Постанова № 26452479, 04.10.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2012 р. (11:43) Справа №2а-5014/12/0170/21

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіЄвдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В., розглянувши за участю представника позивача - Ширалієвої Д.В., представника відповідача - Пефті С.В., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод " Імпульс"

про стягнення 1477,16 грн.

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополь АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод "Імпульс" (далі відповідач) про стягнення 1477,16 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по п.п."а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за березень 2012р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. № 1788-XII (далі - Закон №1788).

Представник позивача у судовому засіданні 09.07.2012р. на задоволенні позовних вимог наполягав, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував частково, зазначивши, що пенсіонер ОСОБА_3 отримав необхідний стаж для призначення пенсії до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з чим пільгова пенсія мала була призначена за статтею 100 цього Закону, яка сплачується за рахунок держави та не підлягає компенсації підприємством, у зв'язку з чим, витрати, пов'язані з виплатою та доставкою пенсії ОСОБА_3, в сумі 1427,79 грн. відшкодуванню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим як платник страхових внесків за реєстраційним номером 13022054.

Відповідно до статті 13 Закону №1788 Пенсійний фонд України призначає пенсії за віком на пільгових умовах.

У відповідності зі ст. 8 Закону №1788 виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного Фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями ( в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Положення про Пенсійний фонд України затверджується Кабінетом Міністрів України. Фінансування витрат на виплату пенсій провадиться по всій території України щомісячно незалежно від надходжень коштів та соціально-економічного стану конкретних регіонів за рахунок перерозподілу коштів Пенсійного фонду України в межах країни. Забороняється розрив у строках фінансування витрат на виплату пенсій у різних адміністративно-територіальних одиницях.

Згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058 зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058, в частині пенсій призначених згідно з пунктами "а", "б-з" статті 13 Закону №1788, а саме плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком № 1, 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. № 36.

Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до підпункту 6.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 (далі -Інструкція).

Згідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування за поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції підприємства щомісячно до 25 числа повинні вносити до Пенсійного фонду вказану в повідомленні суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У зв'язку з невідшкодуванням відповідачем у строки, передбачені вищевказаною Інструкцією пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачем на адресу відповідача був направлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. "а","б"-"з"ст.13 Закону №1788 за березень 2012р.

Судом встановлено, що вищенаведений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій був отриманий відповідачем.

Проте, як зазначив представник відповідача, пенсіонер ОСОБА_3 отримав необхідний стаж для призначення пенсії до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з чим пільгова пенсія мала була призначена за статтею 100 цього Закону, яка сплачується за рахунок держави та не підлягає компенсації підприємством, у зв'язку з чим, витрати, пов'язані з виплатою та доставкою пенсії ОСОБА_3, в сумі 1477,16 грн. за березень 2012р. відшкодуванню не підлягають.

Такі твердження відповідача суд вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів "а"та "б"частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -жінкам.

Згідно зі статтею 100 вказаного Закону особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Отже, з аналізу Закону № 1788-ХІІ вбачається, що пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку можуть призначатись особі як за статтею 13, так і за статтею 100 цього Закону. При цьому в обох випадках підставою для їх призначення є виконання робіт, що передбачені Списками № 1 та № 2, а також іншими нормативними актами.

Різниця між підставами призначення пенсій за цими статтями полягає в моменті виникнення у особи права на пільгову пенсію. За статтею 100 пенсія призначається, якщо таке право виникло до набуття чинності Законом № 1788-ХІІ у відповідності до законодавства, що діяло раніше; а за статтею 13 якщо право на пільгову пенсію виникло після набрання чинності цим Законом.

Крім того, різняться і наслідки призначення пенсій за статтями 13 та 100 Закону № 1788-ХІІ. Так, законодавством передбачене відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій, призначених за окремими пунктами статті 13 Закону № 1788-ХІІ, а для пенсій, призначених за статтею 100 цього Закону відшкодування не передбачено.

Як було зазначено вище, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

Згідно з абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу третього пункту першого статті 4 Закону №400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Таким чином, обов'язок підприємства відшкодовувати органам Пенсійного фонду України 100% фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, передбачених пунктами "а"і "б"статті 13 Закону № 1788-ІІІ, встановлений Законами № 400/97-ВР та N 1058-IV, в той час як обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону № 1788-ІІІ, законодавством не передбачено.

Згідно з постановою Верховної Ради України від 06.12.1991 р. №1931-ХІІ вирішено ввести в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення":

- з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону;

- з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383 (далі -Порядок), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

При цьому, згідно з пунктом 8 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "Список N 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список N 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173.

Згідно з пунктом 10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 за наказом Сімферопольського експериментального ремонтно-механічного заводу "Главпромстроймеханізації" від 17.08.1978 р. був прийнятий на роботу слюсарем-прихватчиком з 17.08.1978 р. За наказом відповідача від 01.08.1979 р. ОСОБА_3 був привласнений 3 розряд електрозварювальника.

Враховуючи, що робота електрозварювальника передбачена Списком №2 згідно постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 N 1173, стаж для призначення ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах був обчислений, починаючи з 01.08.1979 р. та станом на 31.12.1991 р. (до набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення") склав 12 років 5 місяців. У зв'язку з чим пенсія була призначена за статтею 13 Закону.

Так, згідно зі вказаним раніше пунктом 3 Порядку відповідні умови праці за час виконання роботи до 21.08.92 р. мають бути підтверджені документами. При цьому, відповідно до пункту 10 Порядку для підтвердження стажу роботи має бути належно оформлений запис про займану посаду в трудовій книжці.

Суд зазначає, що Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 цього Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

- стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;

- стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;

- стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

В матеріалах справи наявна довідка №03 від 11.03.2009 р. про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана відповідачем за формою, встановлену в Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

У вказаній довідці відповідачем було зазначено, що ОСОБА_3 працював в Сімферопольському експериментально-механічному заводі "Головпромбудстанції"з 01.08.1979 р. електрозварювальником ручної роботи. Таким чином, відповідачем у законодавчо встановленому порядку самостійно був зазначений стаж для призначення пенсії ОСОБА_3 на пільгових умовах саме з 01.08.1979 р.

Пенсія ОСОБА_3 на пільгових умовах була призначена Управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим на підставі виданої відповідачем довідки, в який початок перебігу пільгового стажу визначений саме з 01.08.1979 р., у зв'язку з чим будь-яких неправомірних дій з боку позивача суд не вбачає.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2012р. у розмірі 1477,16 грн.

Відповідач не надав суду доказів необгрунтованості позовних вимог, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 04.10.2012р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 09.10.2012р.

Керуючись ст. ст. 7, 69-71, ст.ст.160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-механічний завод "Імпульс"(95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 15; ЄДРПОУ 03594632; МФО 384652; р/р 26000301069401 у філії АБ "Південний") на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14а; ЄДРПОУ 20727038; МФО 324805; р/р 25606010045501 в КРУ ВАТ "Державний Ощадний банк України") заборгованість з відшкодувань фактичних витрат з сплачених пенсій у розмірі 1477,16 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Євдокімова О.О.