Рішення № 26443918, 10.10.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 5019/1241/12

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Гельбер Анастасії Меєрівни

до відповідача фізичної особи-підприємця Молінської Ольги Дмитрівни

про стягнення 5 278 грн. 25 коп.

та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця Молінської Ольги Дмитрівни

до відповідача фізичної особи-підприємця Гельбер Анастасії Меєрівни

про визнання договорів оренди торгівельних місць недійсними

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Гельбер М.Я. (довіреність № 653 від 10.05.2012р.).

Микулін І.М. (довіреність № 653 від 10.05.2012р.).

Від відповідача: Молінська О.Д

Бернацький П.В. (довіреність № 552 від 23.03.2012р.).

Опанасюк Р.Д. (довіреність № 552 від 23.03.2012р.).

В судових засіданнях 04.09.2012р., 18.09.2012р. та 25.09.2012р. оголошувалися перерви до 18.09.2012р., 25.09.2012р. та 26.09.2012р. відповідно.

Суть спору: позивач - фізична особа-підприємець Гельбер Анастасія Меєрівна звернулася в господарський суд Рівненської області з позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця Молінської Ольги Дмитрівни, в якій просить стягнути заборгованість в сумі 1 964 грн. 00 коп., пеню в розмірі 3 314 грн. 25 коп. та зобов'язати фізичну особу-підприємця Молінську Ольгу Дмитрівну усунути перешкоди у користуванні належним фізичній особі Гельбер Анастасії Маєрівні майном та звільнити торгівельні місця № 27 та № 28, розташовані на території ринку "Новий" у м. Радивилів, вул. Четвертного, 5.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 31.12.2010р. було укладено договори оренди торгівельних місць № 27 та № 28, відповідно до яких позивач передав у тимчасове користування відповідача торгівельні місця, а останній зобов'язався сплачувати орендну плату за таке користування. З 20.08.2011р. по 01.01.2012р. відповідачем не сплачено орендну плату в сумі 1 964 грн. 00 коп., в зв'язку з чим позивач відмовився пролонговувати на новий термін вищевказані договори, а оскільки відповідач в добровільному порядку відмовився сплачувати суму заборгованості та повертати торгівельні місця № 27 та № 28, позивач був змушений звернутися з даним позовом в господарський суд Рівненської області.

29.08.2012р. відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог в повному обсязі.

04.09.2012р. відповідач подав зустрічну позовну заяву, в якій ФОП Молінська О.Д. просить визнати недійсними договори оренди торгівельних місць № 27 і № 28 від 31 грудня 2010 року, обґрунтовуючи це наступним:

- ФОП Молінська О.Д. стверджує, що договори оренди торгівельних місць № 27 та № 28 від 31.12.2010р. як і первісний позов підписувалися не ФОП Гельбер А.М., а особою, яка не мала повноважень їх підписання;

- в договорах є посилання на рішення виконавчого комітету Радивилівської міської ради дія якого була зупинена;

- земельна ділянка, на якій розташовані торгівельні місця належить ТОВ "Шофар", а ФОП Гельбер А.М. використовує дану земельну ділянку без укладення будь-якого договору із власником даної земельної ділянки;

- ФОП Молінська О.Д. вказує, що претензія підписана Гельбер М.Я. не є належним доказом, а акт звірки взаєморозрахунків складений не уповноваженими особами та нею особисто не підписувався.

Ухвалою суду від 04.09.2012р. зустрічну позовну заяву ФОП Молінської О.Д. прийнято до спільного з первісним позовом розгляду.

04.09.2012р. відповідачем подано клопотання про призначення і проведення судово-почеркознавчої експертизи для встановлення особи, яка підписувала договори оренди торгівельних місць № 27 та № 28 від 31.12.2010р.. Судом в задоволенні даного клопотання відмовлено, в зв'язку з його безпідставністю, оскільки безпосередньо в судовому засіданні 04.09.2012р. було встановлено, що договори оренди торгівельних місць № 27 і № 28 від 31.10.2010р. від імені ФОП Гельбер А.М. підписував її представник Гельбер М.Я., який діяв на підставі довіреності від 01.07.2010р..

04.09.2012р. відповідач подав клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами. Судом, в порядку статті 81-1 ГПК України, клопотання відповідача задоволено.

14.09.2012р. позивач подав відзив на зустрічну позовну заяву ФОП Молінської О.Д., в якому просить відмовити у задоволені зустрічного позову про визнання договорів оренди торгівельних місць № 27 і № 28 недійсними.

18.09.2012р. відповідач подав заяву про виклик в судове засідання для дачі пояснень осіб, а саме: бухгалтера ринку "Новий" Хаєцьку Ірину Валентинівну; електрика ринку "Новий" Боголуцького Ігора Сергійовича; директора ТОВ "Шофар" Гельбера Мейєра Яковича; фізичну особу-підприємця Хаєцького Валентина Івановича; фізичну особу-підприємця Гельбер Анастасію Меєрівну.

Судом в задоволенні клопотання про виклик осіб в судове засідання для дачі пояснень відмовлено з огляду на таке.

Як на підставу виклику вказаних осіб відповідач вказує, на той факт, що вони підписували ряд документів долучених позивачем до позовної заяви, при цьому, не визначено в яких саме правових відносинах вони перебувають з ФОП Гельбер А.М..

В судовому засіданні 18.09.2012р. встановлено, що Хаєцька І.В. та Боголуцький І.С. перебувають з ФОП Гельбер А.М. в трудових відносинах, 01.04.2010р. між ТОВ "Шофар" в особі директора Гельбер А.М. (орендодавцем) та ФОП Гельбер А.М. (орендарем) укладено договір оренди майна ринку "Новий", а ФОП Хаєцький В.І. здійснює торгівлю на ринку "Новий", що підтверджується доданими позивачем доказами.

Таким чином, судом безпосередньо в судовому засіданні встановлено правові відносини, в яких між собою перебувають позивач - ФОП Гельбер А.М. та вказані особи, а тому суд вважає недоцільним виклик цих осіб.

Стосовно виклику в судове засіданні ФОП Гельбер А.М. суд наголошує на тому, що чинним законодавством передбачено право особи на здійснення своїх прав та обов'язків як сторони судового процесу безпосередньо або через своїх представників.

Оскільки ФОП Гельбер А.М. нотаріально посвідченою довіреністю від 10.05.2012р. (І том, а.с. 134) уповноважила на представництво своїх інтересів Микуліна І.М. та Гельбера М.Я. з усіма правами сторони судового процесу, в тому числі і на підписання позовних заяв, то суд вважає недоцільним виклик в судове засідання ФОП Гельбер А.М..

25.09.2012р. відповідач подав письмові пояснення, в яких останній просить відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задоволити.

25.09.2012р. відповідачем повторно було подано клопотання про виклик в судове засідання ФОП Гельбер А.М. для дачі пояснень. Судом в задоволенні даного клопотання відмовлено з тих самих підстав, що стали підставою для відмови в задоволенні первісного клопотання з даного приводу.

25.09.2012р., 09.10.2012р. та 10.10.2012р. відповідач подав заяви про відвід судді Горплюка А.М.. Ухвалами суду від 25.09.2012р. та 10.10.2012р. в задоволенні заяв про відвід судді Горплюка А.М. було відмовлено.

26.09.2012р. позивач подав клопотання, в якому, в зв'язку з неможливістю подати додаткові докази, просить продовжити строк розгляду справи на 15 дні, а розгляд справи відкласти. Ухвалою суду від 26.09.2012р. строк розгляду справи продовжено до 11.10.2012р., а розгляд справи відкладено на 10.10.2012р..

10.10.2012р. позивач подав обґрунтування позовних вимог, в якому позивач просить задоволити первісний позов, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

В судовому засіданні 10.10.2012р. представники позивача підтримали позовні вимоги первісного позову в повному обсязі та заперечили проти позовних вимог зустрічного позову.

В свою чергу, в судовому засіданні 10.10.2012р. відповідач та його представник підтримали позовні вимоги зустрічного позову в повному обсязі та заперечили проти позовних вимог первісного позову.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовних заяв.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2010р. між фізичною особою-підприємцем Гельбер Анастасією Меєрівною (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Молінською Ольгою Дмитрівною (орендар), було укладено договори оренди торговельних місць № 27 та № 28 (надалі - Договори; І том, а.с. 12-15), предметами яких є торгівельні місця № 27 та № 28 загальною площею по 4 м2, що розташовані на території ринку "Новий" м. Радивилів, вул. Четвертного, 5 та надаються орендодавцем у тимчасове користування орендареві для провадження торгівельної діяльності.

Пунктом 5 Договорів визначено право орендаря на перевірку використання орендарем об'єкта оренди відповідно до Договорів; ініціювати внесення змін до Договорів, або їх розірвання в односторонньому порядку в разі погіршення стану об'єкта оренди внаслідок невиконання, або неналежного виконання орендарем умов Договорів.

Відповідно до пункту 8 Договорів орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, в тому числі здійснювати платежі за обслуговування та користування електромережею; утримувати об'єкт оренди в належному санітарно-технічному і протипожежному стані.

У відповідності до пунктів 9, 11 Договорів орендна плата, в тому числі разовий збір, плата за бронювання торговельного місця за об'єкт оренди становить за місяць оренди 245 грн. 00 коп., відповідно за два торговельних місця 491 грн. 00 коп. та вноситься до 20 числа місяця, що передує місяцю, за який проводиться оплата.

Згідно пункту 14.1 Договорів у випадках порушення цих вимог відповідач сплачує 5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки виконання зобов'язань.

Позивач вказує, що відповідач до серпня 2011р. своєчасно вносила плату за оренду торговельних місць, проте від 20.08.2011р. по 01.01.2011р. оренда плата не проводилась. Таким чином, сума боргу станом на 01.01.2012р. становить 1 964 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи та актом звірки взаєморозрахунків (І том; а.с. 16).

На підставі пункту 14.1. Договорів позивач за період з 21.08.2011р. по 01.01.2012р. нарахував відповідачу пеню в розмірі 3 314 грн. 25 коп. (розрахунок І том, а.с. 3).

22.12.2011р. позивачем на адресу відповідача були надісланні письмові повідомлення про припинення дії договорів з 31.12.2011р. по причині невиконання умов даних договорів та про те, що подальша пролонгація договору не можлива (І том, а.с. 18-19, докази отримання повідомлень відповідачем ІІ том а.с. 2).

01.02.2012р. з метою досудового врегулювання господарського спору позивачем відповідачу було направлено претензію з вимогою добровільно сплатити борг та штрафні санкції, проте така вимога була залишена без задоволення.

Крім того, позивач направляв повторне повідомлення для відповідача про закінчення строків дії договорів оренди торгівельних місць № 27 та № 28 від 31.12.2010р., в якому також просив відповідача з'явитися до приміщення дирекції ринку для складення та підписання акту звірки взаєморозрахунків. Дане повідомлення адресат, тобто відповідач відмовився отримати (ІІ том а.с. 3-6).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що первісний позов підлягає частково задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити виходячи з наступного.

ФОП Молінська О.Д. вказує, що первісна позовна заява ФОП Гельбер А.М підписана не уповноваженим на її підписання представником Гельбер М.Я..

Суд вказує на те, що згідно нотаріально посвідченої довіреності від 10.05.2012р., зареєстрованої у реєстрі за № 653 (І том, а.с. 134), Гельбер Анастасія Мейєрівна уповноважила Гельбера Мейра Яковича представляти та захищати її права та інтереси, що охороняються законом, як фізичної особи так і фізичної особи-підприємця, в тому числі підписувати позовні заяви.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд частково погоджується з доводами ФОП Гельбер А.М. на обґрунтування первісного позову та не погоджується з доводами ФОП Молінської О.Д. на обґрунтування зустрічного позову.

Так, ФОП Молінська О.Д. вказує, що в позивача відсутні правові підстави для укладення договорів оренди торгівельних місць, оскільки між власником земельної ділянки, на якій розташовані торгівельні місця, та ФОП Гельбер А.М. неукладений договір оренди земельної ділянки, який в свою чергу давав би ФОП Гельбер А.М. право на укладення в подальшому договорів оренди торгівельних місць. При цьому відповідач вважає, що в даному випадку мають укладатися договори оренди земельних ділянок, а не торгівельних місць.

З приводу вищевикладеного суд вказує на те, що пунктом 20 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року № 57/188/84/105 передбачено право адміністрації ринку укладати письмові угоди з продавцями про надання торговельних місць на визначений термін.

Таким чином, в даному випадку укладається договір оренди безпосередньо майна ринку, оскільки в зв'язку з специфікою здійснення торгівельної діяльності на ринках, в оренду здається не земельна ділянка на якій здійснюється вказана торгівля, а виключно торгівельне місце і вданому випадку застосовуються норми чинного законодавства щодо оренди (найму), а не оренди земельної ділянки (вказана позиція підтримується Верховним Судом України - постанова від 24.10.2011р. по справі № 3-113гс11).

Так, 01.04.2010р. між ТОВ "Шофар" та ФОП Гельбер А.М. було укладено договір оренди майна ринку "Новий" м. Радивилів, відповідно до якого ТОВ "Шофар" передало ФОП Гельбер А.М. в строкове платне користування майно ринку "Новий" м. Радивилів. Також, передача майна ТОВ "Шофар" ФОП Гельбер А.М. підтверджується додатком № 1 до договору оренди майна ринку (І том, а.с. 84).

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно статті 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Стосовно твердження ФОП Молінської О.Д., що від іменні ФОП Гельбер А.М. договір підписав Гельбер М.Я., який не мав права підпису суд вказує наступне.

Статтею 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Статтею 241 ЦК України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

З аналізу вищевикладених норм ЦК України, вбачається, що чинним законодавством передбачена можливість вчинення довіреною особою від імені довірителя правочинів, на вчинення яких у довіреної особи не має повноважень, а такі правочини, в разі їх подальшого схвалення довірителем, створюють, змінюють і припиняють цивільні права та обов'язки довірителя з моменту вчинення цього правочину.

З матеріалів справи та з усних пояснень представників позивача і відповідача вбачається, що ФОП Гельбер А.М. схвалила дії довіреної особи - Гельбера М.Я. щодо підписання договорів оренди торгових місць, про що зокрема свідчить факт оплати ФОП Молінською О.Д. орендної плати по даним договорам та прийняття даної оплати ФОП Гельбер А.М..

Стосовно твердження відповідача на те, що у п. 5 договорів є посилання на рішення виконавчого комітету Радивилівської міської ради № 118 від 24.12.2010р. "Про затвердження розміру плати за оренду торгових приміщень (площ), плати за бронювання торгівельних місць та плати за утримання торговельного місця у належному статті на ринку "Новий" м. Радивилів", яке розпорядженням міського голови № 180-р від 30.12.2010р. було зупинено, в силу чого договори є недійсними суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В свою чергу стаття 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, з аналізу вищевикладених статтей ЦК України вбачається, що посилання у договорі на акт органів місцевої влади дія якого зупинена не приводить до визнання договорів недійсними.

Щодо твердження ФОП Молінської О.Д. про те, що її не було належним чином повідомлено про розірвання договорів оренди торгівельних місць, а отже в позивача відсутні правові підстави для звернення з позовною вимогою щодо усунення перешкод в користуванні майном суд зазначає наступне.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктами 16 та 17 договорів оренди торгівельних місць № 27 та № 28 від 31.12.2010р. визначено, що вони укладаються строком на 12 місяців та можуть бути автоматично продовжені, якщо орендар продовжує користуватися об'єктом оренди після закінчення строку дії договорів за умови відсутності протягом одного місяця заперечень орендодавця.

22.12.2011р. позивачем на адресу відповідача були надісланні письмові повідомлення про припинення дії договорів з 31.12.2011р. по причині невиконання умов даних договорів та про те, що подальша пролонгація договору не можлива (І том, а.с. 18-19, докази отримання повідомлень відповідачем ІІ том а.с. 2).

01.02.2012р. з метою досудового врегулювання господарського спору позивачем відповідачу було направлено претензію з вимогою добровільно сплатити борг та штрафні санкції, проте така вимога була залишена без задоволення.

Крім того, позивач направляв повторне повідомлення для відповідача про закінчення строків дії договорів оренди торгівельних місць № 27 та № 28 від 31.12.2010р., в якому також просив відповідача з'явитися до приміщення дирекції ринку для складення та підписання акту звірки взаєморозрахунків. Дане повідомлення адресат, тобто відповідач відмовився отримати (ІІ том а.с. 3-6).

Частиною 1 статті 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, строк дії договорів закінчився 31.12.2011р., а тому відповідач з наступного дня після визначеної дати зобов'язаний був, відповідно до норм ЦК України, звільнити торгівельні місця та не чинити перешкоди в їх використанні позивачем.

Статтею 236 ЦК України визначено момент недійсності правочину нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Твердження ФОП Молінської О.Д. стосовного того, що їй не було відомо про відмову ФОП Гельбер А.М. від подальшої пролонгації договорів та відповідно закінчення строку дії договорів, в зв'язку з чим вона і далі користувалася торгівельними місцями і сплачувала за це оренду плату на самостійно визначений відповідачем рахунок ФОП Гельбер А.М. не може бути доказом продовження строку дії договорів, оскільки представник ФОП Гельбер А.М. неодноразово вимагав від ФОП Молінської О.Д. звільнити торгівельні місця № 27 та № 28 в зв'язку закінченням стоків дії договорів.

Оскільки договори оренди торгівельних місць № 27 та № 28 від 31.12.2010р. припинили свою дію та враховуючи те, що в зв'язку з специфікою договору оренди (найму), договір оренди (найму) може бути визнаний недійсним на майбутнє, а відтак позовні вимоги ФОП Молінської О.Д. про визнання договорів оренди торгівельних місць № 27 та № 28 від 31.12.2010р. недійсними безпідставні та необґрунтовані.

Таким чином, на підставі вищевикладеного вимога ФОП Гельбер А.М. про зобов'язання ФОП Молінської О.Д. усунути перешкоди у користуванні належним ФОП Гельбер А.М. майном та звільненими торгівельні місця № 27 та № 28, що розташовані на території ринку "Новий" у м. Радивилові по вул. Четвертного, 5 обґрунтована, стверджуються матеріалами справи, а відтак підлягає до задоволення.

Сума заборгованості в розмірі 1 964 грн. 00 коп. виставлена ФОП Гельбер А.М. до ФОП Молінської О.Д. підтверджується підтверджується матеріалами справи, зокрема банківськими виписками по особовому рахунку ФОП Гельбер А.М. (ІІ том, а.с. 116-132).

Щодо копій квитанцій наданих ФОП Молінською О.Д. як доказ на підтвердження факту відсутності у неї перед ФОП Гельбер А.М. заборгованості по орендній платі за торгівельні місця № 27 та № 28 суд зазначає наступне.

Суд критично оцінює дані квитанції оскільки вони частково підтверджують факт сплати ФОП Молінською О.Д. орендної плати за періоди, стосовно яких і так не заперечує позивач на підтвердження чого надає виписки по особовому рахунку № 26000060225615, який вказаних в даних квитанціях (ІІ том, а.с. 116-132).

Суд також відзначає, що згідно банківських виписках по особовому рахунку № 26000060225615 останній платіж ФОП Молінської О.Д. був здійснений 19.07.2011р., що відповідає даті однієї із квитанцій.

Слід також відзначити, що не з усіх наданих ФОП Молінською О.Д. копій квитанцій можливо встановити період за який здійснюється платіж.

Таким чином, на підставі вищевикладеного позовні вимоги ФОП Гельбер А.М. про стягнення 1 964 грн. 00 коп. заборгованості з орендної плати по договорах оренди торгівельних місць № 27 та № 28 від 31.12.2010р. обґрунтовані, стверджується матеріалами справи а відтак підлягають до задоволення.

Суд не погоджується з вірністю зробленого ФОП Гельбер А.М. розрахунку пені з огляду на наступне.

Згідно пункту 14.1 Договорів у випадках порушення цих вимог відповідач сплачує 5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки виконання зобов'язань.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Водночас, відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, нарахування пені позивач мав здійснювати з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ з наростанням суми заборгованості відповідно до періоду прострочення.

На підставі вищевикладеного згідно розрахунку зробленого судом розмір пені за період з 21.08.2011р. по 01.01.2012р. становить 73 грн. 81 коп., а відтак задоволенню підлягає вимога ФОП Гельбер А.М. про стягнення з ФОП Молінської О.Д. пені в розмірі 73 грн. 81 коп..

Підсумовуючи усе вищевикладене вимога ФОП Гельбер А.М. про стягнення з ФОП Молінської О.Д. 1 964 грн. 00 коп. заборгованості по орендній платі підлягає задовольню в повному обсязі, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в розмірі 73 грн. 81 коп., задоволенню також підлягає вимога про зобов'язання ФОП Молінської О.Д. усунути перешкоди у користуванні належним ФОП Гельбер А.М. майном та звільнити торгівельні місця № 27 та № 28, що розташовані на території ринку "Новий" у м. Радивилові по вул. Четвертного, 5, в задоволенні зустрічного позову суд відмовляє в повному обсязі.

На ФОП Молінську О.Д. на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 81-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Молінської Ольги Дмитрівни (35500, Рівненська область, м. Радивилів, вул. Зелена, 47-а, ідент. номер 2155126367) на користь фізичної особи-підприємця Гельбер Анастасії Меєрівни (35500, Рівненська область, м. Радивилів, вул. Шкільна, 15-а, ідент. номер 3114522606) -1 964 грн. 00 коп. заборгованості, 73 грн. 81 коп. пені та 1 073 грн. 00 коп. судового збору.

3. Зобов'язати фізичну особу-підприємця Молінську Ольгу Дмитрівну (35500, Рівненська область, м. Радивилів, вул. Зелена, 47-а, ідент. номер 2155126367) усунути перешкоди у користуванні належним фізичній особі-підприємцю Гельбер Анастасії Меєрівни (35500, Рівненська область, м. Радивилів, вул. Шкільна, 15-а, ідент. номер 3114522606) майном та звільнити торгівельні місця № 27 та № 28, що розташовані на території ринку "Новий" у м. Радивилові по вул. Четвертного, 5.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В задоволенні зустрічного позову -відмовити.

Суддя Горплюк А.М.

Рішення підписане суддею "16" жовтня 2012р..