Рішення № 26443371, 16.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/8719-2012 16.08.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд", м. Київ

про стягнення 148 326,97 грн.

за участю представників:

від позивача : Півень Д.О. -представник за довіреністю № 93/2012/02/13-20 від 13.02.2012 р.від відповідача :Ткаченко Н.П. -представник за довіреністю № 08/543 від 25.11.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 148 326,97 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 690346 від 01.12.2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" утворилась заборгованість в сумі 148 326,97 грн. за період з 01.11.2010 р. по 01.06.2012 р.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 140 492,41 грн., інфляційну складову боргу в сумі 4 109,39 грн. та 3% річних в сумі 3 725,17 грн. за період з 01.12.2010 р. по 01.06.2012 р., а всього -148 326,97 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що у відповідача заборгованість відсутня, оскільки борг повністю відноситься до новоствореного підприємства КП "Житлорембудсервіс", яке відповідно до рішення Київської міської ради № 396/6612 від 27.10.2011 р. визнано правонаступником усіх майнових прав та обов'язків відповідача, просив зупинити провадження у справі до проведення реорганізації по процедурі припинення ДКП "Житлоремфонд", шляхом приєднання до КП "Житлорембудсервіс".

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

01.12.2000 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", як постачальником, та відповідачем - Державним комунальним підприємством "Житлоремфонд", як споживачем, було укладено договір № 690346 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно п 1.1 договору постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у договорі.

Умовами договору № 690346 від 01.12.2000 р. сторони погодили, що постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленим споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1 (п.2.2.1), споживач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2 (п.2.3.1), споживач зобов'язався забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями ( 2.3.5).

Також сторонами договору № 690346 від 01.12.2000 р. було погоджено :

-обсяги постачання теплової енергії (додаток № 1);

-тарифи та порядок розрахунків (додаток № 2), відповідно до яких сторонами визначено, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця оплачує вартість теплової енергії,яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком;

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.11.2010 р. по 01.06.2012 р., позивачем нараховано відповідачу до сплати основного боргу 140 492,41 грн. вартості послуг за спожиту теплову енергію у гарячій воді згідно договору № 690346 від 01.12.2000 р.

Наявність заборгованості відповідача підтверджується обліковими картками, табуляграмами та довідками про надходження коштів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач після подачі позову до суду частково сплатив заборгованість у розмірі 11 754,01 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Київенерго" про надходження коштів від відповідача.

Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 11 754,01 грн., відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" наявна заборгованість по сплаті за спожиту теплову енергію у гарячій воді в розмірі 128 738,40 грн., яка підлягає стягненню.

Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги в частині несплаченої заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді по договору № 690346 від 01.12.2000 р. за період з 01.11.2010 р. по 01.06.2012 р. в сумі 128 738,40 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 128 738,40 грн. основного боргу за договором № 690346 від 01.12.2000 р. за період з 01.11.2010 р. по 01.06.2012 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 4 109,39 грн. та 3% річних в сумі 3 725,17 грн. за період з 01.12.2010 р. по 01.06.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 4 109,39 грн. та 3% річних в сумі 3 725,17 грн. за період з 01.12.2010 р. по 01.06.2012 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку по оплаті суми заборгованості за договором № 690346 від 01.12.2000 р., оскільки Розпорядженням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації № 433 від 29.12.2001 р. з 01.02.2002 р. передано на баланс третьої особи житловий та нежитловий фонд, що перебував на балансі відповідача, а тому існуючий борг за договором є заборгованістю новоствореного підприємства -КП "Житлорембудсервіс", яке відповідно до рішення КМДА № 396/6612 від 27.10.2011 р. визнано правонаступником усіх майнових прав та обов'язків відповідача.

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Аналогічний зміст містить ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису про припинення Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" на час розгляду справи не внесено.

Отже, враховуючи, що на час розгляду справи Державне комунальне підприємство "Житлоремфонд" є юридичною особою, яка наділена відповідними правами та обов'язками, та може нести господарську-правову відповідальність за спірними правовідносинами, підстав для покладення обов'язку по оплаті наданих позивачем послуг за договором № 690346 від 01.12.2000 р. на Комунальне підприємство "Житлоремобудсервіс" Деснянського району м. Києва у суду немає.

Також суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до проведення реорганізації по процедурі припинення ДКП "Житлоремфонд", так як воно необґрунтоване, а в судовому засіданні встановлено, що саме у відповідача наявний борг перед ПАТ "Київенерго" за договором № 690346 від 01.12.2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 148 326,97 грн. в частині стягнення з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" заборгованості в сумі 11 754,01 грн. припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 148 326,97 грн. в частині стягнення з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 128 738,40 грн., інфляційної складової боргу в сумі 4 109,39 грн. та 3% річних в сумі 3 725,17 грн. за період з 01.12.2010 р. по 01.06.2012 р. задовольнити.

Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 04543683) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 140 492 (сто сорок тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 41 коп., інфляційну складову боргу в сумі 4 109 (чотири тисячі сто дев'ять) грн. 39 коп. та 3% річних в сумі 3 725 (три тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 17 коп.

Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 04543683) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 966 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят шість) грн. 54 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 серпня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 20 серпня 2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна