Ухвала суду № 26437560, 08.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2012 р. м. Київ К-56989/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 року

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2009 року

у справі № 2а-15293/09/1270

за позовом Колективного підприємства «Лисичанський завод залізобетонних виробів»

до Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство «Лисичанський завод залізобетонних виробів»звернулось до суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 23.05.2007 року № 0000832301/0, від 22.06.2007 року № 0000832301/1, від 11.09.2007 року № 0000832301/2, від 22.11.2007 року № 0000832301/3.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2009 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 року, позов задоволено; визнані нечинними спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.12.2006р., складено акт № 48/23-01235834 від 17.05.2007р., в якому зафіксовано порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.3 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, пп. 8.4.4 п. 8.4, пп. 8.6.1 п. 8.6, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, пп. 12.1.1 п. 12.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 401 636 грн., у тому числі за 4 квартал 2005 року на суму 14 714 грн., за 1 квартал 2006 року завищений на 1 342 грн. і від'ємне значення об'єкту оподаткування складає 11 933 грн., за 2 квартал 2006 року -на 135 049 грн., за 3 квартал 2006 року на 121 158 грн., за 4 квартал 2006 року на 135 040 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 23.05.2007 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000832301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 730 819,90 грн., в т.ч.: 401 636 грн. основного платежу та 329 183,90 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами розгляду першої скарги в порядку адміністративного оскарження, вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін, та відповідачем 22.06.2007 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000832301/1 з аналогічними попередньому податковими зобов'язаннями.

В подальшому в порядку апеляційного узгодження, податкове зобов'язання було зменшено в частині застосування штрафної (фінансової) санкції до 114 350,60 грн., та 11.09.2007 року, 22.11.2007 року прийняті наступні податкові повідомлення-рішення, відповідно, № 0000832301/2, № 0000832301/3 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 515 986,60 грн., в т.ч.: 410 636 грн. основного платежу та 114 350,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи податкові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач виходив з того, що позивачем не включено до складу валових доходів суму в розмірі 1 529 855,98 грн. як безповоротну фінансову допомогу, яка залишилась нестягнутою КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів»після закінчення строку позовної давності за договорами з ПП «БМШ», ПП «Термолюкс»та ПП «Прокус мастер-принт», у т.ч.: за 2 квартал 2006 року -524 662,78 грн., 3 квартал 2006 року -481 248 грн., 4 квартал 2006 року -523 945 грн.

Також судами встановлено, що 12.08.2003 року між КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів»(продавець) та ПП «БМШ»(покупець) було укладено договір № 270 купівлі-продажу ґрунтовки ФЛ 0-21 на загальну суму 480 000 грн. (у т.ч. ПДВ 80 000 грн.). Договір від продавця підписаний директором ОСОБА_2 та від покупця -директором підприємства ОСОБА_3.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 18.02.2009 року у справі № 4/197, яке набрало законної сили, договір № 270 від 12.08.2003 року було визнано недійсним з моменту укладення.

Вказане рішення господарського суду було прийнято на основі рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 06.08.2003 року по справі № 2-4331/2003, яким визнано недійсними установчі документи ПП «БМШ»з 04.06.2003 року, скасовано державну реєстрацію ПП «БМШ», визначено, що ОСОБА_3 не був директором ПП «БМШ»та фінансово-господарських документів не підписував.

07.10.2003 року між ПП «Термолюкс»(підрядник) та КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів»(замовник) був укладений договір підряду № 513/11, згідно якого останній доручив, а перший прийняв на себе зобов'язання виконати роботи, а останній прийняти ці роботи та оплатити. Загальна вартість робіт та затрат за цим договором складає 600 000 грн., у т.ч.: ПДВ 100 000 грн.

З постанови слідчого з особливо важливих справ Прокуратури м. Лисичанська від 31.10.2007 року про закриття кримінальної справи у відношенні померлого ОСОБА_2 вказано, що директор КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів»ОСОБА_2 підписав договір з ПП «БМШ»та ПП «Термолюкс», однак згідно цих договорів товар до КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів»не надходив та роботи не виконувались, розрахунки не проводились.

27.06.2003 року між КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів»та ПП «Прокус мастер-принт»укладено договір № 48/30-345, згідно якого продавець зобов'язався поставити у власність покупця азботканину. Загальна сума договору становить 518 400 грн., у т.ч. ПДВ 86 400 грн.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11.06.2003 року визнано недійсною нову редакцію статуту ПП «Прокус мастер-принт»та відповідне свідоцтво про державну реєстрацію цих змін до Статуту, Свідоцтво платника податку на додану вартість, фінансово-господарські документи 30.10.2002 року. В рішенні також встановлено, що ПП «Прокус мастер-принт»засноване 23.09.2002 року, статут зареєстрований 23.09.2002 року, засновником підприємства був ОСОБА_4 Ця редакція статуту не визнана судом недійсною.

Враховуючи, що роботи за договорами між позивачем та ПП «БМШ»№ 270, ПП «Термолюкс»№ 513/11 не виконані, та відповідно не оплачені; не пред'явлені вимоги про сплату суми боргу від ПП «Прокус мастер-принт»до позивача згідно договору № 48/30-345 та відсутність доказів про припинення юридичної особи ПП «Прокус мастер-принт», суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про необґрунтованість нарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Однак, при вирішенні позовних вимог щодо податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Лисичанську Луганської області від 23.05.2007 року № 0000832301/0 та від 22.06.2007 року № 0000832301/1, судами не враховано пп. б пп. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

При цьому в силу вимог пп. 6.4.3 п. 6.4 ст. 6 цього ж Закону у випадках, визначених підпунктом «б»підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу.

Наведений законодавчий припис втілено і в абзаці п'ятому пункту 9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р. № 29, за змістом якого у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Отже, податкові повідомлення-рішення від 23.05.2007 року № 0000832301/0 та від 22.06.2007 року № 0000832301/1 слід вважати відкликаними. З огляду ж на відсутність правовідносин за цими рішеннями, а відтак і на відсутність права, яке підлягає судовому захисту, провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання нечинними вказаних актів індивідуальної дії підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2009 року в частині визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області від 23.05.2007 року № 0000832301/0 та від 22.06.2007 року № 0000832301/1 скасувати із закриттям провадження у справі.

В решті судові рішення -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний