Ухвала суду № 2643860, 16.12.2008, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2008 р. Справа № 3/147

За позовом Відкриту акціонерне товариство «Луцькплатмас»

до відповідача Ново-Рафалівського споживчого товасривта

про стягнення заборгованості в сумі 2726 грн. 82 коп.

Суддя Мамченко Ю. А.

Представники:

від позивача : представник Панкевич В.М. (довіреність №413 від 21.10.2008 року);

від відповідача : не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснена.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ :

Відкрите акціонерне товариство «Луцькпластмас»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Ново-Рафалівського споживчого товариства про стягнення грошової заборгованості за поставку пластмасових виробів в розмірі 2039 грн. 40 коп., пені в розмірі 211 грн. 85 коп.; 3% річних в розмірі 57 грн. 49 коп., 418 грн. 08 коп. збитків завданих інфляцією. Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №4430800.

Керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами. Явка сторін визнавалась судом обов'язковою.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

13.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Луцькпластмас»(далі –Постачальник) та Ново-Рафалівським споживчим товариством (далі –Покупець) укладено Договір поставки товару №83 (далі –Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов’язався виготовляти та систематично постачати і передавати у власність Покупцю певний товар, а покупець зобов’язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору (п.1.1.). Предметом поставки є пластмасові вироби.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що товар повинен бути поставлений Покупцю не пізніше 15 днів з моменту отримання заявки.

Відповідно до п.6.1. Договору Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, передбаченою накладною на кожну окрему поставку товару. Розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюються на умові відстрочки на 20 банківських днів (п.7.1.).

Позивачем згідно з накладною №РН-0002968 від 28.11.2007 року (довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯИЕ №142302) поставлено Покупцю товар на суму 2039 грн. 40 коп.. Відповідач не надав суду доказів оплати отриманого товару.

Відповідно до п.11.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриману партію продукції покупець сплачує пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до п.11.2. Договору позивачем за період прострочення з 19.12.2007 року по 26.11.2008 року нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару, що згідно з розрахунком позивача складає –211 грн. 85 коп..

За порушення строків оплати отриманого товару, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем за період з 19.12.2007 року по 26.11.2008 року на суму боргу в розмірі 2039 грн. 40 коп. нараховано три відсотки річних в розмірі 57 грн. 49 коп. та збитки від інфляції в розмірі 418 грн. 08 коп...

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду а вищевказане позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 2039 грн. 40 коп. основного боргу, 211 грн. 85 коп. пені; 3% річних в розмірі 57 грн. 49 коп., 418 грн. 08 коп. збитків завданих інфляцією з покладенням на відповідача витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Ново-Рафалівського споживчого товариства (34371, Рівненська область, Володимирецький район, смт. Рафалівка, вул. Б.Хмельницького, буд. 2, код ЄДРПОУ 01765199) на користь Відкритого акціонерного товариства “Луцькпластмас” (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Рівненська, 76а, р/р №26002229202001 в Волинському ГРУ КБ “Приватбанк”, МФО 303440, код ЄДРПОУ 00203571) 2039 грн. 40 коп. основного боргу, 211 грн. 85 коп. пені, 57 грн. 49 коп. трьох відсотків річних та 418 грн. 08 коп. збитків завданих інфляцією, а також витрати на сплату державного мита в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано “22” грудня 2008 року.