Постанова № 26440384, 19.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року 16:05 Справа № 0870/4651/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.,

за участю представників:

позивачів: - Левченка В.В. (довіреність №210 від 28.08.2012);

- Петрова Г.А. (довіреність №140 від 05.06.2012);

- Долгої І.А. (довіреність №141 від 05.06.2012);

- Цибулевського А.В. (довіреність №140 від 05.06.2012);

- Іноземцевої О.В. (довіреність №141 від 05.06.2012);

відповідачів: - Радової С.О. (довіреність №84/10/10-017 від 16.03.2012);

- Косицького С.В. (довіреність №915/8/10-011 від 03.05.2012);

прокурора - Стешенка В.Є. (посвідчення №82 від 05.03.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької

області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки та скасування

податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо складання акту перевірки від 23.12.2011 №462/08-01/32116212;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 16.01.2012 №0000141502 по сплаті податку на додану вартість у розмірі 7943675 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м Запоріжжя від 16.01.2012 №0000161502 по сплаті суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 6322738 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що співробітниками відповідача була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року ТОВ «ЗАРС» з питань щодо неподання (несвоєчасного подання) податкової звітності з податку на додану вартість та щодо виявлених помилок (порушень), за результатами якої було складено акт № 462/08-01/32116212 від 23.12.2011.

На підставі вищевказаного акту податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Так позивач вважає, що вони прийняті з порушенням норм діючого законодавства та просить суд їх скасувати. Крім того представник позивача також просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту перевірки від 23.12.2011 №462/08-01/32116212.

Ухвалою судді від 21.05.2012 відкрито провадження у справі №0870/4651/12, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 05.06.2012.

Відповідно до заяви від 21.06.2012 №05/1-1758-12 у справу, на стадії її розгляду, відповідно до ст.ст. 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України вступив прокурор.

Провадження у справі зупинялося до 20.06.2012, 29.08.2012, 19.09.2012 для надання додаткових доказів.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявленого позову з підстав викладених ним у своїх письмових запереченнях, зокрема також зазначив, що за результатами камеральної перевірки податковим органом встановлено, що в порушення статті 46 Податкового кодексу України та загальних вимог наказу ДПА України від 25.01.2011 № 41 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», декларація по податку на додану вартість за жовтень 2011 року заповнена ТОВ «ЗАРС» з порушенням загальних вимог оформлення податкової звітності. Враховуючи наведене, податкова декларація по податку на додану вартість за жовтень 2011 року не визнана як податкова звітність, про що позивач був повідомлений листом про невизнання податкової декларації з ПДВ як податкової звітності.

Крім того перевіркою даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість було встановлено, що в порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України ТОВ „ЗАРС" несвоєчасно подано податкову декларацію за жовтень 2011 року.

Також перевіркою встановлено, що ТОВ «ЗАРС» включило до податкового кредиту жовтня 2011 року та до від'ємного значення податку на додану вартість податкові накладні, які виходять за граничний термін 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи наведене, перевіркою зроблено висновок про порушення ТОВ «ЗАРС» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 10.1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних та пункту 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, внаслідок чого збільшено суму ПДВ, яка за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету на 6 354 124 грн. 00 коп., та зменшено суму ПДВ, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 6 322 738 грн. 00коп.

За результатами перевірки винесено податкові повідомлення - рішення від 16.01.2012 № 0000141502 та № 0000161502.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Державна податкова адміністрація України, до складу якого входить Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, є одним із органів державної виконавчої влади. Відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам чинного законодавства України.

Судом встановлено, що співробітниками Спеціалізованої державної податкової служби по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 23.12.2011 № 462/08-01/32116212.

Так, вищевказаним актом встановлено наступні порушення: п.п. 54.3.2., 54.3.1 п. 54.3 ст. 54, п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123, п.198.3, п.198.6, п.200.1, п.200.3, ст.200 Податкового кодексу України, п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1002, п.4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, а саме несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ за жовтень 2011 року та включення до складу податкового кредиту від'ємного значення жовтня 2011 року податкові накладні, які виходять за граничний термін 365 календарних днів з виписки податкової накладної в сумі ПДВ - 12676861,83 грн.

На підставі вищевказаного акуту перевірки, податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Щодо несвоєчасного подання позивачем податкової звітності з ПДВ за жовтень 2011 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 11.11.2011 позивач за результатами своєї господарської діяльності подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року вх. № 9010937399. Вказана податкова декларація була подана в електронній формі та податковим органом було надіслано товариству квитанції про одержання та прийняття звітності.

СДПІ по роботі з ВПП своїм листом від 14.11.2011 № 9662/10/08-01 повідомила Товариство, що податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, подана до податкового органу 11.11.2011 за вх. № 9010937399 (з відповідними додатками: вх.№9010937405; № 9010937249 від 11.11.2011) заповнена з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

При цьому товариством до складу податкового кредиту у зазначеній податковій декларації з податку на додану вартість були включені податкові накладні №4909 від 12.11.2010 та №4910 від 12.11.2010.

Відповідно до квитанції №1 від 11.11.2011 про одержання податкової декларації; та квитанції № 2 від 11.11.2011 за реєстраційним номером 9010937399 про прийняття звітності.

Згідно з пп.7.4 п.7 Наказу Державної податкової адміністрація України «Про подання електронної податкової звітності» №233 від 10.04.2008, яким затверджена Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Крім того відповідно до пп.7.6 п.7 вищевказаної інструкції, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Отже, як вбачається з матеріалів справи квитанції, які направлені на електронну адресу платника податків, свідчать про отримання податкової звітності на заповнення її у відповідності до вимог чинного законодавства.

Щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту податкових накладних з пропущенням терміну, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.10.1. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1002 визначено, що придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), а також інших подібних документів, зазначених вище.

При цьому зазначені в акті перевірки податкові накладні №4909 від 12.11.2010 на суму ПДВ - 6 333 333,33 грн. 00 коп. та № 4910 від 12.11.2010 на суму ПДВ - 6 343 528 грн. 00 коп., отримані від постачальників, були відображені ТОВ «ЗАРС» в розділі II Реєстру у складі отриманих податкових накладних 01.10.2011.

Згідно із п.7. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1002 визначено, що реєстр виданих та утриманих податкових накладних є основою для відображення зведених результатів такого обліку л податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Таким чином позивач у відповідності до п.10.1 та п.7 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1002 правомірно відобразив отримані податкові накладні №4909 та №4910 у Реєстрі отриманих податкових накладних та відповідно у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

Крім того відповідно до п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

При цьому згідно з п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПКУ визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з п.187.8 ст.187 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

При цьому відповідно до пп.9.2 п.9 п.2 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.10 № 1002, отримані податкові накладні, відображаються у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних датою отримання зазначених документів.

Вищевказані податкові накладні були отримані ТОВ «ЗАРС» від постачальників 01.10.2011 та цього ж дня були включені до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, зокрема до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних датою отримання зазначених документів 01.10.2011, тобто в межах граничного терміну 365 календарних днів з дати виписки податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту від'ємного значення жовтня 2011 року податкові накладні № 4909 від 12.11.2010 та № 4910 від 12.11.2010.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо складання акту перевірки від 23.12.2011 №462/08-01/32116212, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Крім того, вказаною статтею Податкового кодексу України, визначено, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з п. 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772.

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку, оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (в подальшому - Порядок) визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 16.01.2012 №0000141502 по сплаті податку на додану вартість у розмірі 7943675 (сім мільйонів дев'ятсот сорок три тисячі шістсот сімдесят п'ять гривень) 00 коп. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя від 16.01.2012 №0000161502 по сплаті суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 6322738 (шість мільйонів триста двадцять дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень) 00 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.П. Авдєєв