Постанова № 26432149, 09.10.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2012 року Справа № 34/5005/5844/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від скаржника: Юрескул І.А., довіреність № 160 від 08.10.12, представник;

інші учасники процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія", м. Марганець Дніпропетровської області

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року у справі № 34/5005/5844/2012

за заявою Приватного підприємства "Адамант -Я", м. Макіївка Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія", м. Марганець Дніпропетровської області

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року (суддя Примак С.А.) визначено розмір вимог кредитора, що подав заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, до боржника у сумі 2 259 694, 96 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 6 місяців, до 26 січня 2012 року, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Атаманенко Світлану Вікторівну (ліцензія серії АВ №547944), яку зобов'язано здійснити певні дії, пов'язані з процедурою розпорядження майна.

Також господарський суд вжив заходів по забезпеченню вимог кредиторів: заборонив боржнику укладати без згоди розпорядника майна будь-які угоди, та зобов'язати боржника передати розпоряднику майна на зберігання будівлі тимчасової дослідно-дослідної фабрики по збагаченню марганцевої руди шламосховища ім. Максимова, у м. Марганець, Дніпропетровської області; заборонив доступ будь-яких третіх осіб на територію земельної ділянки кадастровий номер 1211300000:01:002:0007, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, район залізничної станції "Піралюзит" (м-н Тимошовка) територія колишньої рудозбагачувальної фабрики ім. Максимова в західній частині міста, площею 6,1000 га, для збереження майна боржника розташованого на вищезгаданій ділянці.

Не погодившись з вказаною ухвалою в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Атаманенко С.В. та в частині вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія", м. Марганець Дніпропетровської області оскаржує її на предмет порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує на те, що призначений господарським судом розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" арбітражний керуючий Атаманенко С.В. викликає сумнів, оскільки ліцензію останнього господарським судом досліджено не було, на законність повноважень Атаманенко С.В. ліцензія не перевірялася. Як стало відомо з ліцензійного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) з офіційного сайту Міністерства юстиції України строк дії ліцензії розпорядника майна -Атаманенко С.В. не встановлений, у зв'язку з чим виникає сумнів стосовно законної діяльності вказаного арбітражного керуючого.

До того ж боржником отримано лист від розпорядника майна стосовно надання останньому певних документів підприємства, які відносяться до оперативно -господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія". Посилаючись на положення ч.14 ст.13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" скаржник вважає, що розпорядник майна позбавлений права втручатися в оперативно -господарську діяльність підприємства -боржника, крім випадків, передбачених цим Законом. Крім того, скаржник наголошує, що у вказаному листі зазначено серію та номер ліцензії арбітражного керуючого Атаманенко С.В., які не співпадають із серію та номером ліцензії вказаної в оскаржуваній ухвалі господарського суду.

Скаржник вважає, що заходи по забезпеченню вимог кредиторів призведуть до остаточної ліквідації підприємства, стане підставою обмеження перерахувань до державного бюджету, створить соціальну напругу на підприємстві, заблокує оперативну діяльність боржника, що є порушенням норм законодавства про банкрутство. Вказаної думки дотримується і Вищий господарський суд України у постанові від 14 січня 2004 року по справі №2-6/8630-2003.

Скаржник просить скасувати п.11, 12 резолютивної частини ухвали суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року в частині вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, а саме: щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" передати розпоряднику майна Атаманенко С.В. на зберігання будівлі тимчасової дослідно -дослідної фабрики по збагаченню марганцевої руди шламосховища у м. Марганець Дніпропетровської області; заборонити доступ будь -яких третіх осіб на територію земельної ділянки, розташованої у Дніпропетровській області, м. Марганець, район залізничної станції "Піралюзит" територія колишньої рудозбагачувальної фабрики ім. Максимова, загальною площею 6,1 га.

Розпорядник майна арбітражний керуючий Атаманенко С.В. у відзиві на апеляційну скаргу доводи апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу господарського суду законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення, справу розглянути без її участі.

Представник ініціюючого кредитора в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника боржника судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія", м. Марганець Дніпропетровської області порушено господарським судом Дніпропетровської області за заявою Приватного підприємства "Адамант -Я", м. Макіївка Донецької області за загальною процедурою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство).

Згідно п.п.1, 2, 3 ст.13 Закону про банкрутство з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу -суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

Матеріали справи свідчать, що ініціюючим кредитором в якості розпорядника майна запропоновано кандидатуру арбітражного керуючого Атаманенко С.В. (а.с.69).

Арбітражний керуючий Атаманенко С.В. має діючу ліцензію на провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) серії АВ №54944 видану 22 грудня 2010 року на необмежений строк, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с.73-74).

Інші заяви від кандидатів арбітражних керуючих на призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" не надходили.

Судова колегія зазначає, що право на надання кандидатури розпорядника майна належить ініціюючому кредитору. Боржник, в силу Закону про банкрутство, такого права не має.

Таким чином, призначаючи розпорядником майна Атаманенко С.В. господарський суд врахував позицію ініціюючого кредитора, інші кандидатури арбітражних керуючих не були запропоновані, а відтак була відсутня конкуренція кандидатур арбітражних керуючих.

Відповідно до ст.12 Закону про банкрутство господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 12 Закону господарські суди, крім передбачених заходів, також можуть вчиняти і інші заходи для забезпечення майна боржника.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

В контексті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обґрунтування необхідності забезпечення вимог кредиторів полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення вимог кредиторів. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення вимог кредиторів. В даному випадку ініціюючий кредитор повинен довести необхідність вжиття того чи іншого засобу забезпечення вимог кредиторів.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення вимог кредиторів.

Докази у відповідності зі ст.34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема вимогам належності та допустимості.

В силу статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів, ініціюючий кредитор не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.

Так, зобов'язуючи боржника передати розпоряднику майна на зберігання будівлі тимчасової дослідно -дослідної фабрики по збагаченню марганцевої руди шламосховища ім. Максимова, у м. Марганець, Дніпропетровської області ініціюючий кредитор жодними документами не підтвердив, що вказана фабрика є власністю боржника, не довів необхідність передачі розпоряднику майна на зберігання будівлі фабрики.

Також не доведено належними доказами, що земельна ділянка кадастровий номер 1211300000:01:002:0007, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, район залізничної станції "Піралюзит" (м-н Тимошовка) територія колишньої рудозбагачувальної фабрики ім. Максимова в західній частині міста, площею 6,1000 Га належить боржнику на праві власності або користування.

Судова колегія вважає, що заборона доступу третіх осіб на територію вказаної земельної ділянки буде перешкоджати господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія".

Таким чином, заходи по забезпеченню вимог кредиторів вжиті господарським судом без врахування норм Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року в частині вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів підлягає скасуванню на підставі ч.1 п.4 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія", м. Марганець Дніпропетровської області задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року у справі №34/5005/5844/2012 змінити.

Заяву Приватного підприємства "Адамант -Я", м. Макіївка Донецької області щодо вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів залишити без задоволення.

Скасувати частини 11, 12 резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року у справі №34/5005/5844/2012.

Частину 11 ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26 липня 2012 року у справі №34/5005/5844/2012 викласти в наступній редакції:

"В задоволенні заяви Приватного підприємства "Адамант -Я", м. Макіївка Донецької області про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів відмовити."

Стягнути з Приватного підприємства "Адамант -Я" (м. Макіївка Донецької області, вулиця Лихачова, будинок 60, ЄДРПОУ 35285254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" (м. Марганець Дніпропетровської області, вулиця Спуск Набережний, будинок 1, ЄДРПОУ 36759863) витрати по сплаті судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги в сумі 275, 50 грн. Видати наказ.

Видачу наказу здійснити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В.Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О. Вечірко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 11.10.12 р.)