Рішення № 26443490, 15.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2012 р. Справа № 9/159-09/20-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 100633,19 грн.

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача: Кошман В.О. (довіреність № 219 від 15.05.2012 р.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 18.01.2012 р.)

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго»(далі -публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго», позивач) звернулось до господарського суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі - відповідач, СПД-ФО ОСОБА_1.) про стягнення 100633,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує належним чином умови договору про постачання електроенергії № 378 від 14.07.2004 р. щодо повної сплати вартості спожитої електроенергії, посилаючись при цьому на акт контрольного огляду засобів обліку електроенергії від 18.02.2009 р., акт технічної перевірки розрахункового засобу обліку електричної енергії від 19.02.2009 р., додаткову угоду до договору № 378 та рахунок на оплату за лютий 2009 року № 9211714762 від 19.02.2009 р., згідно з якими різниця за показниками лічильника, які подала відповідач за січень 2009 року, та фактичними показниками лічильника, зафіксованими позивачем 18.02.2009 р. в акті контрольного огляду, складає 127881 кВт/год, на яку і було здійснено подальше нарахування заборгованості.

15.11.2011 р. господарським судом Київської області було прийнято рішення у даній справі № 9/159-09 за позовом ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»до СПД-ФО ОСОБА_1 про стягнення 100633,19 грн., за яким позовні вимоги було задоволено частково, стягнуто з відповідача 63770,28 грн. основного боргу, а також 637,70 грн. державного мита та 198,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 р. рішення господарського суду Київської області від 15.11.2011 р. було скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2012 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 р. та рішення господарського суду Київської області від 15.11.2011 р. у даній справі було скасовано, а матеріали справи направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, зокрема, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості неврахованої вартості спожитої електричної енергії на загальну суму 100633,19 грн., а не донарахування за порушення Правил користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ).

Суди не дали належної оцінки доводам позивача про те, що зважаючи на незгоду відповідачки із сумою заборгованості, він здійснив коригування в особовій картці відповідача, під час якого було виявлено, що в кожному платіжному документі зазначалося призначення платежів як погашення саме поточного нарахування, а не як погашення заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. З травня 2009 року споживач ФОП ОСОБА_1 оплачувала лише поточну заборгованість. Погашення боргу, який виник, не відбувалося.

Вищий господарський суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не звернуто належної уваги на цей факт, а процес розгляду справи звівся до дослідження інформації іншої справи № 6/089-09/11, предметом якої було визнання недійсним рішення про нарахування збитків за актом, а не вирішення даної справи, предметом якої є стягнення заборгованості за неоплачену різницю споживання електроенергії на загальну суму 100 633,19 грн. (127 881 кВт/год. -різниця споживання електроенергії, втрати холостого ходу трансформації підстанції -14 370 кВт/год. та втрати в лінії електропередач -65 кВт/год.), які згідно п. 2.2.4 та додатку № 5 до договору відповідачка мала оплатити.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями справу № 9/159-09 передано для нового розгляду судді Бабкіній В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.07.2012 р. вказану справу було прийнято до провадження суддею Бабкіною В.М. з присвоєнням справі № 9/159-09/20-12. Розгляд справи відкладався.

Під час розгляду справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

29.08.2012 р. до господарського суду надійшли письмові заперечення відповідача б/н від 21.08.2012 р. на позов, згідно з якими СПД-ФО ОСОБА_1 заперечує доводи позивача з огляду на таке. Посилання позивача тільки на акт від 18.02.2009 р. є хибним, тому що починаючи з 16 лютого 2009 року по 19 лютого 2009 року майже кожного дня ПАТ «АЕС Київобленерго»складалися різні акти та документи відносно електролічильника СА4Е-5030 серійний № 208490. При цьому, починаючи з дати укладання договору від 14 липня 2004 року ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»жодного разу не проводило огляд контрольного засобу обліку, що є порушенням п. 38 Правил користування електроенергією.

27.02.2009 р. відповідачці було вручено попередження № 9211714762 від 25.02.2009 р., в якому зазначалося, що електропостачання до кафе «Огоньок»буде припинено 06.03.2009 р. в разі несплати нею заборгованості в сумі 100633,56 грн. Оскільки відповідачці було не зрозуміло, яким чином виникла заборгованість в такому розмірі, вона звернулася 03.03.2009 р. до Баришівського РП ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»з проханням надати їй розрахунки зазначеної суми боргу. Розрахунок ЗАТ ««А.Е.С. Київобленерго»відповідачці наданий не був.

Водночас відповідач наголошує на тому, що 04 березня 2009 року протоколом № 0092 рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»було постановлено провести нарахування споживачу згідно методики. Даний протокол комісії суперечить пункту 6.42 Правил користування електроенергією, згідно з яким передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Після засідання комісії ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»відповідачці, за її твердженням, було проведено нарахування та виставлено рахунок на оплату 100633,56 грн.

Не погоджуючись з рішенням даної комісії, СПД-ФО ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним рішення комісії ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»від 04 березня 2009 року по стягненню коштів у сумі 100633,56 грн. В ході розгляду справи № 6/089-09/11 господарським судом Київської області було встановлено, що в протоколі комісії взагалі відсутній розрахунок, на підставі якого нарахована заборгованість.

13 травня 2011 року господарським судом Київської області у справі № 6/089-09/11 було прийнято рішення, яким позов СПД-ФО ОСОБА_1 до ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»задоволено повністю, визнано недійсним рішення комісії ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»від 04.03.2009 р. про нарахування заборгованості.

12.07.2011 р. постановою Київського апеляційного господарського суду по справі № 6/089-09/11 апеляційну скаргу ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»на рішення господарського суду Київської області від 13.05.2011 р. залишено без задоволення, а рішення суду без змін. Постанова Київського апеляційного господарського суду у справі № 6/089-09/11 від 12.07.2011 р. набрала законної сили. ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»касаційної скарги не подавало.

Також відповідач наголошує, що зроблений у позовній заяві розрахунок заборгованості не відповідає дійсності. Зокрема, зазначена сума в 795,76 грн. (борг за січень), однак оплата за електроенергію за січень 2009 року була здійснена відповідачкою 05 січня 2009 року в сумі 880 грн. відповідно до квитанції № 15. Крім того, відповідно до наданого позивачем акту звіряння розрахунків від 19 жовтня 2009 року, наданого відповідачці, вбачається, що заборгованість станом на 19.02.2009 р складає 84582,41 грн., а з акту від 19 жовтня 2010 року вбачається, що заборгованість станом на 19.02.2009 р. складає 63770,28 грн. Згідно з квитанцією № 23 від 04 березня 2009 року відповідачка здійснила оплату за електроенергію за лютий та частково березень 2009 року в сумі 1300 гривень.

У зв'язку з викладеним відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову ПАТ «АЕС Київобленерго»про стягнення коштів у повному обсязі.

10.09.2012 р. до господарського суду Київської області позивачем були подані письмові пояснення у справі б/н від 10.09.2012 р., згідно з якими ПАТ «АЕС Київобленерго»зазначило, що згідно з п. 6.5 ПКЕЕ платежі, що надходили на рахунок Баришівського РП позивача, зараховувались як погашення заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення. Оскільки відповідач не був згідний із сумою заборгованості, то позивач провів звірку відомостей по здійсненій оплаті відповідачем та здійснив коригування в особовій картці відповідача. Зокрема, було виявлено, що в кожному платіжному документі вказувалось призначення платежів як погашення саме поточного нарахування, а не як погашення заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Таким чином, після коригування інформації в особовому рахунку відповідача заборгованість останнього, що виникла в 2009 році, становить 100584,79 грн.

Зменшення суми боргу (порівняно з розрахунком, здійсненим при зверненні позивача до суду) відбулось за рахунок здійснення відповідачем наступних оплат: так, дебіторська заборгованість СПД-ФО ОСОБА_1 станом на 01.01.2009 р. складала 835,94 грн. За період споживання з січня 2009 р. сума до сплати за спожиту електроенергію становить 839,72 грн. Загальна сума, яка складається з дебіторської заборгованості на 01.01.2009 р. (835,94 грн.) та вартості спожитої за січень 2009 р. електроенергії (839,72 грн.) складає 1675,66 грн., з якої було сплачено споживачем 880,00 грн. Таким чином, споживач в повному обсязі не погасила заборгованість зі сплатою 880,00 грн., і різниця боргу склала 795,66 грн., що відображено в деталізованому розрахунку, доданому до пояснень. 19 лютого 2009 р. відповідачу був виставлений рахунок за лютий 2009 р. на суму 1832,38 грн. При цьому загальна сума дебіторської заборгованості склала 100633,19 грн., яка виникла: 795,66 (дебіторська заборгованість за попередній період) плюс 99837,53 грн. (заборгованість по знятих показниках на лічильнику) мінус відсутність оплати. Отже, станом на 01.03.2009 р. борг складав 100633,19 грн. У березні 2009 р. відповідачем було спожито електроенергії на суму 1832,38 грн. При цьому сплачено споживачем 3133,00 грн., внаслідок чого змінилася загальна сума заборгованості: 100633,19 грн. плюс 1832,38 грн. мінус 3133,00 грн. становить 99332,57 грн. Станом на 01.04.2009 р. заборгованість за спожиту електроенергію по виставлених рахунках склала 99332,57 грн., при цьому в квітні було спожито електроенергії на суму 1252,22 грн. Оскільки оплати за спожиту електроенергію не відбулося, то сума боргу склала 100584,79 грн. В подальшому споживач сплачував поточну заборгованість в розрахунковому періоді.

У судовому засіданні 24.09.2012 р. представник позивача подав суду клопотання, в якому ПАТ «А.Е.С. Київобленерго»просить суд продовжити строк розгляду справи у порядку статті 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2012 р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 16.10.2012 р.

У судовому засіданні 15.10.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

14.07.2004 р. між ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»(постачальник), правонаступником якого є позивач, та СПД-ФО ОСОБА_1 (споживач) було укладено договір про постачання електроенергії № 378, згідно з умовами п. 1 якого позивач постачає електроенергію відповідачу, а відповідач оплачує позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов'язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції споживачу в межах 40 кВт приєднаної дозволеної до використання потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності.

Постачання електроенергії за договором здійснюється до кафе «Огоньок», розташованого за адресою: Баришівський район, вул. Київський шлях, 63 км, що належить відповідачу.

Відповідно до п. 2.2 договору, споживач зобов'язувався своєчасно сплачувати поточну плату за електроенергію банківськими коштами, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами та умовами цього договору.

Згідно з підпунктом 2.2.3 п. 2.2 договору споживач зобов'язується оплачувати постачальникові вартість спожитої електроенергії згідно з умовами додатків 2 і 4 до договору, якими визначено порядок розрахунків між сторонами та порядок зняття показників засобів обліку електроенергії.

Порядок розрахунків між сторонами визначено у додатку 2 до договору.

Додатком 4 до договору сторони визначили порядок зняття засобів обліку електричної енергії.

Так, згідно з п. 1 додатку 4 до договору, за домовленістю сторін споживач бере на себе обов'язок знімати покази електролічильників на 24.00 останнього для розрахункового періоду. Розрахунковий період починається 24 числа кожного місяця і триває до 24 числа наступного місяця.

Пунктом 3 додатку 4 до договору передбачено, що у разі неподання даних про обсяги спожитої електроенергії в зазначений термін визначення обсягу спожитої електроенергії здійснюється за середньодобовим споживанням за попередній розрахунковий період.

У випадку, коли постачальник зняв покази електролічильників, які відрізняються від підтверджених споживачем, обсяги спожитої електроенергії розраховуються за показниками, знятими постачальником електричної енергії (п. 4 додатку 4 до договору).

Як слідує з матеріалів справи, ПАТ «АЕС Київобленерго»належним чином виконувало свої зобов'язання за договором щодо постачання електричної енергії, що підтверджується відсутністю претензій до якості та обсягу постачання електричної енергії з боку споживача.

Також з матеріалів справи вбачається, що за січень 2009 року відповідач 19.01.2009 року подала постачальнику електроенергії звіт про використану електроенергію в обсязі 1070 кВт (останні показники лічильника - 48384 кВт), вартість якої оплачено споживачем в сумі 880 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи копією квитанції № 15 від 05.01.2009 р.

18.02.2009 року представниками позивача складено акт контрольного огляду засобів обліку електричної енергії, яким в присутності СПД-ФО ОСОБА_1 зафіксовано показники лічильника -176265 кВт. При цьому порушення цілісності пломб на приладі обліку не встановлено.

Зазначений акт контрольного огляду засобів обліку електричної енергії від 18.02.2009 р. відповідачем підписано, будь-яких зауважень або заперечень щодо фіксації показників лічильника в розмірі 176265 кВт у спірному акті відповідачем не зазначено.

Зняті позивачем показники були занесені на особовий рахунок відповідача (належним чином засвідчена копія долучена до матеріалів справи).

Наступного дня, 19.02.2009 року, працівниками Баришівського РП ЗАТ «А.Е.С Київобленерго»було проведено технічну перевірку розрахункового засобу обліку електроенергії в кафе «Огоньок», яке належить СПД-ФО ОСОБА_1, під час якої було встановлено порушення цілісності пломби Держповірки на корпусі електролічильника, зафіксовано показники лічильника станом на 19.02.2009 р. -176476 кВт, демонтовано лічильник для проведення експертизи, про що складено акт від 19.02.2009 р. Споживачем підписано акт із застереженням про необхідність проведення експертизи лічильника.

Того ж дня представниками постачальника електроенергії складено акт № К 001636 від 19.02.2009 р. про порушення Правил користування електричною енергією, яким зафіксовано порушення цілісності пломби Держповірки на корпусі електролічильника.

19.02.2009 року комісією Баришівського РП ЗАТ «А.Е.С Київобленерго»проведено експертизу лічильника, якою встановлено пошкодження системи пломбування, про що складено акт проведення експертизи лічильника електроенергії та, в подальшому, протокол № 2957 від 25.02.2009 р. повірки трифазового статичного лічильника активної енергії змінного струму.

Того ж дня, 19.02.2009 року, постачальник електроенергії виставив споживачу рахунок № 9211714762 на оплату спожитої електроенергії за період з 19.01.2009 року по 18.02.2009 року в сумі 100633,19 грн. з визначенням обсягу спожитої електроенергії -142316 кВт.

Слід зазначити, що оскільки у відповідності до звіту відповідача за січень 2009 року останні показники лічильника становлять 48384 кВт, а 18 лютого 2009 року згідно акту контрольного огляду засобів обліку електроенергії показники лічильника становили вже 176265 кВт, то різниця (споживання електроенергії) становить 127881 кВт.

Неоплачені втрати холостого ходу трансформаторної підстанції (згідно потужності підстанції) становлять 14370 кВт/год та втрати в лінії в лінії електропередач - 65 кВт/год, які згідно п. 7.8 договору та додатку № 10 до договору сплачує відповідач.

Враховуючи викладене, позивачем було здійснено перерахунок неврахованої відповідачем вартості спожитої електричної енергії: 176265 кВт/год -48384 кВт/год = 127881 кВт/год; (споживання електроенергії) 127881 кВт/год + 14370 кВт/год (втрати холостого ходу) + 65 кВт/год (втрати в лінії електропередач) = 142316 кВт/год (споживання електроенергії).

На підставі вказаного перерахунку позивачем було здійснено наступний розрахунок заборгованості:

142316 кВт/год. * 058,46 грн. (без ПДВ)(тариф) = 83197,94 грн. (без ПДВ)

83197,94 грн. (без ПДВ) + 16634,59 (0,20% ПДВ) = 99837,53 грн.

99837,53 грн. + 795,76 грн. (борг за січень, що підтверджений зданим звітом та наявними показниками) = 100633,19 грн.

Виставлений позивачем відповідачеві рахунок на оплату спожитої електроенергії № 9211714762 за лютий 2009 року на перераховану позивачем суму 100633,19 грн. було отримано останнім 04.03.2009 р., що підтверджується його підписом на зазначеному рахунку.

Наведене вище спростовує посилання відповідача на те, що СПД-ФО ОСОБА_1 було незрозуміло, яким чином утворилася заборгованість, про яку йшлося у врученому відповідачеві 27.02.2009 року представниками позивача попередженні № 9211714762 від 25.02.2009 р. про можливе припинення електропостачання з 06.03.2009 р. у разі несплати заборгованості в сумі 100633,56 грн.

Згідно з приписами статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 2 статті 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту договору № 378 від 14.07.2004 р., зазначений договір за своєю юридичною природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору енергопостачання слід застосовувати загальні положення про договір поставки та про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено законом або якщо інше не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частиною 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Водночас згідно зі статтею 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Пунктом 6.11 Правил передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Покази розрахункових засобів обліку знімаються представником електропередавальної організації (основного споживача) та підтверджуються споживачем відповідно до договору. За домовленістю сторін у договорі може бути передбачений інший порядок зняття показів розрахункових засобів обліку.

Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період мають бути враховані суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період.

Як зазначалося вище, додатком 4 до договору встановлено, що у випадку, коли постачальник зняв покази електролічильників, які відрізняються від підтверджених споживачем, обсяги спожитої електроенергії розраховуються за показниками, знятими постачальником електричної енергії.

Судом встановлено, що після коригування позивачем інформації в особовому рахунку відповідача, заборгованість останньої, що виникла в 2009 році, складає 100584,79 грн., що підтверджується матеріалами справи та наданим позивачем уточненим розрахунком заборгованості відповідача.

Зменшення суми боргу (порівняно з розрахунком, здійсненим при зверненні позивача до суду) відбулось за рахунок здійснення відповідачем наступних оплат: дебіторська заборгованість СПД-ФО ОСОБА_1 станом на 01.01.2009 р. складала 835,94 грн.; за період споживання з січня 2009 р. сума до сплати за спожиту електроенергію становить 839,72 грн.; загальна сума, яка складається з дебіторської заборгованості на 01.01.2009 р. (835,94 грн.) та вартості спожитої за січень 2009 р. електроенергії (839,72 грн.) складає 1675,66 грн., з якої було сплачено споживачем 880,00 грн.

Таким чином, споживач зі сплатою 880,00 грн. у повному обсязі не погасила заборгованість, і різниця боргу склала 795,66 грн., що відображено в деталізованому розрахунку заборгованості, долученому до матеріалів справи.

19 лютого 2009 р. відповідачу був виставлений рахунок за лютий 2009 р. на суму 1832,38 грн. При цьому загальна сума дебіторської заборгованості склала 100633,19 грн., яка виникла: 795,66 (дебіторська заборгованість за попередній період) плюс 99837,53 грн. (заборгованість по знятих показниках на лічильнику).

Отже, станом на 01.03.2009 р. борг складав 100633,19 грн. У березні 2009 р. відповідачем було спожито електроенергії на суму 1832,38 грн., сплачено 3133,00 грн., внаслідок чого змінилася загальна сума заборгованості: 100633,19 грн. плюс 1832,38 грн. мінус 3133,00 грн. становить 99332,57 грн.

Станом на 01.04.2009 р. заборгованість за спожиту електроенергію по виставлених рахунках складала 99332,57 грн., при цьому в квітні 2009 року було спожито електроенергії на суму 1252,22 грн. Оскільки оплати за спожиту електроенергію не відбулося, то сума боргу загалом склала 100584,79 грн.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін слідує, що в подальшому споживач сплачував поточну заборгованість в розрахунковому періоді.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Судом встановлено, що відповідачем у даній справі в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду відсутності у СПД-ФО ОСОБА_1 заборгованості перед позивачем в розмірі 100584,79 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання споживачем умов договору про постачання електроенергії № 378 від 14.07.2004 р.

При цьому судом відхиляються посилання відповідача на обставини, встановлені господарським судом Київської області у справі № 6/089-09/11, з огляду на таке.

У справі № 6/089-09/11 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Київської області з позовом до ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»про визнання недійсним рішення комісії відповідача від 04.03.2009 р. про нарахування заборгованості в сумі 100638,56 грн. за використану електроенергію в кафе «Огоньок»за адресою: Київська область, Баришівський район, с. Бзів, Київський шлях - 63 км.

13.05.2011 р. господарським судом Київської області у справі № 6/089-09/11 було прийнято рішення, яким позов СПД-ФО ОСОБА_1 задоволено, визнано недійсним рішення комісії ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»від 04.03.2009 р.

12.07.2011 р. постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 6/089-09/11 апеляційну скаргу ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»на рішення господарського суду Київської області від 13.05.2011 р. залишено без задоволення, а рішення суду - без змін. Постанова Київського апеляційного господарського суду у справі № 6/089-09/11 від 12.07.2011 р. набрала законної сили, ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»касаційної скарги не подавало.

Як слідує з матеріалів даної справи № 9/159-09/20-12 та з наданих представниками сторін у засіданнях суду пояснень, 19.02.2009 р. працівниками Баришівського РП ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго»було проведено перевірку правил користування електроенергією в кафе «Огоньок», належному СПД-ФО ОСОБА_1, під час якої було встановлено порушення цілісності пломби Держповірки на корпусі електролічильника, про що складено акт № К 001636.

04.03.2009 р. позивачем у даній справі було проведено засідання комісії по розгляду Акту № К 001636 від 19.02.2009 р. про порушення правил використання електроенергії за фактом зірвання пломби Держповірки на корпусі електролічильника, яке оформлене протоколом № 0092 від 04.03.2009 р.

Як зазначено у протоколі, комісія постановила провести нарахування споживачу за період з 20.08.2008 року по 18.02.2009 року згідно Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ.

Між тим, з вказаного протоколу не вбачається нарахування СПД-ФО ОСОБА_1 до сплати за порушення умов договору про постачання електроенергії № 378 від 14.07.2004 р. суми, що становить предмет позовних вимог у даній справі, як і взагалі будь-яких сум.

Окрім того, засідання комісії по розгляду актів відбувалося щодо розгляду Акту № К 001636 від 19.02.2009 р. про порушення правил використання електроенергії, складеного за фактом зірвання пломби, в той час як предметом спору у даній справі № 9/159-09/20-12 є стягнення з підприємця заборгованості за договором про постачання електроенергії № 378 від 14.07.2004 р.

Також суд залишає поза увагою посилання відповідача на те, що починаючи з дати укладання договору від 14 липня 2004 року ПАТ «АЕС Київобленерго»жодного разу не проводило огляд контрольного засобу обліку, що є порушенням п. 38 Правил користування електроенергією, оскільки Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, не містять пункту 38.

Разом з тим, згідно з п. 3.33 ПКЕЕ електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку.

Як з'ясовано судом, зазначені відповідачем обставини неналежного виконання позивачем обов'язку щодо проведення періодичного огляду електролічильника споживача представниками позивача під час розгляду справи не заперечувалися. Проте, суд вважає, що наведені порушення з боку позивача у даному випадку не впливають на передбачений договором обов'язок споживача оплачувати спожиту електроенергію в повному обсязі. Водночас судом враховано, що проведеною 18.02.2009 року контрольною перевіркою, за результатами якої здійснено донарахування спірної заборгованості, не було виявлено пошкодження цілісності пломби Держповірки на електролічильнику.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо частково задоволення позовних вимог ПАТ «АЕС Київобленерго»та стягнення з СПД-ФО ОСОБА_1 100584,79 грн. заборгованості за спожиту електроенергію за договором про постачання електроенергії № 378 від 14.07.2004 р.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»(04136, м. Київ, вул. Стеценка,1-а, код ЄДРПОУ 23243188) 100584 (сто тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 79 коп. основної заборгованості та судові витрати у сумі 1005 (одна тисяча п'ять) грн. 85 коп. державного мита і 117 (сто сімнадцять) грн. 94 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 16.10.2012 р.

Суддя В.М. Бабкіна