Постанова № 26440761, 15.03.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

15:05

15.03.2012 Справа № 2а-170/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомСнігурівської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області, вул. Леніна, 3, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 57300 простягнення заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 995,68 грн., В С Т А Н О В И В:

Снігурівська міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області звернулась до суду про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) заборгованості з єдиного податку та орендної плати за земельну ділянку в сумі 556,98 грн.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, без його участі.

Відповідач в судове засідання не прибув, свого представника не направив про причини неприбуття не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, заперечень проти позову не подав.

Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідач була зареєстрована Снігурівською районною державною адміністрацією Миколаївської області 03.08.2009, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (ар. с. 14).

04.08.2009 за № 6839 відповідач була узята на облік в Снігурівській міжрайонній державній податковій інспекції Миколаївської області, що підтверджується довідкою № 6839 (ар. с. 15).

Згідно із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (ар. с. 17) з 2011 року відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку. В заяві відповідач вказав види діяльності: "роздрібна торгівля з лотків та на ринках".

Як вказано у частинах 2 і 3 статті 2 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (надалі -Указ № 727/98), ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У відповідності з частиною 6 статті 2 Указу № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок (ар. с. 24), має податковий борг станом на 16.12.2011 року за єдиним податком в сумі 94,60 грн.

Крім того, відповідач подав до ДПІ податкову декларацію з плати за землю від 11.01.2011 № 12, що підтверджується штампом позивача про її одержання, в якій він самостійно визначив загальну суму орендної плати до сплати -901,51 грн. (ар.с. 18).

Підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачам земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 11 частини 1 статті 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" органу державної податкової служби надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно пп. 14.1.175 пункту 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Згідно до пп. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1, 57300, податковий борг в сумі 995,68 грн. (дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень 68 копійок): з яких 901,51 грн. на р/рахунок 33211815700318, банк ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, отримувач УДК у Снігурівському районі, ЄДРПОУ 23626067;

94,17 грн. на р/рахунок 31512970700318, банк ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013 отримувач УДК у Снігурівському районі ЄДРОУ 23626067.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник