Постанова № 26448437, 17.09.2012, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа №: 1-143/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю прокурора Барановського О.Б.

адвоката ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр. України, уродженець та житель АДРЕСА_1, освіта середня, одружений, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, працює працівником РБУ -6 м. Тульчина, у приватного підприємця, раніше не судимий, у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 286 ч.2, 135 ч. 3 КК України

В С Т А Н О В И В:

03.09.2010 року біля 21.30 годин в с. Кинашів Тульчинського району Вінницької області, по вулиці Першотравневій водій ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись зі сторони м. Тульчин, в районі домоволодіння НОМЕР_2, в момент виникнення небезпеки для руху, а саме в момент об'єктивної появи в полі зору велосипедиста ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку з пасажиром - ОСОБА_5 на задньому багажнику, не прийняв своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу чи безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд передньою частиною автомобіля на задню частину велосипеда.

В наслідок наїзду пасажир велосипеду ОСОБА_5 загинула. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 316 від 11.11.2010 року - при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 установлено: Закрита черепно-мозкова травма, забій речовини головного мозку, крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку: (наявність під твердою мозковою оболонкою пластинчастої форми рихлого згортку крові 12x9 см., товщиною на лінії розтину 0,5 см.), повний розрив міжхребцевого з'єднання на рівні 2, 3-го тіл хребців із зміщенням їх вперед у грудному відділі, розрив печінки, забійні рани та синці в області обличчя. Враховуючи обставини події при шляхово-транспортній пригоді , удар виступаючими частинами рухаючогося транспортного засобу був здійснений в задню половину тулуба, внаслідок чого утворився розрив міжхребцевого з'єднання на рівні 2, 3-го тіл хребців із зміщенням їх вперед в грудний відділ. При падінні тулуба назад утворилась закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою речовини головного мозку та наявності масивних крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку. Забійні рани та синці в області обличчя, а також розрив печінки, утворились внаслідок дії твердого тупого предмета (предметів) - під час поступального руху тіла потерпілої в напрямку рухаючогося автомобіля. Закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою речовини головного мозку, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, повний розрив міжхребцевого з'єднання на рівні 2, 3-го тіл хребців із зміщенням їх вперед грудному відділу, розрив печінки відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент їх спричинення. Дані тілесні ушкодження перебувають в причинному зв'язку зі смертю гр. ОСОБА_5 Смерть гр. ОСОБА_5 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою речовини головного мозку, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку: (наявність під твердою мозковою оболонкою пластинчастої форми рихлого згортку крові 12x9 см., товщиною на лінії розтину 0,5 см.), повного розриву міжхребцевого з'єднання на рівні 2, 3-го тіл хребців із зміщенням їх вперед в грудний відділ, розриву печінки, що підтверджуються даними судово-медичної експертизи трупа. При судово-хімічному дослідженні крові від трупа спирти та їх ізомери не встановлені.

Водій велосипеду ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження

середнього ступеню тяжкості. Згідно висновку судово-медичної експертизи №

215 від 13.09.2010 року - у гр. ОСОБА_2 мали місце: закритий перелом зовнішньої кісточки лівої гомілки, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій та садни м'яких тканин голови, забій правого плечового суглобу. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета (предметів), що могло бути в термін і за обставин шляхово-транспортної пригоди, і по тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню, що спричинили тривалий (більше 21 день) розлад здоров'я.

Таким чином, водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.9а), 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано:

п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.9 а) - водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин,

п. 12.2 - У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Порушення водієм ОСОБА_4 п. 2.9а) , п.1.5, п. 12.2, п. 12.3 ПДР України є в причинному зв'язку з наслідками.

Крім цього, 03.09.2010 року біля 21.30 годин в с. Кинашів Тульчинського району Вінницької області, по вулиці Першотравневій водій ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись зі сторони м. Тульчин, в районі домоволодіння НОМЕР_2, в момент виникнення небезпеки для руху, а саме в момент об'єктивної появи в полі зору велосипедиста ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку з пасажиром - ОСОБА_5 на задньому багажнику, не прийняв своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд передньою частиною автомобіля на задню частину велосипеда .

Водій ОСОБА_4, після вчинення наїзду на велосипедиста ОСОБА_2 та пасажира велосипеду - ОСОБА_5, поставивши потерпілих в небезпечний для життя стан, достовірно знаючи, що велосипедист ОСОБА_2 та пасажир велосипеду - ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження та передбачав, що останні перебувають в небезпечному для життя стані та що можуть настати тяжкі наслідки, не вжив заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, не викликав медичної допомоги, не звернувся за допомогою до присутніх і не відправив потерпілих до лікувального закладу, хоча був зобов'язаний це зробити, не прийняв мір до негайної зупинки автомобіля та залишив місце пригоди, легковажно розраховуючи на те, що допомога буде надана іншими людьми.

В наслідок ШТП пасажир велосипеду ОСОБА_5 загинула . Згідно висновку експерта судово-медичної експертизи № 316 від 11.11.2010 року - при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_5 установлено: Закрита черепно-мозкова травма, забій речовини головного мозку, крововиливи під оболонки та в речовину головного мозку: (наявність під твердою мозковою оболонкою пластинчастої форми рихлого згортку крові 12x9 см., товщиною на лінії розтину 0,5 см.), повний розрив міжхребцевого з'єднання на рівні 2, 3-го тіл хребців із зміщенням їх вперед у грудному відділі, розрив печінки, забійні рани та синці в області обличчя. Враховуючи обставини події при шляхово-транспортній пригоді , удар виступаючими частинами рухаючогося транспортного засобу був здійснений в задню половину тулуба, внаслідок чого утворився розрив міжхребцевого з'єднання на рівні 2, 3-го тіл хребців із зміщенням їх вперед у грудному відділі. При падінні тулуба назад утворилась закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою речовини головного мозку та наявності масивних крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку. Забійні рани та синці в області обличчя, а також розрив печінки, утворились внаслідок дії твердого тупого предмета (предметів) - під час поступального руху тіла потерпілої в напрямку рухаючогося автомобіля. Закрита черепно-мозкова травма у вигляді забою речовини головного мозку, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку, повний розрив міжхребцевого з'єднання на рівні 2, 3-го тіл хребців із зміщенням їх вперед в грудний відділ, розрив печінки відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент їх спричинення. Дані тілесні ушкодження перебувають в причинному зв'язку зі смертю гр. ОСОБА_5 Смерть гр. ОСОБА_5 настала внаслідок закритої черепно-мозкова травми у вигляді забою речовини головного мозку, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку: (наявність під твердою мозковою оболонкою пластинчастої форми рихлого згортку крові 12x9 см., товщиною на лінії розтину 0,5 см.), повного розриву міжхребцевого з'єднання на рівні 2, 3-го тіл хребців із зміщенням їх вперед в грудний відділ, розриву печінки, що підтверджуються даними судово-медичної експертизи трупа. При судово-хімічному дослідженні крові від трупа спирти та їх ізомери не встановлені.

Водій велосипеду ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження

середнього ступеню тяжкості. Згідно висновку судово-медичної експертизи №

215 від 13.09.2010 року - у гр. ОСОБА_2 мали місце: закритий перелом зовнішньої кісточки лівої гомілки, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій та садни м'яких тканин голови, забій правого плечового суглобу. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого предмета (предметів), що могло бути в термін і за обставин шляхово-транспортної пригоди, і по тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню, що спричинили тривалий (більше 21 день) розлад здоров'я.

Водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.2.10 Правил дорожнього руху України: "У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; в)не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди; г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутись за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу; г) у разі неможливості виконати дії, перелічені у підпункті "г" п.2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки"; д) повідомити про ДТП орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції; є) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди; є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).»

Підсудний ОСОБА_4 свою вину в скоєні інкримінованих йому злочинів передбачених ст. ст. 286 ч.2, 135 ч.3 КК України визнав частково і суду показав, що 03.09.2010 року він був на роботі в м. Тульчин де працює робітником в РБУ - 6. Коли він приїхав додому, то порався по господарству. Дружини і дітей дома не було. Біля 19.00 годин до нього заїхав ОСОБА_6 на своєму автомобілі - ВАЗ 2107, який є чоловіком його двоюрідної сестри. ОСОБА_6 був тверезий, він теж спиртного не вживав. ОСОБА_6 пробув у нього біля 20-30 хвилин. Під час цього вони домовились поїхати в с. Клебань до товариша ОСОБА_7. Попередньо вони йому не дзвонили і з ним не домовлялись. Тому, він з дому взяв пляшку горілки. Перед цим вони ще заїхали в центр селища Кирнасівка, і він запропонував заїхати випити пива. Автомобілем під'їхали до магазину-кафе «Алекс», що в смт. Кирнасівка. В магазині вони купили 1.250 л. пива в пластиковій пляшці. Купивши пива вони сіли за столиком біля річки, коло магазину і там випили пиво. Сиділи вони біля 15-20 хвилин. Після того, як вони випили пива, ОСОБА_6 пішов до машини, а він підійшов пізніше коли допив пиво. Коли він підійшов, то сів за кермо автомобіля та запропонував їхати в с. Клебань і, що він поведе автомобіль. ОСОБА_6 сказав йому, що треба чекати ОСОБА_8, який обіцяв їх завезти в с. Клебань. На вулиці вже сутеніло, було біля 20.00-20.30 годин. Тоді вийшов з автомобіля і пішов в туалет, де вони сиділи біля річки. Коли він вернувся, то ОСОБА_6 спав на задньому сидінні. Він сів за кермо, завів автомобіль і вони поїхали в с. Клебань, при цьому ОСОБА_6 вже спав на задньому сидінні. Водити автомобіль він вміє, у нього є посвідчення водія категорії «А.В.С». На автомобілі ОСОБА_6 він неодноразово їздив з його дозволу, хоча довіреності на керування той йому не надавав. В с. Клебань, він вирішив їхати через м. Тульчин, хоча з смт. Кирнасівка до с. Клебань є пряма асфальтована дорога, але на його думку вона погана. Проїхавши м. Тульчин, він звернув направо і рухався селом Кинашів в напрямку с. Клебань. За час руху до с. Клебань ОСОБА_6 не просипався. Автомобілем він не зупинявся. Рухаючись селом Кинашів, швидкість руху його автомобіля була біля 60 км/годину. Рухався він по своїй смузі руху. В автомобілі було ввімкнено ближнє світло фар. За метрів 30-40 він побачив велосипедиста, який рухався узбіччям дороги. Коли він наблизився ближче за 10-15 метрів, то побачив велосипедиста, як велосипедист різко крутнув на проїжджу частину дороги і зразу же він відчув глухий удар, від якого вилетіло бокове скло передньої правої дверцяти, і частина його попала в салон автомобіля на пол, на місці пасажира. Не зупиняючись, він проїхав в такому стані близько 80 м і зупинив автомобіль. Вийшовши з автомобіля, він побачив, що на місці зіткнення вже були люди, тоді він злякався і вирішив залишити місце пригоди, будучи впевненим в тому, що якщо там хтось постраждав, то люди нададуть допомогу. В цей же час, він побачив, що передня права фара розбита. Також він відкрив передні праві дверцята і витягнув з салону скло та викинув його на узбіччя дороги. Після цього, він сів в автомобіль і поїхав в с. Клебань. При всіх цих подіях ОСОБА_6 продовжував спати на задньому сидінні. Приїхавши в с. Клебань, він зупинився біля повороту на смт. Кирнасівку, достав з автомобіля пляшку з горілкою та випив з горла близько 400 грам. Після цього він вирішив їхати додому і повернувши на автодорогу, поїхав в напрямку смт. Кирнасівка. По дорозі, біля ставків с. Федьківка, він розминувся із автомобілем працівників ДАІ, який потім розвернувся, ввімкнув мигалки та почав їх наздоганяти. Тоді він розбудив ОСОБА_6 і повідомив, що їх наздоганяє автомобіль ДАІ, і той наказав зупинити авто. Під час огляду автомобіля працівники міліції виявили, що автомобіль пошкоджений. Після цього, його забрали до автомобіля ДАІ і завезли до райвідділу міліції. Освідування на стан алкогольного сп'яніння проводили вже близько 4 год. ранку, але алкоголь він вживав після ШТП, щоб зняти страх та переживання, до цього він вживав лише пиво. В період від 21.30 год, з часу коли сталося ШТП і до 0.30 год., до моменту, коли їх затримали працівники ДАІ, він знаходився в с. Клебань. Своєї вини він не визнає, так як вважає, що правила дорожнього руху порушив велосипедист. Шкоду відшкодував, так як відчуває за собою провину в тому, що керував авто, а також щиро кається у вчиненому. Вину визнає частково, а саме в залишенні потерпілих в небезпечному стані, так як не надав їм медичної допомоги.

Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаних злочинів визнав частково, його вина підтверджується зібраними по справі доказами та дослідженими в судовому засіданні.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що 3.09.2010 року, він після роботи зайшов в школу-інтернат за дружиною, яка там працювала, щоб йти з нею додому. Вони вийшли з роботи, разом з ними йшла ще також співробітниця його дружини. Пройшовши до вул. Першотравневої, що в с. Кинашів, подруга пішла до себе додому, а він сів на велосипед, а дружина позаду на багажник, і вони поїхали по правому узбіччю автодороги по вул. Першотравневій. Їдучи так на велосипеді, дружина сказала, що ззаду на автодорозі їде автомобіль, в цей час він хотів повернути голову і подивитись, як відчув різкий удар і втратив свідомість. Вже в лікарні він прийшов до тями і там йому повідомили, що його дружина загинула. На проїжджу частину дороги він не виїжджав, а рухався по узбіччю і напрямку руху не міняв.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що 03.09.2010 року він був на роботі, куди він приїхав на автомобілі. Після роботи біля 19.00 годин він поїхав автомобілем до свого родича - ОСОБА_4 , який являється двоюрідним братом його дружини. Приїхавши автомобілем до ОСОБА_4 додому в смт. Кирнасівка, вони домовились їхати в с. Клебань до знайомого. ОСОБА_4 з дому взяв пляшку горілки. Рухаючись по смт. Кирнасівка в напрямку центра села, ОСОБА_4 запропонував заїхати випити пива. Автомобілем вони під'їхали до магазину-кафе «Алекс», де купили 1.250 л. пива в пластиковій пляшці. Купивши пива вони сіли за столиком біля річки, коло магазину і там випили пиво. Сиділи вони біля 15-20 хвилин. Після того як випили пива, він пішов до машини щоб подивитись чи не під'їхав ОСОБА_8, який обіцяв їх завезти в с. Клебань. Так як його не було, він сів на заднє сидіння в автомобілі. ОСОБА_4 підійшов до автомобіля через пару хвилин і сів за кермо автомобіля та запропонував їхати в с. Клебань і що він сам поведе автомобіль. Він йому сказав щоб він нікуди не їхав. На вулиці вже сутеніло, було біля 20.00-20.30 годин. ОСОБА_4 вийшов з автомобіля і знаходився біля автомобіля. Він сидівши на задньому сидінні задрімав, так як був втомлений. Проснувся він від того, що його автомобіль під керуванням ОСОБА_4 рухався дорогою, а назустріч ним рухався автомобіль ДАІ з ввімкненими маяками. Він зрозумівши, що це працівники міліції, і сказав, щоб той зупинився. Коли вони вийшли з автомобіля і знаходились біля нього, то до них під'їхали працівники міліції, які спочатку проїхали, розминувшись з ними, а потім розвернувшись під'їхали до них. Працівники ДАІ сказали , що зараз під'їде начальник ДАІ, при цьому, про ДТП спочатку нічого їм не говорили. ОСОБА_4 йому теж спочатку нічого не говорив. З того місця де їх зупинили працівники ДАІ його доставили в райвідділ міліції, де він вже взнав, що його автомобілем, коли він спав, ОСОБА_4 вчинив наїзд на велосипедиста в с. Кинашів, коли вони їхали в с. Клебань. Хоча про ШТП здогадався, коли побачив, що розбита передня права фара. В той вечір спиртного він не вживав, крім бокала пива. Чому в лікарні, близько 4 год. ранку, при проведенні освідування на стан вживання алкоголю, виявили алкоголь він пояснити не може.

Свідок ОСОБА_9 суду показав, що 3.09.2010 року він разом з інспектором ОСОБА_10 знаходились на відпрацюванні Тульчинського району, в зв'язку із ШТП, яке сталося в с. Кинашів, де загинула людина і водій з місця пригоди зник. Вказану інформацію вони отримали близько 23 год. Після цього поїхали до райвідділу, де чекали вказівок щодо проведення відповідних заходів. Близько 24 год. вони виїхали з смт. Кирнасівка в сторону с. Клебань. По дорозі вони побачили, що назустріч їм рухався транспортний засіб із однією ввімкненою фарою. Розминаючись з ним, вони побачили, що то був автомобіль ВАЗ 2107 червоного кольору. Із отриманої до цього інформації, вони зрозуміли, що вказаний автомобіль може бути причетний до ШТП, тому розвернувши і ввімкнувши маячки, вони почали наздоганяти автомобіль, який зразу же зупинився. Коли вони під'їхали до нього, то двоє чоловік стояли позаду автомобіля. Як з'ясувалось, то були ОСОБА_4 та ОСОБА_6 При огляді автомобіля вони виявили розбиту передню праву фару та скло правої передньої дверцяти. На запитання про те, чий це автомобіль і хто був за кермом, ОСОБА_6 сказав, що автомобіль належить йому, а ОСОБА_4 відповів, що він був за кермом автомобіля. На вигляд він міг сказати, що на той час ОСОБА_4 перебував в нетверезому стані. Після цього вони викликали групу, і вказаних осіб доставили до райвідділу міліції.

Свідок ОСОБА_10 суду надав покази аналогічні тим, що і свідок ОСОБА_9 повністю їх підтвердивши.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що він будучи слідчим виїжджав на місце ШТП, де проводив огляд місця події. Після огляду працівниками міліції було встановлено, що автомобіль, яким було здійснено наїзд належав ОСОБА_6, який працював слідчим в райвідділі міліції і був його колегою, а за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_4 На той час він пам'ятає, що ОСОБА_6 вказаним автомобілем їздив на роботу.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що 03.09.2010 року біля 21.30 год. в с. Кинашів, неподалік кафе «Вікторія»він бачив як напроти нього на узбіччі зупинився автомобіль ВАЗ 2107 чи ВАЗ 2105, права фара якого не працювала. З автомобіля вийшов чоловік який підійшов до передньої частини автомобіля і щось там оглядав, він не став чекати і поїхав далі, що робив невідомий він не знає. Проїхавши далі близько 200-300 метрів, він побачив на дорозі, а також на обочині велосипед та чоловіка і жінку яких збив автомобіль. Він зразу же викликав швидку допомогу і залишався на місці. Він з певністю стверджує, що з того місця, де зупинився автомобіль і чоловік його оглядав не було видно місця, де сталося ШТП і що там відбувалось, так як їдучи з ввімкненим ближнім світлом фар, він сам побачив людей лише за метрів 80 до цього місця, а при тому, як розминався із вказаними авто, він цього не бачив.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 3.09.2010 року, він зустрів в смт. Кирнасівка, він їхав на автомобілі КАМАЗ. На заправці він зустрівся із ОСОБА_6, який сказав, що разом з ОСОБА_4 хочуть їхати в с. Клебань. Тоді він йому сказав, що вони з ОСОБА_4 можуть йти пити пиво, а він поставить автомобіль і потім їх завезе в с. Клебань. Коли він повернувся близько, як через годину до магазину, де вони мали зустрітись, то ОСОБА_6 вже не було.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_13 суду показала, що 3.09.2010 року, приблизно в 20.50 год. до школи-інтернату приїхав ОСОБА_2, за своєю дружиною, і вони в чотирьох, ще була її донька направились додому по вулиці Першотравневій с. Кинашів. Дійшовши до вулиці на якій вона проживала, вони постояли ще на лівому узбіччі дороги і поговоривши близько 2 хвилин, ОСОБА_2 сів на велосипед, а його дружина на багажник і вони поїхали по лівому узбіччю дороги додому. Коли вона прийшла додому, то її зателефонував син і сказав, що збили ОСОБА_2. Вона хотіла їхати на швидку, але син сказав, що ОСОБА_5 мертва, тоді вона приїхала на місце пригоди і побачила тіло ОСОБА_5 на узбіччі дороги.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показала, що 3.09.2012 року, близько 22 год. вона почула крик і з подвір'я побачила, що біжать люди. Підійшовши до місця побачила, що на узбіччі лежали люди, близько 1 м від краю проїжджої частини дороги. До місця пригоди підійшов якийсь чоловік і сказав, що за метрів 200 від даного місця зупинився автомобіль і там щось викидали з машини.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що ввечері вона була вдома і дивилась телевізор і почула знадвору сильний удар. Коли вийшла на вулицю, через хвилин 15 після цього, то побачила багато людей. Довідалась, що сталось ШТП і чоловіка забрали в лікарню, а жінка лежала на обочині дороги вже мертва.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що вона працює продавцем в магазині «Алекс»смт. Кирнасівка. На початку вересня 2010 року, вона пам'ятає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_4 заходили в магазин та купували пиво і тараньку, яке потім пили за столиком біля ставка.

Допитана в якості свідка ОСОБА_17 суду показала, що 3.09.2010 року, близько 21 год. вона перебувала в себе на подвір'ї і закривала сарай з курми. В цей час вона почула, як по дорозі «летить»автомобіль, вона хотіла підійти до паркану і подивитись, але не встигла і почула сильний удар. В цей час в неї в руках було відро з водою, і вона разом з ним вибігла на дорогу, і з протилежного боку побачила чоловіка і жінку, які лежали на обочині дороги. Вона підбігла і почала їх відливати водою. В цей час автомобіль зупинився від цього місця де за метрів триста, а потім рушив і поїхав. Детальніше вона не пам'ятає, так як сама втратила свідомість на місці пригоди.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що ввечері 3.09.2010 року вона була на літній кухні і почула сильний удар на вулиці. Вибігши на дорогу, приблизно за два домогосподарства від неї і підбігши до місця вона побачила людей, які лежали на узбіччі дороги. Вона надавала допомогу чоловіку. Автомобіля вона не бачила.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_20 суду показали, що вони прийшли на місце пригоди, коли там було багато людей. На обочині дороги бачили лежачого чоловіка, якого забрала швидка та тіло жінки, яка була вже мертва.

Свідок ОСОБА_21 суду показав, що він був запрошений в якості понятого при огляді місця події. Всі заміри, які проводились працівниками міліції були занесенні до протоколу та план-схеми, де він і розписався.

Свідок ОСОБА_22 суду показав, що 3.09.2010 року, близько 22 год., він їхав в центрі с. Клебань, в напрямку м. Тульчина. Біля пошти, яка знаходиться в центрі села, приблизно в 5 км від повороту на смт. Кирнасівка, він бачив автомобіль червоного кольору марки ВАЗ 2107, в якому світила лише ліва фара. З вказаним автомобілем він розминався і в світлі фар бачив силует людини, яка сиділа за кермом, але впізнати і описати цю людину він не зможе. Він тоді подумав, що то якась дитина, так як чоловік йому видався маленьким і його майже не було видно за керма. Крім того, на його думку водій був п'яний, так як їхав по дорозі нерівномірно і швидкість була невеликою.

Вина підсудного ОСОБА_4 також підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи:

- протоколами огляду місця події, план-схемою до нього та фото таблицями /т.1 а.с. 4-6, 7-17/, відповідно до якого встановлено розташування трупа ОСОБА_5 та велосипеду на узбіччі дороги, а також відповідно план-схеми встановлено удамки рефлектора фари та осип скла на проїжджій частині дороги;

- протоколом огляду велосипеда та автомобіля НОМЕР_1 /т.1 а.с. 27, 28/4

- висновком медичного огляду встановлення алкогольного сп'яніння від 4.09.2010 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 встановлено алкогольне сп'яніння /т.1 а.с. 32/;

- висновком транспортно-трассологічної та автотехнічної експертизи від 7.09.2010 року, в п. 1, якої вказано, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору повинен діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а водій велосипеда ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 цих правил. /т.1 а.с. 71-75/.

- висновком судово-медичної експертизи № 215 від 13.09.2010 року, відповідно до якого встановлені тілесні ушкодження у ОСОБА_2 /т. 1 а.с. 98-100/;

- висновком автотехнічної експертизи від 9.09.2010 року, якою встановлено, що лампочка на автомобілі, яким керував ОСОБА_4, випромінювала ближнє світло на момент руйнування скляного балону /т. 1 а.с. 103-104/;

- висновком судово-медичної експертизи № 316 трупа ОСОБА_5 від 11.11.2010 року, якою встановленні тілесні ушкодження та причина смерті /т.1 а.с. 150-154/;

- протоколом огляду автомобіля НОМЕР_1 та велосипеда, фототаблицею до нього, відповідно до яких встановленні пошкодження на автомобілі та велосипеді, а також проведено їх співставлення /т.1 а.с. 159-168/;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події проведеного з ОСОБА_2 /т.1 а.с. 169-171/;

- протоколом відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_4 /т.1 а.с. 172-174/;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 244а від 15.11.2010 року, відповідно до якого в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 12.2, 12.3, 13.3 Правил дорожнього руху. А також посиланням експертів на технічну недостовірність показів водія ОСОБА_4 щодо відстані в 14,7 м з часу коли велосипедист ОСОБА_2 змінив напрямок руху і до моменту зіткнення. Крім того, встановлено достовірність показів велосипедиста ОСОБА_2 щодо прямолінійності руху велосипеда та зіткнення під кутом 00. /т.1 а.с. 188-197/;

- висновком автотехнічної експертизи № 245а від 16.11.2010 року, відповідно до якого в умовах даної пригоди, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 буде мати технічну можливість попередити зіткнення з велосипедистом терміновим гальмуванням в момент появи велосипедиста в полі зору водія /т.1 а.с. 202-203/;

- висновком експерта № 1906 від 1.10.2010 року, відповідно до якого при судово-хімічній експертизі крові гр. ОСОБА_4 виявлено етиловий спирт у концентрації 0,5 %.

Даючи оцінку висновкам експертиз, суд враховує ті обставини, що експерти вказують на недотримання водієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху, зокрема п.п. 12.2, 12,3, 13.3 ПДР України. Поряд з цим експертним шляхом встановлено технічну недостовірність показів підсудного щодо відстані зміни напрямку руху, зі слів підсудного, та моменту зіткнення. Тому суд приходить до висновку про порушення ПДР України, саме водієм ОСОБА_4, які призвели до виникнення ШТП.

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 в порушені правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого доведена в судовому засіданні в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України.

В частині кваліфікації дій підсудного ОСОБА_4 за ч.3 ст. 135 КК України, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії підсудного з ч.3 ст. 135 КК України на ч.1 ст. 135 КК України, оскільки по справі встановлено, що смерть гр. ОСОБА_5 настала внаслідок закритої черепно-мозкова травми у вигляді забою речовини головного мозку, крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку: (наявність під твердою мозковою оболонкою пластинчастої форми рихлого згортку крові 12x9 см., товщиною на лінії розтину 0,5 см.), повного розриву міжхребцевого з'єднання на рівні 2, 3-го тіл хребців із зміщенням їх вперед в грудний відділ, розриву печінки, які являються несумісними із життям в момент їх спричинення., що підтверджено висновком судово-медичної експертизи та допитом експерта в судовому засіданні. В свою чергу час настання смерті не залежав від надання чи не надання або ж несвоєчасне надання як кваліфікованої медичної допомоги, так і допомоги зі сторони підсудного.

Разом з тим, суд враховує ті обставини, що водій ОСОБА_4 після того, як вчинив наїзд, усвідомлював, що в результаті зіткнення автомобіля під його керуванням з велосипедистом та пасажиром постраждали, і він залишив потерпілих в небезпечному для життя стані, при цьому мав можливість надати їм допомогу, однак завідомо не зробив цього, вказавши, що він зупинився і побачив на місці пригоди людей, тому і вирішив, що допомогу нададуть інші люди. Вказані обставини свідчать про те, що підсудний ухилився від виконання обов'язків водія в зв'язку з причетністю до ШТП, передбачених п/п. «а», «г»п. 2.10 ПДР України, завідомо залишивши потерпілих в небезпеці, хоча сам поставив потерпілих в небезпечний для життя стан.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпеку скоєних злочинів, особу підсудного, який характеризується позитивно, щире каяття, відшкодування завданого збитку.

До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного, суд відносить щире каяття в скоєному злочині, відшкодування завданих збитків, утримання двох малолітніх дітей.

Обтяжуючих вину обставин судом не встановлено. В зв'язку з тим, що органами досудового слідства не встановлено, що підсудний ОСОБА_4 під час вчинення ШТП перебував в стані алкогольного сп'яніння, суд не може враховувати як обтяжуючу обставину -вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, суд приходить до висновку про призначення покарання підсудному ОСОБА_4 в межах санкцій визначених ст. ст. 286 ч.2, 135 ч.1 КК України та призначити остаточне покарання на підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення покарання менш суворого більш суворим.

Разом з тим, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_4 в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України, суд враховує позицію потерпілого, обставини, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому злочині, відшкодував завдані збитки, тому суд вважає за доцільне не застосовувати додаткову міру покарання щодо позбавлення права керування транспортними засобами.

За таких обставин, з врахуванням низки пом'якшуючих вину обставин, позиції потерпілого та державного обвинувача, суд дійшов висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_4 можливе без реального відбуття покарання і застосування відносно нього ст. 75 КК України, звільнивши його від відбуття покарання з випробуванням.

Стосовно запобіжного заходу обраного відносно підсудного, суд вважає, що підстав для його зміни не має.

Враховуючи ті обставини, що потерпілий відмовився від цивільного позову та подав заяву про закриття провадження в справі, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволення і провадження щодо заявленого цивільного позову -закриттю.

Вирішуючи питання про речові докази, суд вважає, що велосипед, який не представляє матеріальної цінності, частки фарби, уламки скла автомобіля, уламки захисної решітки, уламки затонованого скла правої передньої дверцят, уламки пластмаси, запахові сліди підлягають знищенню, автомобіль НОМЕР_1 та одяг -поверненню ОСОБА_6, одяг вилучений у ОСОБА_4 також підлягає поверненню підсудному.

Встановленні по справі судові витрати підлягають стягненню з підсудного на користь експертних установ: Вінницьке відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України в сумі 859,20 грн., НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області -2872,08 грн., а також ДНДЕКЦ МВС України -1411,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324, 328, 330, 331 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 286 ч.2, 135 ч.1 КК України і призначити йому покарання:

по ст. 286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки без позбавленням права керувати транспортними засобами;

по ст. 135 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на один рік.

З врахуванням вимог ст. 70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення покарання менш суворого більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з встановлення іспитового строку терміном на два роки.

На підставі ст. 76 КК України п.2, п.3 КК України засудженому ОСОБА_4 забороняється виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, а також засуджений зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Запобіжний захід підписку про невиїзд до вступу вироку в закону силу залишити без змін.

Цивільне провадження в справі закрити.

Речові докази: велосипед, який не представляє матеріальної цінності, частки фарби, уламки скла автомобіля, уламки захисної решітки, уламки тонованого скла правої передньої дверцят, уламки пластмаси, запахові сліди -знищити, автомобіль НОМЕР_1 та одяг вилучений у ОСОБА_6 -повернути ОСОБА_6, одяг вилучений у ОСОБА_4 повернути засудженому ОСОБА_4

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати на користь: Вінницьке відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України, м. Вінниця, вул. Кірова, 1 в сумі 859,20 грн., НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, м. Вінниця, вул. Порика, 8 -2872,08 грн., а також ДНДЕКЦ МВС України, 01024, Київ -24, вул. Богомольця, 10, ГУ ДКУ у Київській області, код 25574630, реєстраційний рахунок 31255272210705, МФО 821018, призначення платежу за експертні роботи 19/9 в т.ч. ПДВ -1411,20 грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Суддя: