Рішення № 26432331, 11.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2012 р. Справа № 15/086-12

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-транссервіс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Автолайн", Київська обл.,

Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 107695,34 грн.

за участю представників:

від позивача: Горбач І.В. (дов. № 31/07/12 від 31.07.2012р.);

від відповідача: Берестецький О.В. -директор;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-транссервіс" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Автолайн" (далі-відповідач) про стягнення 107695,34 грн., з яких 83000,00 грн. заборгованості за договором позики від 07.08.2009р., 17430,00 грн. інфляційних втрат та 7265,34 грн. 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не в повному обсязі повернув позивачу надану на підставі договору позики від 07.08.2009р. позику у сумі 230000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 83000,00 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 17430,00 грн. інфляційних втрат та 7265,34 грн. 3% річних.

10.10.2012р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог від 10.10.2012р., яка за своїм змістом відповідно до ст. 22 ГПК України є заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 83560,53 грн., з яких 83000,00 грн. боргу, 83,00 грн. інфляційних втрат та 477,53 грн. 3% річних.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 83560,53 грн., з яких 83000,00 грн. боргу, 83,00 грн. інфляційних втрат та 477,53 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 11.10.2012р. представник відповідача надав суду пояснення по суті справи, в яких відповідач зазначає що 07.08.2009р. між ТОВ "Київ-транссервіс" та "ТД Автолайн" був укладений договір позики № 1ФП, відповідно до якого позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти у сумі 230000,00 грн., а відповідачем було достроково повернуто 147000,00 грн. та станом 11.10.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 83000,00 грн. боргу за договором позики та 415,00 грн. пені відповідно до п. 6.2 договору. До зазначених пояснень відповідач надав договір позики № 1ФП від 07.08.2009р. та платіжні доручення на часткове виконання договору позики № 1ФП від 07.08.2009р..

В судовому засіданні 11.10.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в заяві про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 11.10.2012р. представник відповідача суму боргу визнав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.08.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Київ-транссервіс" (далі - позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Автолайн" (далі - позичальник) укладено договір позики № 1ФП.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у розмірі, що обумовлені цим договором, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Грошовими коштами за цим договором є національна українська валюта - гривня.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3 договору розмір позики за цим договором становить 230000,00 гривень. Позика не передбачає нарахування процентів. Позикодавець надає позику протягом 3-х календарних днів з моменту підписання цього договору. Позика надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника. Позика вважається наданою позикодавцем позичальнику з моменту перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника в банківську установу, що його обслуговує.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 5.1, 5.4 договору строк надання позики позичальнику становить 2 календарних місяця з моменту, що обумовлений п.3.3 цього Договору. Остаточною датою повернення позики вважається "07" жовтня 2009 року. При настанні дати, вказаної в п. 4.2 цього договору, позичальник зобов'язується протягом двох календарних днів повернути позикодавцю позику у розмірі, що зазначена у п.2.1 цього договору. Позика вважається поверненою позикодавцю позичальником з моменту отримання грошових коштів позикодавцем.

Згідно з п.п. 8.1, 8.2 договору цей договір підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється їх печатками та вважається укладеним з моменту надання позики позичальнику. Цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Кожна сторона вправі вимагати дострокового розірвання договору.

На виконання умов договору позики № 1ФП від 07.08.2009р. позивач 11.08.2009р. перерахував відповідачу 230000,00 грн. позики, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, відповідно до якої позивач перерахував відповідачу 230000,00 грн. з призначенням платежу: "Поворотна фінансова допомога згідно договору № 1ФП від 07.08.2009р.".

Відповідач в строк до 07.10.2009р., відповідно до умов п. 4.2 договору, повернув позивачу позику частково, а саме: перерахував платіжними дорученнями № 5 від 25.08.20009р. у сумі 44000,00 грн., № 7 від 08.09.2009р. у сумі 32500,00 грн., № 9 від 11.09.2009р. у сумі 45000,00 грн., № 11 від 14.09.2009р. у сумі 25500,00 грн., з призначенням платежу "Повернення повторної фінансової допомоги згідно договору № 1ФП від 07.08.2009р.", на загальну суму 147000,00 грн. Заборгованість у сумі 83000,00 грн. залишилась не погашеною.

24.07.2012р. позивач направив на адресу відповідача вимогу про виплату боргу № 1 від 23.07.2012р. № 18/07/2012, в якій позивач вимагав від відповідача у семиденний строк здійснити остаточне погашення заборгованості за позикою в розмірі 83000,00 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, сплату заборгованості не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики № 1ФП від 07.08.2009р. станом на час прийняття рішення становить 83000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики № 1ФП від 07.08.2009р. у сумі 83000,00 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнаний відповідачем, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 83000,00 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 83,00 грн. інфляційних втрат та 477,53 грн. 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 83,00 грн. інфляційних втрат, що нараховані з 31.07.2012р. по 10.10.2012р. на заборгованість у сумі 83000,00 грн.

Відповідно до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому слід вважати, що якщо заборгованість виникла за період з 1 по 15 число відповідного місяця, то вона індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні втрати розраховуються з додержанням вимог рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" за період з серпня 2012р. по вересень 2012р.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком за період з серпня 2012р. по вересень 2012р., середній індекс інфляції складав 0,998, таким чином, інфляційного збільшення суми боргу за цей період не відбулося, сума інфляційних втрат від'ємна і складає (- 166,00), а отже, інфляційні втрати за цей період стягненню з відповідача не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 477,53 грн., які нараховані за загальний період з 31.07.2012р. по 10.10.2012р. на заборгованість у сумі 83000,00 грн.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, що нараховані за загальний період з 31.07.2012р. по 10.10.2012р. на заборгованість у сумі 83000,00 грн., становлять 491,18 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 477,53 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Автолайн" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Пролетарська, 89, код 34439567) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-транссервіс" (01024, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 4, код 34937621) 83000,00 грн. (вісімдесят три тисячі грн. 00 коп.) боргу, 477,53 грн. (чотириста сімдесят сім грн. 53 коп.) 3% річних, 1669,55 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять грн. 55 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 15.10.2012р.