Рішення № 26443468, 16.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.10.12 р. Справа № 5006/8/67/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування", м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія",

м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Журавля Дмитра Андрійовича, м. Боярка

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головко Володимира Миколайовича, м. Боярка

про стягнення шкоди в сумі 10970,70 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Журавель Дмитро Андрійович: не з'явився

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головко Володимир Олексійович: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування», м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія", м. Донецьк про стягнення 10970,70 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.06.2012 р. до участ?і у справі залучено третю особ?у, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Журавля Дмитра Андрійовича, м. Боярка, третю ос?обу, яка не заявляє самостійни?х вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головко Володимира Миколайовича, м. Боярка.

16.08.2012 р. розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області, у зв'язку із знаходженням судді Бокової Ю.В у відпустці, справу № 5006/8/67/2012 передано судді Фурсовій С.М.

30.08.2012 р. розпорядженням голови господарського суду Донецької області, у зв'язку із виходом судді Бокової Ю.В. з відпустки, справу № 5006/8/67/2012 передано судді Боковій Ю.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу

№ 046.0233879.222 від 14.06.2010 р., посвідчення водія на Журавель Ольгу Дмитрівну, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № АІС187649, довідку ДАЇ № 8681278, постанову Києво-Святошинського районного суду м. Київської області від 09.09.2010 р. по адмін?істративній справі № 3-4475/10, заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 06.09.2010 р., рахунок № 28 від 06.10.2010 р., звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ від 15.09.2011 р. № 160, протокол огляду транспортного засобу від 08.09.2010 р., страховий акт від 13.10.201 р.

№ 2940.206.10.01.01, розрахунок страхового відшкодування, розпорядження від 20.10.2010 р., платіжне доручення від 25.10.2010 р. № 16398, регресну вимогу від 14.02.2011 р. № 2749, правовстановлюючі документи тощо.

04.07.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на хибність розрахунку суми позову.

10.07.2012 р. на адресу суду від Києво-Святошинського районного суду Київської обл. надійшла адмініс?тративна справа № 3-4475/10 щодо п?ритягнення до адміністратив?ної відповідальності Головко Володимира Миколайовича.

19.07.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі документів.

30.07.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначив, що позовні вимоги підтримує просив долучити до матеріалів справи витребувані судом документи, просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача на підставі наявних у справі документів.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи.

Треті особи без само?стійних вимог на предмет спор?у до жодного з судових засідан?ь не з'явились, про неявку суд не повідомили, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

04.09.2011 р. о 15 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Тарасівській, 67 у зв'язку з порушенням Головко Володимиром Миколайовичем Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Део», державний номер АІ7885ВО, що належить Журавель Дмитру Андрійовичу, під керуванням Журавель Ольги Дмитрівни на законних підставах та автомобіля марки «ЗАЗ-Део», державний номер АІ3643ВЕ, що належить Головко В.М. Дані факти засвідчені в довідці відділення ДАІ № 8681278.

Судом при розгляді справи були досліджені матеріали адміністративної справи № 3-4475/10 які надійшли від Києво-Святошинського районного суду м. Київської області.

Постановою Києво-Святошинського районного суду м. Київської області від 09.09.2010 р. по адміністративній справі № 3-4475/10 Головко Володимира Миколайовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення., передбаченого ст. 124 КпАП України та застосовано адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 425,00 грн.

Таким чином, винною у скоєнні ДТП особою, згідно матеріалів справи, в тому числі постанови Києво-Святошинського районного суду м. Київської області від 09.09.2010 р. по адміністративній справі № 3-4475/10 є Головко В.М.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Журавель Дмитром Андрійовичем було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів

№ 046.0233879.222 від 14.06.2010 р. (далі по тексту - Договір).

Строк дії Договору з 18.06.2010 р. до 17.06.2011 р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП пошкоджений у ДТП автомобіль марки «Део», державний номер АІ7885ВО був застрахованим.

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача).

Об'єктом страхування є, в тому числі, автомобіль «Део», державний номер АІ7885ВО.

Розмір франшизи за кожним видом страхового ризику визначено п. 7.1 вказаного Договору.

Абзацом 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до частини 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ від 15.09.2011 р. № 160 вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відновлюваного ремонту автомобілю марки «Део», державний номер АІ7885ВО становить 11 211,10 грн. (у т.ч. ПДВ).

Відповідно до страхового акту від 13.10.201 р. № 2940.206.10.01.01, зазначена подія була визнана страховою та сума страхового відшкодування (сума виплати) склала 10970,70 грн.

На підставі договору добровільного страхування транспортного засобу

№ 046.0233879.222 від 14.06.2010 р., страх?ового акту від 13.10.201 р. № 2940.206.10.01.01, заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 06.09.2010 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа страхування», м. Київ здійснено виплат?у страхового відшкодування в? сумі 10970,70 г?рн. на користь ФОП Валейнікову В.М. на підставі рахунку № 28 від 06.10.2010 р., що? підтверджується платіжним д?орученням № 16398 від 25.10.2010 р.

Таким чином, внаслідок настання ДТП, позивач по справі зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 10970,00 грн.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ст. 1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля).

Слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до матеріалів справи, 04.09.2011 р. о 15 год. 00 хв. у м. Києві по вул. Тарасівській, 67 у зв'язку з порушенням Головко Володимиром Миколайовичем Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Део», державний номер АІ7885ВО, що належить Журавель Дмитру Андрійовичу, під керуванням Журавель Ольги Дмитрівни на законних підставах та автомобіля марки «ЗАЗ-Део», державний номер АІ3643ВЕ, що належить Головко В.М., що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вина Головко В.М. підтверджена матеріалами адміністративної справи № 3-4475/10.

Таким чином, шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що ДТП сталося саме з вини Головко В.М.

Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність Головко В.М. була застрахована в ПрАТ «Міська страхова компанія», на підставі полісу серії ВС № 9395802, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Посилаючись на той факт, що автомобіль марки «ЗАЗ-Део», державний номер АІ3643ВЕ, яким керував Головко В.М. було застраховано у відповідності до приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ «Міська страхова компанія», позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою від 14.02.2011 р. № 2749 про відшкодування у порядку регресу шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в сумі 10970,70 грн. Проте, відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, кошти не перерахував.

Отже, на момент скоєння ДТП відносно автомобілю марки «ЗАЗ-Део», державний номер АІ3643ВЕ, існував діючий поліс.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, що діяла у спірний період) - далі Закон, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З огляду на наявні в матеріалах справи документи вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу складає 11 211,10 грн.

Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9395802 розмір франшизи встановлений в сумі 510,00 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що до позивача по справі, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право регресного позову до страховика (відповідача по справі), який застрахував відповідальність особи, що спричинила дорожньо-транспортну пригоду.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування шкоди підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 10 701,10 грн.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про страхування", Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33,35, 43, 44, 49, 82-85, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування», м. Київ про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 10970,70 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія»,

м. Донецьк (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрьська, б. 111, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування», (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, п/р 2650400430800 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 321983, ЄДРПОУ 30968986) шкоду, завдану дорожньо-транспортною пригодою в порядку регресу в розмірі 10 701,10 грн., судовий збір в сумі 1569,95 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.10.2012 р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Бокова Ю.В.