Рішення № 26443129, 16.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.10.12 р. Справа № 5006/24/72/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ

до відповідача: Державного підприємства «Торезантрацит», м. Торез

про: стягнення 9097,44 грн.

за участю представників:

від позивача: Сірий А.М. (за дов. № 30-12/124-Д)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Вугілля України» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення збитків у розмірі 9097,44 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір на поставку вугільної продукції № 06-10/1-ЕН від 01.02.2010р., за яким відповідач зобов'язався поставити вугільну продукцію належної якості за реквізитами покупця, вказаних в додатках до цього договору, а також завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності. Позивач також зазначив, що між ним та ПАТ «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС укладено договір поставки вугільної продукції № 01-10/1-ЕН від 01.02.2010р. Позивач стверджує, що Державне підприємство «Торезантрацит» з метою виконання умов договору відвантажило на адресу Трипільської ТЕС ВАТ «ДЕК «Центренерго» вугільну продукцію у вагонах № 68804608 та № 68700152 згідно залізничної накладної № 52956485. На проміжній станції Нижньодніпровський вузол при перевірці маси вантажу 04.11.2010р. у вагонах № 68804608 та № 68700152 (вантажовідправник ДП «Торезантрацит») було виявлено нерівномірне завантаження вугілля у вагоні, згідно правил технічної експлуатації залізниць України, відповідні вагони було затримано для виправлення вантажу, про що складено акти загальної форми № 1343 та 1344 від 04.11.2010р. За усунення нерівномірності завантаження залізницею було нараховано та списано з особового рахунку Трипільської ТЕС ВАТ «Центренерго» плату за надані послуги в сумі 9097,44 грн. і в подальшому стягнуто останнім разом з судовими витратами з ДП «Вугілля України» за рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2011р. по справі № 26/201. Позивач вважає вартість робіт з виправлення вантажу у розмірі 9097,44 грн. своїми збитками у вигляді додаткових витрат, які виникли внаслідок порушення відповідачем умов договору № 06-10/1-ЕН від 01.02.2010р. та п.32 Статуту залізниць України та просить їх стягнути з відповідача. При цьому позивач зазначає, що виконання рішення суду ДП «Вугілля України» підтверджується заявою про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 01.12.2011р. № 2801/10.

На підтвердження таких обставин позивач надав суду копію договору № 06-10/1-ЕН від 01.02.2010р., копію додатку № 10/10-1 до договору № 06-10/1-ЕН від 01.02.2010р., копію рішення господарського суду м. Києва ввід 14.07.2011 року по справі № 26/201, копію постанови Київського апеляційного господарського суду №26/201 від 19.10.2011р., копію залізничної накладної № 52956485, копію акту загальної форми № 1343, 1344, копії накопичувальних карток № 08111731, 13111759, копії переліків ТЕХПД № 0811,1311, копію претензії № 0111/10 від 21.01.2011р., копію заяви про припинення зобов'язань № 2801/10 від 01.12.2011р.

В судовому засіданні, позивач свої вимоги підтримав, просить суд задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні не з'явився, письмового відзиву по суті спору не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

01.02.2010р. між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір постачання вугільної продукції №06-10/1-ЕН (а.с.11), згідно умов якого відповідач зобов'язався поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі (п.3.1.1 договору); відповідач також зобов'язаний завантажити вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності (п.3.1.2. договору); забезпечити наявність в графі 4 «Особливі відмітки» залізничних накладних відмітку: «постачання за Договором № _ у власність «__» згідно з договором № ____від ___, а також назву та місце знаходження постачальника (п.3.1.5 договору).

Умовами цього договору сторони визначили, що у випадку прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору а також п. 3.1.2 та 3.1.3 Договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів, маневрових робіт та ін. (п. 8.3 Договору).

Державне підприємство «Торезантрацит» з метою виконання умов договору відвантажило на адресу Трипільської ТЕС ВАТ «ДЕК «Центренерго» вугільну продукцію у вагонах № 68804608 та № 68700152 згідно залізничної накладної № 52956485 (а.с.23).

Зазначена залізнична накладна містить відмітку: «дог. № 01-10/1-ЕН от 01.02.2010г. между ГП «УУ» и ОАО «Центрєнерго» дог. № 06-10/1-ЕН от 01.02.2010г. между ГП «ТА» и ГП «УУ» (мова оригіналу).

На проміжній станції Нижньодніпровський вузол при перевірці маси вантажу 04.11.2010р. у вагонах № 68804608 та № 68700152 (вантажовідправник ДП «Торезантрацит») було виявлено нерівномірне завантаження вугілля у вагоні, згідно правил технічної експлуатації залізниць України, відповідні вагони було затримано для виправлення вантажу, про що складено акти загальної форми № 1343 та 1344 від 04.11.2010р. (а.с.25,26). Вартість робіт з виправлення вантажу склала 9097,44 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 0111/10 від 21.01.2011 р. на суму 9097,44 грн. (а.с.31), в якій вимагав на підставі ст. 224 Господарського кодексу України відшкодувати збитки, пов'язані з порушенням умов завантаження вугільної продукції, наслідком чого є затримка вагонів №68700152, № 68804608 у розмірі 9097,44 грн., з яких 3067,68 грн. з ПДВ - плата за користування вагоном, 2808,96 грн. з ПДВ - плата за маневрову роботу, 127,20 грн. з ПДВ - плата за оперативне повідомлення, 38,16 грн. з ПДВ - плата за оформлення документів, 360,96 грн. з ПДВ - плата за зважування, 6,48 грн. з ПДВ - плата за бланк ГУ-29, 2688,00 грн. з ПДВ - плата за зберігання вагонів.

Матеріали справи не містять ані відповіді на цю претензію, ані доказів відшкодування цих збитків з боку відповідача.

В матеріалах справи міститься рішення господарського суду м. Києва від 14.07.2011р. по справі №26/201 за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС до Державного підприємства «Вугілля України», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю ЗФ «Донбаський збагачувальний комбінат» та Державне підприємство «Торезантрацит» про стягнення 9097,44 грн. збитків (а.с.19).

Зазначеним судовим рішенням встановлено факт нерівномірного завантаження вагонів № 68804608 та № 68700152, про що свідчать акти загальної форми № 1343 та 1344 від 04.11.2010р.

За усунення нерівномірності завантаження залізницею ( ТЕХПД ) було нараховане та списано з особового рахунку Трипільської ТЕС ВАТ " Центренерго " плату за надані послуги в сумі 9 097, 44 грн., що підтверджується накопичувальною карткою № 08111731 та 13111759 та переліком 0811 від 08.11.2010 р. та 13.11 від 13.11.2010 р. Згідно актів загальної форми №1343 та 1344 від 04.11.2010 р. було нараховане 9097,44 грн. за користування вагонами, за маневрову роботу, за зберігання вантажу, за зважування, за оформлення документів, за повідомлення, за бланки, які були включені в накопичувальні картки.

Рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2011р. по справі № 26/201 стягнуто з державного підприємства «Вугілля України» на користь публічного акціонерного товариства «Центренерго « в особі Трипільської ТЕС 9097 ( дев'ять тисяч дев'яносто сім ) грн. 44 коп. збитків, 102 ( сто дві) грн.. 00 коп. державного мита та 236 ( двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011р.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. у справі «Совтрансавто проти України» зазначено, що одним із основних елементів права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, що набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Суд враховує, що у підтвердження збитків позивачем надані ті ж письмові докази, які були предметом дослідження у справі №26/201 господарським судом м. Києва.

З матеріалів справи вбачається, що суму збитків, а також судові витрати, стягнуті з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС рішенням господарського суду м. Києва від 14.07.2011р. по справі №26/201 погашено за заявою про припинення зобов'язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог на суму 16 680,79 грн. № 2801/10 від 01.12.2011р. (а.с.32)

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Укладений між відповідачем та позивачем договір № 06-10/1-ЕН від 01.02.2010р. за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2 ст.712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Договір є обов'язковим для виконання (ст.629 ЦК України).

Відповідно до умов договору № 06-10/1-ЕН від 01.02.2010р. у випадку прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору а також п. 3.1.2 та 3.1.3 Договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів, маневрових робіт та ін. (п. 8.3 Договору).

З наявної у матеріалах справи залізничної накладної № 52956485 (а.с.23) вбачається, що спірне вугілля було поставлене «ГП «ТА» для ГП «Уголь Украины» в соб. ГП «Уголь Украины» по дог. №06-10/1-ЕН от 01.02.2010г. для ОАО «Центрєнерго» согл.дог. №01-10/1-ЕН от 01.02.2010г. ГСШ 0-6 мм (мова оригіналу), про що свідчить відповідна відмітка на цій накладній. Наявність такої відмітки обумовлена позивачем та відповідачем у договорі постачання вугільної продукції № 06-10/1-ЕН від 01.02.2010р.

Відповідно до ч.1 ст.918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зокрема, п.4 встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення.

Згідно з приписами пп. 4.3 п. 4 (розміщення вантажу у вагонах) збірника № 17 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України, загальний центр ваги вантажів розміщується (припадає) на лінії перетину прокольної та поперечної плоскостей симетрії вагону; у разі необхідності розмістити вантаж у вагоні несиметрично, різниця в завантаженні візків не повинна перевищувати граничних меж, встановлених даним підпунктом.

Відповідно до пункту 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як вбачаться з матеріалів справи, вагони № 68804608 та № 68700152 затримані залізницею у зв'язку з порушенням завантаження вантажу у вагони, про що на станції Нижньодніпровський вузол і складено акти загальної форми № 1343 та 1344 від 04.11.2010р.

Згідно з ч. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності.

Підпунктом 8.1 п. 8 Договору поставки встановлено, що сторони гарантують відповідність порядку приймання-передачі вугілля до вимог чинних нормативних актів. Відповідно до ч.3 ст. 5 ГК України, суб'єкти господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, В ч. 1 ст. 6 ГК України передбачені загальні принципи господарювання, серед яких свобода підприємницької діяльності у межах визначених законом. Часткова реалізація цього принципу викладена в ч.1 ст. 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. В договорі між сторонами по справі п. 3.1.2. передбачена умова про обов'язок постачальника здійснювати завантаження без порушень законодавства, що регламентує поставку товарів. Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. В нашому випадку правовою природою спричинення збитків є порушення п.3.1.2. Договору № 06-10/1-ЕН від 01.02.2010 року та установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності (правил перевезення вантажу, статуту), що привело до понесених витрат позивачем.

Понесені витрати на сплату послуг Укрзалізниці на загальну суму 9097,44 грн., з яких: 3067,68 грн. з ПДВ - плата за користування вагоном, 2808,96 грн. з ПДВ - плата за маневрову роботу, 127,20 грн. з ПДВ - плата за оперативне повідомлення, 38,16 грн. з ПДВ - плата за оформлення документів, 360,96 грн. з ПДВ - плата за зважування, 6,48 грн. з ПДВ - плата за бланк ГУ-29, 2688,00 грн. з ПДВ - плата за зберігання вагонів, що підтверджується накопичувальними картками № 08111731 08.11.2010 та № 13111759 за 13.11.2010 та переліком № 0811 від 08.11.2010р. та № 1311 від 13.112010р. виданими залізницею (а.с.27-30).

Права і обов'язки сторін, відповідальність за порушення договірних зобов'язань, у тому числі у зв'язку з поставкою неякісної продукції, визначені договором. Матеріалами справи підтверджений факт невірного завантаження спірних вагонів. Договором передбачений обов'язок постачальника відшкодовувати затрати покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів, маневрових робіт та ін. у випадку поставки вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, а саме п. 3.1.2 та 3.1.3 договору.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди) - є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Згідно до статті 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Склад правопорушення, вчиненого ДП «Торезантрацит» складається з: протиправної поведінки ДП «Торезантрацит», яка полягає у порушенні п.3.1.2. договору, Правил, Статуту залізниць, всіх вимог завантаження, що ставляться залізницею; з вина ДП «Торезантрацит», яка полягає в тому, що воно передбачало або свідомо допускало, що відправлення нерівномірно навантажених вагонів з вугіллям може заподіяти несприятливі наслідки у вигляді нанесення збитків або легковажно поставилося до відповідних наслідків і їх передбачення; з причинного зв'язку між протиправною поведінкою ДП «Торезантрацит» і отриманими ДП «Вугілля України» збитками, який полягає в тому, що саме дії відповідача у відправленні нерівномірно навантажених вагонів вугілля спричинили збитки ДП «Вугілля України» у вигляді понесених витрат, сплачених ПАТ «Центренерго» по справі № 26/201; зі збитків, які полягають у додаткових витратах, які ДП «Вугілля України» понесло, сплативши ПАТ «Центренерго» на виконання рішення господарського суду м. Києва.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дотримуючись вимог вищевказаних статей, позивач довів суду наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України» до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення збитків у розмірі 9097,44 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» (86600, м. Торез, вул. Енгельса, 88, ЄДРПОУ 32366906) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 4, ЄДРПОУ 32709929, п/р 226000006557001 у АТ КБ «ТК Кредит» м.Київ, МФО 322830) - 9097,44 грн. збитків, державне мито в сумі 1609,50 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.10.2012р.

Суддя Величко Н.В.