Ухвала суду № 26440511, 12.10.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

25006, м. Кіровоград, вул. В. Перспективна, 40

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2012 року Справа № 1170/2а-3364/12

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесстандарт ЛТД»

до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державно податкової служби

про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державно податкової служби з вимогою визнати протиправними дії відповідача при проведенні зустрічної звірки ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД» (код ЄДРПОУ-37918554) щодо підтвердження господарських взаємовідносин із суб’єктами господарювання за лютий, та квітень 2012 року, в результаті якої складено акт «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Бізнесстандарт ЛТД»щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за лютий, квітень 2012 року»від 17.09.2012 року №6475/1520/37918554.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За вимогами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. При цьому названа норма визначає рішення як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії.

Правовий акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за суб'єктивним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.

Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямування на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.

Така правова позиція наведена й Конституційним Судом України у рішенні по справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України „Про Конституційний Суд України” стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23 червня 1997 року N 2-зп, справа N 3/35-313).

Правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Згідно ст. 2 КАС України, яка у визначенні завдання адміністративного судочинства розкриває зміст прав свобод і інтересів, захист яких є юрисдикцією адміністративних судів, а саме: права особи у сфері публічно-правових відносин, що порушені певними суб'єктами (органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, іншими суб'єктами) при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Обов’язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов’язків, їх зміни чи припинення.

Статтею 20 Податкового кодексу Україні передбачено право податкового органу на проведення перевірок платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до абз.1 та 2 п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт –службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Статтею 58 Податкового кодексу України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, що затверджений наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735, визначено форму рішення податкового органу, з яким пов'язується виникнення у платника податків обов'язку щодо сплати відповідних сум до бюджету.

У відповідності до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

В даному випадку рішенням контролюючого органу, яке носить зобов'язальний характер та породжує обов'язок зі сплати податків є податкове повідомлення - рішення.

Тому у випадку складання акту державною податковою інспекцією щодо порушень законодавства, встановлених перевіркою, позивач вправі оскаржити податкове повідомлення - рішення, яке буде прийнято податковим органом за результатами розгляду акту перевірки, а не визнання дій під час проведення перевірки неправомірними та складання акту.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На виконання вимог ч.6 ст.109 КАС України суддя роз’яснює, що даний спір не може бути віднесений до юрисдикції будь-якого іншого суду, оскільки вирішення даного питання не віднесено до будь–якого виду судочинства.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 109, 165 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнесстандарт ЛТД» до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державно податкової служби про зобов’язання вчинити певні дії

Роз’яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з позовними вимогами, щодо яких постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Жук