Ухвала суду № 26441639, 09.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2012 р. м. Київ К/9991/47296/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 -ОСОБА_4, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, Коцюбинської селищної ради Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року у справі за позовом Київської міської ради до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Ірпінської міської ради Київської області, Коцюбинської селищної ради Київської області, за участю прокуратури м. Києва, треті особи -Державне агентство земельних ресурсів України, Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», Комунальне підприємство Київської обласної ради «Обласний лісгосп», Київська обласна державна адміністрація, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Державне агентство лісових ресурсів України, про визнання бездіяльності протиправною, рішень нечинними та їх скасування, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Київська міська рада звернулася до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Ірпінської міської ради Київської області, Коцюбинської селищної ради Київської області, треті особи -Державне агентство земельних ресурсів України, Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», Комунальне підприємство Київської обласної ради «Обласний лісгосп», Київська обласна державна адміністрація, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Державне агентство лісових ресурсів України, про визнання бездіяльності протиправною, рішень нечинними та їх скасування, зобов'язання вчинити дії.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2011 року у задоволенні позовних вимог Київській міській раді було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 апеляційні скарги прокуратури м. Києва та Київської міської ради було задоволено. Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2011 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги Київської міської ради -задоволено частково. В частині позовних вимог щодо визнання нечинними і скасування рішень Ірпінської міської ради Київської області від 27.06.2002 року № 49-3-XXIV «Про віднесення земель Ірпінського регіону, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови»та Коцюбинської селищної ради Київської області від 06.11.2009 року № 170, від 25.09.2008 року № 689/22-5 «Про перспективний план розвитку смт Коцюбинське»в частині пункту «3»- провадження у справі закрито.

У касаційних скаргах представник ОСОБА_2, ОСОБА_3 -ОСОБА_4, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, не погоджуючись рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року та залишити в силі постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2011 року.

У касаційній скарзі Коцюбинська селищна рада Київської області, не погоджуючись рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи, заперечення на касаційні скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарги представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 -ОСОБА_4, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві підлягають задоволенню в повному обсязі. а касаційна скарга Коцюбинської селищної ради Київської області -частково, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 27.06.2002 року Ірпінською міськрадою прийнято рішення «Про віднесення земель Ірпінського регіону, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови»за №49-3-ХХIV, яким:

- віднесено землі вкриті деревною рослинністю (крім наданих у власність чи користування) в межах Ірпінського регіону до земель житлової та громадської забудови і рахувати їх за землями запасу, які обслуговуються Бучанською лісогосподарською установою (пункт 1);

- деревну рослинність (зазначену у пункті 1 рішення) віднесено до категорії зелених насаджень у межах населених пунктів регіону (пункт 2);

- догляд за зеленими насадженнями покладено на Бучанську лісогосподарську установу (пункт 3);

- вирішено клопотати перед обласною радою про передачу Бучанської лісогосподарської установи до комунальної власності Ірпінського регіону (пункт 4);

- зобов'язано відділ земельних ресурсів внести відповідні зміни в земельно-облікові матеріали (пункт 5).

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.09.2008 року №689/22-5 «Про перспективний план розвитку смт Коцюбинське»:

- затверджено варіант № 1 техніко-економічного обґрунтування розвитку селища Коцюбинське та доручено селищному голові укласти з Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто»договір на розробку Генерального плану забудови смт Коцюбинське і підписати відповідне завдання на проектування;

- зобов'язано селищного голову укласти договір з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «ЗЕНАКО»на виконання проектної документації «Ескізний проект житлово-громадської забудови у смт Коцюбинське Київської області (кварталів 1, 2, 3, 4, 5);

- погоджено Пропозиції перспективного розвитку смт Коцюбинське від 24.09.2008 року, розроблені КП «Ірпінське земельно-кадастрове бюро»та взято їх за основу під час підготовки завдання на проектування Генерального плану смт Коцюбинське (пункт 3).

Пунктом 4 Рішення № 689/22-5 новим вулицям у смт Коцюбинське, утворення яких передбачено Пропозиціями перспективного розвитку смт Коцюбинське, присвоєно відповідні назви, а пунктом 5 цього Рішення контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію з питань розвитку території та інвестицій та селищного голову.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23.11.2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 року у справі № 2а-489/09 встановлено, що

- пунктом 3 Рішення № 689/22-5 не визначались межі селища Коцюбинське, а Коцюбинська селищна рада фактично виконувала вимоги статті 173 Земельного кодексу України щодо реалізації процедури встановлення межі селища, а тому відповідач діяв в межах повноважень, визначених законом;

- відсутні підстави вважати, що Коцюбинська селищна рада при винесенні спірних рішень вирішувала питання належності до її території будь-яких земель у певно-визначених межах;

- спірні рішення Коцюбинською селищною радою виносились на підставі існуючих нормативних актів, зокрема, Закону України «Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування Ірпінського регіону», та на підставі рішення Ірпінської міської ради від 27 лютого 2002 року, які були діючими на момент ухвалення рішень;

- судами неодноразово встановлювалось, що на момент ухвалення спірних рішень Генерального плану селища Коцюбинське не було, як і чітко визначених меж селища, а статус останнього сформований на підставі Указу Президії Верховної Ради від 11.02.1941 року;

- рішення про межі міста Києва Київською міською радою приймались в односторонньому порядку без узгодження меж з Київською областю, що є порушенням нині діючого законодавства у цій галузі;

- станом на вересень 2008 року облік земель Коцюбинської селищної ради у відділі земельних ресурсів не вівся, інформація про склад земель була відсутня, як землі лісогосподарського призначення вище зазначені землі не обліковувались («…з пояснень Відділу земельних ресурсів у місті Ірпені від 11 червня 2009 року…»);

- відсутні документи та відповідні схеми, якими були б чітко визначені межі між містом та селищем Коцюбинське;

- в розмежуванні районів міста межі між Святошинським районом міста Києва та смт Коцюбинське не існує;

- землі Ірпінського регіону, на які розповсюджувалась дія Рішення №689/22-5, у будь-які роки не відносились до земель лісогосподарського призначення.

Рішенням Коцюбинської селищної ради «Про розробку Генерального плану та схеми планування смт Коцюбинське» від 03.12.2009 року № 204 скасовано рішення Коцюбинської селищної ради від 25.09.2008 року № 689/22-5 «Про перспективний план розвитку смт Коцюбинське»в частині доручення селищному голові укласти з Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» договір на розробку Генерального плану забудови смт Коцюбинське, доручено селищному голові укласти з державним підприємством «НДПІ містобудування»договір на розробку Схеми планування території та Генерального плану та договір з Київським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру «КИЇВГЕОІНФОРМАТИКА»на виконання робіт по розробці топографічної зйомки та створенню цифрових планів смт Коцюбинстке.

28.10.2008 року та 30.10.2008 року на двадцять третій сесії п'ятого скликання Коцюбинською селищною радою прийняті рішення «Про вибір місця розташування та надання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянам».

14.11.2008 року на двадцять четвертій сесії п'ятого скликання Коцюбинською селищною радою прийняті рішення «Про надання громадянам дозволів на розроблення проектів відведення земельних ділянок».

24.12.2008 року та 25.12.2008 року на двадцять п'ятій сесії п'ятого скликання Коцюбинською селищною радою на другому та третьому засіданнях прийняті рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд».

В подальшому Коцюбинською селищною радою скасовано частину оскаржуваних та прийнятих на двадцять третій -двадцять четвертій сесіях п'ятого скликання рішень, у зв'язку з виконанням вимог протестів прокурора м. Ірпеня.

Рішенням Коцюбинської селищної ради «Про інвентаризацію меж смт Коцюбинське»від 06.11.2009 року № 170 затверджено матеріали інвентаризації щодо відновлення меж смт Коцюбинське, які встановлено відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року та затверджено опис адміністративно-територіальних меж смт Коцюбинське.

29.04.2010 року Коцюбинською селищною радою прийнято рішення «Про погодження проекту формування і встановлення меж Коцюбинської селищної ради та межі смт Коцюбинське Київської області та впорядкування питань землекористування»№ 75. відповідно до пункту 1 якого селищному голові доручено укласти договір на розробку проекту землеустрою щодо встановлення межі селища Коцюбинське, який після погодження Коцюбинською селищною радою направити на затвердження до Київської обласної ради, а після затвердження проекту Київською обласною радою - отримати державний акт про межі селища Коцюбинське.

Пунктом 2 рішення Коцюбинської селищної ради від 29.04.2010 року № 75 передбачено, що до моменту затвердження проекту встановлення межі при вирішенні питань адміністративно-територіального устрою та землеустрою необхідно керуватися межами селища Коцюбинське площею 4065 га, які встановлені Указом Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року з урахуванням рішення Коцюбинської селищної ради від 06.11.2009 року № 170.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 29.04.2010 року № 75 визначено, що всі ненадані у власність чи користування землі в межах селища Коцюбинське Київської області віднести до земель запасу житлової та громадської забудови, у зв'язку з чим відділу Держкомзему у м. Ірпені Київської області внести відповідні зміни до земельно-облікових документів (пункт 3). Доручено комунальному підприємству Коцюбинської селищної ради «Коцюбинський зеленгосп»провести інвентаризацію зелених насаджень (деревинної та іншої рослинності) в межах селища Коцюбинське Київської області та надати пропозиції про її віднесення до лісів селища у відповідності до категорій, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 року № 733, а також надати рекомендації стосовно доцільності утворення на території селища Коцюбинське Київської області заповідників, заказників, національних парків, лісопарків, парків та інших об'єктів благоустрою загального користування (пункт 4). Вирішено до моменту віднесення деревинної та іншої рослинності до відповідної категорії лісів обліковувати вказану рослинність як зелені насадження в межах населеного пункту, які не віднесені до категорії лісів (пункт 5). Водночас, вирішено надати дозвіл комунальному підприємству Коцюбинської селищної ради «Коцюбинський зеленгосп»на розробку проектів відведення земельних ділянок у постійне користування для обслуговування лісів та зелених насаджень, які віднесені до категорії лісів, за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови в межах селища Коцюбинське Київської області (пункт 6). Доручено Коцюбинському селищному голові від імені селищної ради укласти з Асоціацією «УкрЕксПроБуд»договір на розробку технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель селища Коцюбинське.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 22.07.2010 року № 106 «Про затвердження результатів громадського обговорення Схеми планування території селищної ради смт Коцюбинське та укладання договорів по розробці Детального плану території у складі генерального плану, правил забудови, індексно-кадастрової карти»передбачено:

- прийняти та врахувати результати громадського обговорення проекту Схеми планування території селищної ради смт Коцюбинське, що відбулося 15.07.2010 року;

- затвердити Схему планування території селищної ради смт Коцюбинське схвалену за результатами громадського обговорення;

- врахувати вказівки громадської селищної ради смт Коцюбинське щодо подальшої розробки містобудівної документації;

- доручити Коцюбинському селищному голові вжити заходів щодо продовження проектних робіт по розробці Генерального плану смт Коцюбинське (пункт 4), а також - від імені ради укласти з Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування»договори на створення (передачу) проектно-вишукувальної продукції щодо розробки детального плану території смт Коцюбинське, правил забудови та Індексної кадастрової карти смт Коцюбинське;

- погодити проект Договору з оплати робіт по розробці детального плану території смт Коцюбинське, правил забудови та індексної кадастрової карти смт Коцюбинське;

- доручити підписати вказаний договір селищному голові;

- доручити Комунальному підприємству «Коцюбинський зеленгосп»врахувати матеріали затвердженої Схеми планування території селищної ради смт Коцюбинське під час проведення інвентаризації зелених насаджень смт Коцюбинське.

15.09.2010 року рішенням Коцюбинської селищної ради № 153 затверджено Генеральний план селища Коцюбинське Київської області, відповідно до якого загальна площа селища становить 4065 га.

З прийняттям рішенням Коцюбинської селищної ради від 15.09.2010 року № 153 вирішено питання про затвердження містобудівної документації селища з урахуванням планувальних заходів щодо розвитку внутрішньої та зовнішньої інфраструктури селища в межах, встановлених Указом Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року та матеріалів інвентаризації меж селища.

30.12.2010 року Коцюбинською селищною радою прийнято рішення «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення й зміни меж селища Коцюбинське Київської області»№ 51.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 30.12.2010 року № 51 Коцюбинська селищна рада погодила проект щодо встановлення й зміни меж селища Коцюбинське Київської області розробленого, Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування». Вирішено доручити селищному голові подати проект землеустрою для погодження у встановленому законом порядку та проведення державної експертизи, а у випадку отримання позитивних висновків державної експертизи звернутися до Київської обласної ради з відповідним клопотанням про встановлення меж селища Коцюбинське Київської області.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року зі складу Білицької селищної ради виключено населений пункт Берковець та залізничну станцію Біличі. Так, до складу міста Києва увійшли землі, зайняті сучасним житловим масивом Біличі. Решта територій, відповідно до зазначеного Указу, виключена зі складу Білицької селищної ради.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) Рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР»від 30.12.1962 року смт Коцюбинське було підпорядковано Ірпінській міській раді і разом із нею було виключено зі складу Києво-Святошинського району Київської області і підпорядковано безпосередньо Київській обласній раді.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про уточнення найменувань деяких населених пунктів Української УРСР» від 04.01.1965 року смт ім. Коцюбинського Ірпінської міськради перейменовано в селище Коцюбинське.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів УРСР»від 08.12.1966 року передбачено утворення нових адміністративних районів та надано опис населених пунктів, які увійшли до складу відповідних районів. Вказаним указом не врегульовувалися питання щодо встановлення меж м. Києва та віднесення населених пунктів до складу м. Києва.

Постановою Центрального комітету КП України і Ради Міністрів УРСР «Про поліпшення стану зеленої зони м. Києва»від 20.06.1956 року № 673 вирішено:

- підпорядкувати виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих частину лісів зеленої зони м Києва, загальною площею 32359 гектарів, де зосереджені місця масового відпочинку трудящих, без виключення їх з Держлісфонду, згідно з додатком;

- зобов'язати Міністерство сільського господарства УРСР в місячний строк передати в установленому порядку виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих зазначену площу лісів, Святошинський лісгосп і Нікольське, Дарницьке та Броварське лісництва Київського лісгоспу з штатами, підприємствами, будинками, механізмами та іншими матеріалами, цінностями за станом на 01.04.1956 року, а також 3 штатних одиниці спеціалістів з Управління лісами зеленої зони м. Києва Міністерства сільського господарства УРСР;

- Управління лісами зеленої зони м. Києва Міністерства сільського господарства УРСР ліквідувати;

- на базі організацій, що передаються Міністерством сільського господарства УРСР Київському міськвиконкому, а також організацій міста Києва, які виконують роботи по озелененню міста, утворити при виконкомі Київської міської Ради депутатів трудящих Управління зеленої зони міста Києва, покласти на нього залісення непокритих лісом площ зеленої зони міста Києва, створення нових і впорядкування існуючих парків, лісопарків і лісових масивів;

- виконкому Київської міськради разом з Міністерством фінансів УРСР в місячний строк опрацювати і подати Раді Міністрів УРСР на затвердження проект структури и штатів Управління зеленої зони м. Києва;

- заборонити, починаючи з 1957 року, рубки в лісах зеленої зони міста Києва, крім рубок догляду і інші угіддя без дозволу на те Ради Міністрів УРСР. Дозволити виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих використовувати під забудову непокриті лісом площі лише в необхідних випадках, зв'язаних з благоустроєм місць відпочинку трудящих;

- зобов'язати Державний комітет Ради Міністрів УРСР в справах будівництва і архітектури і виконком Київської міської Ради депутатів трудящих розробити проект створення та благоустрою зеленої зони і подати його до 01.04.1957 року на розгляд Ради Міністрів УРСР;

- виконкому Київської міської Ради разом з Міністерством сільського господарства УРСР до 01 жовтня цього року опрацювати Положення по веденню паркового господарства зеленої зони міста Києва;

- Київському міськвиконкому щорічно, починаючи з 1956 року передбачати в міському бюджеті фінансування заходів по веденню лісопаркового господарства та впорядкування лісів і озелененню міста;

- зобов'язати Міністерство сільського господарства УРСР рішуче поліпшити ведення лісового господарства в лісах зеленої зони м. Києва, які залишаються в його підпорядкуванні, у відповідності з їх цільовим призначенням. Починаючи з 1957 року зменшити розмір рубок в цих лісах. Всі лісогосподарчі і лісокультурні заходи, що проводяться в лісах зеленої зони міста Києва погоджувати з виконкомом Київської міської Ради депутатів трудящих;

- Міністерству вищої освіти УРСР у підпорядкованих йому лісах, що розташовані в межах м. Києва, вести паркове та лісопаркове господарства .за погодження з виконкомом Київської міської Ради депутатів трудящих.

Рішенням Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих «Про встановлення меж міста Києва»від 09 червня 1959 року № 899 постановлено:

- зобов'язати Управління в справах будівництва та архітектури /т. Приймак/ до 15 серпня 1959 року (у копії рішення наявне виправлення номеру місяця) виготовити проект відмежування границь міських земель з погодженням та затвердженням його у відповідних установах (пункт 2);

- зобов'язати інститут «Київпроект»/т. Шило/ протягом 1959-1960 років провести всі польові та камеральні геодезичні роботи по встановленню та закріпленню в натурі границь відповідними геодезичними знаками, - території м. Києва по суміжності з землями радгоспів, колгоспів та держлісфонду -Києво-Святошинського, Обухівського, Бориспольського та Броварського районів Київської області;

- затвердити вартість робіт по встановленню границь міста Києва в розмірі 482,2тис.крб., згідно кошторису складеному інститутом «Київпроект», а замовником визначити Управління в справах будівництва і архітектури /т. Приймак/;

- зобов'язати міськфінвідділ /т. Баратов/ профінансувати вищезазначені роботи в 1959р. в сумі 250т.крб. за рахунок перевищення прибутків над видатками по міському бюджету і решту в сумі 232,2т.крб. передбачати в бюджеті міста Києва на 1960 рік.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін в адміністративне районування УРСР»від 04.01.1965 року залишено у складі міст обласного підпорядкування місто Ірпінь з смт Біличі, Буча, Ворзель та Коцюбинське.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про включення селища Біличі Київської області в смугу міста Києва»від 02.02.1966 року включено до складу міста Києва смт Біличі Київської області.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про включення села Микільської Борщагівки в смугу м. Києва»від 30.08.1971 року включено село Микільська Борщагівка, що знаходиться в південно-західній частині м. Києва та не віднесено до Ірпінського регіону Київської області.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про включення в межі м. Києва житлового масиву, збудованого на території Київської області»від 20.01.1975 року включено до межі м. Києва земельну ділянку Хотівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області загальною площею 13,7га разом із житловим масивом, що межує з вул. Метрологічна в м. Києві.

Рішенням Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих «Про затвердження меж м. Києва та адміністративних районів міста»від 30.09.1976 року № 1103 постановлено:

«…1. Затвердити встановлені на місцевості інститутом «Київпроект»меж м. Києва, їх опис згідно з додатком № 1 та межі і опис районів міста згідно з додатком № 2.

Зобов'язати управління міськвиконкому, виконкоми райрад депутатів трудящих та всі установи, підприємства і організації, розташовані на території м. Києва, в своїй практичній діяльності керуватися цим рішенням.

Рішення міськвиконкому від 24.06.1969 року № 1080 «Про встановлення нових меж Ленінського, Радянського, Жовтневого, Шевченківського, Подільського, Московського та Залізничного районів м. Києва», рішення міськвиконкому від 13.04.1973 року № 538 «Про встановлення меж між Радянським, Жовтневим та Ленінградським районами», рішення міськвиконкому від 20.01.1975 року № 33/5 «Про часткову зміну рішення № 1060 від 24.06.1969 року»та рішення від 12.03.1975 року № 233 «Про встановлення меж новоутвореного Мінського району м. Києва», вважати такими, що втратили силу…».

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 26.08.1988 року «Про розширення меж м. Києва»включено до межі м. Києва с. Жуляни, с. Троєщина, смт Бортничі з прилеглими землями, загальною площею 3440га.

Рішенням «Про адміністративно-територіальний устрій м. Києва»від 30.01.2001 року № 162/1139 «…з метою підвищення ефективності управління містом та зменшення витрат на його здійснення…»Київська міська рада вирішила:

«…1. Утворити в м. Києві десять районів і присвоїти їм такі назви: Голосіївський, Дарницький, Деснянський, Дніпровський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом'янський, Шевченківський. Межі нових районів міста Києва взяти за основу згідно з план-схемою, що подана у додатку. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) на підставі зазначеної план-схеми до 31.03.2001 року остаточно визначити межі нових адміністративних районів міста Києва та подати їх на затвердження Київраді. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) до 31.03.2001 року подати на затвердження сесії Київради план організаційних заходів, проект кошторису витрат, пов'язаних з їх виконанням, та проекти відповідних рішень Київради з питань адміністративно-територіального устрою Києва. Визначити, що депутати районних у м. Києві рад, які обрані на виборах 28.03.1998 року та наступних довиборах, здійснюють свої депутатські повноваження в межах виборчих округів, по яких їх обрано, до обрання депутатів районних у місті Києві рад новоутворених районів відповідно до чинного законодавства. Київському міському голові в установленому порядку погодити вирішення питань щодо ліквідації з 1 жовтня 2001 року районних державних адміністрацій та галузевих органів державної виконавчої влади адміністративних районів, що ліквідуються згідно з цим рішенням, утворення відповідних районних підрозділів державної виконавчої влади у новоутворених районах та призначення їх керівників…».

У рішенні Київської міської ради «Про межі нових адміністративних районів м. Києва та організаційні заходи по проведенню адміністративно-територіальної реформи»від 27.04.2001 року № 280/1257 (зі змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 29.11.2001 року № 126/1560) як Додаток № 2 до рішення Київради від 27.01.2001 року № 280/1257 міститься Опис меж нових адміністративних районів м. Києва. Так, опис меж нового адміністративного Святошинського району представлений в наступному порядку: Гостомельське шосе; вул. Мінська; вул. Стеценка; вул. Туполєва; просп. Перемоги; на ділянці залізниці від пр. Перемоги до ст. Київ-Волинський; смуга залізниці напрямку Київ-Фастів; міська смуга.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про утворення робочої групи з питань сприяння органам місцевого самоврядування у встановленні меж м. Києва»від 15.12.2005 року № 522-р погоджено пропозицію Київської міської держадміністрації щодо утворення робочої групи з питань сприяння органам місцевого самоврядування у встановленні меж м. Києва, керівником якої затверджено Першого віце-прем'єр-міністра України Сташевського С.Т. (пункти 1,2).

Водночас, завданнями робочої групи розпорядженням визначені, зокрема:

- вивчення проблемних питань, пов'язаних з узгодженням меж м. Києва з територіями Козинської селищної ради, Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району, Старобезрадивчіської та Підгірцівської сільських та інших рад, а також пов'язаних з передачею території Коцюбинської селищної ради, яка відповідно до Закону України «Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області»включена до Ірпінського району, до відання Київської міської ради;

- забезпечення у наданні практичної допомоги і сприянні органам місцевого самоврядування у встановленні меж м. Києва.

З пояснень представників сторін судами встановлено, що вказане Розпорядження Кабінету Міністрів України у повному обсязі не реалізоване, а саме: завдання, поставленні на розв'язання робочій групі, не виконані.

Київською міською радою не спростовується те, що відповідно до законодавства, яке діяло в попередні роки, встановлення меж м. Києва було віднесено до повноважень вищого органу державної влади - Верховної Ради Української РСР та ВЦВК Всеукраїнського з'їзду рад (до 1937 року).

Позивачем та відповідачами не заперечується й те, що у період з 1937 року по 1996 рік питання щодо встановлення та змін меж населених пунктів було віднесено до компетенції Верховної Ради Української РСР, яка діяла через свій постійно діючий орган -Президію Верховної Ради Української РСР.

Судом встановлено, та не спростовується наданими доказами, що крім Указів Президії Верховної Ради Української РСР від 11.02.941 року, від 30.12.1962 року, від 04.01.1965 року інших рішень щодо адміністративно-територіального устрою селища Коцюбинське не видавалось, а проекти встановлення межі м. Києва Верховною Радою України (на час існування відповідних повноважень) не затверджувались, державний акт про межі м. Києва не видавався.

Рішенням Київської обласної ради від 02.10.2007 року № 184-13-V «Про зміну назви Комунального підприємства Київської обласної ради «Бучанська лісогосподарська установа» змінено назву комунального підприємства Київської обласної ради «Бучанська лісогосподарська установа»на назву «Комунальне підприємство Київської обласної ради «Обласний лісгосп»та затверджено Статут підприємства. Відповідно до довідки з ЄДРПОУ Бучанська лісогосподарська установа (код ЄДРПОУ 03327894) припинила свою діяльність внаслідок реорганізації шляхом перетворення в КП Київської обласної ради «Обласний лісгосп».

Відповідно до статті 19 Конституції (Основного Закону) Української Радянської Соціалістичної Республіки, затвердженої 30.01.1937 року Постановою Надзвичайного ХІV Українського Зїзду Рад про затвердження Конституції (Основного Закону) Української Радянської Соціалістичної Республіки, до відання Української Радянської Соціалістичної Республіки в особі її найвищих органів влади та органів державного управління належали повноваження, зокрема, щодо утворення нових областей в складі Української РСР та встановлення кордонів і районного поділу областей Української РСР.

Конституцією (Основним Законом) Української Радянської Соціалістичної Республіки, прийнятій на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради Української РСР дев'ятого скликання 20.04.1978 року, було визначено, що віданню Української Радянської Соціалістичної Республіки в особі її найвищих органів державної влади і управління підлягають, зокрема: забезпечення науково-технічного прогресу і здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони природних ресурсів; керівництво житловим і комунальним господарством, житловим будівництвом і благоустроєм міст та інших населених пунктів; встановлення порядку користування землею, надрами, водами, лісами; охорона навколишнього середовища.

Відповідно до статті 76 Конституції Української РСР 1978 року, віданню Української Радянської Соціалістичної Республіки підлягали визначення обласного, районного поділу і вирішення інших питань адміністративно-територіального устрою республіки. Водночас, найвищим органом державної влади Української РСР була Верховна Рада Української РСР, яка правомочна була вирішувати всі питання, віднесені до відання Української РСР, обирала постійно діючий та підзвітний їй орган -Президію Верховної Ради Української РСР.

Статтею 108 Конституції Української РСР 1978 року визначені повноваження Президії Верховної Ради Української РСР, у тому числі щодо скликання сесії Верховної Ради Української РСР, визначення порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР; встановлення і зміни меж і районного поділу областей; утворення районів і районів в містах; перетворення селища в міста; встановлення підпорядкованості міст; впроваджень перейменування районів, міст, районів у містах, селищах та інших населених пунктів (пункти 2, 6).

Таким чином, повноваження щодо встановлення меж населеного пункту були віднесені до Верховної Ради Української РСР шляхом розгляду таких питань на сесіях Президії Верховної Ради Української РСР.

Відповідно до пункту 29 статті 85 Конституції України, до виключних повноважень Верховної Ради України віднесено утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів.

Постановою Центрального комітету КП України і Ради Міністрів Української РСР «Про поліпшення стану зеленої зони м. Києва»від 20.06.1956 року № 673, державними органами, вирішувались питання стосовно лісів, які використовувались у м. Києві, їх підпорядкування Київській міській Раді депутатів трудящих, залісення непокритих лісом площ зеленої зони м. Києва та ведення паркового та лісопаркового господарства, що не може свідчити про визначення меж м. Києва.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності доказів (рішень), які б свідчили, що у період 1937-1996 роки визначались межі території м. Києва, оскільки не існує відповідних Указів Президії Верховної Ради Української РСР.

Крім того, судом встановлено та не спростовується сторонами, що проекти рішень Верховної Ради України про встановлення меж м. Києва та меж селища Коцюбинське не затверджувались, державний акт про межі м. Києва не видавався.

Враховуючи, що крім Указів Президії Верховної Ради Української РСР від 11.02.941 року, від 30.12.1962 року, від 04.01.1965 року інших рішень щодо адміністративно-територіального устрою селища Коцюбинське не видавалось, а проекти рішень Верховної Ради України про встановлення меж м. Києва та меж селища Коцюбинське не затверджувались, державний акт про межі м. Києва не видавався, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Київська міська рада не є тим органом місцевого самоврядування, компетенція якого порушена у зв'язку з перевищенням компетенції Коцюбинською селищною радою та Ірпінською міськрадою.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Питання законності та правомірності рішення Ірпінської міської ради від 27.06.2002 року № 49-3-ХХIV «Про віднесення земель Ірпінського регіону, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови»перевірено Ірпінським міським судом Київської області, під час розгляду справи № 2а-1981/2004 за позовом прокурора м. Ірпеня до Ірпінської міської ради Київської області, за наслідками чого 02.11.2004 року прийнято рішення, яке набрало законної сили.

Під час розгляду справи № 2а-1981/2004 судом встановлено, що є необґрунтованими посилання на те, що Ірпінська міська рада своїми рішеннями змінила цільове призначення земель без згоди відповідних державних органів лісового господарства, оскільки вказані землі не мали статусу земель лісового фонду; під час прийняття спірних рішень не відбулося зміни їх цільового призначення; землі, віднесені спірними рішеннями до земель громадської і житлової забудови, знаходяться в межах Ірпінського регіону.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, 25.09.2008 року Коцюбинською селищною радою Київської області було прийнято рішення № 689/22-5 «Про перспективний план розвитку смт Коцюбинське».

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23.11.2009 року у справі № 2-а-489/2009 за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної ради, Київської обласної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування рішення Коцюбинської селищної ради від 28.10.2008 року № 711/23-5 та пункту 3 рішення Коцюбинської селищної ради від 25.09.2008 року № 689/22-5, рішеннями Ірпінського районного суду Київської області, Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України встановлено, що:

- пунктом 3 Рішення № 689/22-5 не визначались межі селища Коцюбинське, а Коцюбинська селищна рада фактично виконувала вимоги статті 173 Земельного кодексу України щодо реалізації процедури встановлення межі селища, а тому відповідач діяв в межах повноважень визначених законом;

- відсутні підстави вважати, що Коцюбинська селищна рада при винесенні спірних рішень вирішувала питання належності до її території будь-яких земель у певно визначених межах;

- спірні рішення Коцюбинською селищною радою виносились на підставі існуючих нормативних актів, зокрема, Закону України «Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування Ірпінського регіону», та на підставі рішення Ірпінської міської ради від 27.02.2002 року, які були діючими на момент ухвалення рішень;

- судами неодноразово встановлювалось, що на момент ухвалення спірних рішень Генерального плану селища Коцюбинське не було, як і чітко визначених меж селища, а статус останнього сформований на підставі Указу Президії Верховної Ради від 11.02.1941 року;

- рішення про межі міста Києва Київською міською радою приймались в односторонньому порядку без узгодження меж з Київською областю, що є порушенням нині діючого законодавства у цій галузі;

- станом на вересень 2008 року облік земель Коцюбинської селищної ради у відділі земельних ресурсів не вівся, інформація про склад земель була відсутня, як землі лісогосподарського призначення вище зазначені землі не обліковувались («…з пояснень Відділу земельних ресурсів у місті Ірпені від 11.06.2009 року…»);

- відсутні документи та відповідні схеми, якими були б чітко визначені межі між містом та селищем Коцюбинське;

- в розмежуванні районів міста межі між Святошинським районом міста Києва та смт Коцюбинське не існує;

- землі Ірпінського регіону, на які розповсюджувалась дія Рішення № 689/22-5, у будь-які роки не відносились до земель лісогосподарського призначення.

Постанова суду у справі № 2а-489/09 набрало законної сили.

Отже, є наявними висновки про те, що посилання на нормативні акти, які прийняті Виконавчим комітетом Київської міської ради щодо встановлення та опису меж міста Києва, як на підставу встановлення існуючих меж та межових знаків м. Києва, не можуть бути враховані, оскільки вказані нормативні акти Київською міською радою приймалися в одностороннього порядку без узгодження меж з представницькими органами Київської області та з порушенням вимог діючого законодавства.

Відповідно до пунктів 34, 41 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до компетенції місцевої ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та питань адміністративно-територіального устрою в межах і в порядку визначених цим та іншими законами.

Згідно із статтею 19 Закону України «Про землеустрій»до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать зокрема, організація і здійснення землеустрою, вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Статтею 20 Закону України «Про землеустрій»передбачено, що організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

У відповідності до статті 22 Закону України «Про землеустрій», землеустрій здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

Статтею 184 Земельного кодексу України 2001 року передбачено, що землеустрій передбачає зокрема встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань.

Відповідно до статей 173, 174, 176 Земельного кодексу України 2001 року межі адміністративно-територіальних одиниць посвідчуються державним актом, який видається на підставі затвердженого відповідною радою проекту встановлення межі.

Судом встановлено, що з моменту набрання чинності Земельним кодексом України 2001 року по даний час проект встановлення межі селища Коцюбинське відповідно до вимог вказаного кодексу для проходження комплексної державної експертизи не надходив та Київською обласною радою не затверджувався.

Указом Президії Верховної ради УРСР від 11.02.1941 року населений пункт Берковець Київського району Київської області віднесено до категорії селищ міського типу та виключено зі складу Білицької селищної ради. Також, зазначеним Указом перейменовано смт Берковець в селище імені Коцюбинського та включено до складу останнього залізничну станцію Біличі.

30.12.1962 року Президією Верховної Ради УРСР видано Указ «Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) рад депутатів трудящих міських населених пунктів Української РСР», яким було вирішено в підпорядкування обласних (промислових) рад депутатів трудящих передати міста Київської області з підпорядкованими їх радам населеними пунктами, в тому числі м. Ірпінь з смт імені Коцюбинського. Смт ім. Коцюбинське, відповідно, підпорядковано Ірпінській міській раді і разом із нею виключено зі складу Києво-Святошинського району Київської області і підпорядковано безпосередньо Київській обласній раді.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 04.01.1965 року «Про уточнення найменувань деяких населених пунктів Української РСР»селище імені Коцюбинського Ірпінської міської ради перейменоване на Коцюбинське.

З листа Держземагенства України від 16.11.2011 року № 17675/17/4-11 вбачається, що окрім зазначених рішень ВР УРСР, рішень щодо включення території смт Коцюбинське або його частин до меж м. Києва або до іншого населеного пункту немає.

Будь-яких інших рішень щодо адміністративно-територіального устрою смт Коцюбинське уповноваженими органами державної влади або управління не приймалося.

Керуючись статтею 107 Земельного кодексу України, Коцюбинська селищна рада розпочала проведення робіт по відновленню та інвентаризації меж селища.

За наслідками проведення відповідних дій на замовлення ради проектною землевпорядною організацією було підготовлено матеріали інвентаризації адміністративно-територіальних меж смт Коцюбинське, відповідно до яких площа смт Коцюбинське становила 4065 га, та подано їх на розгляд відділу земельних ресурсів у м. Ірпінь Київської області.

Відділом Держкомзему у місті Ірпінь було погоджено вказану технічну документацію із землеустрою та незалежно від проведених робіт по інвентаризації та відновленню було рекомендовано розробити та затвердити проект встановлення межі селища відповідно до вимог чинного Земельного кодексу України 2001 року.

Рішенням Коцюбинської селищної ради «Про інвентаризацію меж смт Коцюбинське»від 06.11.2009 року № 170 затверджено відповідні матеріали інвентаризації меж селища Коцюбинське та передано до Відділу Держкомзему в м. Ірпені для подальшого використання.

Постановою Ірпінського міського суду від 24.05.2011 року у справі № 2-а-3398/11 рішення Коцюбинської селищної ради «Про інвентаризацію меж смт Коцюбинське»від 06.11.2009 року № 170 визнано законним.

29.04.2010 року Коцюбинською селищною радою прийнято рішення № 75 «Про погодження проекту формування і встановлення меж Коцюбинської селищної ради та межі смт Коцюбинське Київської області та впорядкування питань землекористування», відповідно до пункту 1 якого селищному голові доручено укласти договір на розробку проекту землеустрою щодо встановлення межі селища Коцюбинське, який після погодження Коцюбинською селищною радою направити на затвердження до Київської обласної ради, а після затвердження проекту Київською обласною радою - отримати державний акт про межі селища Коцюбинське.

Пунктом 2 рішення Коцюбинської селищної ради від 29.04.2010 року № 75, передбачено, що до моменту затвердження проекту встановлення межі при вирішенні питань адміністративно-територіального устрою та землеустрою, необхідно керуватися межами селища Коцюбинське площею 4065 га, які встановлені Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11.02.1941 року з урахуванням рішення Коцюбинської селищної ради від 06.11.2009 року № 170.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи відповідне рішення Коцюбинська селищна рада реалізовувала надане їй чинним законодавством право виступати замовником розроблення проекту землеустрою щодо встановлення межі селища та право на вирішення питань врегулювання земельних відносин і відносин адміністративно-територіального устрою на підставі раніше прийнятих рішень Коцюбинської селищної ради з метою впорядкування земельно-адміністративних відносин до завершення розроблення відповідного проекту та встановлення межі селища.

Відповідно до статі 173 Земельного кодексу України, межа району, села, селища, міста, району у місті -це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів. Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до цього Кодексу.

Згідно із статтею 174 Земельного кодексу України, рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад. Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

Статтею 3 Закону України «Про планування і забудову територій»передбачено, що планування територій здійснюється відповідними органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті Закону України «Про планування і забудову територій»планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації. Розроблення, погодження та експертиза містобудівної документації провадяться згідно з встановленими державними стандартами, нормами та правилами в порядку, визначеному законодавством. Містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни.

Згідно із статтею 12 Закону України «Про планування і забудову територій», генеральним планом населеного пункту визначаються: потреби в територіях для забудови та іншого використання; потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність забудови та іншого використання територій; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види використання та забудови територій; планувальна структура та просторова композиція забудови населеного пункту; загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану; території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

До виключної компетенції місцевих рад, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», віднесено повноваження щодо затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 15.09.2010 року № 153 затверджено Генеральний план смт Коцюбинське, розроблений Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування», відповідно до якого загальна площа селища становить 4065 га.

Зі змісту рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 15.09.2010 року № 153 не вбачається розпоряджень землями або територіями інших територіальних громад, у тому числі - територіальної громади м. Києва. Прийнявши дане рішення, Коцюбинською селищною радою фактично затверджено містобудівну документацію селища, яка передбачає планувальні заходи щодо розвитку внутрішньої та зовнішньої інфраструктури селища в межах, встановлених Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11.02.1941 року, і матеріалів інвентаризації меж селища.

30.12.2010 року Коцюбинською селищною радою прийнято рішення «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення й зміни меж селища Коцюбинське Київської області»№ 51.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 30.12.2010 року № 51 Коцюбинська селищна рада погодила проект встановлення й зміни меж селища Коцюбинське Київської області, розроблений Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування». Вирішено доручити селищному голові подати проект землеустрою для погодження у встановленому законом порядку та проведення державної експертизи, а у випадку отримання позитивних висновків державної експертизи звернутися до Київської обласної ради з відповідним клопотанням про встановлення меж селища Коцюбинське Київської області.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про землеустрій», для встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. Проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації.

Враховуючи, що рішенням від 30.12.2010 року № 51 Коцюбинська селищна рада лише погодила проект встановлення межі, розроблений проектним інститутом, а питання щодо встановлення межі та розпорядження спірними територіями даним рішення не вирішувалось, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дане рішення Коцюбинською селищною радою прийнято в межах її повноважень та без порушень чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що спірні земельні ділянки, щодо яких були прийняті оскаржувані рішення Коцюбинської селищної ради знаходяться у користуванні Комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство»Київського комунального об'єднання «Київзеленбуд»виходячи з наступного.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно із пунктом 5 Перехідних положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Статтею 48 Лісового кодексу України визначено, що матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Оскільки «Святошинське лісопаркове господарство»є комунальним підприємством, а не державним лісогосподарським підприємством, та у нього відсутні документи, що підтверджують право користування на раніше надані землі, воно не може посилатися на матеріали лісовпорядкування як на правовстановлюючі документи.

Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Статтею 151 Земельного кодексу України передбачено, що особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До заяви (клопотання) додаються: а) обґрунтування необхідності вилучення (викупу) та/або відведення земельної ділянки; б) позначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування земельної ділянки з її орієнтовними розмірами; в) засвідчена нотаріально письмова згода землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу); г) копія установчих документів для юридичних осіб, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Згідно із частиною 7 статті 151 Земельного кодексу України, відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання заяви (клопотання) надають відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді чи Кабінету Міністрів України, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації висновок про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), граничні розміри земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки.

Вимоги щодо відведення земельної ділянки надаються цими органами у межах їх повноважень, визначених законом.

Частиною 10 статті 151 Земельного кодексу України встановлено, що після отримання висновків органів, зазначених у частині сьомій цієї статті, про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Дослідивши прийняті 28.10.2008 року та 30.10.2008 року на двадцять третій сесії п'ятого скликання Коцюбинською селищною радою рішення «Про вибір місця розташування та надання земельної ділянки для будівництві і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянам», прийняті 14.11.2008 року на двадцять четвертій сесії п'ятого скликання Коцюбинською селищною радою рішення «Про надання громадянам дозволів на розроблення проектів відведення земельних ділянок», прийняті 24.12.2008 року та 25.12.2008 року на двадцять п'ятій сесії п'ятого скликання Коцюбинською селищною радою на другому та третьому засіданнях рішення «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що приймаючи оскаржувані рішення, Коцюбинська селищна рада діяла в межах своїх повноважень, відповідно до встановленого порядку та з дотриманням процедури їх прийняття, а тому відсутні підстави для їх скасування.

Відповідно до підпунктів 4.1, 4.8 Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 року № 548, управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює у межах своїх повноважень комплексне управління та регулювання, координує діяльність місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки. Забезпечує у межах своїх повноважень погодження вибору земельних ділянок на відповідній території, для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок на відповідній території.

Згідно із пунктом 1.3 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року № 434, відповідний порядок визначає механізм погодження природоохоронними органами вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок (далі - матеріали щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок) щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування.

Пунктом 4 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.11.2004 року № 434 передбачено, що результати розгляду природоохоронним органом матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельної ділянки оформляються у формі висновку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів бездіяльності Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві при здійсненні повноважень щодо комплексного управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки та обставин щодо порушення прав, свобод та законних інтересів Київської міської ради.

Згідно з Положенням про обласні управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 04.07.2007 року № 223, обласні управління лісового та мисливського господарства сприяють забезпеченню формування і реалізації державної політики в сфері лісових відносин та ведення лісового і мисливського господарства та полювання на території відповідної області.

Відповідно до пункту 4.3 Положення про обласні управління лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 04.07.2007 року №223, управління відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з ведення лісового господарства.

Згідно із статтею 5 Лісового кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Згідно із статтею 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Відповідно до статті 52 Лісового кодексу України, документація державного лісового кадастру ведеться органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства на основі державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень та обліку лісів окремо по власниках лісів і постійних лісокористувачах на підставі: матеріалів лісовпорядкування; рішень про передачу у власність, надання в постійне користування земельних лісових ділянок, їх вилучення (викуп), зміну поділу лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій; актів огляду місць заготівлі деревини, інших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів; актів технічного приймання лісових культур; актів переведення не вкритих лісовою рослинністю земель у вкриті лісовою рослинністю землі; актів обстеження в разі зміни категорій земель у результаті господарської діяльності, стихійних явищ та інших факторів. Документація державного лісового кадастру може уточнюватися під час проведення чергового лісовпорядкування та державного обліку лісів України.

Акт обстеження лісових насаджень, що примикають до смт Коцюбинське, складений 04.06.2009 року співробітниками Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного Національної академії наук України, може свідчити лише про обстеження лісових насаджень, що примикають до см. Коцюбинське від будинків 11 і 11б по вул. Меблевій, лікарні та вул. Шевченка. Крім того, акт обстеження лісових насаджень, що примикають до смт Коцюбинське, складений 04.06.2009 року, підписаний двома науковими співробітниками і завірений печаткою відділу кадрів, що не дає підстав стверджувати про належне оформлення відповідного документу.

Враховуючи вищевикладене, зі змісту вказаного акту неможливо дійти однозначного висновку щодо віднесення спірних територій до земель лісогосподарського призначення, або визначення приналежності деревної або іншої лісової рослинності до категорії лісу та територіального віднесення відповідних лісових насаджень до того чи іншого лісництва або територій м. Києва.

Дослідивши матеріали справи в частині заявлених позовних вимог до Київського обласного управління лісового і мисливського господарства, колегія суддів дійшла висновку щодо недоведеності факту незаконної бездіяльності даного відповідача при здійсненні державного контролю в галузі ведення лісового господарства в межах Ірпінського регіону Київської області, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині позову.

Таким чином, судом апеляційної інстанції дана неправильна правова оцінка обставин по справі, помилково застосовані норми матеріального права при розгляді апеляційних скарг по даній справі, а тому касаційні скарги представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 -ОСОБА_4, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві слід задовольнити в повному обсязі, а Коцюбинської селищної ради частково, рішення суду апеляційної інстанції - скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційні скарги представника ОСОБА_2, ОСОБА_3 -ОСОБА_4, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві -задовольнити в повному обсязі.

Касаційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області -задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 року -скасувати.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2011 року у справі за позовом Київської міської ради до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Ірпінської міської ради Київської області, Коцюбинської селищної ради Київської області, за участю прокуратури м. Києва, треті особи -Державне агентство земельних ресурсів України, Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», Комунальне підприємство Київської обласної ради «Обласний лісгосп», Київська обласна державна адміністрація, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, Державне агентство лісових ресурсів України, про визнання бездіяльності протиправною, рішень нечинними та їх скасування, зобов'язання вчинити дії, -залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Є. Донець

судді: А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз