Рішення № 26443758, 09.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2012 р. Справа № 18/076-12

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Київенерго», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «WМ -Україна», с.Блиставиця

про стягнення 68510,57 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Іващенко О.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Київенерго»(далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю М -Україна»(далі - відповідач) про стягнення 68510,57 грн.

Провадження у справі №18/076-12 порушено відповідно до ухвали суду від 07.08.2012 року та призначено справу до розгляду на 21.08.2012 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 21.08.2012 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався до 09.10.2012 року.

Позивач в судовому засіданні 09.10.2012 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 09.10.2012 року відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

23.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю М -Україна»(відповідач) було укладено договір на постачання електричної енергії № 52194 о/р 52194012 (далі Договір).

Відповідно до п. п. 2.2.1., 2.2.2, 2.3.1., 2.З.2., 2.3.3.., 2.3.4. Договору, позивач зобов'язувався виконувати умови даного Договору, постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного Договору (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу ту субспоживачу»), а відповідач зобов'язувався виконувати умови даного Договору, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 даного Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до Додатків «Перелік об'єктів споживача»та «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу», оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів».

Умовами договору передбачено, що відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електроенергії, заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Згідно з п.п. 2.2 Додатку 2 Договору відповідача здійснює остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електроенергії на підставі самостійно отриманих рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Відповідно до п. 1 Додатку 2 Договору розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 10 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «Розрахунковий період»та «Календарний місяць»вважаються прирівняними.

Обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті підтверджуються актом/звітом про використану електричну енергію, який відповідач надає позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду (п.1 та пп. 4.3, п. 5 Додатку 2 до Договору).

Відповідно до Додатку 5 Договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений у відповідності з Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.2002 року.

Як стверджує позивач, зобов'язання з постачання електричної енергії ним виконувались належним чином, про що також свідчить відсутність претензій з боку споживача та відповідні обставини відповідачем в ході розгляду спору не заперечувались та не спростовані.

Однак, відповідачем порушуючи договірні зобов'язання, своєчасно та в повному обсязі не проводив розрахунки за спожиту електроенергію, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість за період з березня по квітень 2012 року в сумі: за спожиту активну електричну енергію - 26 697,49 грн.; за перетікання реактивної електричної енергії -1 495,65 грн. відповідні обставини підтверджуються наданим позивачем розрахунком позову, довідками про сплачені відповідачем кошти. Наявність заборгованості відповідачем вході судового розгляду не заперечена та не спростована.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, ним при нарахуванні вартості спожитої електричної енергії застосовуються тарифи, які встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Крім того, відповідно до п. 2.3.2. Договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 Договору та режиму роботи електроустановок відповідно до Додатка «Перелік об'єктів».

Пунктом 4.2.2. Договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

У зв'язку з чим, з урахуванням очікуваного обсягу постачання електроенергії на 2012 рік, визначених у Додатку 8а «Обсяги постачання електричної енергії», позивачем визначено двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами.

Як передбачено, п. 6 Додатку 2 Договору, відповідач протягом наступних календарних місяців отримує у позивача рахунок на оплату двократної вартості перевищення, який має бути оплачений до дати зазначеної у платіжному повідомленні і не перевищувати 5 операційних днів дня отримання рахунка.

13.03.2012 року відповідачем було отримано рахунки для оплати вартості спожитої активної та реактивної електричної енергії у березні 2012 року, що підтверджується відповідною відміткою на Акті про використану електричну енергію у березні 2012 року.

11.05.2012 на адресу відповідача було надіслано претензію про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 46910,25 грн. з рахунками на сплату нарахувань за спожиту активну та реактивну електричну енергію, а також рахунок на сплату двократної вартості різниці між фактично спожитою електричної енергією та договірною величиною споживання за березень 2012 року, які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Внаслідок не сплати рахунку № 521940/3/2 у відповідача виникла заборгованість за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами за березень 2012 року, яка становить 18 717,11 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.2.1. Договору та протоколу розбіжностей передбачено, що у випадку внесення платежів з порушенням термінів, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Враховуючи вимоги статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 1 156,88 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована в залежності від сум та періодів фактичного прострочення виконання зобов'язань з оплати електроенергії, що відповідає ст. 549 Цивільного кодексу України, тому вимога про стягнення пені підлягає задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем оплати спожитої електроенергії, позивач просить стягнути інфляційні в сумі 23,25 грн. та 3 % річних в сумі 230,68 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Таким чином, вимога позивача про стягнення інфляційних та річних правомірна і підлягає задоволенню.

За наслідками розгляду спору судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 26 697,49 грн., за реактивну електричну енергію в сумі 1 495,65 грн., двократна вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії = 18 717,11 грн., пеня в сумі 1156,88 грн., інфляційні в сумі 23,25 грн. та 3% річних в сумі 230,68 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю М-Україна»(07853, Київська обл., Бородянський р-н, с. Блиставиця, вул. Леніна, 61, код 32430672) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 26 697,49 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 1 495,65 грн. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 18 717,11 грн. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії, 1 156,88 грн. пені, 230,68 грн. 3% річних, 23,25 грн. інфляційних та 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А. Ю.