Постанова № 26453491, 10.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 року 15:38 Справа № 0870/8357/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Садового І.В., суддів: Лазаренка М.С., Недашківської К.М.,

при секретарі судового засідання - Гайдай А.В.

за участю:

представника позивача: Харченка В.Є.

представника відповідача 1: не з'явився

представника відповідача 2: Крамного С.В.

представника відповідача 3: Крамного С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт»

до: Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області

Державної інспекції з енергозбереження

Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України

про: скасування постанови про застосування економічних санкцій №21 від

27.04.2009

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» (далі- позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області (далі - відповідач-1) про скасування постанови Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області про застосування економічних санкцій №21 від 27.04.2009.

Ухвалою суду від 26.06.2009 до участі у справі залучено в якості другого відповідача - Державну інспекцію з енергозбереження (далі - відповідач-2).

За наслідками розгляду справи Запорізьким окружним адміністративним судом винесено постанову у справі №2а-3100/09/0870 від 22.09.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.07.2012 у зазначеній справі касаційну скаргу Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» задоволено частково, скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 у справі №2а-3100/09/0870, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справа надійшла до суду 21.08.2012. Згідно протоколу розподілу справ між суддями від 28.08.2012 справу передано на розгляд судді Садовому І.В.

Ухвалою суду від 29.08.2012 справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі №0870/8357/12, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 18.09.2012.

Оскільки Державна інспекція з енергозбереження є центральним органом виконавчої влади, на підставі ч.1 ст.24 КАС України справа була призначена до колегіального розгляду у складі трьох суддів: головуючий суддя - Садовий Ігор Вікторович, судді: Лазаренко Максим Сергійович, Недашківська Катерина Михайлівна.

Відповідно до Указів Президента України від 09.12.10 №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", від 13.04.11 №462 «Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України», утворено Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

Згідно з п.2 Указу Президента України від 13.04.11 №462, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України є правонаступником Державної інспекції з енергозбереження, що ліквідується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.11 № 346 «Про ліквідацію урядових органів» та є відповідачем у зазначеній справі.

Ухвалою суду від 18.09.2012 до участі у справі залучено третього відповідача - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (далі- відповідач-3), провадження у справі зупинено до 10.10.2012 за клопотанням позивача та відповідача -2 для надання додаткових доказів.

10.10.2012 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 10.10.2012 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Зазначає, що Тимчасова методика визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, на підставі якої застосовані економічні санкції не зареєстрована в Міністерстві юстиції України та не оприлюднена у встановленому порядку, тому визначення обсягу неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів відповідно до цієї методики є незаконним.

Крім того, спільним наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Міністерства палива та енергетики України від 26.01.2010 №4/24 «Про скасування застосування економічних санкцій за перетікання реактивної потужності» прийнято рішення про незастосування до споживачів електричної енергії економічних санкцій за перевитрати електричної енергії з формулюванням «відхилення коефіцієнту потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення». При цьому встановлено, що постанови територіальних управлінь Державної інспекції з енергозбереження щодо застосування економічних санкцій до споживачів з формулюванням «відхилення коефіцієнту потужності мережі електропостачання від нормативного (граничного) значення», що були прийняті до набрання чинності цього наказу, вважати нечинними.

Діючим законодавством не передбачено, що споживач, який розрахувався з енергопостачальною організацією за перетікання реактивної електроенергії, ще повинен сплачувати і економічні санкції за перевитрати електроенергії за рахунок відхилення коефіцієнта потужності мереж електропостачання від нормативного (граничного) значення, які НАЕР позиціонує як те ж саме перетікання реактивної електроенергії.

Просить позов задовольнити та скасувати постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області №21 від 27.04.2009 про застосування економічних санкцій у сумі 421 722 грн. 68 коп.

Відповідач -1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача - 2 та 3 з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області застосувало до позивача підвищену плату за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів в сумі 421 722 грн., в зв'язку з виявленням факту нераціонального використання електроенергії, перевитрат електроенергії в електричних мережах за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення що є порушенням п. «а» ст. 27 Закону України «Про енергозбереження».

Розрахунки перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, за якими визначено підвищену плату позивачу, зроблені територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області відповідно до Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.06 №89.

Методика носить нормативно-технічний характер та не підлягає державній реєстрації в якості нормативно-правового акту в Міністерстві юстиції України і не стосується затвердження нормативного показника коефіцієнта потужності.

На споживача, як обов'язок, покладено своєчасно сплачувати постачальнику спожиту електричну енергію так і здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії. В той же час своєчасна сплата постачальнику спожитої електричної енергії та надбавки за недостатній рівень компенсації реактивної потужності не звільняє його від відповідальності за нераціональне використання газу та інших паливно- енергетичних ресурсів у зв'язку з тим, що споживач порушує технологічну дисципліну, що призводить до перевитрат активної електроенергії та є підставою для застосування підвищеної плати. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2009 Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області було проведено планову перевірку використання ДП «Бердянський морський торговельний порт» паливно - енергетичних ресурсів, за результатами якої складено акт №15-9/03-247-31 від 27.04.2009.

Актом перевірки встановлено факт перевитрат електроенергії за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного (граничного) значення, що є порушенням п. «а» ст. 27 Закону України «Про енергозбереження»; Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, яка затверджена Наказом Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів від 13.12.2006 №89; Інструктивного листа Державної інспекції з енергозбереження за №06/32-702 від 23.03.2009.

Відповідачем -1 за результатами перевірки було винесено припис від 27.04.2009 до акту №15-9/03-247-31 із зазначенням обов'язкових заходів, виконання яких забезпечить економію палива, природного газу, електроенергії та теплоенергії зі строком виконання до 27.10.2009.

Разом з тим, відповідачем -1 прийнято також постанову №21 від 27.04.2009 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до якої до позивача застосовано економічні санкції на загальну суму 421 722 грн. 68 коп.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача-1 суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про енергозбереження» економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за: а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно- енергетичних ресурсів; б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам; в) невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Згідно з преамбулою Закону України «Про енергозбереження» прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів); марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів); нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.

Таким чином, передбачені ч.1 ст.17 Закону України «Про енергозбереження» економічні санкції застосовуються до підприємств за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання у випадку, якщо такі перевитрати викликані недодержанням технологічної дисципліни. Закон не пов'язує застосування економічних санкцій до підприємств за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів за відхилення граничного коефіцієнту потужностіЯк встановлено матеріалами справи згідно з довідкою по споживанню електроенергії ДП «Бердянський морський торговельний порт» у період, що перевірявся відповідачем, не припускався перевитрат електроенергії і споживав її у межах відповідних доведених лімітів.

Причиною нарахування відповідачем -1 санкцій є те, що основне виробниче обладнання Бердянського порту (портальні крани, які споживають найбільшу частину електроенергії) має середній вік понад 30 років (довідка станом на 01.09.2012).

У судовому засіданні було встановлено, що відповідач -1 нарахував позивачеві санкції фактично через відсутність на зазначеному обладнанні компенсаційного устаткування.

Поряд з цим, діючим законодавством запроваджено чіткий механізм відшкодування споживачем зайвих витрат електроенергії при відсутності на електрообладнанні компенсаційного устаткування, а саме Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами (затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 N19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за N93/6381).

Позивачем надані копії платіжних доручень про щомісячну оплату енергопостачальній організації (за період, по якому нараховані санкції) згідно укладеного договору плати за перетікання реактивної електроенергії, розрахованої за формулами зазначеної Методики у зв'язку із недостатнім оснащенням електричної мережі позивача засобами компенсації реактивних потужностей (КРП).

Відповідач - 1 при нарахуванні позивачеві економічних санкцій фактично застосував формули з вказаної Методики, пункт 1.1 якої визначає: «плата за перетікання реактивної електроенергії є адресним економічним стимулом для зменшення негативного впливу реактивних потужностей конкретних споживачів на втрати активної електроенергії при недостатньому оснащенні їхніх електричних мереж компенсаційними засобами».

Тобто законодавець надає споживачеві право вибору: або понести витрати для оснащення своїх електричних мереж компенсаційними засобами, або вносити плату за перетікання реактивної електроенергії при недостатньому оснащенні електричних мереж компенсаційними засобами.

На відміну від електроенергії, по іншим паливно-енергетичним ресурсам (газ, теплоенергія тощо) законодавством не запроваджено адресне економічне стимулювання (на зразок плати за перетікання реактивної електроенергії).

Крім того, згідно законодавства, відповідач-1 позбавлений права вибору одержувача плати за перетікання реактивної електроенергії.

Пункт 6.33 Правил користування електричною енергією (затверджених Постановою НКРЕУ від 31.07.1996 N28 (у редакції Постанови НКРЕУ від 17.10.2005 N910) визначено, що величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої згаданим Наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 N19, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем.

Пунктом 6.34 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживачі, електроустановки яких приєднані до мереж, що належать електропередавальній організації, вносять плату за перетікання реактивної електроенергії на поточний рахунок електропередавальної організації відповідно до умов договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про постачання електричної енергії.

Згідно з п.6.35 цих Правил, плата за перетікання реактивної електричної енергії призначена для адресного економічного стимулювання ініціативи споживача до впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, що кореспондується із п. 1.1 зазначеної Методики, згідно якого плата за перетікання реактивної електроенергії є адресним економічним стимулом для зменшення негативного впливу реактивних потужностей конкретних споживачів на втрати активної електроенергії при недостатньому оснащенні їхніх електричних мереж компенсаційними засобами.

Крім того, Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Наказом №66 від 09.06.2010р. запровадило не застосування до споживачів електроенергії економічних санкцій за нераціональне (неефективне) використання ПЕР у випадку оплати споживачами плати за перетікання реактивної електроенергії, а також скасування рішень територіальних органів ДІЕУ за період 2008-2010 роки про застосування економічних санкцій.

Відповідно до абз. 3 Розділу 2 Додатка до Постанови КМУ N699 від 02.09.1993 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у подвійному розмірі встановленої на них ціни.

Отже, законодавством визначено, що відповідач -1, здійснюючи перевірку позивача та виносячи припис щодо усунення виявлених порушень, повинен був спочатку дочекатись закінчення терміну для усунення порушень та лише після цього застосовувати до позивача економічні санкції ( у випадку невиконання вимог припису).

Матеріали справи свідчать, що Припис відповідача -1 датований 27.04.2009. Цей Припис від 27.04.2009 визначає термін до 27.10.2009 для усунення порушень (за які відповідач -1 нарахував економічні санкції, які є предметом оскарження по даній справі).

Отже, виходячи з наведеного вище, оскільки Припис про усунення порушення і Постанова про застосування санкцій датуються однією датою 27.04.2009, відповідачем -1 фактично не було надано позивачеві строк для усунення виявлених перевіркою порушень і, при цьому, одночасно застосовано економічні санкції.

Враховуючи викладене, економічні санкції за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів були застосовані до позивача неправомірно, оскільки останнього фактично було позбавлено визначеного законодавством права усунення цих порушень.

Зазначене підтверджується також висновками Вищого адміністративного суду України в Ухвалі від 01.09.2011р. по справі №К/9991/23962/11.

Крім того, відповідачем -1 було застосовано як підставу для нарахування економічних санкцій Методику визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів (прийняту до чинності Наказом НАЕР від 13.12.2006 №89, та введену в практичну діяльність Наказом Державної інспекції з енергозбереження за №285 від 22.12.2006).

Видане на підставі Указу Президента №493/92 від 03.10.1992р. "Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів..." (затверджене Постановою КМУ від

28.12.1992р. N731) передбачає, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших підприємств, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт (п. п. б) п. 4 Положення).

Пунктом 15 Положення визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи господарського управління і контролю направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування; у разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Розділ 1 "Сфера застосування" Методики прямо вказує, що вона поширюється на всі підприємства і установи по використанню паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), отже, виходячи з п. п. б) п. 4 "Положення про державну реєстрацію..." (затвердженого Постановою КМУ від 28.12.1992р. N731), вона має міжвідомчий характер. Міністерство юстиції України листом №14644-0-33-10-19 від 23.09.2010р. підтвердило, що Методика не подавалася на державну реєстрацію.

Отже, при нарахуванні санкцій відповідачем-1 було застосовано документ, який, згідно законодавства, не набрав чинності та не може застосовуватися як нормативний акт.

Обов'язковість державної реєстрації Методики підтверджується відповідною судовою практикою.

Так, в ухвалі ВАСУ від 21.06.2011 по справі №К-58114/09 визнано правильним посилання на те, що Методика визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів М-00013184.0.022-01 не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, тому не може бути використана для нарахування економічних санкцій.

Аналогічного висновку дійшов ВАСУ і в Ухвалі від 07.06.2012р. по справі №К-28179/10.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачі не довели правомірність прийнятої спірної постанови про застосування економічних санкцій №21 від 27.04.2009, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області, Державної інспекції з енергозбереження та Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про скасування постанови Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області про застосування економічних санкцій №21 від 27.04.2009 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Запорізькій області про застосування економічних санкцій №21 від 27.04.2009.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт» (вул.Горького, 13/7, м.Бердянськ, Запорізька область, 71112, код ЄДРПОУ 01125761) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ І.В.Садовий

Суддя /підпис/ М.С.Лазаренко

Суддя /підпис/ К.М.Недашківська