових накладних № 2705 від 27.05.2010 р. (том 3 а.с. 23), № 223 від 27.07.2010 р. (том 3 а.с. 33), № 1225 від 25.08.2010 р. (том 3 а.с. 44) позивачем отримано компресорний агрегат СІР РНТ-2 у загальній кількості -3 шт.

Копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 не є беззаперечними доказами, того що зазначені в них товарно-матеріальні цінності та матеріали, що використані позивачем при проведенні будівельних робіт, були отримані саме від ТОВ "Ландруж".

Про відсутність реального характеру відповідної господарської операції свідчать також доводи податкового органу про відсутність ТОВ "Ландруж" працівників та транспортних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

З огляду на викладене, за умови здійснення безтоварної операції, надані позивачем копія накладної та копії податкових накладних не мають сили первинних документів.

Оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача щодо незаконності віднесення позивачем сум ПДВ в загальному розмірі 1033836,73 грн. до складу податкового кредиту позивача травня, липня та серпня 2010 р., а також завищення позивачем валових витрат на суму 5169183 грн. 62 коп.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Таким чином, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про заниження ТОВ "Монтажтрансгаз" у 4 кварталі 2010 року валових доходів на загальну суму 8160450 грн. (6203020 грн. + 1957430 грн.) у зв'язку з безоплатним отриманням товарно-матеріальних цінностей від третіх осіб, оскільки кошти за вказані товарно-матеріальні цінності були перераховані по безтоварним операціям на розрахункові рахунки ТОВ "Ландруж" та ТОВ "Діола", що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Відповідач пов'язує заниження позивачем податку на прибуток за І квартал 2009 року на суму 426172 грн. та 4 квартал 2009 року на суму 363898 грн. із включенням до складу валових витрат коштів відповідно у І кварталі 2009 року у сумі 774858 грн. та у 4 кварталі 2009 року -у сумі 661633 грн. по господарським операціям із Приватним підприємством «Спецмехтранс-Торг»(надалі -ПП «Спецмехтранс-Торг»), а також із заниженням у 2009 року валових доходів на загальну суму 1723790 грн. (929830 грн. + 793960 грн.). Крім того, відповідач вважає, що позивачем неправомірно включено до складу валових витрат у І кварталі 2010 року кошти в сумі 6250 грн. по господарській операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПМК Андора" (надалі -ТОВ "ПМК Андора"), у зв'язку з чим занижено у вказаному періоді податок на прибуток на суму 1563 грн.

Також за висновками перевірки позивачем у порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість по господарським операціям з: ПП «Комерційна спілка «Флагман»за січень 2009 року в розмірі 56603 грн. 54 коп.; ПП «Спецмехтранс-Торг»за січень 2009 року в розмірі 96528 грн. 33 коп., за лютий 2009 року в сумі 58443 грн. 33 коп., за грудень 2009 року в сумі 132326 грн. 66 коп.; ТОВ "ПМК Андора" за січень 2010 року в сумі 500 грн., за лютий 2010 року в сумі 750 грн.; ПП «Порто-Тек»за березень 2010 року в сумі 68187 грн. 50 коп.; за квітень 2010 року в сумі 35563 грн. 33 коп.; ПП «Транс-Грейн»за липень 2010 року в сумі 42133 грн. 33 коп., за серпень 2010 року в сумі 40345 грн. 50 коп.; ТОВ «Східтехмонтаж»за жовтень 2010 року в сумі 118226 грн. 67 коп., за листопад 2010 року в сумі 67914 грн. 68 коп., за грудень 2010 року в сумі 46083 грн. 34 коп.

За висновками відповідача позивачем у порушення вимог Податкового кодексу України було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарській операції з ПП «Укрдетальмаш»за квітень 2011 року в сумі 85752 грн. 93 коп.

Розрахунки донарахованих грошових зобов'язань (том 2 а.с. 63, 64) та копії податкових декларацій з податку на прибуток на податку на додану вартість з додатками № 5 наявні у матеріалах справи.

Із пояснень представників відповідача у судових засіданнях встановлено, що податковий орган пов'язує встановлені порушення з безтоварністю господарських операцій із ПП "Спецмехтранс-торг", ТОВ ПМС "Андора", ПП "Комерційна Спілка "Флагман", ПП "Порто-Тек", ПП "Транс-Грейн", ПП "Укрдетальмаш", ТОВ "Східтехмонтажмаш".

Ухвалою суду від 21.06.2012 року від позивача витребувано договори, укладені ПП "Спецмехтранс-торг", ТОВ ПМС "Андора", ПП "Комерційна Спілка "Флагман", ПП "Порто-Тек", ПП "Транс-Грейн", ПП "Укрдетальмаш", ТОВ "Східтехмонтажмаш".

Разом з тим, представник позивача у судовому засідання пояснив, що договори в письмові формі з даними контрагентами не укладалися.

Ухвалою суду від 21.06.2012 року від позивача було витребувано податкові накладні, видані, у тому числі, ПП "Спецмехтранс-торг", ТОВ ПМС "Андора", ПП "Комерційна Спілка "Флагман", ПП "Порто-Тек", ПП "Транс-Грейн", ПП "Укрдетальмаш", ТОВ "Східтехмонтажмаш", а також докази реального здійснення господарських операцій за договорами, укладеними позивачем з ТОВ "Діола", ТОВ "Ландруж", ПП "Спецмехтранс-торг", ТОВ ПМС "Андора", ПП "Комерційна Спілка "Флагман", ПП "Порто-Тек", ПП "Транс-Грейн", ПП "Укрдетальмаш", ТОВ "Східтехмонтажмаш", а саме: докази на підтвердження факту перевезення товарів; приймання товарів (робіт, послуг) за кількістю та якістю; оприбуткування товару по бухгалтерському обліку позивача, зберігання придбаного товару; подальшого використання товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Позивачем надано суду на підтвердження здійснення господарських операцій із ПП «Спецмехтранс-Торг»копії рахунків фактур, копії видаткових накладних, копії податкових накладних, роздруківки оборотної відомості сумового обліку та платіжні доручення (том 5 а.с. 1-49).

На підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ "ПМК Андора" позивачем надано копію податкової накладної № 0002 від 01.02.2010 року на загальну суму 750 грн., з них ПДВ -125 грн. (том 7 а.с. 44); копію рахунку-фактури № 31 від 28.01.2010 року на загальну суму 7500 грн., з них ПДВ -1250 грн., роздруківку оборотної відомості сумового обліку та платіжні доручення на загальну суму 7500 грн. (том 3 а.с. 178-181). Будь-які інші документи від позивача до суду не надходили, представником позивача подано письмові пояснення, у яких зазначено, що документи на підприємстві відсутні у зв'язку з їх вилученням (том 6 а.с. 220).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Комерційна спілка «Флагман»позивачем надано роздруківку оборотної відомості сумового обліку, копію рахунку фактури № 0451 від 19.01.2009 року, копію видаткової накладної № 0476 від 20.01.2009 р., копію податкової накладної № 476 від 20.01.2009 р. та платіжне доручення (том 2 а.с. 215-220).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Порто-Тек»позивачем надано до суду роздруківки оборотних відомостей сумового обліку, копії рахунків-фактур, копії видаткових накладних, копії податкових накладних та платіжні доручення (том 5 а.с. 127-147).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Транс-Грейн»позивачем надано роздруківки оборотних відомостей сумового обліку, копії рахунків-фактур, копії видаткових накладних, копії податкових накладних та платіжні доручення (том 4 а.с. 77-97).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Східтехмонтаж»позивачем надано роздруківки оборотних відомостей сумового обліку, копії рахунків-фактур, копії видаткових накладних, копії податкових накладних та платіжні доручення (том 4 а.с. 4-56).

На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Укрдетальмаш» позивачем надано роздруківку оборотної відомості сумового обліку, копію рахунку-фактури № СФ-2804 від 28.04.2011 р., копію видаткової накладної № РН-28041 від 28.04.2011 р., копію податкової накладної № 80 від 28.04.2011 року та платіжні доручення № 355 від 28.04.2011 р. (том 2 а.с. 147-152).

Також у матеріалах справи наявні надані позивачем роздруківки витягів із реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом № 363 Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, (далі Правила перевезення) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Пунктом 11.4, 11.5 Правил перевезення передбачено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пунктом 11.7. Правил перевезення передбачено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Крім того, пунктом 10.5. Правил перевезення передбачено, що місце фактичної здачі - приймання вантажу точно зазначається в Договорі з наступним уточненням у заявці.

Разом з тим, позивачем не було надано до перевірки та до суду товарно-транспортних накладних або дорожніх листів на підтвердження факту перевезення товарів згідно усних договорів із ПП "Спецмехтранс-торг", ТОВ ПМС "Андора", ПП "Комерційна Спілка "Флагман", ПП "Порто-Тек", ПП "Транс-Грейн", ПП "Укрдетальмаш", ТОВ "Східтехмонтажмаш".

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо зазначення місця фактичної здачі-приймання продукції (заявки, тощо), з огляду на вимоги, встановлені пунктом 10.5. Правил перевезення, та відсутність укладених у письмовій формі договорів.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази здійснення відвантаження та перевезення товарно-матеріальних цінностей за усними угодами з ПП "Спецмехтранс-торг", ТОВ ПМС "Андора", ПП "Комерційна Спілка "Флагман", ПП "Порто-Тек", ПП "Транс-Грейн", ПП "Укрдетальмаш", ТОВ "Східтехмонтажмаш".

Копії накладних на внутрішнє переміщення товару, копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів виконаних робіт не є беззаперечними доказами, того що зазначені в них товарно-матеріальні цінності та матеріали були отримані саме від ПП "Спецмехтранс-торг", ТОВ ПМС "Андора", ПП "Комерційна Спілка "Флагман", ПП "Порто-Тек", ПП "Транс-Грейн", ПП "Укрдетальмаш", ТОВ "Східтехмонтажмаш".

Крім того, надані позивачем внутрішні накладні на переміщення товарно-матеріальних цінностей не містять підписів осіб, якими було відпущено та отримано товарно-матеріальні цінності.

Тоді як п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, передбачено, що первинні документи (на паперових і машинних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

У редакції, чинній з 24.07.2010 року, п. 2.4 ст. 2 даного Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене, внутрішні накладні на переміщення товарно-матеріальних цінностей не є належними доказами у справі.

Суд також враховує доводи відповідача, що підтверджені актом Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 20.07.2011 року № 2936/23-3/36942570 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Укрдтальмаш»з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2011 року», копія якого наявна у матеріалах справи, про відсутність ПП «Укрдтальмаш»за податковою адресою, відсутність у підприємства основних фондів та наявність працюючих у 4 кварталі 2010 року -1 особа, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі-продажу, зберігання, відвантаження та перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Актами ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 03.02.2011 року № 55/234/36725965 та від 27.04.2011 року № 922/234/36725965 про результати перевірок ПП «Транс -Грейн», копії яких наявні у матеріалах справи, підтверджено, що станом на 27.04.2011 року місцезнаходження ПП «Транс -Грейн»не встановлено та підприємство має стан 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Згідно листа ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 47178/7/23-610 від 26.10.2011 року «Щодо проведення зустрічної звірки»ПП "Комерційна Спілка "Флагман" за місцезнаходженням відсутнє.

Актом Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 02.09.2011 року № 3340/23-3/36053743 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Спецмехтранс-Торг»за питань взаємовідносин з ТОВ «ЛМ»за листопад, грудень 2009 року»зафіксовано, що фактичне місцезнаходження підприємства встановити неможливо, чисельність працюючих на підприємстві за основним місцем роботи складає 0 осіб, за сумісництвом -1 особа, у підприємства відсутнє виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, а відтак у підприємства відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій.

Актом Кременчуцької ОДПІ від 06.06.2011 року № 3686/23-209/36345743 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ПМК «Андора»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.01.2009 р. по 31.03.2011 р.»встановлено нікчемність правочинів, укладених ТОВ "ПМК Андора" у період з 15.01.2009 року по 31.03.2011 року, у тому числі з ТОВ "Монтажтрансгаз". Як вбачається з даного акту ТОВ «ПМК «Андора»у січні-лютому 2010 року придбавало ПЩС фр. 02-20 з доставкою до с. Мехедовка у ТОВ «Світловодське», у якого, у свою чергу, основні фонди та працівники відсутні, ТОВ «Світловодське»не є виробником, та постачальниками якого є ТОВ «Консалт-Менеджмент», основним видом діяльності якого є оптова торгівля електропобутовими приладами. Крім того, у грудні 2009 року ТОВ "ПМК Андора" придбавався щебінь різної фракції у ТОВ «Агромакс», який також не є виробником продукції та постачальником якого є ТОВ «Клуб-С», що відсутнє за місцезнаходженням та має основний вид діяльності -посередництво у торгівлі паливом, рудами, металами та хімічними речовинами.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про безтоварність господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей за усними угодами з ПП "Спецмехтранс-торг", ТОВ ПМС "Андора", ПП "Комерційна Спілка "Флагман", ПП "Порто-Тек", ПП "Транс-Грейн", ПП "Укрдетальмаш", ТОВ "Східтехмонтажмаш", що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту та завищення валових витрат по господарським операціям із зазначеними вище контрагентами, оскільки правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту та до валових витрат сум, сплачених у ціні товарно-матеріальних цінностей, можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Таким чином, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про заниження ТОВ "Монтажтрансгаз" у 2009 року валових доходів на загальну суму 1723790 грн. у зв'язку з безоплатним отриманням товарно-матеріальних цінностей від третіх осіб, оскільки кошти за вказані товарно-матеріальні цінності були перераховані по безтоварним операціям на розрахункові рахунки ПП «Спецмехтранс-Торг», що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Суд відхиляє твердження позивача про правомірність формування валових витрат та податкового кредиту з посиланням на висновок судової економічної експертизи № 668 від 12.07.2012 року по кримінальній справі № 12012523008005, копія якого наявна у матеріалах справи, виходячи з наступного.

Згідно даного висновку експерта висновки акту № 8964/23-2/13958101 від 25.11.2011 року планової виїзної перевірки ТОВ «Монтажтрансгаз»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2011, стосовно донарахування підприємству податку на додану вартість в сумі 2209434,21 грн. та податку на прибуток в сумі 3491042 грн., документально не підтверджуються.

Разом з тим, експертом не досліджувалась реальність господарських операцій з ТОВ "Діола", ТОВ "Ландруж", ПП "Спецмехтранс-торг", ТОВ ПМС "Андора", ПП "Комерційна Спілка "Флагман", ПП "Порто-Тек", ПП "Транс-Грейн", ПП "Укрдетальмаш", ТОВ "Східтехмонтажмаш", та на сторінці 15 (том 6 а.с. 242) висновку експертом зазначено, що до компетенції експерта -економіста не відноситься надання правової оцінки договірних правовідносин між суб'єктами господарювання, визначення відповідних правових наслідків щодо такої оцінки, встановлення фактичних обставин справи та оцінка документів.

Суд не приймає до уваги копію постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 06.08.2012 року, якою ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 367 ч. 1 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито провадження у кримінальній справі (том 7 а.с. 20-21) з огляду на те, що дане судове рішення не містить інформації щодо предмету доказування, а тому є неналежним доказом. Так, у зазначеному судовому рішенні йдеться про господарські операції ТОВ «Монтажтрансгаз»з ТОВ «Агрохімбуд ХХОІV»у 2008 році.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13 грудня 2011 року № 0003242301 та № 0003252301 прийняті на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Із акту перевірки від 25.11.2011 р. № 8964/23-2/13958101 вбачається, що при перевірці оборотної відомості позивача по рахунку бухгалтерського обліку № 201 "Сировина та матеріали" та № 230 "Основне виробництво" встановлено, що ТОВ "Монтажтрансгаз" у грудні 2010 року списано товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 6972097,11 грн. на основне виробництво, в т.ч. за внутрішнім документом: накладна Ф2 № 549 від 22.12.2010 року в розмірі 3400187,65 грн. 1 комплект компресорного агрегату з блоком повітряного охолодження з фланцями з'єднання.

Згідно оборотної відомості по рахунку бухгалтерського обліку № 201 "Сировина та матеріали" за лютий 2011 року ТОВ "Монтажтрансгаз" списано товарно-матеріальних цінностей за грудень 2010 року загальною сумою 3400187,65 грн. на основне виробництво, в т.ч. за внутрішнім документом: накладна Ф2 № 549 від 22.12.2010 року в розмірі 3400187,65 грн. 1 комплект компресорного агрегату з блоком повітряного охолодження з фланцями з'єднання.

Проте, перевіркою встановлено, що списані по бухгалтерському обліку у грудні 2010 року та лютому 2011 року товарно-матеріальні цінності використано позивачем при виконанні робіт, які були передані позивачем та прийняті Представництвом "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" у грудні 2010 року на підставі договору № ИА/CON/RR/549 від 31.03.2010 року на виконання робіт, а саме: 2 комплекти компресорного агрегату з блоком повітряного охолодження з фланцями з'єднання загальною вартість 6800375,30 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що згідно оборотної відомості по рахунку бухгалтерського обліку № 201 "Сировина та матеріали" за січень 2011 року ТОВ "Монтажтрансгаз" списано товарно-матеріальних цінностей за грудень 2010 року на суму 762998 грн. на основне виробництво (рахунок бухгалтерського обліку № 230 "Основне виробництво").

Проте, списані позивачем по бухгалтерському обліку товарно-матеріальні цінності в січні 2011 року використані при виконанні будівельних робіт, які були прийняті ЗАТ "Пласт" у грудні 2010 року згідно договору без номера від 23.09.2010 року на виконання робіт.

Таким чином, на думку відповідача, ТОВ "Монтажгрансгаз" не виконано вимоги Положення (стандартів) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" та 9 "Запаси", затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, що призвело до невірного відображення у бухгалтерському обліку, а відповідно і у податковому обліку, залишків товарно - матеріальних цінностей , в результаті чого занижено валові витрати по рядку 04.2 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 598507 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 598507 грн. та завищено валові доходи по рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 3564679 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 3564679 грн. (том 1 а.с. 53).

Відповідно до пункту 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного станом на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. N 290 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за N 860/4153.

Згідно пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності встановлено Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248.

Пунктами 5-7 цього Положення передбачено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Таким чином, оскільки дохід, для отримання якого були здійснені витрати на придбання обладнання, використаного при виконанні позивачем будівельних робіт для своїх контрагентів Представництва «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед»та ЗАТ «Пласт», визнано у грудні 2010 року, товарно-матеріальні цінності відповідно повинні бути списані також у грудні 2010 року, тому і витрати, понесені на закупівлю товарно-матеріальних цінностей, повинні бути відображені у бухгалтерському обліку позивача у грудні 2010 року, а не в січні та лютому 2011 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем занижено валові витрати по рядку 04.2 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 598 507 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 598507 грн. та завищено валові доходи по рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 3564679 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 3564679 грн.

Із показів свідка у судовому засіданні встановлено, що зазначені вище порушення були допущені позивачем через особливості документообігу на підприємстві, помилки виявлені самостійно у результаті проведення інвентаризації та виправлені підприємством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що податкова декларація з податку на прибуток за І квартал 2011 року містить відомості із внесеними позивачем виправленнями, тобто, що у показниках декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року позивачем було збільшено валові витрати та зменшено валові доходи, які неправомірно не відображені у податкові декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік.

Відповідно до частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене вище, за відсутності документального підтвердження проведення інвентаризації, внесення відповідних виправлень до даних бухгалтерського обліку та внесення виправлень до показників податкового обліку з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно враховано приріст балансової вартості запасів на загальну суму 3564679 грн. та убуток балансової вартості запасів на суму 598507 грн. при визначенні об'єкту оподаткування за 4 квартал 2010 року (том 2 а.с. 64, том 6 а.с. 139, 140).

Із акту перевірки вбачається (том 1 а.с. 57), що в результаті порушень, викладених у пункті 2 розділу 3.1.2 акту перевірки «Перевірка відображених у рядку 04.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів» ТОВ «Монтажтрансгаз»завищено показник рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року на суму 4163186 грн.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011 року) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно пункту 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманим платником податків за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році та І кварталі 2011 року «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів»відображався у додатку К 1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.2, 04.10, 04.12 та 07 декларації з податку на прибуток підприємства (том 2 а.с. 73, 75).

Згідно додатка К 1/1 до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, позивачем відображено балансову вартість запасів на складах на кінець звітного періоду в сумі 7889187 грн. та приріст балансової вартості запасів на суму 3564679 грн.

Разом з тим, у зв'язку заниженням валових витрат по рядку 04.2 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 598507 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 598507 грн. та завищенням валових доходів по рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток за 2010 рік в розмірі 3564 679 грн., в т.ч. за 4 квартал 2010 року на суму 3564679 грн., балансова вартість запасів позивача на кінець 2010 року повинна становити 3726001 грн.

Таким чином, балансова вартість запасів на складах у додатку К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року повинна складати 3726001 грн., проте, позивачем зазначено 7889187 грн.

Відтак, показник графи 6 «приріст «_» Убуток «+»(3-4-5) додатку К1/1 повинен складати 161828 грн., а не 4325014, як зазначено позивачем. Відповідно валові витрати (рядок 04) у І кварталі 2011 року повинні складати 2296143 грн. (575713 (рядок 04.1)+161828 (рядок 04.2)+809758 (рядок 04.3)+324601 (рядок 04.4)+1103 (рядок 04.6)+318482 (рядок 04.10)+ 104658 (рядок 04.13). Тоді як позивачем у рядку 04.2 податкової декларації замість 161828 зазначено 4325014 та відповідно рядок 4 містить показник 6459329 замість 2296143.

Відповідно у рядку 08 податкової декларації позивачем зазначено від'ємний об'єкт оподаткування (-5868377), тоді як даний показник повинен складати (-1705191).

Зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування переноситься до рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, тому у рядку 06.6 позивачем неправомірно зазначено 5868377 замість 1705191.

Таким чином, у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року у рядку 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)»позивачем зазначено 5868377 грн. замість 1705191 грн.

Відтак, позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 4163186 грн. (в тому числі зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року за результатами перевірки в сумі 4163186 грн.) за рахунок невірного відображення у бухгалтерському обліку, а відповідно, податковому обліку товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2011 року та порушенням п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 4 кварталу 2010 року, що призвело до завищення показників по рядку 04.2 податкової декларації за І квартал 2011 року в розмірі 4163186 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0003262301 від 13.12.2011 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації № 9006202524 від 08.08.2011 р. за 2 квартал 2011 року на суму 4163186 грн. (том 1 а.с. 25) винесене на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтрансгаз" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 жовтня 2012 року.

Суддя С.С. Сич