Постанова № 26452499, 27.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

27 серпня 2012 р. 15:36 Справа №2а-8453/12/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Фурлетовій Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Садівничого товариства "Аграрнік"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача - представники за довіреністю Свіріденко А.П., Браудє С.О.,

відповідача - не зявився

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002322204 від 23.07.12р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1351750грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, за наслідком проведеної перевірки, дійшов до необґрунтованих висновків про порушення позивачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, які виразилися у невідображенні у касовій книзі підприємства та неоприбуткування готівкових коштів за водопостачання на суму 270350грн., а також тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, письмові заперечення щодо позовних вимог суду не надіслав. Відповідно до положень ч.4 ст. 128 КАС України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 20.06.2012р. №1266/22-02, 1264/22-8, 1263/22-8, 1265/17-2 виданими ДПІ у м. Сімферополі, працівниками ДПІ у м. Сімферополі була проведена виїзна перевірка Садового товариства «Аграрник», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2012р., за наслідком якої був складений акт перевірки від 09.07.2012р. №3882/22-08/24504874 (а.с.8-12).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.07.2012р. №0002322204 (а.с.13).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, встановленими частиною 3 статті 2 КАС України, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З акту перевірки вбачається, що вказані висновки були зроблені відповідачем внаслідок встановлення у ході перевірки наступних фактів.

Актом перевірки встановлено, що в період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. по касі було задекларовано коштів 196235грн. за водопостачання та газопостачання, позивачем не відображаються у касовій книзі підприємства кошти за водопостачання та газопостачання на суму 270350грн.

В акті відповідач посилається на те, що оприбуткуванням готівки є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень в касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Згідно прибуткових касових ордерів у перевірений період надійшло готівкових коштів на загальну суму 264650грн., у касовій книзі запис відсутній. Також відсутні записи у касовій книзі за 01.10.2010р., а згідно документам у цей день була здійснена операція з видачі готівкових коштів, а саме згідно видаткового ордера №27-б від 01.10.2012р. видавалися кошти у сумі 5700грн. внесок за водопостачання.

В акті вказано, що в порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 встановлено неоприбуткування готівкових коштів на суму 270350грн.

Крім того в ході перевірки позивача встановлено здійснення розрахункових операцій в готівковій формі без застосування реєстратора розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій та розрахункових квитанцій. Встановлено, що позивач, за перевірений період здійснював діяльність, а саме надавав послуги по енергопостачанню і газопостачанню членам садового товариства без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

В порушення п. 1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено непроведення розрахункової операції через зареєстровані, опломбовані у встановленому порідку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджено Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (далі Положення), розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, порушення якого визначено перевіркою, встановлено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Слід відзначити, що п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, містить декілька абзаців, які регулюють різні відносини щодо оприбуткування коштів, як загальні правила так і у разі використання РРО.

Матеріали справи свідчать, що позивач при проведенні вказаних операцій не використовував реєстратор розрахункових операцій.

Акт перевірки не містить посилання відповідача на окремий абзац п. 2.6 вказаного Положення.

В акті перевірки вказано на те, що неоприбуткування суми у розмірі 270350грн. полягає у невідображенні у касовій книзі отриманих коштів. Сума визначена відповідачем виходячи з прибуткових касових ордерів.

Оприбуткування готівки з використанням касової книги встановлено лише в абзаці 2 пункті 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в зв'язку з чим суд, оцінюючи оскаржуване рішення відповідача керується нормою, що міститься в абзаці 2 пункту 2.6 вказаного Положення.

Відповідальність за неоприбуткування готівкових коштів встановлена абзацом 3 п. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки ввід 12 червня 1995 року N 436/95, яким встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно до п. 1.2. зазначеного Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, терміни у ньому вживаються в такому значенні:

готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;

каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;

касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;

книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України;

книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

З викладеного вище вбачається, що первинним документом є касовий ордер (прибутковий або видатковий касовий ордер), який застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Як було вказано, відповідно положень п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Таким чином, згідно п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, підставою для ведення обліку готівки є лише прибутковий касовий ордер, який є первинним документом.

Виходячи з положень податкового законодавства України вбачається, що Держава, реалізуючи політику у сфері оподаткування, встановлює певні механізми направлені на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання податкового законодавства, у тому числі, стосовно недопущення вчинення з боку таких суб'єктів дій направлених на ухилення від сплати податків та дій направлених на надання суб'єктами господарської діяльності недостовірних даних щодо об'єкту оподаткування.

Виходячи з норм Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 вбачається, що цей акт є невід'ємною частиною встановленого Державою механізму контролю за діяльністю суб'єктів господарювання в частині отримання коштів при веденні господарської діяльності, направленого на недопущення ухилення суб'єктів господарювання від сплати податків зборів та обов'язкових платежів та запобігання Державі шкоди від заниження суб'єктом господарювання об'єкту оподаткування з якого повинні сплачуватися податки.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач, оформив касові ордери на суму 270350грн., про що свідчать залучені до матеріалів справи касові ордери. Також цей факт встановлений актом проведеної перевірки.

Позивач вносив отримані готівкові грошові кошти на поточний рахунок в установі банку. Зарахування отриманих грошових коштів на рахунок в банку підтверджується наданими позивачем виписками банку за відповідні дні.

З матеріалів справи вбачається, що отримані кошти надходили на розрахункові рахунки, що свідчить про відсутність фактів приховування доходів (прибутку) від оподаткування та обліку, контроль за яким здійснюється державою в особі відповідних уповноважених органів.

З боку позивача не вчинено дій направлених на завдання Державі шкоді, у тому числі у вигляді заниження об'єкту оподаткування.

Враховуючи викладене суд зазначає, що наявність у позивача належним чином оформлених касових ордерів, які є первинним документом є фактично свідчить про оприбуткування отриманих готівкових коштів.

Таким чином, в розумінні терміну оприбуткування, яке викладено у п.1.2. Положення про ведення касових операцій, позивачем були оприбутковані готівкові кошти, що надійшли до каси за період, який перевірявся.

Суд зазначає, що про неоприбуткування коштів, в даному випадку можливо було б стверджувати у разі відсутності первинних документів, якими є касові ордери.

Отже, з урахуванням мети, на яку прийнято Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та враховуючи зміст зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій має бути застосована у разі вчинення позивачем дій з неоприбуткування готівки у касі, тобто за непроведення готівкових коштів через касу, що може потягнути за собою, у тому числі, невиконання зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.

Згідно до положень п.8 ч.1 ст.2 КАС України, суд у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкті владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення.

Вказаний критерій випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зокрема передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь - яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Суд, вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення, виходячи з встановлених у ході розгляду справи фактичних даних, враховуючи положення п.8 ч. 3 ст.2 КАС України, приймаючи до уваги мету, на яку видані вказані акти, приходить до висновку, що рішення прийнято відповідачем непропорційно, оскільки з встановлених судом обставин фактичного проведення позивачем готівкових коштів через касу вбачається здійснення їх оприбуткування, а відсутність перенесення даних з прибуткових ордерів до касової книги не може бути в даному випадку достатньою підставою для висновків про неоприбуткування готівки.

Діями позивача не завдано шкоди Державі внаслідок невідображення в касовій книзі даних про суми отриманої готівки, в зв'язку з чим рішення відповідача прийняте без дотримання розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямоване це рішення та інтересами позивача.

Таким чином рішення відповідача є таким, що прийнято без дотримання принципу пропорційності, що є підставою для його скасування.

Слід також вказати, що відповідач необґрунтовано послався в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні на застосування штрафу за порушення абзацу 5 п. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки ввід 12 червня 1995 року N 436/95, яким встановлена відповідальність за порушення суб'єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, та передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу, за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Необґрунтованість посилання на таку норму полягає у тому, що проведеною перевіркою не було встановлено порушення цієї норми, а матеріали справи не містять належних доказів її порушення.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 31.08.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0002322204 від 23.07.12р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1351750грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Садівничого товариства «Аграрник» 32,19грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.