Ухвала суду № 26442301, 15.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2012 р. м. Київ К-37339/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбрус»

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009

у справі № 7/423/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбрус»

до Новобузької міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельбрус»звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державної податкової інспекції у Казанківському районі Миколаївської області (правонаступником якої є відповідач) про скасування рішення № 0000622301/0 від 06.12.2006 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 14.06.2007, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009, позов задоволено частково; скасовано рішення ДПІ у Казанківському районі Миколаївської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000622301/0 від 06.12.2006 в частині визначення граничних строків сплати штрафних (фінансових) санкцій у сумі 32 913,25 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Ельбрус»судові витрати у сумі 1,70 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельбрус», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, подало касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 та справу направити до Одеського апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами, відповідно до п.2 ч.1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- ДПІ у Казанківському районі Миколаївської області була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Ельбрус» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.09.2009, за результатами якої складено Акт № 28/23-01-31368132 від 29.11.2006;

- за висновками податкового органу, позивачем, в порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, не оприбутковано в касі підприємства одержану 31.03.2006 з банку готівку в сумі 6 582,65 грн.;

- за наслідками перевірки ДПІ у Казанківському районі прийняте спірне рішення № 0000622301/0 від 06.12.2006 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 32 913,25 грн.

Часьково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення), яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до пп. 2.6 п.2 зазначеного Положення вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно п.4.2 названого Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Штрафні санкції за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, передбачені Указом Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Згідно з абз.3 п.1 названого Указу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржуваним рішенням на підставі наведених норм податковим органом до позивача були застосовані штрафні санкції у сумі 32 913,25 грн., а також відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» визначені граничні строки їх сплати, а саме -десятиденний термін від дня отримання цього рішення на бюджетний рахунок одержувача.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючими органами за підставами, зазначеними у підпунктах «а-в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що, оскільки контролюючим органом не було визначено податкове зобов'язання за підставами, зазначеними у п.п. «а-в»п. 4.2.2 п. 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», то у відповідача не було підстав для визначення позивачу відповідно до названого Закону граничних строків сплати застосованих штрафних санкцій.

В обґрунтування касаційної скарги заявником зазначено, що неповідомлення позивача про дату та час судового засідання суду апеляційної інстанції є підставою для обов'язкового скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції відповідно до ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Оскільки заявником в касаційній скарзі не наведено будь-яких обґрунтувань щодо того, що порушення норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин справи та призвело до постановлення незаконної ухвали, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення у справі та направлення її на новий судовий розгляд немає.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбрус»залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний