Рішення № 26431872, 10.10.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.12 р. Справа № 5006/48/25/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7 192,89 грн.

представники:

від позивача не з'явились

від відповідача не з'явились

від третіх осіб не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7 192,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору № 202011 добровільного страхування транспортних засобів від 12.05.2010 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля "Honda Civic", державний номер НОМЕР_1, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "Opel", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. У зв'язку з тим, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. За клопотанням відповідача розгляд справи відкладався. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

18.09.2012 від відповідача надійшло клопотання, в якому він просив розгляд справи проводити за наявними документами без участі представника відповідача.

Треті особи в судові засідання не з'явились, письмових пояснень по суті справи не надали, своїм процесуальним правом не скористались.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

За договором добровільного страхування транспортних засобів № 202011 від 12.05.2010, укладеним між Закритим акціонерним товариством "Просто-страхування", яке перейменовано в Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування", (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник), страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля "Honda Civic", державний номер НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2010 на перехресті бульв. Лесі Українки - вул. Мечнікова в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Mazda", державний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, автомобіля "Opel", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля "Honda", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

30.06.2011 ОСОБА_1 звернулась до позивача із заявою про настання страхового випадку.

Відповідно до Звіту № 12028/4652 з оцінки транспортного засобу, складеного 09.08.2010 суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача № НОМЕР_4 та сертифікат № НОМЕР_5 суб'єкта оціночної діяльності, містяться в матеріалах справи), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Honda Civic", державний номер НОМЕР_1, складає 7 889,58 грн.

18.08.2011 ОСОБА_1 звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно складеного страховиком страхового акту від 19.08.2010 страхове відшкодування за вищевказаним страховим випадком здійснюється у розмірі 7 192,89 грн.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Платіжним дорученням № 11813 від 25.08.2010 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 7 192,89 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 05.08.2010 у справі №3-3155/10 особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 24.06.2010 на перехресті бульв. Лесі Українки - вул. Мечнікова в м. Києві, визнано водія транспортного засобу "Opel", державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2, та притягнуто його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На запит суду від 08.08.2012 Моторним (транспортним) страховим бюро України було надано інформацію з єдиної централізованої бази МТСБУ.

Як вбачається з вказаної інформації, цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля засобу "Opel", державний номер НОМЕР_2, станом на 24.06.2010 була застрахована у ПрАТ "Міська страхова компанія" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВC/8750463, тип договору - 3) строком дії з 02.10.2009 по 01.10.2010.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Honda Civic", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВC/8750463), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору від 12.05.2010, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВC/8750463) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, становить 25 500,00 грн., франшиза - 0 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою від 20.03.2012 про відшкодування збитків у розмірі 7 192,89 грн., яка отримана відповідачем 30.03.2012, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на час врегулювання страхового випадку (виникнення у позивача права на відшкодування шкоди в порядку регресу) - виплати позивачем страхового відшкодування) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, або на підтвердження здійснення перерахування позивачу страхового відшкодування у розмірі 7 192,89 грн. відповідачем суду не надано.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в порядку регресу суми у розмірі 7 192,89 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111, ідентифікаційний код 30244124, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 7 192 (сім тисяч сто дев'яносто дві) грн. 89 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 12.10.2012.

Суддя Сажнева М.В.