Постанова № 26452778, 18.10.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10895/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Коблової О.Д.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Вільногірського міського центру зайнятості до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Вільногірський міський центр зайнятості 11 вересня 2012 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовними вимогами, з урахуванням уточненого адміністративного позову, про стягнення з останнього коштів, виплачених як допомога по безробіттю в сумі 3 152,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності помилково нарахована та виплачено 12 892,01 грн., де переплата складає 3 152,33 грн., які мають бути повернуті до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, де позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач також подав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Заперечень проти адміністративного позову суду не надав.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

14 березня 2011 року відповідач звернувся до Вільногірського міського центру зайнятості з питань пошуку роботи. 21 березня 2011 року відповідачу за його особистою заявою наданий статус безробітного та, відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», призначена допомога по безробіттю тривалістю 360 календарних днів з 21.03.2011 року по 14.03.2012 року, виплата якої скорочена у зв'язку із звільненням з останнього місця роботи за угодою сторін на 90 календарних днів з 16.12.2011 року по 14.03.2012 року.

28.04.2011 року відповідач подав заяву про направлення на професійне навчання за напрямком «Основи бізнес планування у підприємницькій діяльності» зі строком навчання з 11.05.2011 року по 24.05.2011 року, у зв'язку з чим було припинено виплату допомоги по безробіттю згідно наказу № НТ110511 від 11.05.2011 року для проходження безробітним професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням ДСЗ відповідно до пп. 4 п. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

На період проходження професійного навчання відповідачу призначена матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації з 11.05.2011 року по 24.05.2011 року, виплата якої розпочата з 11 травня 2011 року, припинена - з 25 травня 2011 року у зв'язку з закінченням навчання. 3 25 травня 2011 року відповідачу продовжена виплата допомоги по безробіттю. Згідно наказу № НТ110624 від 24.06.2011 року за заявою відповідача прийняте рішення про виплату залишку належної відповідачу допомоги по безробіттю за період з 22.06.2011 року по 14.03.2012 року одноразово для організації підприємницької діяльності. 24 червня 2011 року виплата допомоги по безробіттю припинена у зв'язку з закінченням строку її виплати. Загалом відповідачу виплачена допомога по безробіттю, у тому числі одноразово для організації підприємницької діяльності, та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації у розмірі 12 892,01 грн.

Згідно із поданими документами відповідач у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку працював у Комерційному банку «ПриватБанк» з 09 жовтня 2007 року по 01 березня 2011 року. При нарахуванні одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності виникла рахункова помилка, під час якої не було взято до уваги скорочення тривалості виплати допомоги (90 кал. днів), яке застосовується при звільненні з останнього місця роботи за угодою сторін. Внаслідок даної помилки виникла переплата у сумі 4 152,33 грн. Тобто тривалість виплати допомоги на яку відповідач мала право складає 177 кал. днів - з 22.06.2011 року по 15.12.2011 року, та складає 8 739,68 грн., а фактично відповідач отримала за 268 кал. днів з 22.06.2011 року по 14.03.2012 року в сумі 12 892,01 грн. Розмір помилково зарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю склав 4 152,33 грн. за період з 16.12.2011 року по 14.03.2012 року (90 кал. днів).

05 квітня 2012 року відповідачу направлений лист про повернення коштів, який згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вручений адресату 10 квітня 2012 року.

03 серпня 2012 року відповідачу був повторно направлений лист про повернення коштів, який згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вручений адресату 07 серпня 2012 року.

Відповідачем було частково сплачені кошти на загальну суму 1000,00 грн., у зв'язку з чим претензійна сума складає 3 152,33 грн. На час розгляду справи кошти від відповідача більше не надходили.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття, з незалежних від застрахованих осіб обставин, та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю надається застрахованим і незастрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними.

У статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» зазначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, мають застраховані та незастраховані особи - військовослужбовці, звільнені у зв'язку із скороченням чисельності штату без права на пенсію, в т.ч. особи, які вперше шукають роботу та інші не застраховані особи, у разі їх реєстрації в установленому законом порядку, як безробітних.

Пунктами 4, 5, 6 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору). Якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески. У разі коли застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше ніж календарний місяць, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Відповідно до п. 17 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у разі коли застрахованій особі страхові виплати призначаються в робочому органі виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і така особа перед настанням страхового випадку працювала на кількох підприємствах або на одному підприємстві з перериванням трудових відносин чи виконувала роботи (надавала послуги) за декількома цивільно-правовими договорами або виконувала роботи за різними видами зайнятості, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється таким робочим органом сумарно за шість календарних місяців (менш як шість календарних місяців) у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку, не враховуючи повні календарні місяці (з першого до першого числа) перерви в роботі, на підставі довідок про середню заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), починаючи з останнього місця роботи. Неповні календарні місяці, зазначені у довідках, включаються до розрахункового періоду.

Таким чином, зважаючи на те, що у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку відповідач працював у Комерційному банку «ПриватБанк» з 09 жовтня 2007 року по 01 березня 2011 року, виникла рахункова помилка, під час якої не було взято до уваги скорочення тривалості виплати допомоги (90 кал. днів), яке застосовується при звільненні з останнього місця роботи за угодою сторін, а тому виникла переплата.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного Кодексу України, особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, встановленої законом, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи кошти в сумі 3 152,33 грн. відповідачем до Вільногірського міського центру зайнятості не повернені.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи наведені правові положення, обставини справи та факту безпідставного отримання допомоги по безробіттю в сумі 3 152,33 грн., який підтверджується доказами, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що прокурор не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Вільногірського міського центру зайнятості до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів виплачених як допомога по безробіттю - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Вільногірського міського центру зайнятості надлишкові виплати у розмірі 3 152,33 грн. (три тисячі сто п'ятдесят дві грн. 33 коп.), які підлягають перерахуванню на р/р 37179001002837 в ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 21930157, одержувач Вільногірський міський центр зайнятості, призначення платежу: повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О. Д. Коблова