Постанова № 26440331, 05.10.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2012 року /09 год. 40 хв./ Справа № 0870/8579/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Буряковій А.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»

про стягнення суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» з вимогами стягнення 8770 грн. 48 коп. фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.

В позовній заяві позивач вказав, що підприємство відповідача в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо внесення підприємствами коштів, призначених на оплату праці, що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пільгова пенсія відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не здійснює оплату нарахованої та виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах належним чином у передбаченому розмірі пенсіонеру ОСОБА_1 за період з січня 2012 року по серпень 2012 року в розмірі 8770 грн. 48 коп., у зв'язку з чим за підприємством утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат в розмірі 3097,77 грн., розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду направив заперечення на позов, в яких вказав, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії надходили до підприємства відповідача несвоєчасно та з невірно зазначеною часткою плати. Зазначив, що відносно підприємства відповідача 05.06.2012року порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Предметом розгляду по вирішуваній справі є стягнення з Відповідача на користь позивача частини суми грошових коштів, яка заявлена позивачем у справі про банкрутство та підпадає під дію мораторію, а отже позовні вимоги є необґрунтованими.

В зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснюється.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Запорізький арматурний завод» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Матеріалами справи встановлено, що колишньому працівнику Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» ОСОБА_1 протоколом № 396 від 14.06.2011 року з 31.05.2011 року призначена пенсія по інвалідності. З 03.01.2012 року на підставі заяви пенсіонера, його було переведено на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Список 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пенсію за Списком № 2 було призначено на підставі уточнюючої довідки № 608 від 19.10.2011 року, виданої Відповідачем, згідно з якою ОСОБА_1 пропрацював за Списком № 2 на підприємстві Відповідача. В довідці, уточнюючій особливий характер праці, копія якої міститься в матеріалах справи, та яка видана підприємством відповідача та містить підпис уповноваженої особи та печатку, зазначений період роботи, який було враховано при призначенні пільгової пенсії та вирахуванні частки плати підприємства відповідача на покриття витрат на виплату та доставку пенсії зазначеної пільгової пенсії.

Судом встановлено, що частка плати відповідача щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_1, складає 39,82%, загальний стаж по Списку № 2 на підприємстві відповідача складає 4 роки 11 місяців 22 дні.

До матеріалів справи додані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії (Додаток до Інструкції № 21-1) за період з січня 2012 року по серпень 2012 року, згідно яких відповідач повинен відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя 8770,48 грн. Однак, з урахуванням часткового погашення, сума заборгованості зменшилася та станом на 05.10.2012 року складає 3097 грн. 77 коп.

Правовідносини, які виникли між сторонами по даній адміністративній справі врегульовано Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року № 1461-III, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 №21-1.

Відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (до 01.01.2004 року) діяв наступний порядок покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгової пенсії.

З моменту прийняття Закону України «Про пенсійне забезпечення» 05.11.1991 року, до 17.02.2000 року, обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за якою підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до п. «б»-«з» цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року № 1461-III частину 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же законом доповнено пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» абзацом 4 такого змісту: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"».

Також Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року абзац 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" викладено в такій редакції: встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкту оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону для платників збору, зазначених у пунктах 1 та 2 статті 1 цього Закону.

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтями 2, 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначені об'єкти оподаткування та ставки збору.

Відповідно до ст. 3 цього Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Так, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Отже, згідно із Законом "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.

Законодавством, яке діяло до 17.02.2000 року було передбачено прямий обов'язок відшкодування зазначених витрат в ч. 2 ст. 13 Законі України «Про пенсійне забезпечення», який потім було змінено, та зобов'язано підприємства відшкодовувати зазначені витрати відповідно до норм Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в МінЮсті.

Суд не погоджується із запереченнями представника відповідача відносно того, що правомірність стягнення з Відповідача суми заборгованості не підтверджена доказами, а саме: не надано розрахунки за квітень та червень 2012 року по пенсіонеру ОСОБА_2, оскільки, відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Тобто, зазначені розрахунки на підприємство відповідача повинні надсилатися у разі зміни розміру суми до відшкодування, наприклад, у разі перерахунку пенсії. Як встановлено матеріалами справи, розрахунки за квітень та червень 2012 року не надсилалися на підприємство відповідача, оскільки місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії (графа 16) порівняно з попереднім місяцем, не беручи до уваги суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку (графа 15), не змінювався. Отже, в даному випадку Пенсійний орган діяв виключно на підставі норм законодавства.

Пункт 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Тобто, на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

П.6.8. Інструкції, зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідно до п. 6.3. Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Розмір виплаченої пенсії підтверджується довідкою Пенсійного фонду про розмір фактично виплаченої пенсії, розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (Додаток №6 до Інструкції).

Стосовно сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку, зазначених у графі 15 Розрахунку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (графа 15 Розрахунку), сплачуються підприємствами одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

В запереченнях відповідач зазначає, що звертався до позивача з листом щодо надання роз'яснень стосовно підстав нарахування відповідних сум, однак до матеріалів справи доказів на підтвердження зазначеного звернення не надано.

Посилання представника відповідача на порушення провадження у справі про банкрутство відносно Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, як на підставу необґрунтованості позовних вимог, суд до уваги не бере та вважає помилковим тлумаченням законодавства, оскільки, відповідно до абз. 24 ч.1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить приписів стосовно заборони прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті. Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що мораторій на задоволення вимог кредиторів розповсюджується на примусове виконання рішень судів про стягнення з відповідача-боржника заборгованості, та не перешкоджає розгляду справ в порядку позовного провадження про стягнення заборгованості по суті.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач має всі законні підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості по несплаченим до Пенсійного фонду сумам фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені Управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя вимоги про стягнення 3097 грн. 77 коп. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» по пенсіонеру ОСОБА_1, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» (вул. Зачиняєва, 158-А, м. Запоріжжя, 69093, код ЄДРПОУ 14309190) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Запоріжжя (р/р 25601301001079 - філія ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код платежу 50020600) суму боргу в розмірі 3097 грн. 77 коп. (три тисячі дев'яносто сім грн. 77 коп.) з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Список №2 ОСОБА_1

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Л.О.Нестеренко