Ухвала суду № 26433103, 04.10.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Дворников М.С.

Суддя-доповідач - Шишов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року справа №2а/0570/8987/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шишова О.О.

суддів Дяченко С.П., Сіваченко І.В.,

секретарі судового засідання Сульженко А.В.

за участю представника 3-ої особи Ващик М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/8987/2012 за позовом адвоката ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька Донецької області ДПС, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Бумсіті», про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м.Донецька Донецької області ДПС про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріально та процесуального права. Зазначив, що він правомірно звернувся з позовом до суду для витребування інформації та вважає що суд першої інстанції неправомірно йому відмовив в задоволенні позовних вимог. Просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні представник третьої особи заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Позивач та представник відповідача у судове засідання не прибули, хоча він були належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у відсутність осіб, яки не з'явились.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1. виданого рішенням Донецької обласної кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури від 25.06.2004р. за № 28 (а.с. 8).

Як зазначив позивач, в теперішній час Київським районним судом міста Донецька розглядається кримінальна справа № 04-11-1-315 з обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 3-4, 358 ч. 1, 2, 4 Кримінального кодексу України. В зазначеній справі позивач допущений в якості захисника ОСОБА_4, з якою був укладений договір про надання правових послуг адвоката від 28.12.2011 (а.с. 9).

Під час розгляду цієї кримінальної справи виникла необхідність долучити до матеріалів справи копії актів перевірок (в тому числі перевірок стосовно дотримання касової дисципліни на використання РРО) товариства з обмеженою відповідальністю «Бумсіті» (ЄДРПОУ 33913348) за період з січня 2008 року по червень 2011 року.

З метою збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у справі, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру", позивач звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 19.06.2012р. за № 01-19/06/2012, в якому просив надати копії перелічених вище документів (а.с. 10).

Однак листом від 09.07.2012 № 3808/10/10-013 відповідач відмовив позивачеві в наданні витребуваних відомостей у зв'язку з тим, що ця інформація є інформацією з обмеженим доступом і може бути надана відповідно до статті 17 Податкового кодексу України (далі - ПК України) лише за письмовою згодою платника податків - TOB "Бумсіті".

Частиною другою статті 59 Конституції України встановлено, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ в судах діє адвокатура.

На час виникнення спірних правовідносин діяльність адвокатури регулювалась положеннями Закону України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 р. N 2887-ХІІ із наступними змінами і доповненнями.

Судом першої інстанції встановлено, що, звертаючись з адвокатським запитом, позивач посилався на статтю 6 Закону України "Про адвокатуру", якою передбачено, що при здійсненні професійної діяльності адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом, та на пункт 13 частини другої статті 48 КПК України, яким встановлено, що з моменту допуску до участі у справі захисник має право збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осдб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.

Втім, суд першої інстанції не прийняв до уваги такі посилання, виходячи з такого.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За правилами статей 20, 21 вказаного Закону за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Стаття 10 цього Закону передбачає такий вид інформації як податкова інформація.

Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації» покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами (стаття 16 Закону України "Про інформацію").

Згідно із п.п.21.1.6 та 21.1.7 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку,4 встановленому законом.

За правилами п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 вказаного Кодексу платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Таким чином, право адвоката на збір інформації і отримання документів або їх копій не є абсолютним і обмежується характером витребовуваної інформації та забезпечується в межах цивільних, кримінальних, господарських справах і справах про адміністративні правопорушення, які перебувають у його провадженні.

Суд першої інстанції також звернув увагу позивача, що характер витребовуваної інформації розглядається як обмежуючий у її отриманні фактор також і в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», який набрав чинності 15.08.2012р. Так, згідно з частиною 3 статті 24 цього Закону відмова в наданні інформації на адвокатський запиту несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

До того ж, відповідно до статті 266 КПК України захисник має право порушувати перед судом клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів, що виправдують підсудного або пом'якшують його відповідальність, заявляти інші клопотання.

Як встановлено судом першої інстанції, з пояснень позивача, останній не порушував таке клопотання перед судом, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа його підзахисного.

В той же час, статтею 266 КПК України передбачено механізм реалізації права захисника у кримінальній справі на збирання відомостей про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, втім позивач таким правом не скористався.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки зважаючи на характер інформації, яку просив надати позивач, та вимоги наведених правових актів, відмова відповідача надати таку інформацію була правомірною, з чим погоджується колегія суддів.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст рішення складений 09 жовтня 2012 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/8987/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі № 2а/0570/8987/2012 - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий О.О.Шишов

Судді І.В.Сіваченко

С.П.Дяченко