Постанова № 26453018, 04.10.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/11955/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенко Є.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих про стягнення заборгованості за відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 5335,04 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя звернулося Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих про стягнення заборгованості за відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 5335,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01 р. № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що зокрема здійснює управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Громадяни, працюючі на Державному комунальному підприємстві зеленого будівництва м. Донецька були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 р. № 1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, обумовлений п. 6 «Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1. Відповідно п. 6.8 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні про розрахунок місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач має покрити фактичні витрати на виплату і доставку пенсії на громадян, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1931 -ХІІ від 06.12.1991 року, на загальну суму 5335,04 грн. за період з квітня 2010 по грудень 2010 року. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, на адресу суду факсимільним зв'язком надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідач Маріупольське виробниче підприємство «Азовреле» Українського товариства глухих - зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 05539714, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя.

Відповідно п. б ст. 13 Закону України «Пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя здійснено витрати на виплату і доставку працівникам підприємства пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком № 2 за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року.

Відповідно до п.6.9 Постанови Правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" від 19.12.2003 № 21-1 (далі -Інструкція № 21-1) у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на адресу відповідача було надіслано розрахунки про відшкодування позивачем суми витрат пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.18-33).

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій зберігається той, який діяв до набрання чинності цим законом.

Відповідно до п.6 "Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1,(далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Відповідно до п.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до п.6.9 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складалися позивачем протягом спірного періоду, відповідач мав сплатити суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 по працівникам Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих у розмірі 5335,04 гривень. Відповідач вказану суму не сплатив, у зв'язку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.

Крім того, заборгованість підприємства перед управлінням Пенсійного фонду підтверджена карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження своїх позовних вимог та відповідач повинен відшкодувати позивачу витрати на доставку пільгових пенсії за списком № 2 за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року в сумі 5335,04 грн.

На підставі ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " № 1058-IV від 09.07.2003р., п. 6 "Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, керуючись ст. ст. ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя до Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих про стягнення заборгованості за відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року у розмірі 5335,04 грн. - задовольнити.

Стягнути з Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя заборгованість за період з квітня 2010 року по грудень 2010 року на загальну суму 5335 (п'ять тисяч триста тридцять п'ять) гривень 04 коп. на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2.

Постанова прийнята в порядку письмового провадження 4 жовтня 2012 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Грищенко Є.І.