Рішення № 26432197, 12.10.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/10991-2012 12.10.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування

інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Півень Д.О. (довіреність № 93/2012/02/13-20 від 13.02.2012р.);

від відповідача: не з'явились;

12.10.2012р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(надалі ПАТ «Київенерго», позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона»(надалі ПАТ «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона», відповідач) 180 231, 01 грн. боргу за спожиту теплову енергію, пені сумою 2 732, 15 грн., 4 106, 98 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 4 978, 95 грн..

В ході розгляду справи, при врахуванні сплати боргу в сумі 24 728, 68 грн., яка здійснена відповідачем у вересні 2012р., та при здійсненні перерахунку суми пені через виявлену помилку, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог згідно з якою заявлені вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за спожиту теплову енергію -155 502, 33 грн., інфляційної складової боргу -4 106, 98 грн., трьох відсотків річних -4 978, 95 грн., пені -2 687, 79 грн..

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 530521 від 01.11.2004р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2012р. становила 180 231, 01 грн. та частково була сплачена на час розгляду справи судом. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, пеня, 3% річних та інфляційні збитки.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалу суду про порушення провадження відповідачем отримано 23.08.2012р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 14.08.2012р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2004р. між АЕК «Київенерго»та ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона»укладено договір № 530521 на постачання теплової енергії у гарячій воді предмет якого визначений у розділі 1 договору і таким є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

Додатковою угодою від 28.05.2012р. до договору внесені зміни, та згідно з редакцією преамбули договору сторонами договору є ПАТ «Київенерго»та ПАТ «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона».

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 3 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію), і такі відповідачем у відношенні суми боргу, що виникла за період з 01.12.2010р. по 01.07.2012р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2005 року (п. 8.1. договору). В силу положень п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду за договором теплової енергії на суму 304 432, 50 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням зарахованої оплати в погашення боргу в сумі 148 930, 17 грн., який станом на час вирішення спору складає 155 502, 33 грн..

Сума боргу у розмірі 24 728, 68 грн. згідно представленого суду розрахунку боргу за теплову енергію по договору № 530521 була погашена відповідачем у вересні 2012р., тобто після звернення позивача з позовом до суду, а вимоги про стягнення такого боргу не є предметом вирішення даної справи згідно з поданими позивачем уточненнями.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 4) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 155 502, 33 грн., що виник в періоді з 01.12.2010р. по 01.07.2012р. (при врахуванні часткової сплати).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 3.5 Додатку № 4 у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0, 5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ від 09.08.2010р. № 377 (7, 75%), Постановою НБУ від 21.03.2012р. № 102 (7,5%) в межах строку встановленого законом (не більше ніж за 6 місяців) та складає 2 687, 79 грн. (розрахунок суми пені наданий на вимоги суду).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суми інфляційної складової боргу з урахуванням від'ємного значення індексу інфляції з відповідача підлягає стягненню 1 013, 09 грн., оскільки положення ст. 625 ЦК України передбачають сплату боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, тобто і з урахуванням періодів в яких індекс інфляції був менше 100.

За прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, сума нарахованих 3% річних становить суму 4 978, 95 грн., та є підтвердженою наданим суду розрахунком.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 530521 від 01.11.2004р. у спірному періоді відповідачем не спростовано, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 3 840, 98 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 3 764, 16 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дослідний завод зварювального устаткування інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона»(03045, м. Київ, вул. Новопирогівська 66, ідент. код 05417733) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(м. Київ, пл. І. Франка 5, на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) 155 502, 33 грн. (сто п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот дві гривні 33 копійки) боргу за спожиту теплову енергію, 2 687, 79 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят сім гривень 79 копійок) пені, 1 013, 09 грн. (одну тисячу тринадцять гривень 09 копійок) інфляційної складової боргу, 4 978, 95 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень 95 копійок) 3% річних, 3 764, 16 грн. (три тисячі сімсот шістдесят чотири гривні 16 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 15.10.2012

Суддя Р.І. Самсін