Ухвала суду № 26445038, 02.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2012 р.Справа № 2а-1013/12/2170

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Градовського Ю.М.,

Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 2 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервес» до ДПІ в м.Херсоні про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

27.03.2012 року зовнішньоекономічне товариство з обмеженою відповідальністю «Інтервес» (далі - ЗЕТОВ «Інтервес») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в м.Херсоні (далі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000160700 від 24.01.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 40 962 грн. за вересень 2011р. Підставою для цього став акт перевірки ЗЕТОВ «Інтервес», за результатами якої ДПІ прийшла до висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ «Регіон-2011» у вересні 2011р. на суму 40 961,78 грн. Позивач заперечував проти такої позиції та зазначав, що при поставках товарів від ТОВ «Регіон-2011» останнім виписувалися при поставці товарів відповідні податкові накладні, претензій до яких у представника відповідача не виникало. Наявність таких податкових накладних підтверджує правомірність формування сум податкового кредиту платника податків.

Відповідач заперечував проти позову та зазначав, що прийняте ними спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим. Так, ДПІ було встановлено включення ЗЕТОВ «Інтервес» до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Регіон-2011» в розмірі 40 961,78 грн. При цьому, згідно проведеної перевірки зазначеного контрагента не було можливості встановити факт реального здійснення господарських операцій ТОВ «Регіон-2011» з платником податків у вересні 2011р., у зв'язку із направленням повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Крім того, декларація останнього за вересень 2011р. була визнана недійсною, свідоцтво платника анульовано 03.10.2011р. на підставі відсутності платника за місцем знаходження.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 2 липня 2012 року позовні вимоги задоволені. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 24.01.2012р. № 0000160700.

В апеляційній скарзі ДПІ ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та постановлення нового рішення про відмову у позові.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ЗЕТОВ «Інтервес» є юридичною особою, платником податків, знаходиться на обліку в ДПІ в м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, займається оптовою торгівлею сільгосппродукції, в тому числі експортує за межі митної території України.

З 14.12.2011р. по 16.12.2011р. працівником ДПІ проведена позапланова виїзна перевірка ЗЕТОВ «Інтервес» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за вересень 2011р.

За результатами перевірки ДПІ у м.Херсоні був складений акт № 52/07-0/01194779 від 10.01.2012р.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем ст. 198, п.200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ЗЕТОВ «Інтервес» у вересні 2011 року завищило суму податкового кредиту на 40 961,78 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 40 961,78 грн. та до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації вересня 2011р.

До таких висновків відповідач прийшов внаслідок того, що між позивачем та ТОВ «Регіон-2011» мали місце взаємовідносини по поставці жмиха соняшника за договором від 23.09.2011р. на суму 245 770,7 грн. в тому числі ПДВ - 40 961,78 грн. Податковий кредит позивача було сформовано на підставі податкових накладних № 56 від 25.09.2011р., № 73 від 25.09.2011р., № 68 від 28.09.2011р., видаткових накладних, платіжних документів. Проте, на думку відповідача, реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Регіон-2011» нічим не підтверджена. Зокрема, податкова декларація ТОВ «Регіон-2011» за вересень 2011р. не прийнята як податкова звітність, свідоцтво платника ПДВ анульовано 03.10.11р., дане підприємство не знаходиться за юридичною адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 20 кв. 110.

За висновками акту від 10.01.2012р. ДПІ складено податкове повідомлення-рішення № 0000160700 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 40 962,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 10 240,50 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не погодився з позицією ДПІ, оскільки вважав, що викладені в акті перевірки факти ґрунтуються на припущеннях, без врахування первинних бухгалтерських документів. Вважаючи нікчемною господарську операцію, ДПІ не надала суду належних доказів в підтвердження правомірності та ґрунтовності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає його законним та обґрунтованим.

Порядок формування та нарахування податкового кредиту визначається ст.198 ПК України, зокрема п.198.2,п.198.3 цієї статті.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (у разі не отримання податкової накладної).

В частині 2 цього ж пункту зазначено, що платник податку несе відповідальність лише в разі не підтвердження сум податку зазначеними цим пунктом документами на момент проведення перевірки податковим органом.

На час проведення перевірки податковий кредит на суму 40 962 грн. підтверджений податковими накладними, що підтверджується актом перевірки ДПІ.

Відповідачем не доведено складання податкових накладних, виданих в період вересня 2011р., в порушення вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації № 969 від 21.12.2010 року, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи наявність у позивача податкових накладних на оспорювану суму податкового кредиту з ПДВ, які оформлені відповідно до вимог ст.201 ПК України та Порядку № 969, судова колегія приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення ст.198 ПК України.

Доводи відповідача щодо неможливості підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Регіон-2011», які базуються лише на акті ДПІ у м.Херсоні від 23.11.11 № 74/15-2/37631449, суд першої інстанції оцінив критично. До такого висновку суд прийшов на підставі того, що перевірка ТОВ відбувалась тільки за податковою звітністю та службовою запискою посадової особи ГВПМ ДПІ у м.Херсоні, яка не була надана на вимогу суду. Згідно податкової звітності основні фонди відсутні, працюючих лише одна особа. Оглянувши акт, суд прийшов до висновку, що він складений тільки старшим державним інспектором Безвенюк С.О., підпису директора в ньому немає, докази вручення або ознайомлення керівника з актом також відсутні. Зазначені відомості в акті суперечать іншим доказам в справі, нічим більше не підтверджуються. Крім того, вони спростовуються поясненнями директора ТОВ «Регіон-2011», які він надав в судовому засіданні та з яких вбачається, що на час здійснення операції товариство працювало, звітувало перед ДПІ, в вересні 2011 року, дійсно, продавав жмих позивачу, транспорту не мав, домовлявся із постачальниками, які наймали транспорт за свій рахунок. Відсутність знаходження товариства за юридичною адресою відповідачем виходом на місце не перевірялась та доказів відмови директора від пояснень також немає.

Твердження відповідача про наявність ще на час перевірки в грудні 2011р. придбаного позивачем у ТОВ «Регіон-2011» товару в вересні 2011р. в залишках ТМЦ нічим не підтверджується. Можливість перевірки цього на місці представником відповідача використана не була. При цьому, позивачем надані договори на поставку, накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, якими підтверджується те, що придбаний у ТОВ «Регіон-2011» товарі на час перевірки був вже проданий ПП «Галатея Таврії» та ТОВ «Алеф» вже у вересні 2011р.

Суд першої інстанції вірно не погодився із думкою ДПІ щодо того, що ТОВ «Регіон-2011» лише декларував зобов'язання постачання товарів та послуг, але фактично їх не здійснював. Таке твердження ДПІ спростовується наявними в матеріалах податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними; розрахунки за поставлений товар здійснені у безготівковому порядку та мають безпосередній зв'язок з оподатковуваною господарською діяльністю (а.с.86-99).

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, враховуючи наявність у позивача первинних документів, які не оспорюються, судова колегія вважає правомірним формування позивачем сум податкового кредиту за рахунок господарської операції з ТОВ «Регіон-2011».

Судом першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановлені обставини справи, і ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 2 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом у справі за адміністративним позовом зовнішньоекономічного товариства з обмеженою відповідальністю «Інтервес» до ДПІ в м.Херсоні про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після відправлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: Ю.М.Градовський

Суддя: К.В.Кравченко