Постанова № 26453649, 12.10.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2012 р. № 2а-6309/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючого -судді Костіва М.В.,

за участю секретаря Билень Н.С.,

за участю представників

від позивача : Биць І.А.;

від відповідача: Легуцький І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Самбірський завод металооснастки" до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2012 р. №0000102300,

встановив:

Адміністративний позов заявлено Відкритим акціонерним товариством "Самбірський завод металооснастки" до Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.03.2012 р. №0000102300 з податку на додану вартість на суму 131234,33 грн., у т.ч. 131233,33 грн. -основний платіж, 1 грн. -штрафна (фінансова) санкція.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі акту від 14.032.2012 р. №246/23-4/01267892 "Про результати документальної невиїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства "Самбірський завод метало оснастки" (код за ЄДРПОУ - 01267892) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по питанню взаємовідносин із ТзОВ "Терсо" (код за ЄДРПОУ - 35932095), за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.", яким відповідач встановив порушення п. п. 185.1, 198, 200.1 ПК України, посилаючись на недекларування контрагентом позивача своїх зобов'язань з податку на додану вартість. Посилається на протиправність таких висновків, підтвердження фактичного здійснення господарських операцій. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених в запереченні. Ствердив, зокрема, що згідно даних декларації по ПДВ та додатку 5 до декларації з ПДВ за квітень 2011 р. "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів" до складу податкового кредиту було включено суму ПДВ 131233,33 грн., сплачену на користь ТзОВ "Терсо", яка не була останнім задекларована (декларація по ПДВ за квітень 2011 р. не була подана до ДПІ) та не сплачено з неї податку, що підтверджено актом ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 13.07.2011 р. №8095/23-02/35932095. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Актом від 14.032.2012 р. №246/23-4/01267892 "Про результати документальної невиїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства "Самбірський завод металооснастки" (код за ЄДРПОУ - 01267892) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по питанню взаємовідносин із ТзОВ "Терсо" (код за ЄДРПОУ - 35932095), за період з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.", яким відповідач встановив порушення п. п. 185.1, 198, 200.1 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено суму дозволеного податкового кредиту в сумі 131233,33 грн. за квітень 2011 р. в результаті чого донараховано податкове зобов'язання на суму 131233,33 грн.

З цієї підстави було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області ДПС від 14.03.2012 р. №0000102300 з податку на додану вартість на суму 131234,33 грн., у т.ч. 131233,33 грн. -основний платіж, 1 грн. -штрафна (фінансова) санкція.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, заперечень відповідача, висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно даних декларації по ПДВ та додатку 5 до декларації з ПДВ за квітень 2011 р. "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів" до складу податкового кредиту було включено суму ПДВ 131233,33 грн., сплачену на користь ТзОВ "Терсо", яка не була останнім задекларована (декларація по ПДВ за квітень 2011 р. не була подана до ДПІ) та не сплачено з неї податку, що випливає з акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 13.07.2011 р. №8095/23-02/35932095.

У відповідності до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р. "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Законодавство не передбачає безспірності визнання висновків акту перевірки, у зв'язку із чим зазначені в цих актах факти підлягають перевірці доказами в ході судового розгляду. Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Згідно із ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Однак, на вимогу суду відповідач не надав доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки.

Не було також надано копій податкових повідомлень-рішень, винесених відносно контрагента позивача із доказами узгодження вміщених у них податкових зобов'язань. Посилання відповідача на те, що порушення, вчинені контрагентом позивача тягнуть за собою як наслідок порушення і зі сторони позивача, не ґрунтується на законодавстві. Згідно із ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТзОВ "Терсо" (продавець) був укладений договір поставки від 22.04.2011 р. №1/22/04-2011.

Посилання відповідача на безтоварний характер цієї операції не доведено суду в установленому порядку належними доказами, а такі посилання відповідача носять характер припущень, які ґрунтуються на сумнівах, пов'язаних із наявною в базі даних інформацією. Однак, згідно із п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до вимог п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України за №88 від 24.05.1995 р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно із п.2.4 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Доказів порушення порядку оформлення зазначених документів у встановленому порядку суду надано не було.

З матеріалів справи вбачається факт укладення та виконання позивачем із вказаним контрагентом своїх договірних зобов'язань, що підтверджується договором, накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками. Матеріалами справи, зокрема договорами, накладними, платіжними дорученнями, підтверджується використання позивачем отриманого від вказаного контрагента товару у власній господарській діяльності.

У відповідності до п. п. 198.1. -198.3. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Самбірському районі Львівської області ДПС від 14.03.2012 р. №0000102300.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Самбірський завод металооснастки" (81400, Львівська обл., м. Самбір, вул. Чорновола 2-а; ЄДРПОУ 01267892) 131,24 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15.10.2012 року.

Суддя Костів М.В.